Справа №1-25/07

 

 

 

В И Р О К

    І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И 

                                          

                                               

24 грудня  2007 року                                                                   Знам”янський міськрайонний суд

                                                                                                      Кіровоградської області

 

в складі : головуючого судді                                                      Попової Н.І.

                при секретарі                                                                Зеленській Т.В

                з участю прокурора                                                     Устянцева С.В.                 

                з участю адвокатів                                                       ОСОБА_2,  ОСОБА_3

 

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Знам”янка кримінальну справу по обвинуваченню

 

                                                  ОСОБА_1,

ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця села Дмитрівка Знам”янського району Кіровоградської області і проживаючого  в цьому селі АДРЕСА_1, а зареєстрованого в цьому селі АДРЕСА_2, українця, громадянина України, безпартійного, освіта  середня-спеціальна, одруженого, маючого на утриманні одну неповнолітню дитину, працюючого слюсарем  в Знам'янському вагонному депо, раніше не судимого,-

                                                          за ч.1  ст. 121  КК України, -

 

                                                                 В С Т А Н О В И В :

 

            Підсудний ОСОБА_1 скоїв умисне  тяжке тілесне ушкодження, тобто умисне тілесне ушкодження,  небезпечне для життя в момент заподіяння,  за наступних обставин.

            20 травня 2006 року, близько 23 год. ОСОБА_1,маючи умисел на заподіяння  тяжкого тілесного ушкодження,  та реалізуючи свій злочинний умисел, діючи навмисно на грунті раптово виниклих неприязних відносин, біля кафе “Лілея”, розташованого  по вул. Нечаєва в селі Дмитрівка Знам”янського району Кіровоградської області наніс ОСОБА_4 2-3 удари взутою ногою в область живота і, коли той від ударів зігнувся, вдарив його кулаком в щелепу зліва, внаслідок чого ОСОБА_4 упав на асфальт, а коли намагався підвестися, ОСОБА_1 вдарив його 4 рази взутою ногою в область лиця. Після цього, продовжуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_1 підбіг до ОСОБА_4, який в цей час сидів на землі і вдарив його взутою ногою в область голови, від чого ОСОБА_4 втратив свідомість і упав на землю, а ОСОБА_1 наніс йому 5-6 ударів кулаками  в область голови, внаслідок чого, від сукупності локальних травматичних впливів ОСОБА_1 заподіяв потерпілому ОСОБА_4 тілесні ушкодження у вигляді черепно-мозкової травми; перелому верхньої щелепи по типу ЛЕ-ФОР 1-2 з переходом на стінки очниць, подвійного перелому (ангулярного) нижньої щелепи зліва і справа зі зміщенням, лінійного перелому лобної кістки зліва в ділянці верхньої стінки лобної пазухи, забою головного мозку 2-го ступеню лобних долів мозку справа, субарахноїдального крововиливу, рани спинки носу (1) по боковій поверхні справа, з переломом кісток носу, синців в ділянках орбіт справа та зліва, гематом  в ділянках  нижньої  щелепи зліва та справа,  які  згідно  висновку  судово-медичної

                                                                            2

 

експертизи, по ступеню тяжкості відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечних для життя в момент їх спричинення.

            Будучи допитаним у судовому засіданні, підсудний ОСОБА_1 винним себе у інкримінованому йому діянні визнав частково і пояснив суду, що потерпілого ОСОБА_4 він знає давно і в нього з ним раніше були конфлікти із-за ОСОБА_5, брата його дружини. 20 травня 2006 року він разом з дружиною, ОСОБА_5, ОСОБА_6 знаходились в кафе “Лілея” села Дмитрівка і розпивали пиво. Коли його дружина йшла з пивом до їх столу в цей час ОСОБА_4 штовхнув її і обізвав. Після цього він разом з ОСОБА_5 вийшли з кафе і підійшли до ОСОБА_4 Після запитання ОСОБА_1, що трапилось, ОСОБА_4 відштовхнув ОСОБА_5., схопив ОСОБА_1 за рубашку і вдарив його головою в обличчя. Коли він витирав кров з обличчя, ОСОБА_4 хотів вдарити його ногою, але він виставив руку і вдарив його ногою в живіт, від чого той присів на ноги, а він ще раз ударив потерпілого рукою в нижню частину обличчя. Більше він ніяких ударів ОСОБА_4 не наносив. Вважає, що перелом лобної кістки у ОСОБА_4 міг утворитися від удару, який потерпілий наніс йому головою, а ніс він міг розбити, коли впав на асфальт обличчям до низу. Визнає себе винним у заподіянні ОСОБА_4 середньої тяжкості тілесного ушкодження, а саме перелому нижньої щелепи.

