УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 серпня 2006 року. Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Тернопільської області в складі:
Головуючого Зварича С.Б.
Суддів Ходоровського М.В.Кузьми P.M.
при секретарі Танцюрі О.В.
з участю сторін
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Тернополі цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Тернопільського міськрайонного суду від 6 червня 2006 року по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на неповнолітню дитину ,-
ВСТАНОВИЛА:
У квітні 2006 року ОСОБА_2 пред"явила позов до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на утримання сина ОСОБА_3, в розмірі 1/4 частини заробітку, посилаючись на те, що відповідач будучи батьком дитини коштів на її утримання не надає.
В судовому засіданні позивачка змінила вимоги та просила стягувати аліменти у твердій грошовій сумі по 250 грн. щомісячно.
Рішенням Тернопільського міськрайонного суду від 6 червня 2006 року позовні вимоги задоволено частково.
Постановлено стягувати з ОСОБА_1 в користь ОСОБА_2 аліменти на утримання сина ОСОБА_3 в твердій грошовій сумі в розмірі 180 грн. щомісячно з 7 квітня 2006 року до досягнення повноліття.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить змінити рішення суду та зменшити розмір стягнення аліментів посилаючись на те, що судом не враховано того, що він ніде не працює, доглядає маму, яка є інвалідом другої групи і також потребує матеріальної допомоги.
В судовому засіданні апелянт пославшись на доводи апеляційної скарги просив її задовольнити, а позивачка апеляційну скаргу відхилити.
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення учасників апеляційного розгляду справи, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає, виходячи з наступних мотивів.
Справа № 22а-865 Головуючий 1 інстанції - Берегуляк Ф.Г.
Категорія стягнення аліментів Доповідач - Ходоровський М.В.
Постановляючи рішення про стягнення аліментів на утримання
неповнолітнього сина ОСОБА_3 в розмірі 180 грн. щомісячно до досягнення ним повноліття, суд виходив з того, що відповідач будучи його батьком ухиляється від його матеріального утримання, у визначеному судом розмірі спроможний сплачувати аліменти.
З таким висновком суду слід погодитись, оскільки він відповідає вимогам ст. 180 СК України, відповідно до якої батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття та грунтується на матеріалах справи
Так, судом встановлено, що сторони по справі перебували в зареєстрованому шлюбі, від якого мають неповнолітнього сина ОСОБА_3, який проживає разом із позивачкою, відповідач коштів на його утримання не надає. Заробітна плата позивачки становить 671,60 грн. Крім сина на її утриманні знаходиться мати та батько, який є інвалідом другої групи.
Дані обставини стверджуються матеріалами справи, показами позивачки і не заперечуються відповідачем.
Як вбачається із довідки Сороцької сільської ради ОСОБА_1 проживає у с.Сороцьке разом з мамою ОСОБА_4, 1936 року народження, інвалідом другої групи загального захворювання та здійснює догляд за нею, є непрацюючим.
Відповідно до показів ОСОБА_1 в суді апеляційної інстанції він офіційно не працює а займається вирощуванням сільськогосподарської продукції, від чого має дохід.
Таким чином, колегія суддів вважає, що з врахуванням матеріального становища дитини та відповідача, висновок суду про стягнення аліментів в розмірі 180 грн. щомісячно є правильний, а доводи апелянта про неспроможність сплачувати аліменти в такому розмірі є необгрунтовані.
Враховуючи вищенаведене, колегія суддів прийшла до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив законне рішення, а тому підстав для задоволення апеляційної скарги не має.
Керуючись ст.ст.307. 308. 314. 315. ЦПК України, колегія суддів ,-
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Рішення Тернопільського міськрайонного суду від 6 червня 2006 року залишити без змін.
Ухвала може бути оскаржена до Верховного Суду України шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців.