Номер справи 2-117 Категорія 34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

1  березня 2007 року Маневицький районний суд Волинської області в складі:

головуючого судді                                          Покидюка М.В.

при секретарі                                                               Каращук B.C.

з участю позивачки                                                     ОСОБА_1.

відповідача                                                                   ОСОБА_2.

розглянувши у відкритому попередньому судовому засіданні в смт. Маневичі справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.

ВСТАНОВИВ:

7  лютого 2007 року ОСОБА_1. звернулася в суд з позовом до ОСОБА_2 про

розірвання шлюбу.

Свої вимоги обґрунтовувала тим, що 9 лютого 1993 року в Боровичівській сільській раді Маневицького району Волинської області вона зереєструвала шлюб з відповідачем. Від шлюбу у них народилося двоє дітей, які є неповнолітніми.

Подружнє життя з чоловіком не склалося з причини постійної п"янки чоловіка, сварки та бійки, які він вчиняє у нетверезому стані, ненадання ним матеріальної допомоги дітям, самоусунення від їх вихованя. Через це дальше збереження сім'ї стало неможливим.

Посилаючись на зазначені обставини, просила шлюб з відповідачем розірвати, залишивши дітей проживати з нею.

8  судовому засіданні позивачка ОСОБА_1. із мотивів викладених в заяві, позовні

вимоги підтримала, вважає що дальше збереження сім"ї з чоловіком є неможливим, шлюб

носить формальний характер, а тому просить його розірвати, а дітей залишити проживати з

нею.

Відповідач ОСОБА_2. проти позову не заперечує, визнає позовні вимоги дружини і оскільки позивачка настоює на розірванні шлюбу, то він з цим погоджується, погоджується про залишення дітей проживати з нею.

Заслухавши пояснення сторін, проаналізувавши матеріали справи, суд вважає позов підставним і таким, що підлягає до задоволення.

Згідно ч.2 ст.112 Сімейного Кодексу України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Враховуючи, що сторони не бажають зберегти сім"ю і для цього не приймають ніяких заходів, що вони в даний не підтримують нормальних сімейних відносин, не заперечують проти розірвання шлюбу, а тому суд вважає, що дальше збереження подружжям шлюбу є недоцільним, оскільки стосунки між ними істотно суперечать їх інтересам та інтересам дітей, а тому є всі підстави шлюб розірвати і залишити дітей проживати з позивачкою.

При отриманні свідоцтва про розірвання шлюбу в органах РАЦСу стягнути з відповідача ОСОБА_2. в дохід держави 17 грн. судових витрат.

Відповідно вимог ст. 8 8 ЦПК України підлягає стягненню з відповідача на користь

позивачки 7,50 грн., сплачених нею, на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи судом.

Керуючись ст. ст. 4, 10, 11, 88, 209, 212, 214-215 ЦПК України, ст.ст. 110,112 Сімейного Кодексу України, суд,-

ВИРІШИВ:

Шлюб зареєстрований 9 лютого 1993 року Боровичівською сільською радою Маневицького району Волинської області, актовий запис № 1, між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 розірвати, від шлюбу є дві неповнолітніх дитини.

Неповнолітніх дітей: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 народження та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 залишити проживати з позивачкою ОСОБА_1

При отриманні свідоцтва про розірвання шлюбу в органах РАЦСу стягнути з відповідача в дохід держави 17 гривень судових витрат, позивачку від сплати звільнити.

Стягнути з відповідача ОСОБА_2. на користь позивачки ОСОБА_1. 7 (сім) грн. 50 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи судом.

Рішення може бути осаржене до апеляційного суду Волинської області через Маневицький районний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня проголошення рішення та апеляційної скарги протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження, з подачею ї копії до апеляційної інстанції або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.