            Крім часткового визнання своєї вини підсудним ОСОБА_1, його вина в повному обсязі пред”явленого обвинувачення встановлена судом і підтверджується поясненнями потерпілого, свідків та матеріалами кримінальної справи, дослідженими судом у судовому засіданні.

            Потерпілий ОСОБА_4 пояснив суду, що 20 травня 2006 року він разом з друзями відпочивав в кафе “Лілея”  села Дмитрівка і від випитого спиртного заснув за столиком. В кафе також були ОСОБА_1 з дружиною, ОСОБА_5  Після того, як він прокинувся, пішов з кафе і сів в свій автомобіль. До нього підійшли ОСОБА_1 і ОСОБА_5, спитали які у нього проблеми. Він вийшов з автомобіля і ОСОБА_5 першим наніс йому удар в область поперека. Від удару він почав падати і схватив руками ОСОБА_1 за одяг і вони обоє впали на землю. Хтось їх розборонив, ОСОБА_1 забрали, а він залишився на місці. Потім підбіг ОСОБА_1 і 2-3 рази вдарив його ногою в живіт, від чого він зігнувся, почав відходити на дорогу і в цей час ОСОБА_1 вдарив його правою рукою в область щелепи. Від удару він впав на дорогу і ОСОБА_1 ще вдарив його 3-4 рази ногою в лице, від чого він втратив свідомість. Прийшов до тями, сидячи на краю дороги, весь в крові. ОСОБА_1 ще раз ударив його і він знову втратив свідомість і більше нічого не пам”ятає. Отямився вже в машині ОСОБА_6, який відвіз його додому. Цивільний позов він підтримує в повному обсязі і просить його задовольнити.

            Свідок ОСОБА_7 пояснив суду, що він 20 травня 2006 року відпочивав в кафе “Лілея” села Дмитрівка і він бачив, як з кафе вийшли ОСОБА_1 і ОСОБА_5, а потім ОСОБА_4, які почали розмовляти біля автомобіля останнього. Потім він побачив, що ОСОБА_1 і ОСОБА_4 почали битися, завалившись між автомашинами. ОСОБА_8 і ОСОБА_6  їх розборонили. Але вони знову почали битися на проїзжій частині дороги. Коли ОСОБА_4 спіткнувся і впав на обочину, ОСОБА_1 вдарив його 3-4 рази ногою в обличчя. Їх знову  відтягнули один від одного, але ОСОБА_1 вирвався і знову вдарив ОСОБА_4 2-3 рази кулаком в обличчя, коли той лежав на землі на правому боці.

            Свідок ОСОБА_5 пояснив суду, що підсудний ОСОБА_1 чоловік його рідної сестри і вони 20 травня 2006 року відпочивали в кафе “Лілея” села Дмитрівка. Дружина ОСОБА_1 сказала їм, що ОСОБА_4 штовхнув її і образив. Коли ОСОБА_4 вийшов з кафе, він разом з ОСОБА_1 вийшли за ним, щоб взнати, чому він себе так повів відносно дружини ОСОБА_1  ОСОБА_4 вийшов з машини і перший головою вдарив ОСОБА_1 в обличчя, стрибав на ОСОБА_1, а той відбивався і наніс йому два удари ногою в живіт. Особисто він ударів ОСОБА_4 не наносив  і  не  бачив, щоб ОСОБА_1

                                                                          3

 

 

бив кулаками ОСОБА_4 в обличчя.

            Свідок ОСОБА_7 пояснив суду, що він разом з ОСОБА_1, його дружиною і ОСОБА_5 відпочивали в кафе “Лілея” села Дмитрівка. Він побачив як з кафе  вийшов ОСОБА_4, а за ним пішли ОСОБА_1 і ОСОБА_5. Він також пішов за ними. Коли він вийшов, то побачив, що ОСОБА_4 відштовхнув ОСОБА_5. і вдарив головою ОСОБА_1 в обличчя. Почалася бійка, але хто, куди і скільки наносив удари кому він не бачив, так як було темно. Вони обоє падали на землю.

            Свідок ОСОБА_8 пояснив суду, що 20 травня 2006 року він був біля кафе “Лілея” і бачив, як ОСОБА_4 вдарив головою в чоло ОСОБА_1, а останній 2 рази вдарив ОСОБА_4 кулаком в щелепу. Людей біля кафе було багато, але ніхто не втручався в бійку між ОСОБА_4 та ОСОБА_1. Він не може сказати хто скільки і кому наносив удари.

            Свідок ОСОБА_6 пояснив суду, що 20 травня 2006 року разом зі своїми знайомими відпочивав в кафе “Лілея”. В кафе він бачив ОСОБА_1 з друзями і ОСОБА_4 Коли виходив з кафе ОСОБА_1 і ОСОБА_4, він не бачив, але коли він вийшов з кафе, то побачив, що ОСОБА_1 з ОСОБА_4 впали між машинами. Він підбіг і відтягнув ОСОБА_1, став між  ними, а ОСОБА_4 відтягнув хтось інший. Але вони  знову почали битися і він побачив, як ОСОБА_4 стояв на колінах на обочині дороги, а ОСОБА_1 2 рази вдарив його в обличчя ногою, а коли ОСОБА_4 впав, ОСОБА_1 сів на нього і ще 5 разів ударив ОСОБА_4 кулаком в обличчя. Він відштовхнув ОСОБА_1 від ОСОБА_4 і забрав його, відвізши його автомобілем до нього додому.

            Свідок ОСОБА_8 пояснив суду, що 20 тарвня 2006 року він відпочивав в кафе “Лілея”. Коли він вийшов з кафе, то побачив, що ОСОБА_1 і ОСОБА_4 лежали між машинами і билися. Коли вони відходили на дорогу, то ОСОБА_4 спіткнувся і ОСОБА_1 вдарив його ногою в обличчя. А коли він підбіг до них, то його ударив ОСОБА_5. ОСОБА_4 в цей час сидів на узбіччі дороги і він  побачив, як ОСОБА_1 вдарив його 2-3 рази ногою і 3-4 рази кулаком в голову.

            Свідок ОСОБА_9 пояснив суду, що він з дружиною 20 травня 2006 року був в кафе “Лілея”, але так як в цьому  кафе не було пива на розлив,  він пішов в друге кафе. Через 20 хвил. повернувшись до кафе “Лілея”, він побачив, що на дорозі б”ються  ОСОБА_1 і ОСОБА_4, який лежав, а ОСОБА_1 вдарив його 1 раз ногою в голову.

            Свідок ОСОБА_10 пояснила суду, що 20 травня 2006  року, пізно ввечері її сина ОСОБА_4 привезли додому. Обличчя у нього було побите, в крові. “Швидку допомогу” викликати він відмовився. На слідуючий день він нічого не їв, так як у нього все боліло, була температура і лише в понеділок він поїхав у лікарню, де перебував на лікуванні більше трьох тижнів. Що з ним трапилось, він їй нічого не розповідав. Зараз стан його здоров”я поганий, треба ще лікуватися, робити операцію на носі, щелепі.

            Свідок ОСОБА_11 пояснила суду, що 20 травня 2006 року разом з чоловіком ОСОБА_1 та братом ОСОБА_5 відпочивали в кафе “Лілея” села Дмитрівка. Коли вона йшла до столику з пивом, то ОСОБА_4, який теж був в кафе, обізвав її і відштовхнув, про що вона сказала чоловікові ОСОБА_1 Після чого ОСОБА_1 і ОСОБА_5 вийшли з кафе, сказавши їй, що побалакають з ОСОБА_4 Вона теж вийшла з кафе і побачила бійку, але хто кому наносив удари вона не бачила, так як було темно. У ОСОБА_1 була розбита брова і розірвана сорочка. Вони зайшли в кафе, так як у ОСОБА_1 крутилася голова, його нудило. Як їй сказали, що ОСОБА_4 вдарив ОСОБА_1 і тоді почалася бійка.

            Свідок ОСОБА_12 пояснив суду, що він працює дільничним інспектором в Знам”янському МРВ УМВС України в Кіровоградській області і в травні 2006 року проживав на квартирі у матері ОСОБА_4 і він бачив в якому стані був ОСОБА_4 в кінці травня 2006 року.  Заяву  до  міліції  про  спричинення  тілесних  ушкоджень ОСОБА_4

                                                                          4

 

 

 від його імені писав він, так як він не в змозі був писати, а розписався  він сам. Перевірку заяви проводив він, але вже всіх деталей він не пам”ятає, так як сплинуло багато часу.

