Справа № 22-а-1161/2011
Категорія 10.3.3
Головуючий у 1 інстанції Калиновський М.М.
Суддя-доповідач Меленко О.Є.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 лютого 2011 року м. Івано-Франківськ
Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:
головуючого Меленко О.Є.
суддів Мелінишин Г.П., Перегінець Л.В.
розглянувши у письмовому провадженні справу за позовом ОСОБА_2. до управління Пенсійного фонду України в Снятинському районі про зобов’язання проведення перерахунку та здійснення доплати до пенсії за проживання у зоні посиленого радіоекологічного контролю, перерахунку та виплати додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, за апеляційною скаргою управління Пенсійного фонду України в Снятинському районі на рішення Снятинського районного суду від 13.09.2010 року,-
в с т а н о в и л а :
Рішенням Снятинського районного суду від 13.09.2010 року частково задоволено позов ОСОБА_2 Визнано за ним право на перерахунок доплати до пенсії за проживання у зоні посиленого радіоекологічного контролю згідно Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Зобов’язано відповідача провести нарахування та виплату йому з 20.08.2007 року по 31.12.2007 року та з 22.05.2008 р. доплати до пенсії за проживання у зоні посиленого радіоекологічного контролю згідно ст. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з врахуванням виплачених сум . Цим же рішенням зобов’язано управління Пенсійного фонду України в Снятинському районі провести перерахунок та виплату ОСОБА_2 додаткової пенсії з 20.08.2007 року по 31.12.2007 року та з 22.05.2008 року за шкоду, заподіяну здоров’ю в розмірі 15% мінімальної пенсії за віком відповідно до ст. 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», як особі віднесеній до 4 категорії.
На дане рішення управління Пенсійного фонду України в Снятинському районі подало апеляційну скаргу, в якій посилається на порушення судом норм матеріального права. При вирішенні даного спору судом не враховано, що питання доплати громадянам, які працюють у зоні посиленого радіоекологічного контролю врегульовано постановою КМУ від 26.07.1996 р. № 836 і така доплата встановлена в розмірі 5 грн. 20 коп. А тому підстав для проведення перерахунку цієї доплати немає.
Посилаючись на зазначені обставини апелянт просив рішення скасувати, ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову.
Вислухавши доповідача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з таких підстав.
Як встановлено судом, позивач зареєстрований в Управлінні Пенсійного фонду України в Снятинському районі як непрацюючий пенсіонер; зареєстрований та постійно проживає у с. Стецева . Згідно з постановою КМУ від 23.07.91 р. N 106 с. Стецева Снятинського району віднесено до зони посиленого радіоекологічного контролю.
Наведені обставини підтверджуються копіями відповідних посвідчень та трудової книжки.
Судом з’ясовано, що доплата до пенсії позивачу виплачувалась відповідачем відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 26.07.1996 р. № 836 «Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» - у розмірі 5 грн. 20 коп.
Згідно ст.39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» ( в редакції ЗУ від 06.06.1996 року) пенсії непрацюючим пенсіонерам, які проживають у такій зоні, підвищуються на одну мінімальну заробітну плату. При цьому розмір мінімальної заробітної плати встановлювався законом про Державний бюджет України на відповідний рік.
Рішеннями Конституційного Суду України від 09.07.2007 року та 22.05.2008 року положення ст.71 ЗУ від 19.12.2006 року Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» щодо обмеження виплат допомоги у розмірах відповідно до мінімальної заробітної плати та п. 28 розділу 2 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» про викладення в новій редакції ст. 39 Закону України « Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» визнані неконституційними і цим самим відновлено дію зазначених положень Закону в попередній редакції.
Суд першої інстанції, виходячи із загальних засад пріоритетності законів над підзаконними актами, дійшов обґрунтованого висновку про те, що позивач має право на доплату до пенсії з часу звернення 26.08.2007 року по 31.12.2007 року та з 22.05.2008 року на рівні однієї мінімальної заробітної плати, яка встановлена в законі про Державний бюджет України на відповідний рік.
А тому правильно вважав, що порушене право позивача підлягає судовому захисту.
Зважаючи на те, що позивач, як особа віднесена до 4 категорії потерпілих, відповідно до ст. 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» має право на отримання додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю в розмірі 15% мінімальної пенсії за віком, суд першої інстанції обґрунтовано зобов’язав відповідача провести перерахунок та виплату її ОСОБА_2 за цей же період.
З врахуванням наведених обставин колегія суддів приходить до висновку , що судове рішення постановлено з дотриманням норм матеріального і процесуального права.
Доводи апеляційної скарги правильності висновків суду не спростовують, а тому підстав для її задоволення не встановлено.
Керуючись ст. ст. 197, 198, 200, 205, 206 КАС України, колегія суддів,-
у х в а л и л а:
Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Снятинському районі залишити без задоволення, а рішення Снятинського районного суду від 13 вересня 2010 року залишити без зміни.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, однак може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з часу набрання нею законної сили.
Судді : О.Є. Меленко
Г.П. Мелінишин
Л.В. Перегінець