__________________ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ___________________
Справа № 11 - 691 2006 року Головуючий у 1 інстанції Голосій А.В.
Категорія ст. 121 ч.1 КК Доповідач Охріменко І.К.
УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 серпня 2006 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах
апеляційного суду Черкаської області у складі:
головуючого Щепоткіної В.В.
суддів Охріменко І.К., Тапала Г.К.
з участю прокурора Кругляк Н.М
засудженого ОСОБА_1.
захисника ОСОБА_2.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси кримінальну справу за апеляцією старшого помічника прокурора Городищенського району Мирошника В.П. та захисника ОСОБА_2. в інтересах засудженого ОСОБА_1. на вирок Городищенського районного суду від 20 червня 2006 року, яким
ОСОБА_1, українець, з середньою освітою одружений, працюючий в СТОВ «Вільшанка», проживаючий АДРЕСА_1, не судимий засуджений за ч.1 ст. 121 КК України на 5 років позбавлення волі із звільненням його від відбування покарання з випробуванням, на підставі ст..75 КК України з іспитовим строком на 3 роки.
Згідно ст.76 КК України на ОСОБА_1. покладено обов'язки не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи, повідомляти ці органи про зміну місця проживання, роботи та періодично з'являтися для реєстрації в ці органи.
Міру запобіжного заходу стосовно засудженого залишено попередню-підписку про невиїзд.
Стягнуто з ОСОБА_1. на користь потерпілої ОСОБА_3 3774 грн.39 коп. спричинених їй матеріальних збитків та 8000 грн. моральної шкоди.
Речовий доказ-навісний замок постановлено знищити.
Згідно вироку, ОСОБА_1. визнано винним та засуджено за те, що він 07.11.2002 року близько 6-ї години, знаходячись на території авто гаража СТОВ «Вільшанка» Городищенського району Черкаської області, під час сварки, яка виникла між ним та ОСОБА_4. після того, як останній відштовхнув його від воріт, умисно, з метою спричинення тяжких тілесних ушкоджень наніс правою рукою, в якій знаходився навісний замок, удар в область правого ока ОСОБА_4. та ще п'ять ударів руками в область голови потерпілого, спричинивши йому тілесні ушкодження у вигляді забитої рани тім'яної ділянки голови, склери правого ока, яка супроводжувалася повною втратою зору на праве око, які відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень, у зв'язку із втратою працездатності більш ніж на 33%.
В своїх апеляціях:
-старший помічник прокурора Мирошник В.П. просить вирок скасувати, посилаючись на невідповідність призначеного ОСОБА_1 покарання тяжкості вчиненого ним злочину та особі засудженого внаслідок м'якості та постановити новий вирок, призначивши покарання у вигляді 5-ти років позбавлення волі.
-захисник ОСОБА_2. просить вирок змінити, перекваліфікувати дії ОСОБА_1. на ст. 124 КК України, у зв'язку з чим пом'якшити засудженому міру покарання та задоволити цивільний позов в межах витрат на лікування потерпілого ОСОБА_4., як спричинених йому матеріальних збитків та моральну шкоду в межах 2000 грн. В обгрунтування своєї апеляції захисник посилається на те, що засуджений обороняючись від нападу ОСОБА_4., перевищив межі необхідної оборони. При цьому ОСОБА_1. отримав від потерпілого середньої тяжкості тілесні ушкодження і лише після цього наніс удар ОСОБА_4 в область ока.
В запереченні на апеляцію захисника ОСОБА_2. потерпіла ОСОБА_3 просить її залишити без задоволення, фактично підтримавши апеляцію старшого помічника прокурора.
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення засудженого ОСОБА_1. та його захисника адвоката ОСОБА_2, підтримавших її апеляцію, міркування прокурора, яка не підтримала апеляцію старшого помічника прокурора Мирошника В.П. та просила вирок залишити без змін, вивчивши матеріали справи та перевіривши доводи цих апеляцій, колегія суддів вважає, що апеляція прокурора не підлягає задоволенню, а апеляція захисника підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Висновок суду щодо доведеності вини ОСОБА_1. у вчинені ним злочину при обставинах, наведених у вироку, відповідає матеріалам справи і ґрунтується на доказах, досліджених в судовому засіданні, яким суд дав належну оцінку, які в апеляції помічника прокурора не оспорюються.
Зокрема потерпілийОСОБА_4. неодноразово давав свідчення, які оголошені в судовому засіданні, про те, як ОСОБА_1. умисно наніс йому кулаком, в якому знаходився навісний замок, удар в область правого ока, а після цього ще декілька ударів в область голови, заподіявши потерпілому тілесні ушкодження.
Згідно висновку судово-медичної експертизи ОСОБА_4 спричинені тілесні пошкодження у вигляді забитої рани тім'яної ділянки голови, склери правого ока, яка супроводжувалася повною втратою зору на праве око. Вказані пошкодження відносяться до категорії тяжких у зв'язку з втратою працездатності не менш ніж на третину.
Свідки ОСОБА_5,ОСОБА_6. та ОСОБА_7 підтвердили факт виникнення сварки, а потім бійки між ОСОБА_1. таОСОБА_4., в результаті якої останній отримав тілесні ушкодження в області правого ока.
Сам засуджений ОСОБА_1. не заперечує того, що він наніс удар кулаком ОСОБА_4 в область голови після того, як останній штовхнув його в груди і він упав, ударившись головою об бетонне покриття.
Згідно висновку комплексної судово-психолого-психіатричної експертизи ОСОБА_1. на момент інкримінованих йому дій не перебував в стані фізіологічного афекту або в іншому емоційному стані, який міг би вплинути на усвідомлення ним власних дій та на його волевиявлення.
Винність ОСОБА_1. в спричиненні ОСОБА_4 тяжких тілесних ушкоджень підтверджується й іншими доказами , наведеними у вироку.
Доводи апеляції захисника про те, що ОСОБА_1 заподіяв ОСОБА_4 тяжкі тілесні ушкодження, перевищивши межі необхідної оборони, так як захищався від нападу потерпілого, не грунтуються на матеріалах справи та досліджених в судовому засіданні доказах.
Як встановлено,ОСОБА_4. дійсно штовхнув ОСОБА_1. в груди так як останній не запускав автомобіль на територію авто гаража. Доводи засудженого про те, що йому була дана вказівка працівниками міліції не випускати і не впускати на територію авто гаража будь-які автомобілі нічим не підтверджені. Після того, як ОСОБА_4. штовхнув ОСОБА_1. в груди він більше стосовно останнього не застосовував ніякого фізичного насильства і його дії в подальшому не свідчили про загрозу життю чи здоров'ю засудженому.
При таких обставинах у ОСОБА_1. не було підстав для нанесення удару кулаком, в якому знаходився навісний замок, в життєво важливий орган потерпілого, тобто в голову останнього. Враховуючи наведене дії засудженого не Можуть кваліфікуватися за ст.. 124 КК України, які судом вірно кваліфіковані за ч.1 ст. 121 КК України.
При призначенні покарання ОСОБА_1 суд достатньо врахував ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, який відноситься до категорії тяжких, дані про особу засудженого, характеризуючі його з позитивного боку, обставини, що пом'якшують його покарання, зокрема знаходження на його утриманні двох неповнолітніх дітей, а тому призначив покарання, яке є необхідним й достатнім для виправлення засудженого та попередження вчинення ним нових злочинів.
На призначення такого покарання вплинула і неадекватна поведінка самого потерпілого ОСОБА_4., який фактично сам спровокував виникнення вказаної бійки, яка потім і привела до вищевказаних наслідків.
При таких обставинах доводи апеляції старшого помічника прокурора Городищенського району Мирошника В.П. про м'якість призначеного ОСОБА_1 покарання є безпідставними.
Що стосується вироку в частині часткового задоволення позову ОСОБА_3 та стягнення на її користь з засудженого матеріальної та моральної шкоди, то він повинен бути скасований з направленням справи на новий судовий розгляд в порядку цивільного судочинства з таких підстав.
Як вбачається з копії свідоцтва про смерть / а.с.З т.З /ОСОБА_4. помер ІНФОРМАЦІЯ_1.
Згідно ст..49 КПК України, потерпілим визнається особа, якій злочином заподіяно моральну , фізичну або майнову шкоду.
Постановою слідчого від 07.12.2005 року потерпілою по даній справі визнана ОСОБА_8 без вказівки про те. яку ж моральну, фізичну або майнову шкоду вона понесла внаслідок вчиненого ОСОБА_1. злочину / а.с.4 /
Одночасно цим же слідчим ОСОБА_3 визнана також представником померлого ОСОБА_4. / а.с.8 / та цивільним позивачем по даній справі / а.с.7 т.З /
Вироком суду на користь ОСОБА_3 стягнуто з засудженого відповідну моральну та матеріальну шкоду як потерпілій по справі без будь-якого на це обгрунтування.
При новому розгляді справи необхідно встановити статус ОСОБА_3 по даній справі / потерпіла, представник потерпілого, цивільний позивач / у зв'язку з чим необхідно визначитися з об'ємом її правоприємництва після померлого ОСОБА_4.
На підставі наведеного та керуючись ст..ст.362, 366 КПК України колегія суддів,-
УХВАЛИЛА:
Апеляцію старшого помічника прокурора Городищенського району Мирошника В.П. залишити без задоволення, апеляцію захисника ОСОБА_2 в інтересах засудженого ОСОБА_1. задоволити частково.
Вирок Городищенського районного суду Черкаської області від 20 червня 2006 року стосовно засудженого ОСОБА_1 в частині часткового задоволення цивільного позову ОСОБА_3 та стягнення на її користь з ОСОБА_1 матеріальної та моральної шкоди скасувати а матеріали справи в цій частині направити в цей же суд на новий судовий розгляд в порядку цивільного судочинства в іншому складі суду.
В решті вирок залишити без змін.