            Із висновку судово-медичної експертизи (40-42) видно, що при судебно-медицинском освидетельствовании и обращении  в больницу  у ОСОБА_4 имелись телесные повреждения в виде: перелома верхней челюсти по типу Лефорд 1-2, двойного перелома (ангулярного) нижней челюсти слева и справа со смещением, линейного перелома лобной кости слева в области передней стенки лобной  пазухи, ушиба лобных долей мозга справа 1 вида, слева 2 вида, ушибленных ран, гематом лица.

            Вышеописанные телесные повреждения образовались в одно время, от действия тупых твердых предметов с достаточной силой и могли образовать от действия  кулаков и обутой ногой, как указывается в устанавливающей  части постановления  следователя.

            По давности образования вышеописанные телесные повреждения могут относиться к сроку 20 мая 2006 года и по тяжести относятся к категории тяжких, как опасных для жизни в момент причинения.

            Вышеописанные телесные повреждения образовались от не менее 4 травматических воздействий тупых твердых  предметов. Индивидуальные особенности контактирующей поверхности тупых твердых предметов в повреждениях не отобразились.

            Образование вышеописанных телесных повреждения при падении с высоты собственного роста исключается.

            Наиболее вероятное взаиморасположение потерпевшего и нападавшего в момент причинения телесных повреждений лицом к лицу.

            Із заключення судово-медичної експертизи (а.с. 83-85) видно, що у ОСОБА_1 згідно наданої медичної документації мало місце тілесне ушкодження у  вигляді шраму на лобі під внутрішнім краєм брови, який може бути наслідком рани.

            В зв”язку з відсутністю характеристики шраму (форма, колір, краї, кінці, щільність, стан його по відношенню до навколишніх м”яких тканин та шкіри) судити про строк його виникнення не можливо.

            Дане тілесне ушкодження відноситься до категорії легких тілесних ушкоджень.

            Діагноз “закрита черепно-мозкова травма зі струсом головного мозку” не підтверджений об”єктивно неврологічною симптоматикою і тому по ступеню тяжкості не оцінюється.

            Тілесне ушкодження у вигляді шраму як наслідок рани могло утворитися від одного травматичного впливу.

            Дане тілесне ушкодження могло утворитись при падінні ОСОБА_1 з висоти власного росту на тверду поверхню, в тому числі і на тверду виступаючу поверхню.

            Тілесне ушкодження у ОСОБА_1 могло виникнути при самих найрізноманітніших обставинах, в тому числі вказаних в матеріалах справи.

            Конкретно судити про строк виникнення вищевказаного тілесного ушкодження не є можливим в зв”язку з пізнім зверненням його  за медичною допомогою (травма 20 травня 2006 року, за медичною допомогою звернувся 7 червня 2006 року).

            Висновок  судово-медичної імунологічної експертизи  (а.с. 146-147) свідчить про те, що сліди крові на сорочці, яка належить ОСОБА_1 можуть походити від особи зі схожими груповими характеристиками, у тому числі і від ОСОБА_1

            На теперішній час не існує достовірних методик для визначення давності утворення слідів крові.

            Із комісійної судово-медичної експертизи по матеріалам справи (а.с.169-176) видно, що у  ОСОБА_4 мали місце тілесні ушкодження у вигляді черепно-мозкової травми: перелому верхньої щелепи по типу ЛЕ-ФОР 1-2, з переходом на стінки очниць, подвійного перелому (ангулярного)  нижньої  щелепи  зліва  і справа  зі  зміщенням,  лінійного перелому

                                                                          5

 

 

лобної кістки зліва в ділянці передньої стінки лобної пазухи, забою головного мозку 2 ступеню лобних долів мозку справа, субарахноїдального крововиливу, рани спини носу (1) по боковій поверхні справа з переломом кісток носу, синців в ділянках орбіт справа  та  зліва,

гематом в ділянках нижньої щелепи зліва та справа.

            При пошкодженнях ЛЕ-ФОР 2  має місце вплив сили в ділянку спини носу, лінії перелому при цьому переходять від перенісся на стінки очниць, тобто на основу черепа (передня черепна ямка).

            Дані тілесні ушкодження виникли в результаті 3-4 локальних травматичних впливів тупим предметом з обмеженою контактуючою поверхнею, в тому числі могли бути заподіяні кулаками, взутими ногами і т. д.

            Дані тілесні ушкодження могли виникнути в один і той же час.

            Індивідуальні властивості травмуючого предмету в тілесних ушкодженнях не відобразились.

            Судово-медичних даних, по яким можна судити з якою силою наносились тілесні ушкодження, не має.

            Однак можна говорити, що пошкодження в ділянці голови наносились з достатньою силою.

            Взаєморозтушавуння та локалізація пошкоджень, а також їх характер виключають можливість їх утворення в результаті падіння потерпілого з висоти власного росту на тверду поверхню, а також на тупі виступаючі предмети.

            В момент отримання тілесних ушкоджень потерпілий був обернутий обличчям до травматуючого предмету.

            Яких-небудь тілесних ушкоджень в ділянці тулубу ОСОБА_4, які б могли утворитися в результаті ударів ОСОБА_5 не виявлено.

            Тілесні ушкодження у ОСОБА_4 можуть відповідати строку 20 травня 2006 року і по ступеню тяжкості відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечних для життя в момент їх спричинення.

            Вищеописані тілесні ушкодження могли утворитися при показах потерпілого ОСОБА_4,  свідків ОСОБА_7, ОСОБА_6, ОСОБА_8, ОСОБА_9 і не могли утворитися при обставинах вказаних ОСОБА_1

            Із комісійної судово-медичної експертизи (а.с.258-261) видно, що у ОСОБА_4 мали місце тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми: перелому верхньої щелепи по типу ЛЕ-ФОР 1-2, з переходом на стінки очниць, подвійного перелому (ангулярного) нижньої щелепи зліва і справа зі зміщенням лінійного перелому лобної кістки зліва в ділянці передньої стінки лобної пазухи, забою головного мозку 2 ступеню лобних долів мозку справа, субарахноїдального крововиливу, рани спини носу (1) по боковій поверхні справа з переломом кісток носу, синців в ділянках орбіт справа та зліва, гематом в ділянках нижньої щелепи зліва і справа.

            Закрита черепно-мозкова травма виникла від сукупності пошкоджень в ділянку голови. Розмежувати тілесні ушкодження не є можливим.

            Згідно наданої медичної документації у ОСОБА_4 мали місце переломи верхньої щелепи по типу ЛЕ-ФОР 1 та ЛЕ-ФОР ІІ.

            По механізму виникнення переломів по типу ЛЕ-ФОР 1 - виникає при прикладенні сили в області альвеолярної поверхні верхньої щелепи, ЛЕ-ФОР ІІ - виникає при дії травматичної сили в області спинки носу, при цьому лінія перелому починається з перенісся, проходить на стінки очниць - це передня черепна ямка основи черепа.

            Крім цього мав місце забій головного мозку І-ІІ ст.  з крововиливом під м”які мозкові оболонки.

            Згідно “Правил судово-медичного визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень”п. 2.1.3. “б” - тілесні ушкодження, які мали місце у ОСОБА_4 в сукупності

                                                                            6

 

 

відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечні для життя в момент їх спричинення.

            Згідно висновку консультативної комісії лікарів-рентгенологів Кіровоградської обласної лікарні  від 15 серпня 2007 року  №170 на  ім”я  ОСОБА_4 рентгенологічні знімки та комп”ютерні томограми надані на експертизу належать одній і тій же особі, тобто  ОСОБА_4

            Вина підсудного ОСОБА_1 підтверджується протоколами очних ставок  (а.с. 128-131, 182, 179-180, 126-127, 181) між потерпілим і підсудним, свідками ОСОБА_7, ОСОБА_6, ОСОБА_8, ОСОБА_9 та підсудним, які підтримали свої показання при їх допитах.

            Із протоколів проведення відтворення обстановки і обставин події ( а.с.91-96, 97-99, 69-73, 53-57, 51-52) видно, що при проведенні цієї слідчої дії, ОСОБА_4 і свідки ОСОБА_7, ОСОБА_6,ОСОБА_8, ОСОБА_9  розказали і показали, як були заподіяні потерпілому ОСОБА_4 тілесні ушкодження підсудним ОСОБА_1

            Таким чином, аналізуючи і оцінюючи у сукупності всі докази по справі, суд приходить до висновку, що підсудний ОСОБА_1 винен в причиненні умисного тяжкого тілесного ушкодження, небезпечного для життя в момент заподіяння, а тому його дії правильно кваліфіковані за ч.1 ст.121 КК України.

            Суд не може прийняти доводи підсудного ОСОБА_1, що він наніс потерпілому ОСОБА_4 один удар ногою в живіт і один удар рукою в нижню частину обличчя, в результаті яких міг заподіяти ОСОБА_4 середньої тяжкості тілесні ушкодження, так як більше ударів йому не наносив, а ті тілесні ушкодження, які були у нього виявлені, він міг отримати від удару головою по обличчю ОСОБА_1, за достовірні, так як вони нічим об”єктивно в суді не підтверджені, а навпаки спростовуються цілим рядом доказів, досліджених в судовому засіданні і вказаних в описовій частині вироку.

            Суд критично відноситься до пояснень свідків ОСОБА_5. і ОСОБА_11, так як це близькі родичі підсудного і, даючи такі пояснення, бажають пом”якшити відповідальність ОСОБА_1 в скоєному ним злочині.

            Суд вважає, що пояснення потерпілого, свідків ОСОБА_7, ОСОБА_6, ОСОБА_8, ОСОБА_9 правдиві і логічні, так як вони підтверджуються в суді іншими доказами по справі і відповідають фактичним обставинам скоєного підсудним, які встановлені судом.

            Призначаючи підсудному ОСОБА_1 покарання, суд враховує характер і ступінь суспільної небезпеки скоєного ним, що він вчинив умисний, закінчений  тяжкий злочин.

            Суд враховує особу підсудного, який вперше притягується до кримінальної відповідальності, позитивно характеризується, займається суспільно-корисною працею.

            Пом'якшуючими вину підсудного обставинами, суд вважає те, що він раніше не судимий,  на утриманні має  неповнолітню дитину, розкаюється в скоєному ним, що частково відшкодував завдану ним потерпілому шкоду.

            Обтяжуючих  вину підсудного обставин, судом по справі не встановлено.

            По справі потерпілим ОСОБА_4 заявлено цивільний позов на відшкодування завданої йому шкоди і просить суд стягнути з підсудного на його користь 5000 грн. в рахунок завданої матеріальної шкоди і 100 000 грн.  - моральної шкоди.

            Суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню, з урахуванням наданих доказів завданої матеріальної шкоди і з урахуванням моральних страждань потерпілого в зв”язку з отриманими тілесними ушкодженнями, а тому з підсудного на користь потерпілого  необхідно стягнути 1039 грн. в рахунок завданої матеріальної шкоди і 5000 грн. - моральної шкоди.

            Крім того, з підсудного необхідно стягнути 1000 грн.  за надання юридичної допомоги потерпілому  на  його  користь   та   882 грн.  58 коп.   за   проведення   судово-медичної

 

                                                                           7

                                                                   

 

імунологічної експертизи на користь НДЕКЦ при УМВС України в Кіровоградській області.

            З урахуванням  тяжкості скоєного підсудним, його особи, наявності пом'якшуючих і відсутності обтяжуючих його вину обставин, суд вважає, що виправлення підсудного можливо без відбування  покарання, застосувавши до нього вимоги ст.75 КК України, так як відбування підсудним покарання у виді позбавлення волі реально, на думку суду є недоцільним.

 

            Керуючись  ст.323-324 КПК України суд, -

 

 

                                                                   З А С У Д И В :

 

            ОСОБА_1 визнати винним у скоєні злочину, передбаченого ч.1 ст.122 КК України і призначити йому покарання у виді п”яти років позбавлення волі.

            На підставі ст.75,76 КК України ОСОБА_1 від призначеного покарання у виді п”яти років позбавлення волі звільнити, якщо він протягом трьох років  іспитового строку не вчинить новий злочин і виконає  покладені на нього обов'язки:

            1).повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання, роботи або навчання.

            2). періодично  з”являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи.

            Цивільний позов потерпілого задовольнити частково.

            Стягнути зОСОБА_1 на користь ОСОБА_4 в рахунок завданої шкоди: матеріальної - 777 грн. і моральної - 5000 грн. і понесені ним витрати за надання юридичної допомоги у сумі 1000 грн.

            Стягнути зОСОБА_1 на користь НДЕКЦ при УМВС України в Кіровоградській області 882 грн. 58 коп. за проведення судово-медичної імунологічної експертизи.

            Речові докази по справі - сорочка, яка зберігається в камері речових доказів Знам”янського МРВ УМВС України в Кіровоградській області, передати ОСОБА_1

 

            Вирок може бути оскаржено протягом 15 -ти діб до апеляційного суду Кіровоградської області.

           

 

 

Суддя Знам'янського міськрайонного суду                                                              Н.І. ПОПОВА