2а-691/11

ПОСТАНОВА

Іменем УКРАЇНИ

18 березня 2011 року Ворошиловський районний суд м. Донецька у складі:

головуючого: судді Князькова В.В.

при секретарі: Леонтьєвій Д.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Донецьку справу адміністративного судочинства за позовною заявою ОСОБА_1 до УДАІ ГУМВС України в Донецькій області, інспектора БДПС м.Донецька Машуренка Олега Олександровича про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, суд –

                   ВСТАНОВИВ:

13.01.2011 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до відповідачів про визнання протиправною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, посилаючись на наступне: він 22 грудня 2010 року, керуючи автомобілем Chevrolet aveo, державний номер НОМЕР_1, рухався у м. Донецьку по проспекту Київському в напрямку вулиці Університетської, неухильно дотримуючись вимог Постанови Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 р. № 1306 «Про Правила дорожнього руху»та здійснив проїзд прямо перехрестя доріг: проспекту Київського та проспекту Партизанського на дозволяючий (зелений миготливий) сигнал світлофору керуючись підпунктом «в»пункту 8.7.3. ПДР.

Зазначив, що після переїзду перехрестя був зупинений працівником ДАІ - інспектором БДПС м. Донецька сержантом міліції Машуренком Олегом Олександровичем, який склав протокол про адміністративне правопорушення серії АНІ № 439250, оскільки на його думку він «проїхав перехрестя на забороняючий (червоний) світ світлофора». З обставинами, викладеними в протоколі не згоден, зазначеного правопорушення не вчиняв, що підтверджується його поясненнями та поясненнями свідка ОСОБА_3 зафіксованими в протоколі.

На місці, на підставі складеного протоколу, інспектор виніс постанову в справі про адміністративне правопорушення від 22 грудня 2010 року серії АН № 721790 за порушення вимог підпункту "е" пункту 8.7.3. ПДР, якою притягнув його до адміністративної відповідальності, передбаченої ч.2 ст.122 КУпАП та наклав стягнення у вигляді штрафу 425 грн.

Вважає винесену постанову незаконною з наступних підстав.

Під час перетину ним перехрестя доріг проспекту Київського та проспекту Партизанського, інспектор знаходився за перехрестям та не міг бачити сигнал світлофора, на який він виїхав на перехрещення проїзних частин (зазначене підтверджується фотографією з перехрестя № 6, що додається).

Зазначив, що виїхав на перехрестя на дозволяючий (зелений миготливий) сигнал світлофору, керуючись підпунктом «в»пункту 8.7.3. ПДР яким встановлено, що сигнали світлофора мають такі значення: «в) зелений миготливий дозволяє рух, але інформує про те, що незабаром буде ввімкнено сигнал, який забороняє рух». Керуючись п. 16.8. ПДР «Водій, який виїхав на перехрещення проїзних частин згідно із сигналом світлофора, що дозволяє рух, повинен виїхати у наміченому напрямку незалежно від сигналів світлофора на виїзді»він був зобов'язаний завершити проїзд перехрестя, що він і здійснив, чітко дотримуючись правил дорожнього руху. Як вбачається з фотографій №№ 2, 3, 4, 5 зазначеного перехрестя на виїзді з нього відсутня дорожня розмітка 1.12 ПДР (стоп лінія) або дорожній знак 5.62 ПДР, що підтверджує неухильне дотримання позивачем вимог ПДР.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху.

Зазначив, що у протоколі про адміністративне правопорушення не зазначено жодних доказів вчинення ним зазначеного правопорушення. Натомість, в протоколі зафіксовано докази відсутності події та складу правопорушення, а саме: його пояснення «не згоден, бо проїхав на блимаючий сигнал зеленого кольору», та пояснення свідка ОСОБА_3 «проїхав на блимаючий зелений сигнал світлофору».

