Справа №22-ц-30/11 Головуючий у суді у 1 інстанції - Фоменко
Код категорії 23 Суддя-доповідач - Семеній
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 січня 2011 року м.Суми
Колегія суддів з розгляду справ цивільного судочинства Апеляційного суду Сумської області в складі:
головуючого-судді - Семеній,
суддів -
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні апеляційного суду Сумської області цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1
на рішення Ковпаківського районного суду м. Суми Сумської області від 12 листопада 2010 року
в цивільній справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Техкомресурси» до ОСОБА_1
про стягнення заборгованості,
ВСТАНОВИЛА:
Рішенням Ковпаківського районного суду м. Суми від 12 листопада 2010 року задоволено позов ТОВ «Техкомресурси». Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Техкомресурси» заборгованість по експлуатаційним витратам в розмірі 1 292, 65 грн. Вирішено питання про розподіл судових витрат.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1, посилаючись на неповне з‘ясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеність позивачем обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими, порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції, а справу надіслати на новий розгляд.
Зазначає, що між ним та позивачем будь-яких договірних правовідносин не існувало. Позивач ніяких послуг відповідачу не надавав. Не виконання ТОВ «Техкомресурси» поточного ремонту та не надання послуг з обслуговування будинку призвело до витрат ОСОБА_1 на відновлення свого житла та здійснення профілактичних заходів з метою подальшого уникнення пошкодження майна.
В судовому засіданні відповідач ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_2 підтримали доводи апеляційної скарги, а представник позивача ТОВ «Техкомресурси» ОСОБА_3 заперечила проти них, вважаючи рішення суду законним і обґрунтованим.
Судом першої інстанції встановлено, що відповідач ОСОБА_1 зареєстрований та проживає в квартирі АДРЕСА_1.
Зазначений будинок перебуває на обслуговуванні ТОВ «Техкомресурси», яке в установленому порядку, згідно із затвердженими тарифами надає комунальні послуги по утриманню будинку та прибудинкової території, в тому числі і відповідачу.
Відповідач не оплачує надані позивачем житлово-комунальні послуги, в зв‘язку з чим, за період з 01 листопада 2006 року по 31 жовтня 2009 року, виникла заборгованість по оплаті названих послуг в розмірі 1 292, 65 грн.
Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з наступних підстав.
Згідно ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.
Суд першої інстанції вірно з’ясував спірні правовідносини, всебічно встановив обставини, що мають значення для справи у відповідності з ч.1 ст.212 ЦПК України, дослідив усі наявні у справі докази та дав їм оцінку, що ґрунтується на всебічному, повному, об’єктивному та безпосередньому їх дослідженні.
Висновок суду про стягнення заборгованості по оплаті комунальних послуг є законним і обґрунтованим у зв’язку з тим, що такі послуги відповідачам надавались, тому відповідно до ст.20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» мають бути оплачені.
В апеляційній скарзі не наведено обставин та доказів, які б ставили під сумнів законність рішення місцевого суду.
Факт надання послуг по утриманню будинку та прибудинкової території підтверджується наявними у справі доказами і доводи апелянта про протилежне є непереконливими та спростовуються дослідженими матеріалами справи.
Доказів того, що позивач не в повній мірі надає ці послуги або надає їх неналежної якості, відповідач, в супереч вимогам ст.60 ЦПК України, не надав як суду першої інстанції, так і апеляційному суду.
Посилання відповідача на ту обставину, що між сторонами не було укладено договір про надання послуг з теплопостачання, а тому між ними відсутні договірні відносини, в зв’язку з чим у нього відсутній обов’язок оплачувати послуги, є безпідставними.
Обов’язок укладення сторонами договору на надання житлово-комунальних послуг, до яких, відповідно до ст.13 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", відносяться послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, передбачений ст.ст. 20, 21 Закону України "Про житлово-комунальні послуги".
Таким чином, необхідність укладення договору на надання житлово-комунальних послуг передбачена законом і його укладення визначено як обов’язок сторін, а не лише самого позивача (виконавця).
Проте, відсутність договору на надання житлово-комунальних послуг сама по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати наданих послуг в повному обсязі, оскільки в силу ст.11 ЦК України зобов'язання виникають не лише з підстав передбачених законодавством, зокрема з угод, а також з дій громадян і організацій, які в силу загальних засад і змісту цивільного законодавства породжують цивільні права і обов'язки.
Інші доводи апелянта висновків суду також не спростовують.
Колегією суддів не виявлено неправильного застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які могли б бути підставою для зміни чи скасування рішення суду першої інстанції.
Керуючись ст. 303, п. 1 ч. 1 ст.307, ст.308, п. 1 ч. 1 ст. 314, ст.ст. 315, 319 ЦПК України, колегія суддів,
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Рішення Ковпаківського районного суду м. Суми Сумської області від 12 листопада 2010 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і з цього часу може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Головуючий -
Судді -