22.03.2011
Справа № 11-392/11 Головуючий у 1-й інстанції: Кравченко І.М.
Категорія: звільнення з КВУ Доповідач: Красновський І.В.
У Х В А Л А
Іменем України
22 березня 2011 року місто Херсон
Колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Херсонської області у складі:
Головуючого: Красновського І.В.
Суддів: Жили І.Е., Ришкової Н.М.
За участю прокурора: Литвиненка О.О.
Розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Херсоні кримінальну справу за апеляцією прокурора, який приймав участь у розгляді справи в суді першої інстанції, на постанову Білозерського районного суду Херсонської області від 27 жовтня 2010 року,-
Встановила:
Цією постановою відмовлено в задоволенні подання спостережної комісії Білозерського району Херсонської області та адміністративної комісії при Дар’ївській виправній колонії №10 УДДУ ПВП в Херсонській області відносно ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя АДРЕСА_1 раніше не судимого, засудженого 01.02.2006 року Новокаховським міським судом Херсонської області за ст.121ч.2 КК України на сім років шість місяців позбавлення волі та відбуваючого це покарання в місцях позбавлення волі, -
про його умовно-дострокове звільнення від подальшого відбуття покарання.
В своїй апеляції прокурор, який приймав участь у розгляді справи в суді першої інстанції, просить дану постанову скасувати з підстав неправильного застосування кримінального закону, як незаконну та справу направити на новий судовий розгляд, мотивуючи це її необґрунтованістю та невідповідністю висновків суду фактичним обставинам справи.
Заслухавши доповідача, прокурора, який вважає, що апеляція прокурора, який приймав участь у розгляді справи в суді першої інстанції підлягає задоволенню, вивчивши матеріали справи, доводи апеляції колегія суддів вважає, що апеляція прокурора підлягає задоволенню.
Колегія суддів вважає, що суд відмовляючи в задоволенні клопотання про умовно-дострокове звільнення не врахував всі необхідні обставини та належним чином не мотивував своє рішення, оскільки відповідно до ст.81 КК України, постанови Пленуму Верховного суду України від 26.04.2002 року за №2 «Про практику застосування судами України законодавства про умовно-дострокове звільнення від покарання і заміну покарання більш м’яким»при звільнені засудженого від відбуття покарання умовно-достроково, враховується відбуття передбаченого законом частини покарання, сумлінна поведінка засудженого та якщо він, сумлінним ставленням до праці, довів своє виправлення.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 засуджений за скоєння тяжкого злочину, згідно довідки про заробітну плату та відшкодування завданих злочином збитків - за час перебування в Дар’ївській ВК №10 працював і отримував заробітну плату. Відповідно до довідки про стягнення та заохочення –має тільки три стягнення, які погашені та достроково зняті, а за весь період відбування покарання має заохочення за активну участь у громадському житті відділення, сумлінне ставлення до праці та добру поведінку, що також підтверджується характеристикою з позитивними висновками інспектора ДСВ ДВК №10 Херсонської області.
29.09.2009 року за постановою начальника ДВК №10 переведений до дільниці соціальної реабілітації, як особа, яка стала на шлях виправлення, де постійно працює, оскільки згідно медичного висновку є працездатним та здоровим.
За таких обставин колегія суддів вважає, що постанова суду першої інстанції є незаконною та необґрунтованою.
Невідповідність висновків суду, викладених в постанові, фактичним обставинам справи, являється згідно із ст. 367 КПК України, безумовною підставою для скасування постанови.
При новому судовому розгляді справи необхідно усунути вказані порушення закону та прийняти обґрунтоване та законне рішення.
Керуючись ст.ст. 365,366 КПК України, колегія суддів,-
Ухвалила:
Апеляцію прокурора, який приймав участь у розгляді справи у суді першої інстанції задовольнити, а постанову Білозерського районного суду Херсонської області від 27 жовтня 2010 року відносно ОСОБА_1 –скасувати, справу направити на новий судовий розгляд в той же суд в іншому складі суду.
Головуючий:
Судді: