Справа № 22-а-1633/2011
Категорія 10.3
Головуючий у 1 інстанції
Суддя-доповідач Меленко О.Є.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 лютого 2011 року м. Івано-Франківськ
Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:
головуючого Меленко О.Є.
суддів Мелінишин Г.П., Перегінець Л.В.,
розглянувши у письмовому провадженні справу за позовом ОСОБА_2 до Управління праці та соціального захисту населення Тисменицької РДА про стягнення невиплаченої суми разової грошової допомоги як учаснику війни, за апеляційною скаргою Управління праці та соціального захисту населення Тисменицької РДА на рішення Тисменицького районного суду від 03 вересня 2010 року,-
в с т а н о в и л а:
07 червня 2010 року ОСОБА_2, звернулася до суду із зазначеним позовом посилаючись на те, що відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни та гарантії їх соціального захисту» вона має право на отримання щорічно до 5 травня разової грошової допомога у розмірі трьох мінімальних пенсій за віком. За 2010 рік відповідачем їй виплачено допомогу не в повному обсязі - на підставі Законів України про державний бюджет на відповідний рік та Постанов Кабінету Міністрів України, що суперечать Конституції України. Оскільки стаття 14 Закону України „ Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту ” є чинною, а відповідно до ч.3 ст. 22 Конституції України при прийнятті нових законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав та свобод, просила стягнути з відповідача невиплачену суму разової грошової допомоги як учаснику війни за 2010 рік.
Рішенням Тисменицького районного суду від 03 вересня 2010 року позов задоволено
Стягнуто з Управління праці та соціального захисту населення Тисменицької РДА на користь ОСОБА_2 невиплачену суму разової грошової допомоги як учаснику війни відповідно до ч.5 ст. 14 Закону України «Про статус ветеранів війни та гарантії їх соціального захисту» за 2010 рік у розмірі 1998 (одна тисяча дев’ятсот дев’яносто вісім) грн.
На дане рішення Управління праці та соціального захисту населення Тисменицької РДА подало апеляційну скаргу, в якій посилається на те, що судом першої інстанції не досліджено і не проаналізовано Закону України про державний бюджет України на відповідний рік, в якому визначено розміри видатків, що направляються органам соціального захисту для реалізації виплат, передбачених Законом України « Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
Крім того, судом не враховано, чи були відповідні перерахування бюджетних коштів на рахунки управління для виплати сум відповідно до вказаного закону з якого розрахунку на кожну особу надходили ці кошти, чи мало право управління проводити заявлені позивачем виплати за рахунок інших платежів, адже відповідно до ст.. 17 ЗУ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», фінансування виплат, пов’язаних з реалізацією цього закону здійснюється за рахунок Державного бюджету. Посилаючись на зазначені обставини апелянт просив рішення скасувати та ухвалити нове, яким в задоволенні позову відмовити.
Вислухавши доповідача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з таких підстав.
За змістом статті 13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" щорічно до 5 травня інвалідам війни виплачується разова грошова допомога у розмірах, з розрахунку кратності мінімальної пенсії за віком.
Судом першої інстанції встановлено, що позивач є учасником війни та має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - учасників війни, що підтверджується безтерміновим посвідченням серії НОМЕР_1, виданим Управлінням праці та соціального захисту населення Тисменицької РДА (а. с. 3).
Відповідно до ст.ст.12-17 Закону України «Про статус ветеранів війни та гарантії їх соціального захисту» щорічно до 5 травня учасникам бойових дій органи праці та соціального захисту населення повинні виплачувати разова грошова допомога в розмірі п’яти мінімальних пенсій за віком.
Однак, в 2010 році позивачу, всупереч вимогам вищезазначеного закону на підставі Постанови КМУ виплата щорічної разової допомоги здійснювалась в нижчому розмірі.
Відповідно до ст.ст.19,22 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод. Згідно чинного законодавства у разі невідповідності правового акту закону України, суд застосовує законодавство, що має вищу юридичну силу.
Таким чином, обмеження виплат, встановлених постановою КМУ, а також Закону України «Про Державний бюджет України на 2010 рік», на який посилається відповідач як на правову підставу відмови проведення виплати позивачу одноразової допомоги в розмірі, визначеному законом та відсутності бюджетних асигнувань, судом першої інстанції обґрунтовано визнано неправомірною та зобов’язано його здійснити перерахунок та виплату разової щорічної грошової допомоги, як учаснику бойових дій за 2010 рік відповідно до ст.ст.12-14 ЗУ «Про статус ветеранів війни та гарантії їх соціального захисту», виходячи із розміру мінімальної пенсії за віком.
За таких обставин, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про стягнення невиплаченої суми разової грошової допомоги як учаснику війни за 2010 рік в розмірі, встановленому ст. 14 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»
З врахуванням наведених обставин колегія суддів приходить до висновку про те, що судове рішення постановлено з дотриманням норм матеріального і процесуального права.
Доводи апеляційної скарги правильності висновків суду не спростовують, а тому підстав для її задоволення не встановлено.
Керуючись ст. ст. 197, 198, 200, 205, 206 КАС України, колегія суддів,-
у х в а л и л а:
Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Тисменицької РДА залишити без задоволення, а рішення Тисменицького районного суду від 03 вересня 2010 року залишити без зміни.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, однак може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з часу набрання нею законної сили.
Судді : О.Є. Меленко
Г.П. Мелінишин
Л.В. Перегінець