Справа  № 2-а-656/11

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

16.03.2011  року суддя Суворовського районного суду міста Одеси Пепеляшков О.С., розглянувши в порядку скороченого провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради про зобов’язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивачка звернулась до суду із зазначеним позовом посилаючись на те, що вона перебуває на обліку у відповідача у зв'язку з народженням дитини, відповідно до Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми». Відповідачем, як органом, що призначає і здійснює виплату державної допомоги сім'ям з дітьми, відповідно до вказаного Закону була призначена допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку. В обґрунтування вимог посилається на те, що згідно із ст. 43 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі не меншому встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років, але відповідач не в повному обсязі здійснював виплату допомоги, а тому просила зобов’язати Департамент праці та соціальної політики Одеської міської ради (далі –Департамент) здійснити перерахунок та стягнути з відповідача недоплачену суму за період з 01.07.2007р. по 01.09.2010р., визнавши дії відповідача по відмові здійснення вказаного розрахунку неправомірними.

Ухвалою суду від 06.01.2011 року позовні вимоги в частині вимог з 01.07.2007р. по 21.06.2010р.залишені без розгляду.

Відповідач письмових заперечень на позов не надав.

Так судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 року народила дитину ОСОБА_2, що підтверджується свідоцтвом про народження.

З жовтня 2007 року Управлінням соціального захисту населення в Суворовському районі м. Одеси Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради призначено допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею 3-х років.

Відповідно до ст. 152 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти, які за рішенням Конституційного суду України визнаються неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним судом України рішення про неконституційність.

З 01.01.08 року Законом України «Про державний бюджет України на 2008 рік»від 28.12.2007 року № 107-VI внесено зміни до Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми»і ст. 15 викладено в новій редакції, яка передбачає, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі, що дорівнює різниці між прожитковим мінімумом, встановленим для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 130 гривень.

Зазначені зміни до ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми»чинність не втратили, неконституційними не визнавалися.

Посилання позивачки на ст. 43 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням», суд до уваги не приймає, оскільки його преамбулою визначено, що цей Закон відповідно до Основ законодавства України про загальнообов’язкове державне соціальне страхування визначає правові, організаційні та фінансові основи загальнообов’язкового державного соціального страхування громадян на випадок тимчасової втрати працездатності, у зв’язку з вагітністю та пологами, народженням дитини та необхідністю догляду за нею, у разі смерті, а також надання послуг із санаторно-курортного лікування та оздоровлення застрахованим особам та членам їх сімей. Матеріальне забезпечення та соціальні послуги, що надаються за цим Законом, є окремим видом загальнообов’язкового державного соціального страхування громадян, що здійснюється Фондом соціального страхування з тимчасової втрати працездатності.

При наявності спеціального закону, а саме - Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми», преамбулою якого визначено, що цей Закон відповідно до Конституції України встановлює гарантований державою рівень матеріальної підтримки сімей з дітьми шляхом надання державної грошової допомоги з урахуванням складу сім’ї, її доходів та віку дітей і спрямований на забезпечення пріоритету державної допомоги сім’ям з дітьми у загальній системі соціального захисту населення.

Таким чином, при наявності спеціального закону, суд зобов’язаний застосовувати, саме спеціальний закон.

Враховуючи, що позивачкою довідки про середньомісячний сукупний доход сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, як до Департаменту так і до суду не надавалися, Департамент праці та соціальної політики Одеської міської ради правомірно, законно та обґрунтовано виходив із вимог ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми»та здійснював виплату в мінімальному розмірі передбаченому Законом.

За таких обставин суд доходить до висновку про те, що підстав для задоволення позову не має.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 2, 6-12, 41, 71, 122, 160-163 КАС України, суд –

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради про визнання бездіяльності незаконною, зобов’язання здійснення перерахунку та виплати державної допомоги по догляду за дитиною до досягнення дитиною трирічного віку –відмовити повністю.

Постанова за результатами скороченого провадження може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня отримання її копії до Одеського апеляційного адміністративного суду через Суворовський районний суд м.Одеси.

Суддя