Номер справ 2-143 Категорія 34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 березня 2007 року Маневицький районний суд Волинської області в складі:

головуючого судці                                      Покидюка М. В.

при секретарі                                                           Каращук В. С

з участю позивача                                                   ОСОБА_1.

відповідачки                                                            ОСОБА_2.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Маневичі справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.

ВСТАНОВИВ:

19 лютого 2007 року ОСОБА_1. звернувся в суд з позовом до ОСОБА_2. про розірвання шлюбу.

Свої вимоги обґрунтовував тим, що 19 квітня 1996 року в Маневицькому райвідділі РАЦС Волинської області зереєстрував шлюб з відповідачкою. Від шлюбу в них народилося четверо дітей: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3, ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_4.

Подружнє життя з дружиною виявилось невдалим. В сім'ї постійно виникали непорозуміння, сварки і вони стали проживати окремо один від одного. У відповідачки є інший чоловік, з яким вона спільно проживає. З цих причин дальше спільне життя стало неможливим.

Посилаючись на зазначені обставини, просив шлюб з відповідачкою розірвати, залишивши дочку ОСОБА_3 проживати з ним, а всіх інших дітей з відповідачкою.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1. із мотивів, викладених в позовній заяві, позовні вимоги підтримав, наполягає на розірванні шлюбу, настоює щоб дочку ОСОБА_3 залишити проживати з ним, а всіх інших дітей з матір"ю.

Відповідачка ОСОБА_2. проти позову не заперечує, визнає що дальше примирення і збереження сім"ї є неможливе, а тому не заперечує проти розірвання шлюбу і залишення ОСОБА_3 проживати з батьком, а всіх інших дітей з нею.

Заслухавши пояснення сторін, проаналізувавши матеріали справи, суд вважає позов підставним і таким, що підлягає до задоволення.

Згідно ч.2 ст. 112 Сімейного Кодексу України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Враховуючи, що сторони в даний час спільно не проживають і не підтримують ніяких сімейних стосунків, що відповідачка фактично має іншу сім"ю, що вони добровільно

вирішили питання про місце проживання дітей і погоджуються на розірвання шлюбу, а тому суд вважає, що дальше збереження подружжям шлюбу є недоцільним, оскільки стосунки між ними істотно суперечать їх інтересам та інтересам дітей, а тому є всі підстави шлюб розірвати і залишити дітей проживати по вибору самого подружжя.

При отриманні свідоцтва про розірвання шлюбу в органах РАЦСу стягнути з кожного подружжя окремо в дохід держави по 17 гривень судових витрат.

З відповідачки підлягає стягненню в дохід держави 8 гривень 50 копійок судового збору.

Керуючись ст. ст. 4,10,60,88,209,212,213,215 ЦПК України, ст.ст. 110,112 Сімейного Кодексу України, суд,-

ВИРІШИВ:

Шлюб зареєстрований 19 квітня 1996 року Маневицьким відділом РАЦС Маневицького районного управління юстиції Волинської області, актовий запис № 15 між ОСОБА_1 і ОСОБА_2 розірвати, від шлюбу є четверо неповнолітніх дітей.

Неповнолітню ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 залишити проживати з батьком, а ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3 і ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_4 залишити проживати з матір"ю ОСОБА_2.

При отриманні свідоцтва про розірвання шлюбу в органах РАЦСу стягнути з кожного подружжя окремо в дохід держави по 17 грн. судових витрат.

Стягнути з ОСОБА_2. в дохід держави 8 гривень 50 копійок судового збору.

На рішення може бути подана до апеляційного суду Волинської області через Маневицький районний суд заява про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня проголошення рішення та апеляційна скарга протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.