Справа №   1-120/11  

ВИРОК

ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

24 лютого   2011 року                                                               м. Кам’янець-Подільський

     Кам’янець-Подільський міськрайонний суд Хмельницької області в складі:

головуючого судді - Лисюк А.І.

з участю секретаря –Сопрун С.В.

прокурора  -  Сопронюка В.В.,

потерпілого - ОСОБА_1,

                    розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальну справу  за обвинуваченням  ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, українця, громадянина  України, уродженця та жителя АДРЕСА_1 з середньою освітою,   не одруженого,  не працюючого,  судимого  01 липня 2010 року Кам’янець-Подільським міськрайонним судом за ч.1 ст.185 КК України до 100 годин громадських робіт. 09.09.2010 року знятий з обліку,-

 за ч.2 ст.190 КК України,  суд,  -

  В С Т А Н О В И В :          

        ОСОБА_2  04 грудня 2010 року біля 19 години, перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння, знаходячись в коридорі  другого поверху гуртожитку по АДРЕСА_1, під приводом перепису пісень на інший телефон, взяв в ОСОБА_1 його мобільний телефон «Nokia 5130 c-2», вартістю 570 грн. з СІМ-карткою «Діджус»без вартості на рахунку якої  було 4 грн.. Після чого, повторно, маючи намір заволодіти телефоном шахрайським шляхом та шляхом обману, приховав його  від власника – ОСОБА_1, якому повідомив, що  мобільний телефон  він йому повернув.  

       Своїми незаконними діями ОСОБА_2 спричинив ОСОБА_1 матеріальну шкоду на загальну суму 574 грн..

       В судовому засіданні підсудний ОСОБА_2  вину свою визнав повністю і показав суду,  що 04 грудня 2010 року він зустрівся з ОСОБА_1 та ОСОБА_3  в коридорі  другого поверху гуртожитку по АДРЕСА_1, де разом розпивали пиво та горілку. Перекидаючи пісні з телефону ОСОБА_3 на телефон ОСОБА_1, йому дуже сподобався мобільний телефон  ОСОБА_1 «Nokia 5130 c-2». Оскільки він не мав власного мобільного телефону,    мобільний телефон ОСОБА_1 він  йому не повернув, залишивши в себе, а ОСОБА_1 сказав, що він йому повернув  мобільний телефон. СІМ-картку  з телефону він викинув, а наступного дня він зустрівся з ОСОБА_3, ОСОБА_4, якому осторонь показав  мобільний телефон «Nokia 5130 c-2», пояснивши,  що мобільний телефон не крадений. На його прохання, він з ОСОБА_4   пішли в ломбард «Скарбниця», де за мобільний телефон йому запропонували 200 грн.. Не погодившись з такою ціною, він запропонував своєму знайомому Олександрові, який проживає в м.Києві  придбати мобільний телефон. ОСОБА_5 погодився купити його за 200 грн.. Ввечері того ж дня  на Залізничному вокзалі він передав  мобільний телефон , яким незаконно заволодів шляхом шахрайства ОСОБА_6, який їхав з м.Кам’янець-Подільського в м.Київ. 06 грудня 2010 року  його викликали в міський відділ міліції, де він зізнався у заволодінні мобільним телефоном «Nokia 5130 c-2»ОСОБА_1. Він подзвонив до знайомого ОСОБА_5 та попросив повернути мобільний телефон, який того ж дня передав телефон через ОСОБА_6. Наступного дня він видав мобільний телефон  працівникам міліції.

        Крім повного визнання підсудним своєї вини у повторному заволодінні чужим майном шляхом обману, його вина повністю доведена в суді, його ж особистими показами, показами потерпілого,  свідків, так і зібраними документами у справі.    

       Так, потерпілий ОСОБА_1  суду показав, що 04 грудня 2010 року він зустрівся з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 з якими  в коридорі  другого поверху гуртожитку по АДРЕСА_1  розпивали пиво та горілку. ОСОБА_2 попросив в нього мобільний телефон послухати та перекинути музику на мобільний телефон  ОСОБА_3. Через  кілька хвилин  ОСОБА_2 пішов на перший поверх, не повернувши йому  телефон. На його запитання, пояснив, що  мобільний телефон  він йому повернув.  Наступного дня він зустрів ОСОБА_2, ОСОБА_3  та ОСОБА_4. При цьому він попросив ОСОБА_2 повернути йому його мобільний телефон, оскільки підозрював, що саме він заволодів його мобільним телефоном. Після цього він  пішов в ломбард ««Скарбниця», де запитав чин ніхто не здавав  мобільний телефон «Nokia 5130 c-2», на що працівники ломбарду  пояснили, що перед ним приходило двоє хлопців, які пропонували придбати даний мобільний телефон. Це були ОСОБА_2 та  ОСОБА_4, тому він пішов в міліцію, де написав заяву.

       Свідок  ОСОБА_3 суду показав, що 04 грудня 2010 року він зустрівся з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з якими  в коридорі  другого поверху гуртожитку по АДРЕСА_1  розпивали пиво та горілку. В коридорі  він попросив  ОСОБА_2 перекинути з мобільного телефону «Nokia 5130 c-2»ОСОБА_1 музику. Через кілька хвилин ОСОБА_1 сказав, що в нього зник мобільний телефон. Наступного дня він зустрівся з  ОСОБА_2 та ОСОБА_4. Вони разом пішли в ломбард, де ОСОБА_2 та ОСОБА_4 запитували  ціну телефону, який ОСОБА_2 хотів продати. Що за телефон та кому він належить , - йому не було відомо. По дорозі на перехресті  вул.Князів Коріатовичів та проспекту Грушевського вони зустріли  ОСОБА_1, який  сказав ОСОБА_2 повернути йому його телефон, який  сказав, що телефону він не брав.

          Свідок ОСОБА_4 показував, що 05 грудня 2010 року він зустрівся з ОСОБА_2 та  ОСОБА_3. ОСОБА_2 попросив його піти з ним в ломбард здати мобільний телефон. В ломбарді «Скарбниця»за мобільний телефон запропонували 200 грн.. Така ціна ОСОБА_2 не влаштувала і вони пішли в інший ломбард. По дорозі на перехресті  вул.Князів Коріатовичів та проспекту Грушевського вони зустріли  ОСОБА_1, який сказав ОСОБА_2 повернути йому його мобільний телефон. ОСОБА_2 сказав, що не брав його мобільний телефон.

         Свідок ОСОБА_7 показував, що на початку грудня 2010 року  в ломбард «Скарбниця»приходив ОСОБА_4 та попросив оцінити вартість мобільного телефону «Nokia 5130 c-2», який він оцінив в 250 грн.. Через деякий час в ломбард приходив  ОСОБА_2, який запитував чи ніхто їм не пропонував  придбати мобільний телефон  «Nokia 5130 c-2».

         Свідок ОСОБА_6 показував, що на початку грудня 2010 року  до нього на Залізничний вокзал прийшов ОСОБА_2 та передав  мобільний телефон його знайомому ОСОБА_5, який проживає в м.Києві. Того ж дня до нього зателефонував ОСОБА_5 та сказав повернути даний телефон назад ОСОБА_2. Того ж дня він  в магазині «Робінзон»віддав мобільний телефон ОСОБА_2.

       Як видно з протоколу   усної заяви про злочин від 05.12.2010 року, ОСОБА_1  повідомив про  заволодіння шахрайським шляхом 04.12.2010 року ОСОБА_2  його мобільним телефоном «Nokia 5130 c-2», сім картою  №НОМЕР_1 та картою пам’яті на 2 Gb в гуртожитку по АДРЕСА_1, ІМЕІ НОМЕР_2 (а.с.5).

       Як видно з протоколу  зі знання  від 05.12.2010 року, ОСОБА_2  зізнався, що заволодів  шахрайським шляхом 04.12.2010 року  мобільним телефоном  ОСОБА_1 «Nokia 5130 c-2», сім картою  №НОМЕР_1 та картою пам’яті на 2 Gb в гуртожитку по АДРЕСА_1, ІМЕІ НОМЕР_2 (а.с.8).

      Як видно з протоколу добровільної видачі від 07.12.2010 року ОСОБА_2 добровільно видав мобільним телефоном  ОСОБА_1 «Nokia 5130 c-2», яким заволодів шахрайським шляхом.

     Мобільним телефон «Nokia 5130 c-2» поміщено в поліетиленовий пакет, опечатано, скріплено підписами, печаткою та передано  в камеру схову речових доказів Кам’янець-Подільського МВ УМВс України (а.с.14).

       Як видно з протоколу виїмки від 16.12.2010 року, ОСОБА_1  добровільно видав гарантійний талон на мобільний телефон «Nokia 5130 c-2»(а.с.26).

       Як видно з висновку експерта №1050т від 24.12.2010 року, залишкова вартість мобільного телефону «Nokia 5130 c-2»,   ІМЕІ НОМЕР_2 з урахуванням % зносу, станом на 04.12.2010 року могла становити 750 грн. 00 коп. –без урахування вартості стереонавушників, зарядного пристрою та USB-кабелю, які входять до базової комплектації (а.с.36-38).

         Таким чином, винуватість  ОСОБА_2  у заволодінні чужим майном шляхом обману  доведена в суді, його дії вірно кваліфіковані за ч.2 ст.190 КК України, як шахрайство, оскільки він повторно заволодів чужим майном шляхом обману.  

                При обранні підсудному міри покарання, суд враховує характер і ступінь суспільної небезпеки вчиненого, характеристику особи підсудного.

                Як обставини, що пом’якшують покарання підсудного, суд враховує  визнання ним своєї вини, щире каяття та сприяння у розкритті злочину,  що попередня судимість погашена, що  потерпілий не має до нього претензій, просить строго його не карати.

       Як обставини, що обтяжують покарання підсудного є вчинення ним злочину в стані алкогольного сп’яніння.           

        Тому з урахуванням обставин  справи, особи підсудного, суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_2  покарання у виді обмеження волі, передбаченого санкцією ч.2 ст.190 КК України.

       Через підвищену суспільну небезпечність та обтяжуючі обставини скоєного, у суду не має будь-яких підстав застосувати до підсудного покарання у виді штрафу,  виправних робіт, зокрема, й тому, що він ніде не працює.

        Разом з тим, враховуючи пом’якшуючі обставини скоєного, особу підсудного, що виправлення його та перевиховання  можливе без ізоляції від суспільства, суд вважає за можливе застосувати до ОСОБА_2 ст.75 КК України.

       Цивільний позов в суді не заявлено.

       Стягнути з  ОСОБА_2  на користь НДЕКЦ при УМВС України в Хмельницькій області 206 грн. 40 коп.  за проведення товарознавчої експертизи (а.с.35).     

       Речові докази: мобільний телефон мобільного телефону «Nokia 5130 c-2», ІМЕІ НОМЕР_2 «Nokia 6500s-1»- повернути потерпілому  ОСОБА_1.

                                 Керуючись ст.ст. 323, 324   КПК України,  суд,  -

                                                                З А С У Д И В  :            

                 ОСОБА_2, визнати винуватим за ч.2 ст.190 КК України, і призначити йому покарання у виді  2 (двох) років обмеження волі.

                    На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_2 від призначеного судом покарання, якщо він протягом  2 (двох) років  іспитового строку не вчинить нового злочину та виконає покладенні на нього зобов’язання.

          У зв’язку з чим, керуючись ст.76 КК України, зобов’язати ОСОБА_2 не виїжджати на постійне місце проживання за межі України, без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти ці органи  про зміну  місця проживання.

          Зобов’язати  ОСОБА_2 з’являтися для реєстрації в названі вище органи.

          Іспитовий строк йому рахувати з дня проголошення вироку, тобто  з 24 лютого 2011 року.

          Контроль за поведінкою засудженого покласти на кримінально-виконавчу інспекцію за місцем його проживання.

                  Міру запобіжного заходу  ОСОБА_2 –залишити попередню -  підписку про невиїзд.

          Цивільний позов в суді не заявлено.

          Стягнути з  ОСОБА_2  на користь НДЕКЦ при УМВС України в Хмельницькій області  206 грн. 40 коп.  за проведення товарознавчої експертизи, р/р  31258272210321, МФО 815013, банк Управління державного казначейства в Хмельницькій області, код № 25575309, за дослідження «10».

          Речові докази: мобільний телефон мобільного телефону «Nokia 5130 c-2»,   ІМЕІ НОМЕР_2 «Nokia 6500s-1»- повернути потерпілому  ОСОБА_1.

              Вирок може бути оскаржено до апеляційного суду Хмельницької області через Кам’янець-Подільський міськрайонний суд  протягом 15 діб з моменту проголошення.  

Суддя Кам'янець-Подільського міськрайонного суду                    А.  І.  Лисюк