РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  2-412/11

  року                                                                                          м. Сімферополь

Справа 2-412\11

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

          14 березня 2011 року Центральний районний  суд м. Сімферополя Автономної Республіки Крим у складі:

Головуючого судді Благодатної О.Ю.,

При секретарі Кривозубової Т.О.,

Розглянув у відкритому судовому засіданні у м. Сімферополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення  упущеної вигоди,

В с т а н о в и в :

          ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення упущеної вигоди, мотивуючи свої вимоги наступним.

          Відповідно до договору купівлі-продажу від 07.06.03 року, ОСОБА_1 є власником 24/100 часток домоволодіння АДРЕСА_1 в м. Сімферополі: приміщення літ. «А» - кімнати № 2-5, 2-6. 2-7, 2-8, 2-9, 2-10, загальною площею 43.3 кв.м., підвал під квартирою № 1 площею 14 кв.м.. прибудові літ. «а» - приміщення № 2-1, 2-П, загальною площею 4,4 кв.м,, взід у підвал площею 7,2 кв.м, у житловому літ. «Д» - нежилі приміщення № 1 та № 2. Загальною площею 102,8 кв.м.( з урахуванням їх поновлення). У господарських будівлях – частину сараю літ. «З» розміром 7,2х8,0 . які в подальшому булі виділені йому в натурі – відповідно до рішення Центрального районного суду м. сімферополя від 06.06.07 року, яке набрало законної сили.

Вищевказані приміщення булі зареєстровані в СМБРТІ за позивачем.

          Відповідач ОСОБА_2 незаконно утримував приміщення, а у 2004 році фактично зруйнував останні, збільшивши житлову частину літ. «Д».

          01.09.03 року між ОСОБА_1 та СПД ОСОБА_3. був укладений договір оренди нежитлових приміщень 3 1 та № 2, загальною площею 102,8 кв.м. в літ. «Д», однак орендна платня йому так і не була сплачена у зв’язку з тим, що за виною відповідача приміщення не булі передані орендарю.

          У зв’язку з вищевикладеним позивач просить стягнути з відповідача на свою користь упущену вигоду, пов’язану з недотриманням ним доходу від здачі приміщень до оренди у розмірі 259056 грн.

          У судовому засіданні представник позивача – ОСОБА_7 позовні вимоги підтримала у повному обсязі, та пояснила, що ОСОБА_1і. періодично проживае на території Германії. На момент укладення договору оренди між ОСОБА_1 та ОСОБА_3. 01.09. 03 року літ. «Д» існував., всі приміщення , які він надавав до оренди ОСОБА_3 булі зареєстровані за ним в СМ БРТІ. Даний договір оренди є дійсним. ОСОБА_1. за виною відповідача не міг отримувати від СПД «ОСОБА_3 орендну плату. Позовні вимоги про стягнення упущеної вигоди у розмірі 259056 грн. з відповідача на користь ОСОБА_1., просила задовольнити повністю.

          Відповідач ОСОБА_2 позовні вимоги не визнав, позов просив залишити без задоволення.

          Представник відпвіпрвідача ОСОБА_4 пороти позовних вимог заперечував повністтю, та пояснив , що ОСОБА_1 не передавав ОСОБА_3 ніякі приміщення, приміщення не булі виділениЮ та ніякої упущеної вигоди не було. Договір оренди від 01.09.03 року ніким не ос порений, однак його не можливо приймати до уваги. Позов просив залишити без задоволення.

          Представник відповідача ОСОБА_5 проти позовних вимог заперечувала повністю, та пояснила, що ОСОБА_1 не міг передавати ОСОБА_3 приміщення, т.я. вони використовувалися ОСОБА_2 Позов просила залишити без задоволення.

          Суд, заслухав думку сторін, вивчивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

          Судовим розглядом встановлено, що відповідно до договору купівлі-продажу від 07.06.03 року, ОСОБА_1 є власником 24/100 долі домоволодіння АДРЕСА_1 в м. Сімферополі, які виділені йому в натурі , відповідно до рішення Центрального районного суду м. Сімферополя від 06.06.07 року.

          ОСОБА_2 станом на 26.03.1988 року  належало 16/100 часток домоволодіння АДРЕСА_1 в м. Сімферополі, в тому числі и нежитлові в літ. «Д» площею 102,8 кв.м.

          Відповідно до договору дарування від 14.06.01 року, ОСОБА_2 подарував 10/100 часток домоволодіння АДРЕСА_1 м. Сімферополя ОСОБА_6, до яких війшли і спірні нежилі приміщення № 1 та № 2 у жилому літ. «Д», загальною площею 102,8 кв.м.

          07.06.03 року між ОСОБА_6 та ОСОБА_1 був укладений договір купівлі-продажу спірних приміщень, які дійсно існували на момент укладення даного договору., у зв’язку з чим суд вважає, що ОСОБА_1 міг реально передати ці приміщення до оренди ОСОБА_3

            01.09.03 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 був укладений договір оренди нежилих приміщень № 1 та № 2, загальною площею 102,8 кв.м. у жилому літ. «Д».

          Відповідно до рішення Центрального районного суду м. Сімферополя від 06.06.07 року, яке набрало законної сили, нежилі приміщення, які належать ОСОБА_1 складаються із: приміщень у літ. «А» - кімнат № 2-5, 2-6, 2-7, 2-8, 2-9, 2-10, загальною площею 43,3 кв.м., підвалу під квартирою № 1 площею 14 кв.м., прибудови літ. «а» - приміщення № 2-1, 2-П, загальною площею 4,4 кв.м., вхід у підвал площею 7,2 кв.м., у жилому літ. «Д» - нежилі приміщення № 1та № 2, загальною площею 51+51,8=102,8 кв.м. ( з урахуванням їх поновлення), у господарських будівлях – частина сараю літ. «З» розміром 7,2х8,0 м.           

Відповідно до витягу СМБРТІ – витягу № 16655982 від 14.11.2007 року, приміщення № 1 та № 2 в літ. «Д» житлового будинку АДРЕСА_1 м. Сімферополя, зареєстровані за ОСОБА_1

          Судом також встановлено, що в 2003-2004 р.р. ОСОБА_2 були знесені нежилі приміщення № 1 та № 2 , площею 102, 8 кв.м., шляхом збільшення житлового літ. «Д». Даний факт підтверджується матеріалами інвентаризаційної справи СМБРТІ, а також рішенням Центрального районного суду м. Сімферополя від 15.03.06 року,яке набрало законної сили, ОСОБА_2 зобов’язаний не чинити перешкоди користуванню ОСОБА_1 у жилому літ. «Д»  нежилими приміщеннями № 1 та № 2, площею 102,8 кв.м., також зобов’язано ОСОБА_2 знести незаконно збудовані приміщення.

          Відповідно до висновку судової будівельно технічної експертизи № 31-0789 від 01.09.2008 року, будівництво ОСОБА_2 нежитлового приміщення ( магазину або прибудови), розташованого за адресою: АДРЕСА_1 – є причиною руйнування приміщень № 1 в літ. «Д».

Відповідно до ст. ст. 11, 27, 60 ЦПК України, суд  розглядає справу в межах заявлених позовних вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, особа яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд, зобов`язана надати усі наявні у неї докази та довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких виникає спір.

          Позовні вимоги про визнання недійсним договору оренди від 01.09.03 року, укладеного між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , ніким не ставилися, рішення суду про визнання даного  договору недійсним не надано суду.

          Відповідно до ухвали Верховного суду України від 10.04.08 року по цивільної справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні приміщеннями. Встановлено, що в 2003 році ОСОБА_1 належало 24/100 часток житлового будинку АДРЕСА_1 м. Сімферополя . в тому числі приміщення № 1 та № 2 в літ. «Д».

          На підставі ст.. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є 1) втрати, яких особа зазнала у зв’язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушенного права ( реальні збитки), 2) доходи , які особа могла б реально одержати за звичайних обставин , якби її право не було порушене (упущена вигода).

          На підставі ст.. 623 ЦК України, боржник, який порушив зобов’язання, має відшкодувати  кредити торові завдані цим збитки. Розмір збитків, завданих порушенням зобов’язання, доказується кредитором. Збитки визначаються з урахуванням ринкових цін, що існували на день добровільного задоволення боржником вимоги кредитора у місці, де зобов’язання має бути виконане, а якщо вимога не була задоволена добровільно, - у день пред’явлення позову, якщо інше не встановлено договором або законом. При визначені неодержаних доходів ( упущеної вигоди) враховуються заходи , вжиті кредитором щодо їх одержання.

          При таких обставинах суд вважає встановленим факт того, що ОСОБА_1 завдані збитки у вигляді упущеної вигоди у зв’язку з втратою позивачем реального доходу у вигляді орендної плати за користування приміщеннями № 1 та № 2 у розмірі  259056 грн., відповідно до договору оренди від 01.09.03 року за користування нежилими приміщеннями  № 1 та № 2, загальною площею 102,8 кв.м. у жилому літ. «Д». які булі зруйновані за виною відповідача ОСОБА_2

          Судові витрати стягнути на користь позивача, відповідно до рішення Цеетрального районного суду м. Сімферополя від 23.10.08 року.

На підставі ст..ст. 22, 623 ЦК України, ст.ст. 5, 10, 11, 60, 88, 209, 212-215 ЦПК України, суд –

В и р і ш и в  :

          Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення упущеної вигоди, задовольнити.

          Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 – 259056 (двісті п’ятдесят дев’яносто тисяч п’ятдесят шість) грн..

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду АРК через Центральний районний суд м. Сімферополя шляхом подачі в 10-денний строк апеляційної скарги.

Суддя:

    Суддя