Справа № 1-14/ 2007 рік
ВИРОК
Іменем України
17 квітня 2007 року м.Долина
Долинський районний суд Івано-Франківської області в складі:
головуючого - судді Лицура І.М.,
секретаря - Бойків В.П.,
з участю прокурора - Ільницького М.С. та
та захисника - ОСОБА_1., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Долині справу про обвинувачення
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя М.КременчукАДРЕСА_1 Полтавської області, росіянина, громадянина України, з незакінченою вищою освітою, непрацюючого, неодруженого, несудимого,
у вчиненні злочинів, передбачених ст.ст. 191 ч.5, 28 ч.3, 366 ч.2 КК України,-
встановив:
ОСОБА_2. заволодів чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, повторно, за попередньою змовою групою осіб та в особливо великих розмірах, а також вчинив службове підроблення, тобто, будучи службовою особою склав та видав завідомо неправдиві документи, що спричинило тяжкі наслідки.
Злочини вчинено за таких обставин:
Перебуваючи в період часу з січня по вересень 2002 року на посаді генерального директора ЗАТ «Енергоком-сервіс» та являючись службовою особою, наділеною організаційно-розпорядчими та адміністративно-господарськими обов'язками, будучи відповідальним за фінансово-господарську діяльність підприємства та маючи право підпису документів, ОСОБА_2., зловживаючи службовим становищем, за попередньою змовою з особами, матеріали відносно яких виділено в окреме провадження та іншими, невстановленими слідством особами, з метою заволодіння чужим майном 12.06.2 002 року уклав мнимий трьохсторонній договір поруки між ЗАТ "Енергоком-сервіс", ВАТ "Прикарпаттяобленерго" та ВАТ "Долинська бавовно-прядильна фабрика", згідно якого ЗАТ "Енергоком-сервіс" ніби-то зобов"язується перед кредитором ВАТ "Прикарпаттяобленерго" відповідати за виконання боржником ВАТ "Долинська бавовно-прядильна фабрика" зобов"язань за договором на постачання електричної енергії № 20 від 03.02.2000 року та додатком до даного договору від 03.06.2002 року, по векселях № 7033606400253 та № 7033636502091, всього на суму 708907,19 грн., та ніби-то виступив поручителем перед ВАТ "Прикарпаттяобленерго" за борги ВАТ "Долинська БПФ" по постачанню електроенергії. Згідно договору купівлі-продажу № 131 від 03.07.2002 року ВАТ «Долинська БПФ» передало ВАТ «Прикарпаттяобленерго» в рахунок заборгованості за спожиту електроенергію пряжу різних видів на загальну суму 630989,67 грн. Продовжуючи свій злочинний намір, 25.07.2002 року ОСОБА_2. уклав мнимий договір комісії на продаж продукції № 210/2002 з ВАТ "Прикарпаттяобленерго", згідно якого ЗАТ "Енергоком-сервіс", виступаючи комісіонером, ніби-то зобов"язувалось перед комітентом ВАТ
"Прикарпаттяобленерго" реалізувати пряжу на загальну суму 330000,00 грн. і провести взаєморозрахунки.
