Справа № 11-53, 2007 року Головуючий в 1-й інстанції Слободян В. С
Категорія: постанова суду Доповідач Пащенко С.Є.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 січня 2007 року. Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Хмельницької області у складі:
головуючої - судді Дуфнік Л.М.
суддів: Ващенка С.Є., Бойко Л.В.
з участю прокурора Підлісного О.В. захисника-адвоката ОСОБА_1. представника потерпілого-адвоката ОСОБА_9.
розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Хмельницькому кримінальну справу за апеляцією захисника-адвоката ОСОБА_1. на постанову Хмельницького міськрайонного суду від 5 грудня 2006 року.
Цією постановою кримінальну справу про обвинувачення ОСОБА_2,
ІНФОРМАЦІЯ_1року народження, уродженки та жительки м. АДРЕСА_1 українки, громадянки України, з середньою освітою, працюючої менеджером у приватного підприємця ОСОБА_8., раніше не судимої, у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України, повернуто прокурору м. Хмельницького для організації проведення-додаткового розслідування.
Запобіжний захід залишено попередній - підписку про невиїзд.
ОСОБА_2. обвинувачується в тому, що вона 10 червня 2006 року близько 21 год. 30 хв. неподалік кафе „Цукерня", що по вул. Грушевського в м. Хмельницькому, на грунті раптово виниклих особистих неприязних відносин нанесла ОСОБА_3. удар ногою в пах, заподіявши йому тілесні ушкодження у вигляді тупої травми калитки, гематоми калитки, гострого післятравматичного орхоепідедіміту, пошкодження біологічної оболонки правого яєчка, крововиливів в перенхіму правого яєчка, які відносяться до категорії середнього ступеня тяжкості, як такі, що потягли тривалий розлад здоров'я.
Повертаючи справу на додаткове розслідування зі стадії судового слідства, суд мотивував своє рішення неповнотою досудового слідства, яку неможливо усунути в судовому засіданні. Зокрема, суд зазначив, що органи попереднього розслідування не вказують у зв'язку з чим між ОСОБА_2. та ОСОБА_3. раптово виникли неприязні відносини. А в судовому засіданні встановлено, що інцидент виник з хуліганського мотиву, що, крім потерпілого, підтвердили незацікавлений свідок ОСОБА_4. - очевидець цих подій, та частково - свідок ОСОБА_5. За таких обставин місцевий суд дійшов висновку, що постанови ст. слідчого СВ при ЦВМ ХМВ УМВС України у Хмельницькій області від 26.09.2006 року про відмову в порушенні кримінальної справи відносно ОСОБА_6., ОСОБА_7. та ОСОБА_2. за ст. 296 ч. 2 КК України є явно незаконними, а кваліфікація дій ОСОБА_2. за ст. 122 ч. 1 КК України - неправильною.
В апеляції захисник ОСОБА_2. просить постанову скасувати, оскільки висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи. В обгрунтування своїх вимог посилається на те, що показання свідка ОСОБА_4. слід оцінювати критично, оскільки обставини, про які вона розповіла, за словами ОСОБА_5., бачити не могла, так як сиділа на задньому сидінні його автомобіля. До того ж, ОСОБА_4. перебуває на обліку в обласному наркологічному диспансері з приводу наркоманії. На думку апелянта, ОСОБА_3. та його представник, які, ознайомившись з матеріалами справи, погодилися з кваліфікацією
дій ОСОБА_2. за ч. 1 ст. 122 КК України, позбавили себе можливості в подальшому клопотати перед судом про зміну обвинувачення, а суд не вправі був направляти справу на додаткове розслідування з мотивів неправильності досудового слідства, яка не може бути усунута в судовому засіданні, оскільки в порушення вимог ст. 237 КІЖ України не повернув її на додаткове розслідування зі стадії попереднього розгляду.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення захисника ОСОБА_1., підсудної ОСОБА_2. на підтримку апеляції з посиланням на зазначені у ній доводи, потерпілого та його представника, які вважають апеляцію безпідставною, міркування прокурора, на думку якого, апеляція захисника є обґрунтованою, вивчивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що вона задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Відповідно до ст. 281 КІЖ України суд повертає справу на додаткове розслідування з мотивів неповноти або неправильності досудового слідства, коли ця неповнота або неправильність не можуть бути усунуті у судовому засіданні.
Як видно з матеріалів справи, органи досудового слідства порушили кримінальну справу і пред'явили обвинувачення ОСОБА_2за ст. 122 ч.І КК України, тобто за те, що вона на грунті раптово виниклих неприязних відносин нанесла ОСОБА_3. удар ногою, чим заподіяла йому середньої тяжкості тілесні ушкодження у вигляді розриву правого яєчка. При цьому, причин виникнення неприязних відносин не вказано.
Разом з тим, в ході судового слідства з показань самої підсудної, потерпілого, свідків ОСОБА_6., ОСОБА_7., ОСОБА_4. та ОСОБА_5. було встановлено, що ОСОБА_6., який 10.06.2006 року керував автомобілем „Хонда Акорд", не сподобалось, що водій автомобіля „Фольксваген" не вміє їздити і при здійсненні обгону дзеркалом заднього виду свого автомобіля зачепив дзеркало заднього виду його автомобіля. У зв'язку з цим, тобто використовуючи незначний привід, ОСОБА_6. на своєму автомобілі, у якому також їхали його дружина ОСОБА_2. і їх знайомий ОСОБА_7., наздогнав автомобіль „Фольксваген" під керуванням ОСОБА_3. і, різко заїхавши наперед нього, примусив його зупинитися. А коли ОСОБА_3. вийшов із свого автомобіля, ОСОБА_6. та ОСОБА_7., грубо порушуючи громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалося особливою зухвалістю, почали наносити йому удари руками у різні частини тіла. До вказаних хуліганських дій ОСОБА_6. та ОСОБА_7. приєдналася ОСОБА_2, яка разом з ними побила ОСОБА_3., внаслідок чого йому були заподіяні середньої тяжкості тілесні ушкодження.
За таких обставин, місцевий суд обгрунтовано визнав незаконними постанови старшого слідчого СВ ЦВМ ХМВ УМВС України у Хмельницькій області про відмову в порушенні кримінальної справи щодо ОСОБА_6., ОСОБА_7. та ОСОБА_2. за ч. 2 ст. 296 КК України і, враховуючи, що ця неправильність досудового слідства не може бути усунута в судовому засіданні, за наявності клопотання потерпілого та його представника, дійшов правильного висновку про необхідність направлення справи на додаткове розслідування. Приймаючи таке рішення, суд діяв у відповідності до вимог ст. ст. 275 та 281 КПК України.
На правильність рішення місцевого суду вказують і дані висновку судово-медичної експертизи, відповідно до якого внаслідок побиття ОСОБА_3. були заподіяні і тілесні ушкодження, які не зазначені в обвинуваченні, зокрема: струс головного мозку, травми носа, губи тощо.
Посилання захисника ОСОБА_1. на ст. 277 КПК України є безпідставним, оскільки цією статтею визначено порядок зміни обвинувачення в суді прокурором і право потерпілого підтримувати обвинувачення у раніше пред'явленому обсязі, якщо прокурором ставиться питання про застосування кримінального закону, який передбачає відповідальність за менш тяжкий злочин, чи про зменшення обсягу обвинувачення.
З постанови ж суду видно, що справу направлено на додаткове розслідування у зв'язку з тим, що дані судового слідства вказують, що підсудна вчинила і інший злочин, по якому обвинувачення не було пред'явлено, та тому, що до злочину щодо ОСОБА_3. причетні
інші особи, які не були притягнуті до кримінальної відповідальності, тобто з підстав, передбачених ст. ст. 276 та 278 КПК України.
А в такому випадку кримінальна справа могла бути направлена прокурору для додаткового розслідування щодо підсудної та проведення досудового слідства щодо інших осіб лише за клопотанням прокурора, потерпілого або його представника.
Посилання захисника ОСОБА_1. на те, що суд не міг направити справу зі стадії судового слідства, у зв'язку з тим, що не зробив цього під час попереднього розгляду справи, також є безпідставними, оскільки такі обмеження у Кримінально-процесуальному кодексі України відсутні.
Твердження апелянта, що свідок ОСОБА_5. повідомив суду, що ОСОБА_4. не могла бачити обставин, про які розповіла в судовому засіданні, оскільки сиділа на задньому сидінні автомобіля, що стояв неподалік, спростовуються даними протоколу судового засідання, відповідно до якого на запитання захисника ОСОБА_1. свідок ОСОБА_5. відповів, що ОСОБА_4з автомобіля не виходила, що вона могла бачити і в якому об'ємі він не знає.
Те, що ОСОБА_4. з усіх учасників бійки впізнала по фотографії лише ОСОБА_7. не дає підстав для сумнівів у правильності висновків суду, оскільки на участь ОСОБА_6. та ОСОБА_2. у побитті ОСОБА_3. вказують інші наведені вище докази.
Доводи адвоката ОСОБА_1. з посиланням на стан здоров'я ОСОБА_4, як на підставу для сумнівів у законності висновків суду, є необгрунтованими, оскільки будь-які дані, що ОСОБА_4., відповідно до вимог ст. 69 КПК України, не підлягає допиту в якості свідка, у справі відсутні.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Постанову Хмельницького міськрайонного суду про направлення кримінальної справи про обвинувачення ОСОБА_2 за ч. 1 ст. 122 КК України на додаткове розслідування залишити без зміни, а апеляцію захисника ОСОБА_1. - без задоволення.