Справа № 1-668/10
Провадження №11/0390/129/11 Головуючий у 1 інстанції:Клок О.М.
Категорія:ч.2 ст. 286 КК України Доповідач: Силка Г. І.
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
11 березня 2011 року місто Луцьк
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Волинської області в складі:
головуючого - судді Силки Г. І.,
суддів - Польового М.І., Бешти Г.Б.,
при секретарі - Уманській Л.С.,
за участю прокурора –Романіка О.О.,
представника потерпілого ОСОБА_1 – ОСОБА_2,
захисника – ОСОБА_3,
засудженого – ОСОБА_4,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Луцьку кримінальну справу за апеляціями засудженого ОСОБА_4 та потерпілого ОСОБА_1 на вирок Луцького міськрайонного суду Волинської області від 22 грудня 2010 року , яким
ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя АДРЕСА_1 українця, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, працює електромонтажником в МП «Електросервіс», несудимого,
засуджено за ч. 2 ст. 286 КК України на 3(три) роки 6(шість) місяців позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 3(три) роки.
Запобіжний захід засудженому до вступу вироку в законну силу змінено з підписки про невиїзд на тримання під вартою, взявши під варту з залу судового засідання.
Строк відбуття покарання засудженому постановлено рахувати з 22 грудня 2010 року.
Цивільний позов прокурора Волинської області в інтересах держави в особі КП «Луцька міська клінічна лікарня» задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_4 в користь місцевого бюджету м. Луцька 3868 (три тисячі вісімсот шістдесят вісім) гривень, витрачених закладом охорони здоров’я на лікування ОСОБА_1
Цивільний позов потерпілого ОСОБА_1 до ОСОБА_4 задоволено частково.
В задоволенні цивільного позову що стосується витрат на додаткове харчування в сумі 2128 грн. відмовлено.
Стягнуто з ОСОБА_4 в користь потерпілого ОСОБА_1 5000 (п’ять тисяч) грн. у відшкодування спричиненої моральної шкоди та 9000 (дев’ять тисяч)грн. у відшкодування завданих матеріальних збитків, а всього 14000(чотирнадцять тисяч) грн.
Цивільний позов ОСОБА_1 в частині відшкодування витрат на ремонт автомобіля в розмірі 21378 грн. та вартості проведеного експертного дослідження – 600 грн. залишено без розгляду.
Судові витрати за проведення експертиз в справі в сумі 788 (сімсот вісімдесят вісім) гривень 76 коп. стягнуто з ОСОБА_4 в доход держави.
Вироком вирішено долю речових доказів та арештованого майна,-
В С Т А Н О В И Л А :
Цим вироком ОСОБА_4 визнано винним та засуджено за те, що він 19 квітня 2010 року, близько 05.30год., перебуваючи в стані стомлення та алкогольного сп’яніння, керуючи технічно справним автомобілем «ВАЗ 2107» д.н.з. НОМЕР_1, рухаючись в с.Підгайці Луцького району в напрямку м. Луцька по автодорозі «Доманово-Ковель-Чернівці», допустив порушення вимог Правил дорожнього руху, а саме, п.п. 2.9 (а), 2.9 (б), 11.4, 12.3, , проявив безпечність та неуважність, не стежив за дорожньою обстановкою, в результаті чого автомобіль виїхав на смугу зустрічного руху і зіткнувся з автомобілем «ГАЗ 330210», д.н.з. НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_5, який зупинився біля правого краю проїзної частини дороги. В результаті дорожньо-транспортної пригоди пасажир автомобіля «ВАЗ 2107» д.н.з. НОМЕР_1 ОСОБА_1 отримав тяжкі тілесні ушкодження.
Засуджений ОСОБА_4 не оспорюючи доведеність винності та правильність кваліфікації його дій, зазначає, що призначене йому покарання не відповідає ступеню тяжкості вчиненого ним злочину внаслідок суворості. Вказує, що суд безпідставно не врахував пом’якшуючі покарання обставини, а саме, що він визнав себе винним у вчиненому, щиро розкаявся, сприяв слідству у розкритті злочину, є особою молодого віку, позитивно характеризується. Прохає змінити вирок суду першої інстанції в частині призначення покарання та призначити покарання із застосуванням ст.75 КК України.
Заслухавши доповідача, який доповів суть вироку суду першої інстанції, повідомив ким і в якому обсязі він оскаржений, виклав основні доводи апеляції засудженого та захисника, які підтримали свою апеляцію, представника потерпілого, яка просила пом’якшити покарання ОСОБА_4 звільнивши його від відбування покарання з випробуванням, міркування прокурора про безпідставність апеляції, перевіривши матеріали справи та провівши частково судове слідство, колегія суддів приходить до висновку, що апеляція підлягає задоволенню з таких підстав.
Висновки суду про винуватість ОСОБА_4 у вчиненні ним злочину, за який він засуджений, підтверджуються зібраними по справі і дослідженими в судовому засіданні доказами, які ніким не оспорюються.
Обставини, які б ставили під сумнів достовірність зібраних у справі доказів та правильність висновків суду про винуватість ОСОБА_4 у злочині, за які він засуджений, не встановлено.
Дії ОСОБА_4 правильно кваліфіковані за ч. 2 ст. 286 КК України.
У відповідності до ст. 65 КК України суд призначає покарання у межах санкції статті Особливої частини Кримінального Кодексу України та з урахуванням ступеню тяжкості вчинених злочинів, особи винного та обставин, що пом’якшують та обтяжують покарання. При цьому воно має бути необхідне і достатнє для виправлення особи та попередження нового злочину.
Вирішуючи питання про обрання покарання засудженому, суд першої інстанції не достатньо врахував дані про особу винного та пом’якшуючі покарання обставини, які давали підстави до застосування ст. 75 КК України.
Так, суд першої інстанції без достатніх на те підстав не врахував, як пом’якшуючі покарання засудженого обставини, це щире каяття та сприяння у розкритті злочину.
Як видно з матеріалів справи і протоколу судового засідання засуджений ОСОБА_4, з перших пояснень і до кінця судового слідства не заперечував обставини вчинення ним злочину, визнавав себе винним і каявся у вчиненому, чим сприяв у розкритті злочину ( а. с. 40, 80, 95, 131, 261, 299).
Висновки суду першої інстанції про те, що не було цих пом’якшуючих обставин, оскільки засуджений органам слідства не повідомив жодної обставини, яка не була відома останнім, не можна визнати обґрунтованими. Прокурор, який підтримував обвинувачення у суді теж просив врахувати при обранні покарання ОСОБА_4 щире каяття та сприяння у розкритті злочину як обставини які пом’якшують покарання ( а. с. 299).
В повному об’ємі визнав ОСОБА_4 позовні вимоги прокурора та потерпілого про відшкодування матеріальної і моральної шкоди і на час перегляду справи апеляційним судом, потерпілому повністю відшкодована матеріальна і моральна шкода.
Тому колегія суддів, враховуючи позицію потерпілого і його представника в апеляційній інстанції, які просили звільнити ОСОБА_4, від відбування покарання з випробуванням, а також наявність пом’якшуючих покарання засудженого обставин зокрема, його щирого каяття та сприяння у розкритті злочину, а та даних про його особу, що до кримінальної відповідальності він притягується вперше, виключно позитивно характеризується за місцем роботи, працював, є молодий за віком, повністю відшкодував потерпілому матеріальну і моральну шкоду і попросив вибачення в останнього, злочин вчинив з необережності, приходить до висновку, що виправлення ОСОБА_4 можливе без відбування основного покарання призначеного судом з звільненням його від цього покарання з випробуванням. Тому вирок суду слід змінити, застосувати ст. 75 КК України та покласти на ОСОБА_4 обов’язки передбачені п. п. 2,4 ст.76 КК України.
Дане покарання буде необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження вчинення нових злочинів.
Так, як ОСОБА_4 призначено покарання із застосуванням ст.75 КК України, звільнивши його від відбування покарання з випробуванням, тому запобіжний захід – тримання під вартою, слід скасувати і звільнити засудженого з під варти у залі суду.
На підставі наведеного і керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Волинської області, -
У Х В А Л И Л А :
Апеляцію засудженого ОСОБА_4 задовольнити. Вирок Луцького міськрайонного суду від 22 грудня 2010 року щодо ОСОБА_4 в частині призначеного покарання змінити: залишити ОСОБА_4 за ч.2 ст.286 КК України покарання призначене судом першої інстанції у виді 3 (трьох) років 6 (шести) місяців позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами на 3 (три) роки.
На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_4 від призначеного судом основного покарання, якщо він протягом 2 (двох) років іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов’язки, передбачені ст.76 КК України: не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої інспекції; періодично з’являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої інспекції.
Запобіжний захід ОСОБА_4 скасувати – звільнити його з під варти в залі суду негайно.
В решті вирок залишити без зміни.
Головуючий
Судді