Вищеназвані завідомо неправдиві документи ОСОБА_2. передав посадовим особам ВАТ «Прикарпаттяобленерго» та ВАТ «Долийська БПФ». Згідно актів прийому-передачі майна від 29.07.2002 року на суму 49702,39 грн. та від 30.07.2002 року на суму 580488,28 грн., які зі сторони ЗАТ «Енергоком-сервіс» підписав ОСОБА_2., ВАТ "Прикарпаттяобленерго" передало, а ЗАТ "Енергоком-сервіс" прийняло для реалізації пряжу на суму 630190,67 грн. Після цього особа, матеріали відносно якої виділено в окреме провадження, за попередньою змовою з ОСОБА_2, направила автомобіль марки КАМАЗ-5320, реєстраційний номер № НОМЕР_1, на ВАТ «Долинська БПФ» для отримання пряжі із відповідального зберігання і 29.07.2002 року по накладній № 70 пряжа на суму 49505,20 грн. була отримана іншою особою, матеріали відносно якої виділено в окреме провадження і на вказаному автомобілі доставлена в магазин "Секонд-хенд" по вул. 50 років СРСР, 2 9 в М.Кременчук Полтавської області. 31.07.2002 року невстановлена слідством жінка, з відома ОСОБА_2. та осіб, матеріали відносно яких виділено в окреме провадження, прибула на ВАТ «Долинська БПФ», де отримала пряжу по накладній № 71 на суму 172685,65 грн., а 01.08.2002 року по накладній № 72 на суму 198004,91 грн., завантажила її в автомобіль марки "МАН", реєстраційний номер НОМЕР_7з причепом 048-4 6 МО для ніби-то ЗАТ "Енергоком-сервіс". Однак, в дійсності вказана продукція в ЗАТ "Енергоком-сервіс" не поступала, а була доставлена вказаною жінкою в магазин "Секонд-хенд" по вул. 5 0 років СРСР, 29 в М.Кременчук Полтавської області. 15.08.2002 року, особа, матеріали відносно якої виділено в окреме провадження, отримала на ВАТ «Долинська БПФ» по накладній № 7 8 пряжу на суму 210793,92 грн., завантажила її в автомобіль марки "СКАНІЯ", реєстраційний № НОМЕР_2 з причепом 03194 ВІ для ніби-то ЗАТ "Енергоком-сервіс". Однак, в дійсності вказана продукція у ЗАТ "Енергоком-сервіс" не поступала, а була доставлена в магазин "Секонд-хенд" по вул. 50 років СРСР, 29 в М.Кременчук. Таким чином пряжа на загальну суму 630989,67 грн. за попередньою змовою між ОСОБА_2 та особами, матеріали відносно яких виділено в окреме провадження і іншими, невстановленими слідством особами, була доставлена з м.Долина в приміщення магазину "Секонд-хенд" по вул. 50 років СРСР, 2 9 в М.Кременчук Полтавської області, де отримана ОСОБА_3. і невстановленою жінкою та реалізована, а виручені грошові кошти були розподілені між вищевказаними особами та привласнені.
Продовжуючи свою злочинну діяльність, ОСОБА_2. 02.07.2 002 року уклав мнимий трьохсторонній договір поруки № 18 6/2002 між ВАТ "Прикарпаттяобленерго", ЗАТ "Енергоком-сервіс" та Долинським виробничим управлінням водопровідно-каналізаційного господарства (ВУ ВКГ), згідно якого ЗАТ "Енергоком-сервіс" виступив ніби-то поручителем перед ВАТ "Прикарпаттяобленерго" за борги Долинського ВУ ВКГ по постачанню електроенергії. Вказаний завідомо неправдивий документ ОСОБА_2. надав посадовим особам ВАТ «Прикарпаттяобленерго» та Долинського ВУ ВКГ. Після цього особа, матеріали відносно якої виділено в окреме провадження, за попередньою змовою з ОСОБА_2, направила 03.07.2002 року автомобіль марки КАМАЗ-5320, реєстраційний номер № НОМЕР_1, в Долинське ВУ ВКГ для отримання шкарпеткових виробів, де в той же день ці вироби - шкарпетки на суму 74999,94 грн. були отримані іншою особою, матеріали відносно якої виділено в окреме провадження, і завантажені у вказаний автомобіль. Всі ці шкарпеткові вироби різного асортименту в той же день були отримані ОСОБА_2 по накладній № 283 від Долинського ВУВКГ для ніби-то ЗАТ "Енергоком-сервіс" м.Київ. Однак, в дійсності вказана продукція у ЗАТ "Енергоком-сервіс" не
поступала, а за попередньою змовою між ОСОБА_2. та особами, матеріали відносно яких виділено в окреме провадження та іншими, невстановленим слідством особами, була доставлена у спорткомплекс "Укртатнафта" по вул. 50 років Жовтня, 33-А в м.Кременчук Полтавської області, отримана ОСОБА_3. і невстановленою жінкою та реалізована, а виручені грошові кошти були розподілені між вищеназваними особами.
