АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ
_______________________________ у м. ФЕОДОСІЇ_______________________________
Дело № 22ц-1127ф /2006 р. Головуючий першої інстанції
Українець Л.І. Суддя доповідач Моісеєнко Т .І.
РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
2006 року серпня місяця 22 дня колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у м. Феодосії в складі: Головуючого, судді - Моісеєнко Т.І.
Суддів - Мамасуєвої Л.О.,Кателіна В.П. При секретарі - Піцик Н.В.
розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Феодосії цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Ленінської районної державної адміністрації АРК про скасування розпорядження Ленінської РДА, Ленінської Центральної районної лікарні про поновлення на роботі, скасування наказу про звільнення, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, за апеляційною скаргою Ленінської РДА. на рішення Ленінського районного суду Автономної Республіки Крим від 12.05.2006 року -
ВСТАНОВИЛА:
ОСОБА_1 звернувся з позовом до Ленінської районної державної адміністрації АРК про скасування розпорядження Ленінської РДА НОМЕР_1 , Ленінської Центральної районної лікарні про поновлення на роботі, скасування наказу про звільнення, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Позовні вимоги мотивовані тим, що з 16.01.2003 року він працював на посаді головного лікаря Ленінської ЦРЛ. Наказом Ленінської ЦРЛ НОМЕР_2 був звільнений з посади з 07.10.2005 року по п.1 ст.41 КЗпП України за грубе одноразове порушення трудових обов'язків, на підставі розпорядження Ленінської РДА НОМЕР_3. Вважає, що підстави для його звільнення з посади були відсутні, порушень трудової дісціпліни він не допускав. 23 вересня 2005 року на колегії Ленінської РДА був заслуханий його звіт про підготовку до роботи восенні та в взимку 2005-2006 року, де була встановлена недостатність фінансування ЦРЛ зі сторони РДА і відсутність коштів у ЦРЛ на друге півріччя 2005 року. На питання членів колегії він відповів, а потім з засідання колегії пішов, що не є порушенням трудових обов'язків.
Позивач вважає, що наказ Ленінської ЦРЛ НОМЕР_2 не має відомостей, яке конкретне порушення він допустив, в наслідок якого був звільнений з посади на підставі п.1 ст.41 КЗпП України. Крім того, вважає, що вказаний наказ виданий неправомірно, до компетенції виконуючого обов'язки головного лікаря Ленінської ЦРЛ не входить видання наказу про звільнення головного лікаря ЦРЛ, оскільки ЦРЛ не є органом, уповноваженим на укладення трудового договору з головним лікарем лікарні.
Позивач також вважає необгрунтованими висновки розпорядження Ленінської РДА НОМЕР_1, яким визнана незадовільною його робота на посаді головного лікаря Ленінської ЦРЛ з приводу підготовки лікарняно-профілактичних закладів району до роботи восени та взимку, а також яким констатовані порушення ним бюджетного законодавства. Вважає вказані висновки необгрунтованими і просить їх скасувати.
Також вважає, що відомості, викладені в розпорядженні НОМЕР_1, не можуть бути підставою для притягнення його до дісциплинарної відповідальності і звільнення з посади по п.1 ст.41 КЗпП України, оскільки вказані в розпорядженні порушення бюджетного і орендного законодавства мали місце у січні 2005 року і строк притягнення до дісциплинарної відповідальності , передбачений ст.. 148 КЗпП України, вичерпаний.
Оскільки він неправомірно був звільнений з посади, просив поновити його на роботі, стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу.
Рішенням Ленінського районного суду від 12.05..2006 року позовні вимоги ОСОБА_1 були задоволені.. Визнано незаконним і скасовано розпорядження Ленінської РДА НОМЕР_1 про готовність лікувально-профілактичних установ району до роботи восени і взимку 2005-2006 року
Визнаний незаконним і скасований наказ Ленінської ЦРЛ НОМЕР_4 про .його звільнення з посади головного лікаря Ленінської ЦРЛ. ОСОБА_1 поновлений на роботі на посаді головного лікаря Ленінської ЦРЛ з 07.10.2005 року.
Стягнуто з Ленінської ЦРЛ на його користь 9718 грв.52 коп. середнього заробітку за час вимушеного прогулу з жовтня 2005 року по травень 2006 року.
В частині поновлення на роботі і стягнення середне-місячного заробітку в межах місячного платежу рішення допущено до негайного виконання.
Суд першої інстанції дійшов висновку про те, що Ленінською ЦРЛ не надано доказів, підтверджуючих підстави звільнення ОСОБА_1 за одноразове грубе порушення трудових обов'язків
. Суд також вказав, що порушень бюджетного законодавства ОСОБА_1 не допускав, бюджет лікарень району, за його поданням, був затверджений головою Ленінської РДА 20.01.2005 року. Суд встановив, що порушень посадової інструкції , в частині розпорядження і розприділення по установах охорони здоров'я району фінансових засобів, засобів на капремонт медичних закладів і інших коштів, з боку ОСОБА_1 не доведено, в зв'язку з чим визнав відомості, викладені в розпорядженні НОМЕР_1 не відповідаючими дійсності.
На ухвалене судом рішення Ленінською РДА принесена апеляційна скарга, в який йдеться про скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення про відмову у задоволенні позову ОСОБА_1
Апелянт вважає, що висновки суду не відповідають дійсним обставинам справи, справа розглянута з порушенням процесуального законодавства, оскільки ОСОБА_1 пропустив строк звернення до суду з позовом до Ленінської ЦРЛ про скасування наказу про звільнення і про поновлення на роботі, встановлений ст.233 КЗпП України. Крім того, суд визнав неправомірним розпорядження НОМЕР_1 однак вказане питання необхідно було розглядати по нормах КАС України, а не в порядку цивільного судочинства.
Дослідивши матеріали справи в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 працював на посаді головного лікаря Ленінської ЦРЛ, яка, згідно Статуту, є самостійною юридичною особою і знаходиться у комунальній власності Ленінського району АРК ( а.с.38-44). Згідно п.6.2 Статуту, керівництво Ленінською ЦРЛ здійснює головний лікар ЦРЛ, призначення та звільнення якого з посади здійснюється головою Ленінської райдержадміністрації за угодою з Міністерством охорони здоров'я АРК ( а.с.42).
Судом встановлено, що наказом Ленінської Центральної районної лікарні НОМЕР_4 ОСОБА_1 був звільнений з посади з 07.10.2005 року по ст..41.п.1 КЗпП України за одноразове грубе порушення службових обов'язків, згідно розпорядженню Ленінської РДА НОМЕР_3 ( а.с.32)
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що вказаний наказ не є заснованим на законі і підлягає скасуванню, оскільки був прийнятий за межами компетенції Ленінської ЦРЛ. Крім того, підставою для прийняття вказаного наказу було розпорядження Ленінської РДА НОМЕР_3, яке визнано не правовим і скасовано рішенням Ленінського районного суду від 08.12.05р., залишеним без змін по вказаній частині розглянутих позовних вимог рішенням Апеляційного суду АРК у м.Феодосії від 11 квітня 2006 року.
Під час розгляду справи за позовом ОСОБА_1 про скасування розпорядження Ленінської РДА НОМЕР_3 судом першої і апеляційної інстанції було встановлено, що рішення колегії Ленінської РДА від 23.06.2005 року та розпорядження Ленінської РДА НОМЕР_1 не містять конкретних фактів одноразового грубого порушення ОСОБА_1 фінансової дисципліни, а саме витрати коштів поза затверджених кошторисом, нецільового використання коштів та інше.
Суд дійшов висновку про те, що відсутність коштів на лікувально-профілактичні заходи по плану асигнування на друге півріччя 2005 року є проблемою не тільки головного лікаря Ленінської ЦРЛ , а також керівництва Ленінської РДА, котра повинна надавати кошти для фінансування вказаних витрат.
Таким чином, розпорядження Ленінської РДА НОМЕР_1 було предметом дослідження суду і йому дана належна правова оцінка.
Згідно ч.З ст. 61 ЦПК України, обставини, встановлені судовим рішенням по цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, в яких беруть участь ті самі особи, щодо яких встановлено ці обставини.
З доводами апеляційної скарги про те, що ОСОБА_1 пропустив строк звернення до суду з вимогами про скасування наказу Ленінської ЦРЛ НОМЕР_4 не можна погодитись. Вказані обставини ретельно досліджувались судом першої інстанції, рішення суду по вказаних доводах є обґрунтованим, з висновками суду першої інстанції колегія суддів погоджується.
Доводи апеляційної скарги Ленінської РДА про те, що позовна заява ОСОБА_1 щодо визнання незаконним та скасування розпорядження Ленінської РДА НОМЕР_1 не може бути розглянута в порядку цивільного судочинства, оскільки її розгляд відноситься до компетенції адміністративного суду, колегія суддів знаходить обгрунтованими.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Ленінської ЦРЛ про скасування наказу про звільнення з посади і поновлення на роботі і з вимогами щодо оскарження розпорядження суб'єкта владних повноважень (Ленінської РДА ) НОМЕР_1.
Згідно ч.1 ст. 17 КАС України спори з суб'єктами владних повноважень підлягають розгляду по нормах Кодексу Адміністративного судочинства України. Спори про порушення трудових прав підлягають розгляду за нормами ЦПК України.
Відповідно до ч.З ст.21 КАС України і до ст. 16 ЦПК України, не припускається поєднання в одне провадження кількох вимог, які належить розглядати в порядку і по правилах різних видів судочинства.
Таким чином, при розгляді справи судом були порушені вимоги процесуального законодавства і в порядку цивільного судочинства розглянути вимоги про правомірність розпорядження суб'єкта владних повноважень, що не припустимо.
На підставі викладено, доводи апеляційної скарги у вказаній частині вимог є обґрунтованими, а провадження про справі за позовом ОСОБА_1 до Ленінської РДА про визнання неправомірним і скасування розпорядження НОМЕР_1 підлягає закриттю на підставі п.1.ч.1 ст.205 ЦПК України.
Керуючись п.1.ч.1ст.205,ст. 303,308, ЦПК України, колегія суддів ,-
ВИРІШИЛА: Апеляційну скаргу Ленінської районної державної адміністрації - задовольнити частково.
Рішення Ленінського районного суду від 12.05.2006 року, в частині визнання незаконним і скасування розпорядження Ленінської РДА № 666 від 23.09.2005 року , -скасувати.
Провадження по справі за позовом ОСОБА_1 до Ленінської РДА про визнання незаконним і скасування розпорядження № 666 від 23.09.2005 року «Про готовність лікувально-профілактичних установ району до роботи восени і взимку 2005-2006 року»- закрити, оскільки справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
В решті розглянутих позовних вимог ОСОБА_1 рішення Ленінського районного суду АРК від 12.05.2006 року - залишити без змін.
Рішення набирає чинності з дня проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку протягом двох місяців.