Відповідно ст. 252 КУпАП, під час розгляду посадовою особою справи про адміністративне правопорушення, оцінка доказів повинна грунтуватися на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Вважає, що в порушення вимог ст. 280 КУпАП інспектор достеменно не встановив його вину у вчиненому правопорушенні, не з'ясував, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, не з'ясував інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, а саме - не взяв до уваги та не зазначив мотиви відхилення доказів відсутності вини –його пояснень та пояснень свідка ОСОБА_3, викладених в протоколі. А тому, за відсутності будь-яких доказів про вчинення правопорушення, передбаченого ч.2 ст.122 КУпАП і наявності вищезазначених доказів відсутності події та складу правопорушення, провадження по справі взагалі не могло бути розпочато, а розпочате підлягало закриттю за ч.1 п.1 ст. 247 КУпАП. Аналогічну позицію висловив Верховний Суд України, у п.24 Постанови Пленуму ВСУ №14 від 23 грудня 2005 року, щодо розгляду судами справ про адміністративні правопорушення на транспорті: «потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів».

Також зазначає, що розгляд справи на місці, без підготовки та надання часу для звернення за правовою допомогою, подання документів, які характеризують особу, інших доказів по справі, порушують його права, передбачені ст.268 КУпАП.

Просив скасувати постанову серії АН 721790 від 22.12.2010 року у справі про адміністративне правопорушення, а також закрити справу про адміністративне правопорушення.

Позивач в судове засідання не з’явився, надав заяву про розгляд справи в його відсутність, вказавши, що позовні вимоги підтримує.

Відповідачі в судове засідання не з’явилися, будучи належним чином повідомленими про час та місце слухання справи.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню частково, виходячи з наступних підстав.

Як встановлено у судовому засіданні, постановою серії АН 721790 від 22.12.2010  року було притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та накладено на нього адміністративне стягнення за порушення Правил дорожнього руху у вигляді штрафу у розмірі 850 грн.

Як вбачається з оскаржуваної постанови, ОСОБА_1, 22.12.2010 року о 17 годині 15 хвилин, керуючи автомобілем «Шевроле», державний номер НОМЕР_1, проїхав перехрестя на забороняючий (червоний) сигнал світлофора, чим порушив п.8.7.3. (е) Правил дорожнього руху.

Відповідно до статті 7 КУпАП України, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Згідно статті 246 КУпАП України, порядок провадження в справах про адміністративні правопорушення в органах (посадовими особами), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення, визначається цим Кодексом та іншими законами України.

Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, вина (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадській порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.    

Зазначена постанова винесена з порушенням ст. 33 КУпАП, яка визначає, що стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим кодексом та іншими законами України. При накладанні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступень його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.    

При винесенні оскаржуваної постанови, цього зроблено не було, та посадовою особою яка винесла цю постанову вимоги закону не враховані.    

При винесенні постанови були порушені права позивача, передбачені ст. 268 КУпАП, а саме: особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право: знайомитися з матеріалами справи; давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням. Всіх наданих позивачу цим законом прав він був позбавлений, що є порушенням процесу при розгляді справи про адміністративне правопорушення.   

В порушення вимог ст. 268 КУпАП позивач був позбавлений права на звернення за правовою допомогою та надання доказів по справі.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про незаконність винесеної у відношенні ОСОБА_1 постанови про притягнення його до адміністративної відповідальності.

В задоволенні позовних вимог позивача щодо закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення, суд вважає необхідним відмовити, оскільки це не  входить до компетенції суду при розгляді даної категорії справ.

Таким чином, суд приходить до висновку, що вимоги позивача підлягають задоволенню частково.  

На підставі ст.ст.9, 256, 268, 280, 283 Кодексу України про адміністративне правопорушення та, керуючись ст.ст.160-163 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до УДАІ ГУМВС України в Донецькій області, інспектора БДПС м.Донецька Машуренка Олега Олександровича про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення –задовольнити частково.

Скасувати та визнати незаконною постанову серії АН 721790 від 22.12.2010 року у справі про адміністративне правопорушення.

В частині вимог про закриття провадження – відмовити.

Постанова остаточна і оскарженню не підлягає.

Постанову надруковано у нарадчій кімнаті у одному примірнику.

Суддя Ворошиловського районного суду

м. Донецька                                                                                                            Князьков В.В.