Крім того, ОСОБА_2. 02.07.2002 року уклав мнимий трьохсторонній договір поруки № 1/2002 між Коломийським міським районом електричних мереж (МРЕМ) ВАТ "Прикарпаттяобленерго", ЗАТ "Енергоком-сервіс" та ЗАТ "Коломийська щетинно-щіткова фабрика", згідно якого ЗАТ "Енергоком-сервіс" ніби-то зобов"язується солідарно відповідати перед ВАТ "Прикарпаттяобленерго" за часткове виконання зобов"язань за договором на користування електроенергією ЗАТ "Коломийська щетинно-щіткова фабрика" в сумі 35864,24 грн. Вказаний завідомо неправдивий документ ОСОБА_2. надав посадовим особам ВАТ «Прикарпаттяобленерго» та ЗАТ "Коломийська щетинно-щіткова фабрика". Після цього особа, матеріали відносно якої виділено в окреме провадження, за попередньою змовою з ОСОБА_2, 13.08.2002 року, направила із Лисецького гаражу ВАТ "Прикарпаттяобленерго" автомобіль марки КАМАЗ-5320 та автомобіль марки 31Л-130, реєстраційний № НОМЕР_3 з Коломийського району електричних мереж на ЗАТ "Щетинно-щіткова фабрика" м.Коломия для отримання електротехнічного обладнання. В цей час інша особа, матеріали відносно якої виділено в окреме провадження, прибула на ЗАТ "Щетинно-щіткова фабрика" в м.Коломия, де отримала по накладній № 11 електротехнічне обладнання трансформатори ТМ 630/10 2 шт., комірки КСО-366 8 шт., комірки КРУ-6 шт. на суму 55000,00 грн., завантажила їх на вищевказані автомобілі для доставки ніби-то на ЗАТ "Енергоком-сервіс". Однак, в дійсності вказане електротехнічне обладнання у ЗАТ "Енергоком-сервіс" не поступило, а за попередньою змовою між ОСОБА_2 та особами, матеріали відносно яких виділено в окреме провадження та іншими, невстановленими слідством особами, було реалізовано ВАТ "Прикарпаттяобленерго" по накладній № 5 від 14.08.2002 року за 122640,00 грн. від ДП "Енергоальянс-Кременчук". Ці кошти були розподілені між вищевказаними особами та привласнені.
Продовжуючи свою злочинну діяльність, ОСОБА_2. 04.07.2002 року уклав мнимий трьохсторонній договір поруки між Коломийським МРЕМ ВАТ "Прикарпаттяобленерго", ЗАТ "Енергоком-сервіс" та ЗАТ "Колопапір", згідно якого ЗАТ "Енергоком-сервіс" ніби-то зобов"язується солідарно відповідати перед ВАТ «Прикарпаттяобленерго» за часткове виконання зобов"зань за договором на користування електроенергією ЗАТ "Колопапір" м.Коломия в сумі 7224,00 грн. На наступний день 05.07.2002 року ОСОБА_2. уклав мнимий договір купівлі-продажу № 43 із ЗАТ "Колопапір" м.Коломия, згідно якого ЗАТ "Колопапір" зобов"язується продати, а ЗАТ "Енергоком-сервіс" прийняти та оплатити товар згідно накладної на суму 7224,00 грн. Вищеназвані завідомо неправдиві документи ОСОБА_2. передав посадовим особам ВАТ «Прикарпаттяобленерго» та ЗАТ «Колопапір», а також видав довіреність серії МАК № 157539 від 05.07.2002 року на отримання паперу для друку, яку передав особі, матеріали відносно якої виділено в окреме провадження. Останній прибув в ЗАТ "Колопапір" і по накладній № 157 від 05.07.2002 року разом з іншою особою, матеріали відносно якої виділено в окреме провадження, отримали папір для друку офсетний в кількості 1000 кг на суму 7224,00 грн., завантажили в автомобіль марки ВАЗ-2109 та автомобіль марки ЗАЗ-1102 "Таврія", реєстраційний № НОМЕР_4 для ніби-то ЗАТ "Енергоком-сервіс", вивезли його та реалізували, а виручені кошти були розподілені між ОСОБА_2 та
особами, матеріали відносно яких виділено в окреме провадження, іншими невстановленими слідством особами та привласнені ними.
Після того ОСОБА_2. за попередньою змовою з особами, матеріали відносно яких виділено в окреме провадження та іншими, невстановленими слідством особами, повторно прибув у м.Коломия і 18.07.2002 року уклав мнимий трьохсторонній договір поруки № 7 між Коломийським МРЕМ ВАТ "Прикарпаттяобленерго", ЗАТ "Енергоком-сервіс" та ЗАТ "Колопапір", згідно якого ЗАТ "Енергоком-сервіс" ніби-то зобов"язується солідарно відповідати перед ВАТ "Прикарпаттяобленерго" за часткове виконання зобов"язань за договором на користування електроенергією ЗАТ "Колопапір" в сумі 19576,00 грн. Через де-який час 22.08.2002 року, для прикриття своєї злочинної діяльності, ОСОБА_2. уклав мнимий договір поставки продукції із ЗАТ "Колопапір" м.Коломия на суму 19576,00 грн. Вказані завідомо неправдиві докумети ОСОБА_2. надав посадовим особам Коломийського МРЕМ ВАТ «Прикарпаттяобленерго» та ЗАТ "Колопапір». Також ОСОБА_2. видав довіреність серії МАК № 157556 від 22.08.2002 року на отримання електротехнічного обладнання: комірок та шинного моста, яку передав особі, матеріали відносно якої виділено в окреме провадження. Останній, за попередньою змовою з ОСОБА_2 та особами, матеріали відносно яких виділено в окреме провадження, уклав угоду із ВАТ "Прикарпаття" м.Коломия на оренду автомобіля марки КАМАЗ-5320, реєстраційний номер № НОМЕР_5, прибув в ЗАТ "Колопапір" і по накладній № 48 від 22.08.2002 року отримав високовольтну розподільчу підстанцію в кількості 1 шт. на суму 19576,00 грн., завантажив її у вищевказаний автомобіль ніби-то для поставки ЗАТ "Енергоком-сервіс". Однак, в дійсності вказана продукція у ЗАТ "Енергоком-сервіс" не поступала, а за попередньою змовою між ОСОБА_2 та особами, матеріали відносно яких виділено в окреме провадження та іншими, невстановленими слідством особами, була доставлена в м. Кременчук Полтавської області та реалізована, а виручені грошові кошти були розподілені між цими особами.
Таким чином, всього ОСОБА_2. за попередньою змовою з особами, матеріали відносно яких виділено в окреме провадження та іншими, невстановленими слідством особами, заволодів чужим майном на загальну суму 787789,62 грн., що становить особливо великі розміри.
Підсудний ОСОБА_2. свою вину у вчиненні злочинів визнав частково та пояснив, що фактично з березня по вересень 2002 року він працював на посаді директора ЗАТ «Енергоком-сервіс» і отримував зарплату 600,00 грн. в місяць. Як директор ЗАТ «Енергоком-сервіс» він підписував угоди із підприємствами Івано-Франківської області та отримував по цих угодах товарно-матеріальні цінності. Отримані товари згідно відповідних договорів було передано для реалізації фірмам м.Києва та Полтавської області, однак яким саме він не пригадує, оскільки після звільнення 03.0 9.2002 року всі документи і залишки товарно-матеріальних цінностей передав новому директору ОСОБА_4. Крім того, на час його звільнення термін дії жодної угоди не закінчився, тобто, всі вони були чинними. Визнає свою вину в неналежному виконанні своїх службових обов»язків, у вчиненому розкаюється та просить його суворо не карати.
Незважаючи на тільки часткове визнання вини самим підсудним, його вина в заволодінні чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчиненому повторно, за попередньою змовою групою осіб та в особливо великих розмірах, а також вчиненні службового підроблення, що спричинило тяжкі наслідки, повністю доведена в судовому засіданні дослідженими по справі доказами: показами свідків, висновками експертів, письмовими та речовими доказами, фактичними даними, що містяться в протоколах слідчих та судових дій.
Так, по епізоду заволодіння майном ВАТ «Прикарпаттяобленерго» та вчинення службового підроблення вина ОСОБА_2. доведена:
показами свідка ОСОБА_5, який на досудовому слідстві підтвердив, що влітку 2002 року він працював головою правління ВАТ «Прикарпаттяобленерго» і підписував договір поруки від 12.06.2002 року та договір купівлі-продажу від 03.07.2002 року, які укладалися по ініціативі ВАТ «Долинська БПФ» для погашення заборгованості по зобов»язаннях по векселях Долинської БПФ. Згідно даного договору БПФ передала ВАТ «Прикарпаттяобленерго» пряжу на суму 630989,68 грн., а товариство розрахувалося їхніми векселями. ЗАТ «Енергоком-сервіс» було обрано для укладення угоди комісії на продаж продукції, тому що воно запропонувало найвигідніші умови;
· показами свідка ОСОБА_6, яка в судовому засіданні пояснила, що в кінці червня 2002 року директор із загальних питань ВАТ «Прикарпаттяобленерго» ОСОБА_7. повідомив, що ним обрано для укладення договору комісії фірму ЗАТ «Енергоком-сервіс» і дав її реквізити та сказав готувати документи. У липні 2 002 року вона по вказівці ОСОБА_7. підготувала і оформила довіреність на ОСОБА_8., так як він був матеріально відповідальною особою. Цю довіреність, накладну та договір відповідального зберігання вона відвезла на Долинську БПФ, де директор ОСОБА_9. їх підписав. Вона підписала накладну на отримання від ВАТ «Долинська БПФ» пряжі на суму 630989,67 грн. Також в кінці липня 2002 року нею було підготовлено акти прийому-передачі майна із відповідального зберігання з Долинської БПФ;
· показами свідка ОСОБА_8., який підтвердив, що в липні 2002 року ОСОБА_7. дав вказівку ОСОБА_10. виписати доручення на отримання матеріальних цінностей від Долинської БПФ для ВАТ «Прикарпаттяобленерго» на його ім»я, однак будь-яких матеріальних цінностей в Долинській БПФ він не отримував;
· показами свідка ОСОБА_11, який в судовому засіданні підтвердив, що 12.06.2002 року між ЗАТ «Енергоком-сервіс», ВАТ «Долинська БПФ» і ВАТ «Прикарпаттяобленерго» було укладено договір поруки, а 03.07.2002 року між ВАТ «Прикарпаттяобленерго і Долинською БПФ був укладений договір купівлі-продажу пряжі за № 191/2002 на загальну суму 630989,67 грн. Згідно накладної № 66 від 10.07.2002 року по довіреності ВАТ «Прикарпаттяобленерго» серії ЯЕЖ № 570140 від 10.07.2002 року було відпущено пряжу на суму 630989,67 грн., яка зберігалася на відповідальному зберіганні. Після цього дана пряжа була відпущена і вивезена по накладних № 70 від 29.07.2002 року автомобілем КАМАЗ, д.н. № НОМЕР_1 на суму 49505,20 грн., № 71 від 31.07.2002 року автомобілем КАМАЗ № НОМЕР_6 на суму 172685,65 грн., № 72 від 01.08.2002 року автомобілем «МАН» НОМЕР_7 з причепом НОМЕР_8 на суму 198004,91 грн, а також по накладній № 78 від 15.08.2002 року автомобілем «Сканія» № НОМЕР_2 з причепом 031-94 ВІ на суму 210793,92 грн.;
показами свідка ОСОБА_12., яка в судовому засіданні підтвердила, що 15.08.2 002 року по вказівці директора ОСОБА_9. по довіреності серії МАК № 157538, виданій на ім»я ОСОБА_2., виписала накладну № 7 8 на відпуск пряжі ЗАТ «Енергоком-сервіс» на суму 210793,92 грн., яку передала ОСОБА_9.;
- показами свідка ОСОБА_13, яка суду пояснила, що в кінці липня
2002 року до неї на склад приїзджала машина, пред»являли їй
довіреність і завантажувалися пряжею. Вона виписала карточку, де
вказувала кількість пряжі, її номер, реєстраційний номер № автомобіля
і передавала разом із довіреністю бухгалтеру ОСОБА_12.
Забирали пряжу 4-5 разів вантажні автомашини-фури. Перший раз із
водієм вантажного автомобіля був присутній чоловік віку 40-50 років.
Вказаний чоловік на вулиці рахував мішки. Другий раз пряжу теж
отримував чоловік. Два рази пряжу на складі отримувала жінка віку близько 40-45 років;
- показами свідка ОСОБА_14., який суду пояснив, що в серпні 2002
року працював на посаді експедитора відділу матеріального постачання
ВАТ «Прикарпаттяобленерго» і одного разу заступник директора
ОСОБА_7. сказав йому відправити автомобіль в м.Долину на
бавовно-прядильну фабрику до ОСОБА_15., який повинен його
завантажити. В м.Долину їздив водій ОСОБА_16 на автомобілі КАМАЗ,
д.н. № НОМЕР_1. Після погрузки ОСОБА_16 приїхав в смт.Лисець і
вантаж закрили в боксі. Документи на вантаж він отримав від
ОСОБА_7, який також дав номер контактного телефону і вони
з ОСОБА_16. повезли вантаж. При в»їзді в м.Кременчук він по
вказаному телефону передзвонив і до нього під»їхала жінка, яка
провела їх до спорткомплексу на окраїні М.Кременчука, де вони і
розгрузились. В машині були шкарпетки і колготи, які були упаковані в
мішки. Після повернення документи на вантаж, який він віз з м.Долини
до М.Кременчука, передав особисто в руки ОСОБА_7. Після
першої поїздки через два-три тижні за вказівкою ОСОБА_7.
він знову відправляв автомобіль для загрузки в м.Долину на бавовно
прядильну фабрику, де водій ОСОБА_16 загрузив пряжу і по
аналогічній схемі вони відвезли її в М.Кременчук, де розгрузили в 9-
ти поверховому будинку в приміщенні магазину на першому поверсі;
даними протоколу пред»явлення фотознімків для впізнання від 23.02.2006 року (а.с. 150-151 т.№ 1), який підтверджує, що ОСОБА_14. впізнав на фотознімку під № 3 Пшеничну З.С, яка приймала товар в липні-серпні 2002 року в м.Кременчук в спорткомплексі «Укртатнафта» і в приміщенні магазину «Секонд-хенд» на першому поверсі 9-типоверхового будинку;
даними протоколу відтворення обстановки і обставин подій від 14.02.2004 року (а.с.235-242 т.№ 1), з якого вбачається, що ОСОБА_14. вказав і показав місця розвантаження шкарпеткових виробів в спорткомплексі «Укртатнафта» та в приміщенні магазину «Секонд-хенд» в М.Кременчук;
- показами свідка ОСОБА_16, який в судовому засіданні повністю
підтвердив покази свідка ОСОБА_14., доповнивши, що в м.Долині
перший раз він вантажився трикотажними виробами - шкарпетками,
колготами, футболками, а другий раз пряжею. Завантаженнями товару
керував ОСОБА_15., сам проводив його підрахунок, віддавав йому
накладні;
даними протоколів пред»явлення фотознімків для впізнання від 16.03.2006 року (а.с.274-277 т.№ 2), згідно яких свідок ОСОБА_16 впізнав на фотознімку під № 2 Пшеничну З.С, яка в липні-серпні 2002 року приймала пряжу і шкарпеткові вироби, які він перевозив з м.Долина до М.Кременчука, а на фотознімку під № 3ОСОБА_15, який на початку і в кінці липня 2002 року зустрічав його біля Долинської БПФ, завантажував шкарпеткові вироби і пряжу та відправляв в м.Кременчук;
- даними протоколу огляду речових доказів від 20.04.2006 року (а.с.
66 т.№ 1), з якого вбачається, що по дорожньому листу № 084971 від
08.07.2002 року водій ОСОБА_16 автомобілем марки КАМАЗ-5320,
реєстраційний № НОМЕР_1, перевозив вантаж із смт.Лисець до м.Івано-
Франківська та до М.Кременчук і м.Запоріжжя. По дорожньому листу №
861112 від 29.07.2002 року водій ОСОБА_16 цим же автомобілем
перевозив вантаж із смт.Лисець до м.Івано-Франківська, по місту і до
м.Долина. По дорожньому № 861113 від 29.07.2002 року водій ОСОБА_16
автомобілем марки КАМАЗ-5320, реєстраційний № НОМЕР_1, перевозив
вантаж із смт.Лисець до м.Івано-Франківська і до м.Кременчук. По
дорожньому листу № 861103 від 21.07.2002 року водій ОСОБА_16 цим же
автомобілем перевозив вантаж із смт.Лисець до м. Івано-Франківська, по місту, до М.Запоріжжя, до М.Кременчук;
показами свідка ОСОБА_17, який в судовому засіданні підтвердив, що в липні 2002 року водій ОСОБА_16 залишав завантажений товаром автомобіль в гаражі № 2 Лисецької автоколони ВАТ «Прикарпаттяобленерго». Вказаний автомобіль, завантажений шкарпетками, знаходився там кілька днів;
показами свідка ОСОБА_18, який на досудовому слідстві підтвердив, що має на праві приватної власності автомобіль марки МАН, реєстраційний НОМЕР_7з причепом № НОМЕР_8, і водій ОСОБА_19. в 2 002 році один раз перевозив пряжу з м.Долина Івано-Франківської області в М.Кременчук Полтавської області. Про вказаний факт є факсове повідомлення;
показами свідка ОСОБА_19., який, будучи допитаний органом досудового слідства, пояснив, що в 2002 році він працював водієм на автомобілі МАН, реєстраційний № 050-35 МС, який належить ОСОБА_18. і влітку він їздив в м.Долина для завантаження пряжею і доставки її до М.Кременчука. В автомобіль до нього сіла жінка 40-45 років, яка керувала погрузкою і супроводжувала вантаж до М.Кременчук, давала на дорогу товарно-транспортну накладну. В М.Кременчук по її вказівці розвантажили пряжу на території якоїсь бази на окраїні міста;
- показами свідка ОСОБА_20., який суду пояснив, що в липні-серпні
2002 року він перевозив пряжу з Долинської БПФ в М.Кременчук. З ним
їхав ОСОБА_15, який супроводжував вантаж. Коли вони приїхали в
М.Кременчук, ОСОБА_15 сказав, що за ним під»їдуть і проведуть до
місця вигрузки. Приблизно за півгодини до нього підійшов молодий
чоловік віком до 30-ти років, середнього росту, зі світлим волоссям,
з яким вони під»їхали до магазину «Секонд-хенд», що знаходився в
багатоповерховому будинку, де й розгрузили вантаж;
- даними протоколу пред»явлення фотознімків для впізнання від 25
квітня 2006 року (а.с.183-184 т.№ 2) з якого вбачається, що свідок
ОСОБА_21. впізнав на фотознімку під № 1 ОСОБА_2., який його
зустрічав із вантажем пряжі у серпні 2002 року на окраїні М.Кременчук
і проводив до магазину «Секонд-хенд»;
- показами свідка ОСОБА_22., який пояснив, що в 2002 році працював
начальником відділу матеріально-технічного постачання ВАТ
«Прикарпаттяобленерго» і справді виписував довіреність серії ЯЕЖ №
570297 на отримання пряжі на ім»я ОСОБА_23 Зробив це по вказівці
ОСОБА_7, якому її особисто й передав;
даними акту перевірки окремих питань фінансово-господарської діяльності ВАТ «Долинська бавовно-прядильна фабрика» від 26.11.2004 року (а.с.73-77 т.№ 2), згідно якого по договору купівлі-продажу від 03.07.2002 року за № 191/2002 ВАТ «Прикарпаттяобленерго» по накладних № 66, № 66а від 10.07.2002 року отримало товар на суму 630989,67 грн. Із Долинської БПФ відпущено по накладних від 29.07.2002 року № 70 на 49505,20 грн., від 31.07.2002 року № 71 на 172685,65 грн., від 01.08.2002 року № 72 на 198004,91 грн., від 15.08.2002 року № 78 на 210793,92 грн. товарно-матеріальних цінностей (пряжі) на загальну суму 630 98 9,68 грн.;
