Справа № 22ц/1290/328/11
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 січня 2011 року Судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Луганської області у складі:
головуючого: Борисова Є.А.
суддів: Кравченко Н.В., Пригорнєвої Л.І.
при секретарі: Ковальчук С.С.
розглянувши в відкритому судовому засіданні в м. Луганську цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 16 вересня 2010 року за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу
в с т а н о в и л а:
У вересні 2010 року позивач звернувся до суду з зазначеним позовом, посилаючись на те, що з відповідачкою він перебуває у зареєстрованому шлюбі з 29.01.2004 року, проте з 2008 році їх шлюбні стосунки були припинені і з зазначеного часу вони з відповідачкою спільне господарство не ведуть, їх сім’я розпалася, відновлення сімейних відносин є неможливим і тому просив суд розірвати шлюб з відповідачкою ОСОБА_1.
Рішенням Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 16 вересня 2010 року позовні вимоги ОСОБА_2 були задоволені.
В апеляційній скарзі відповідачка ОСОБА_1 просить рішення суду скасувати та направити справу на новий розгляд до того ж суду першої інстанції, посилаючись на неповне з’ясування судом обставин справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права.
В судове засідання апеляційної інстанції сторони не з’явилися , про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, судова колегія вважає за необхідне її відхилити з наступних підстав.
Відповідно до ст.213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Відповідно до ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без зміни, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права.
Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.
Судом першої інстанції було встановлено, що сторони перебувають у зареєстрованому шлюбі з 29.01.2004 року і від шлюбу мають одну неповнолітню дитину – доньку ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1. Протягом тривалого часу сторони проживають окремо, між ними відсутні шлюбні стосунки, спільне господарство не ведеться. Вказані обставини підтверджуються матеріалами справи та поясненнями самої відповідачки, яка в судовому засіданні підтвердила факт припинення шлюбних стосунків та зазначила, що збереження сім’ї є неможливим і що необхідності у наданні часу для примирення немає.
З огляду на зазначені обставини, суд першої інстанції на підставі ст.ст. 110, 112 СК України дійшов вірного висновку відносно того, що збереження сім’ї в даному випадку неможливе і обґрунтовано ухвалив рішення про розірвання шлюбу між сторонами.
Доводи апелянта відносно того, що судом не були вжиті достатні заходи щодо примирення подружжя, зокрема не надано строк для примирення, не можуть бути взяті до уваги з огляду на наступне.
Під час розгляду справи у суді першої інстанції відповідачка повністю визнала позовні вимоги щодо розірвання шлюбу і відповідного клопотання про надання строку для примирення не заявляла. Суду апеляційної інстанції відповідачка не надала будь-яких доказів на підтвердження тієї обставини, що в період часу з моменту ухвалення рішення суду першої інстанції і до моменту розгляду справи в суді апеляційної інстанції вона вживала будь-яких реальних заходів, направлених на примирення з позивачем та на збереження сім’ї і що вжиття такого заходу як надання строку для примирення було б доцільним під час розгляду даної справи. Між тим, позивач ОСОБА_2 в своїх запереченнях на апеляційну скаргу зазначив, що примиритися з відповідачкою він не бажає і підтвердив факт остаточного припинення сімейних стосунків. З урахуванням зазначених обставин судова колегія вважає, що примирення сторін в даному випадку є неможливим і відповідні доводи апеляційної скарги не можуть бути взяті до уваги.
Не можуть бути взяті до уваги і доводи апеляційної скарги стосовно того, що при вирішенні спору про розірвання шлюбу суд не з’ясовував питання щодо участі сторін в утриманні та вихованні дитини, а також питання стосовно наявності спору відносно спільного майна, оскільки позивач ОСОБА_2 звернувся до суду лише з вимогами про розірвання шлюбу і суд першої інстанції відповідно до положень ст.11 ЦПК України розглянув справу в межах заявлених вимог. У разі виникнення спору стосовно спільного майна, утримання дитини і т.і. відповідачка має право звернутися до суду з самостійними вимогами. До речі, відповідачка звернулася до Сєвєродонецького міського суду з позовом до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя, факт чого підтверджується копією ухвали про відкриття провадження у справі, яка була надана позивачем разом з письмовими запереченнями на скаргу.
З огляду на наведене, судова колегія вважає, що рішення суду першої інстанції ухвалене з додержанням вимог процесуального і матеріального права і підстав для його скасування за доводами апеляційної скарги немає.
Керуючись ст.ст.303, 307, 308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів,-
у х в а л и л а :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Рішення Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 16 вересня 2010 року- залишити без змін.
Ця ухвала апеляційного суду набирає чинності негайно та може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України протягом двадцяти днів після її проголошення.
Головуючий:
Судді: