0827/2-а-522/11

ПОСТАНОВА

Іменем України

04 лютого 2011 р.                                                                                           м. Запоріжжя

Шевченківський районний суд м. Запоріжжя у складі судді Дацюк О.І., розглянувши в скороченому провадженні адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Запоріжжя про визнання бездіяльності неправомірною та зобов’язання вчинити певні дії,—

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Запоріжжя (далі УПФУ), в якому вказала, що отримує пенсію за віком, є дитиною війни та, відповідно, має право на підвищення на 30% мінімальної пенсії за віком, яка визначається з розміру прожиткового мінімуму. Оскільки відповідачем у 2010 році виплачувалося 10 відсотків підвищення, просить визнати протиправними дії УПФУ щодо невиконання Закону України «Про соціальний захист дітей війни»і відмови у виплаті щомісячної соціальної допомоги в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком; зобов’язати відповідача провести перерахунок пенсії, зобов’язавши виплатити недоплачену суму за шість місяців до звернення до суду.

Відповідачем надані письмові заперечення на позов, в яких просили відмовити у задоволенні позову повністю, посилаючись, що виплата пенсій здійснювалася відповідно до чинного законодавства та в межах відповідних асигнувань з державного бюджету, тож порушень з боку відповідача не було.

При вивченні матеріалів справи судом встановлено таке.

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, є дитиною війни за визначенням ст. 1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»№ 2195 від 18.11.2004 року, а саме: дитиною війни є особа, яка є громадянином України та якій на час закінчення (2 вересня 1945 року) Другої світової війни було менше 18 років.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Шевченківському районі Запорізької області, отримує пенсію за віком, у 2010 році виплачувалася надбавка у розмірі, встановленому для учасників війни, тобто 10% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

При визначенні розміру мінімальної пенсії за віком, оскільки іншого розміру чинним законодавством не встановлено, виходить з положень ст. 28 ч. 1 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»№ 1058 від 09.07.2003 року, яка встановлює мінімальну пенсію за віком в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Стаття 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»№ 2195 від 18.11.2004 року надає право дітям війни на підвищення пенсії на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Після визнання неконституційними положень Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік»від 28.12.2007 року в частині викладення даної статті в новій редакції, зазначена норма Закону діє в первісній редакції до теперішнього часу.

Щодо посилань відповідача на обмеження розміру підвищення до пенсії Постановою Кабміну України від 28.05.2008 року № 530 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян», суд виходить норм ст. 3 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», яка вказує, що державні соціальні гарантії дітям війни, встановлені цим Законом, не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно-правовими актами. Оскільки у разі суперечливості нормативно-правових актів застосуванню підлягає правовий акт, який має вищу юридичну силу, що відповідає принципу законності при вирішенні справи (ст. 9 КАС України), суд надає перевагу нормам Закону України.

Посилання відповідача на відсутність коштів для забезпечення виплат підвищення до пенсії, на думку суду, не може братися до уваги, оскільки ця обставина не є підставою невиконання зобов'язань, покладених на управління пенсійного фонду законодавством.

До суду з позовом позивач звернулась 21.01.2011 року, про що свідчить штамп вхідної кореспонденції.

Таким чином, суд вважає, що відповідач повинен був провести підвищення пенсії у збільшеному розмірі відповідно до вимог ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», виходячи з 30% мінімальної пенсії за віком, за період з 21.07.2010 року до 31.01.2011 року (останній повний місяць перед винесенням постанови).

На підставі викладеного, керуючись ст. 160-163, 183-2 КАС України,—

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Запоріжжя про визнання бездіяльності неправомірною та зобов’язання вчинити певні дії, задовольнити.

Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Запоріжжя здійснити перерахунок та виплатити ОСОБА_1 підвищення пенсії згідно ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»№ 2195 від 18.11.2004 року і статті 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»№ 1058 від 09.07.2003 року за період з 21 липня 2010 року по 31 січня 2011 року в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, з урахуванням різниці, яка була виплачена за цей період.

Постанова набирає законної сили після строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Постанову може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня її отримання через Шевченківський районний суд м. Запоріжжя з одночасним надсиланням копії апеляційної скарги до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду.

Суддя                                                                                                              О.І. Дацюк