Справа № 2-388-11

 Головуючий у справі  Челюбєєв Є.В.                                                            

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 березня 2011 року             Дзержинський міський суд Донецької області у складі:

головуючого - судді                                                         Челюбєєва Є.В.,

при секретарі                                                                    Бондарчук Т.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Дзержинську цивільну справу за позовом ОСОБА_2, яка діє в своїх інтересах та інтересах недієздатного сина ОСОБА_3 до Дзержинської міської ради Донецької області про визнання права власності на самочинно збудоване нерухоме майно, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач в січні 2011 звернулась до суду з позовом про визнання права власності на господарчі споруди, що збудовані на земельній ділянці по АДРЕСА_1.  

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що в травні 2010 року вона та її син, який з дитинства є інвалідом першої групи, офіційним опікуном якого є вона в зв’язку з його недієздатністю, прийняли в спадщину житловий будинок АДРЕСА_1.

На теперішній час цей житловий будинок належить їй на праві спільної сумісної власності в рівних долях.

Однак, при оформленні спадщини виявилось, що господарські споруди, які значаться в технічному паспорті Бюро технічної інвентаризації м. Дзержинська під літерами «а1», «Ж», та «О», зведені за життя спадкодавцем для обслуговування жилого будинку, розташованого за вищевказаною адресою, збудовані без належним чином затвердженого проекту і не введені в установленому порядку в експлуатацію, тому вони вважаються будівлями, що збудовані самочинно.

В зв’язку з цим вона, яка діє в своїх інтересах та інтересах недієздатного сина не змогла реалізувати своє спадкове право щодо цих господарчих споруд.

В жовтні 2010 року їм була передана у власність земельна ділянка, на якій знаходиться спадкове майно. На теперішній час ця земельна ділянка належить їм на праві власності.

Визнання права власності на господарчі споруди, визначені в технічному паспорті літерами «а1», «Ж», «О», що самочинно збудовані на земельній ділянці по АДРЕСА_1 необхідно позивачу для прийняття спадщини від чоловіка ОСОБА_4, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1.

Позивач, яка діє в своїх інтересах та інтересах недієздатного сина в судовому засіданні заявлені вимоги підтримала у повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не з’явився, надавши суду письмову заяву, в якій просив розглянути справу у його відсутності, заявлені вимоги визнає в повному обсязі, проти їх задоволення не заперечує.

Вислухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи та надані докази в їх сукупності, суд вважає, що заявлений позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. ст.  1268, 1269 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Судом встановлено, що у відповідності до свідоцтва про право на спадщину за законом від 04 травня 2010 року, виданого та посвідченого державним нотаріусом Дзержинської державної нотаріальної контори, позивач та її недієздатний син, опікуном якого є вона, набули в рівних долях право власності на житловий будинок АДРЕСА_1, який збудований на земельній ділянці розміром 0,0580 га (а.с. 11-15).

За життя чоловіком позивача для обслуговування жилого будинку за вищевказаною адресою на земельній ділянці були збудовані господарські споруди без належним чином затвердженого проекту і не введені в установленому законом порядку в експлуатацію.

Тому, при оформленні спадщини виявилось, що ці господарські споруди, які визначені в технічному паспорті літерами «а1», «Ж»та «О»є будівлями, що збудовані самочинно (а.с. 16-20).

В зв’язку з цим, позивач, яка діє в своїх інтересах та інтересах свого недієздатного сина не змогла повністю прийняти спадщину від померлого чоловіка та оформити на них право власності.

Наряду з цим, судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що позивач, яка діє в своїх інтересах та інтересах свого недієздатного сина, отримавши свідоцтво про право на спадщину за законом у встановленому законом порядку звернулась до Дзержинської міської ради Донецької області із заявою про передачу їм у власність земельної ділянки, на якій знаходиться спадковий будинок та самочинно збудовані господарські споруди.

На підставі рішення Дзержинської міської ради Донецької області № 5/41-13 від 29.10.2010 року позивачу та її недієздатному сину була передана у власність ця земельна ділянка (а.с. 21).

В подальшому, на ім’я позивача та її недієздатного сина були видані Державні акти на право власності на земельну ділянку (а.с. 9,10).  

Згідно ст. 328 ЦК України  право власності набувається на  підставах, що не заборонені законом, зокрема із  правочинів, право  власності вважається набутим правомірно, якщо інше  прямо не  випливає із закону або незаконність набуття права  власності не  встановлена  судом.  Відповідно до приписів  ст. 375 ЦК України правові наслідки самочинної забудови, здійсненої власником на його земельній ділянці, встановлюються ст. 376 цього Кодексу.

Частиною другою цієї норми визначено, що  особа, яка  здійснила  або  здійснює самочинне  будівництво  нерухомого майна,  не набуває права власності на нього. А в частині п’ятій цієї норми зазначено, що за вимогою власника земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб.

Враховуючи діючі положення законодавства щодо самочинного будівництва, фактичні обставини справи, а також, той факт, що судом не встановлено порушень будь - чиїх прав та інтересів самовільним будівництвом, суд приходить до висновку, що за таких умов можливо визнання права власності на господарчі споруди, які в технічному паспорті визначені під літерами «а1», «Ж»та «О».

Відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України однією із засад судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Виходячи із цього принципу, суд не може за власною ініціативою збирати докази або робити інші процесуальні дії, направлені на збирання доказів, а лише оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об’єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Таким чином, суд вважає позовні вимоги повністю доведеними, тому підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 60, 212 ЦПК України, ст.ст.  328, 375, 376 ЦК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Визнати за ОСОБА_2 та ОСОБА_3 право власності на господарчі споруди, визначені в технічному паспорті під літерами «а1», «Ж»та «О», які розташовані на земельній ділянці по АДРЕСА_1, що залишилися від ОСОБА_4, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1.

Рішення суду вступає в законну силу після спливу строку на його апеляційне оскарження.

На рішення суду першої інстанції може бути подана до Апеляційного суду Донецької області через Дзержинський міський суд апеляційна скарга протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя