Справа № 22ц/1290/506/11
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 січня 2011 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Луганської області у складі :
головуючого: Оробцової Р.І.
суддів: Галан Н.М., Дронської І.О.
при секретарі : Свєтової Т.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луганську цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1
на рішення Ленінського районного суду м. Луганська від 05 листопада 2010 року
за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення заподіяної моральної шкоди в наслідок дорожньо – транспортної пригоди (ДТП), -
ВСТАНОВИЛА :
Позивач звернулася до суду із позовом в обґрунтування якого вказала, що 19.10.2006 року приблизно о 9 годині 00 хвилин ОСОБА_3, керував транспортним засобом Ауді -100, д/н НОМЕР_1, рухаючись по вул. Будьоного в м. Луганську зі сторони вул. Дальневосточная в напрямку вул. 50 років образования СРСР, де не впорався з керуванням, виїхавши за узбіччя дороги, внаслідок чого скоїв наїзд на гр. ОСОБА_2. В результаті дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_2 згідно висновкам судово-медичної експертизи № 372 від 12.02.2007 року отримала тілесні ушкодження середньої тяжкості, як такі що потягли за собою тривалий розлад здоров'я. Внаслідок скоєння вказаних ушкоджень вона має проходити санаторно-курортне лікування , однак до теперішнього часу вона не спроможна дозволити собі проходження лікування так як відсутні кошти, а відповідач в свою чергу упродовж тривалого часу не відшкодовує спричинені їй збитки. Моральну шкоду обґрунтовує перенесеними переживаннями, зміною звичного ритму життя, обмеженням у спілкуванні та пересуванні, постійними думками про необхідність проходження лікування. Просить суд стягнути з ОСОБА_3 на її користь в рахунок відшкодування моральної шкоди - 50 000, 00 гривень.
У судовому засіданні представник позивача уточнив зміст позивних вимог та просив стягнути з відповідача моральну шкоду у розмірі 50 000 гривень та витрати на правову допомогу в розмірі 5 000, 00 грн., посилаючись на доводи позовної заяви.
Оскаржуваним рішення суду позовні вимоги задоволенні частково. Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 у відшкодування моральної шкоди 20 000 грн., витрати витрати на надання правової допомоги у сумі 2 500 грн. Стягнуто з ОСОБА_3 на користь держави витрати по сплаті судового збору у сумі 200 грн. та витрати на інформаційне – технічний розгляд справи у сумі 120 грн.
В апеляційній скарзі апелянт просить скасувати рішення суду, як незаконне та необґрунтоване, постановлене з порушенням норм матеріального та процесуального права, вказує, що висновки суду не відповідають обставинам справи, судом неповно встановлено обставини, що мають значення для справи, вважає судово–медичну експертизу № 372 від 12.02.2007 року такою, що не має законного обґрунтування, так як 19.10.2006 року в 10.35 годині, після звернення ОСОБА_2 до травматичного пункту, в результаті огляду і рентгенографії було встановлено діагноз: забив правого тазогомілкового суглобу та правої сідничної області, розтягання зв'язок правого колінного суглобу на фоні деформуючого остеохондрозу правого колінного суглобу, що вказує на відсутність складу злочину .
Вислухавши доповідь судді, пояснення сторін, розглянувши справу у межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду, колегія суддів вважає апеляційну скаргу слід задовольнити частково з наступних підстав.
Відповідно до вимог ст. 213 ЦПК України законним і обґрунтованим є рішення, коли суд виконав всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом на основі повного і всебічного з’ясування обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених такими доказами, які були досліджені у судовому засіданні.
З матеріалів справи вбачається, що встановлені судом обставини у повному обсязі відповідають матеріалам справи, оскільки судом встановлено, що 19.10.2006 року приблизно о 9 годині 00 хвилин ОСОБА_3, керував транспортним засобом Ауді -100, д/н НОМЕР_1 та рухався по вул. Будьоного в м. Луганську зі сторони вул. Дальневосточная в сторону вул. 50 років Образования СРСР, де не впоравшись з керуванням здійснив наїзд на ОСОБА_2 Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_2, згідно висновкам судово-медичної експертизи № 372 від 12.02.2007 року, отримала тілесні ушкодження, що відносяться до категорії середньої тяжкості, як такі, що потягли за собою розлад здоров'я, внаслідок чого вона проходила лікування у травматологічному відділенні Луганської багатопрофільної лікарні №2 в період з 24.10.2006 по 20.11.2006 року, а потім амбулаторно. З висновку вищенаведеної судово-медичної експертизи вбачається, що, встановлені у позивача тілесні ушкодження утворились від дії тупих предметів та могли бути спричинені в строк та за обставин зазначених позивачем.
Вина відповідача ОСОБА_3 в спричиненні позивачу тілесних ушкоджень підтверджується вироком Ленінського районного суду від 15.12.2008 року, яким відповідач ОСОБА_3 визнаний винним в скоєнні злочину, передбаченого ч. 1. ст. 286 КК України, та йому призначено покарання. Вирок суду набрав законної сили у встановленому порядку не скасований.
Крім того, ухвалою апеляційного суду Луганської області від .17.03.2009 року вирок Ленінського районного суду в частині призначення покарання залишений без змін.
Зазначені обставини підтверджуються поясненнями представника позивача та дослідженими в судовому засіданні доказами та матеріалами кримінальної справи у відношенні ОСОБА_3
Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.
Згідно п. 3. постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» під моральною шкодою слід розуміти витрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань або негативних явищ, заподіяних фізичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.
Суд дійшов висновку, що протиправними діями відповідача ОСОБА_3 позивачу було заподіяно моральну шкоду, оскільки позивач була змушена проходити курс лікування, відвідувати правоохоронні та судові органи, вона не могла тривалий час вести колишній активний спосіб життя, чим були порушені нормальні життєві зв'язки, зазнала додаткових матеріальних труднощів. Крім того, діями відповідача було принижено її честь та гідність, вона відчула фізичний біль, що також привело до моральних страждань позивачки. Крім того, починаючи з 2007 року вона має проходити санаторне - курортне лікування, однак до теперішнього часу вона не спроможна дозволити собі проходження такого лікування так як відсутні кошти, що також впливало на психоемоційний стан, викликало тривогу і пригніченість.
Зважаючи на викладене, доводи апелянта про незаконність та необґрунтованість рішення суду слід вважати такими, що не заслуговують на увагу.
Погоджуючись з висновками суду про заподіяння відповідачем моральної шкоди позивачці, судова колегія вважає можливим зменшити розмір відшкодування моральної шкоди до 15 000 гривен, вважаючи, що ця сума буде адекватним відшкодуванням моральним стражданням позивачки.
Відповідно до ст. 309 ЦПК України
1. Підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є:
1) неповне з’ясування судом обставин, що мають значення для справи;
2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими;
3) невідповідність висновків суду обставинам справи;
4) порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права, а також розгляд і вирішення справи неповноважним судом; участь в ухваленні рішення судді, якому було заявлено відвід на підставі обставин, що викликали сумнів у неупередженості судді, і заяву про його відвід визнано судом апеляційної інстанції обґрунтованою; ухвалення чи підписання постанови не тим суддею, який розглядав справу.
Доводи апеляційної скарги спрямовані на доведення позиції відповідача, що він не заподіяв ушкодження здоровя позивачці, не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні і спростовуються матеріалами справи
Рішення суду відповідає вимогам закону, порушень процесуального законодавства при розгляді справи та прийнятті рішення не встановлено, тому підстав для скасування рішення і винесенні іншого рішення про відмову в задоволенні позову, колегія суддів не вбачає.
Керуючись ст.ст. 307, 309, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів, -
ВИРІШИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Ленінського районного суду м. Луганська від 05 листопада 2010 року змінити в частині розміру стягнення моральної шкоди з 20000 грн. до 15000 грн. а стягнення судового збору на користь держави з ОСОБА_1 з 200 грн на 150 грн.
В іншій частині рішення залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає чинності негайно та може бути оскаржена протягом двадцяти днів у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ.
Головуючий :
Судді :