- даними протоколів виїмки від 23.03.2005 року та від 14.07.2005 року
(а.с.151,208 т.№ 2), згідно з якими у ВАТ «Прикарпаттяобленерго»
вилучено оригінали договорів, довіреностей, актів прийому передачі
майна, накладних про отримання від пряжі Долинської БПФ та документи,
по яких ЗАТ «Енергоком-сервіс» отримувало пряжу;
- висновком експерта № 1087 від 17.08.2005 року (а.с.224-226), з
якого вбачається, що підписи в графі «Комісіонер» договору № 210/2002
комісії на продаж продукції від 25.07.2002 року та додатку № 1 до
договору комісії від 25.07.2002 року, в графі ЗАТ «Енергоком-сервіс»,
ОСОБА_2, акту прийому-передачі майна від 29.07.2002 року на виконання договору комісії, в графі ЗАТ «Енергоком-сервіс», ОСОБА_2, акту прийому-передачі від 30.07.2002 року на виконання договору комісії, в графі «директор» угоди про внесення змін і доповнень до договору комісії на продаж продукції № 210/2002 від 25.07.2002 року, складеної 01.08.2 002 року, в графі «Підпис засвідчую, керівник підприємства», довіреностей МАК № 147538 від 14.08.2002 року, № 157545 від 29.07.2002 року - виконані ОСОБА_2. ;
- даними протоколу огляду речових доказів від 12.01.2006 року
(а.с.235-237 т.№ 2), згідно якого встановлено договори поруки, купівлі-продажу, акти прийому-передачі майна, накладні, довіреності по яких ЗАТ «Енергоком-сервіс» було отримано пряжу;
даними акту ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності ВАТ "Прикарпаттяобленерго" від 16.09.2003 року (а.с.20-24 т.№ 1), згідно якого останнім укладено договір комісії на продаж продукції від 25.07.2002 року № 210/2002 по якому ЗАТ «Енергоком-сервіс» зобов»язується за дорученням ВАТ «Прикарпаттяобленерго» здійснити реалізацію продукцію на загальну суму 330000,00 грн. Фактично згідно актів прийому-передачі від 29.07.2002 року і 30.07.2002 року передано продукцію на загальну суму 630989,67 грн.
По епізоду заволодіння майном ЗАТ "Колопапір" м.Коломия та вчинення службового підроблення:
- показами свідка ОСОБА_24, який суду пояснив, що на початку липня
2 002 року до нього на підприємство приїхав заступник начальника
Коломийського МРЕМ ОСОБА_25. і запропонував укласти угоду
поруки по погашенню заборгованості по електроенергії та запропонував
схему погашення заборгованості товарно-матеріальними цінностями. На
наступний день ОСОБА_25. приніс угоду поруки вже підписану від
ЗАТ «Енергоком-Сервіс» ОСОБА_2 і в його присутності підписав
угоду від імені ВАТ «Прикарпаттяобленерго». Після цього між ЗАТ
«Енергоком-сервіс» і ЗАТ «Колопапір» було укладено договір купівлі-
продажу, згідно якого було відпущено папір офсетний на суму 7224,00
грн. Сам же ОСОБА_25. привіз довіреність і отримав продукцію.
Крім цього по такій же схемі було відпущено високовольтну розподільчу
станцію: було укладено договір поруки від 18.07.2002 року і на
виконання даного договору було укладено договір поставки продукції
від 22.08.2002 року і відпущено продукцію по накладній № 4 8 від
22.08.2002 року на суму 19576,00 грн.;
- показами свідка ОСОБА_26., який в судовому засіданні підтвердив,
що на початку липня 2002 року за вказівкою ОСОБА_25. він на
автомобілі марки ЗАЗ-11-02 "Таврія" д.н. № НОМЕР_4, поїхав на ЗАТ
«Колопапір» для отримання паперу. Там на складі також завантажували
папером автомобіль ВАЗ-2109, який належав ОСОБА_25. і погрузці
був присутній сам ОСОБА_25. та невідома йому стороння особа.
Коли завантажили папером машину, ОСОБА_25. сказав йому їхати до
готелю "Прикарпаття", де він і розгрузив папір на площадці перед
готелем;
даними протоколу пред»явлення фотознімків для впізнання від 23.02.2006 року (а.с.225-226 т.№ 2), згідно якого свідок ОСОБА_26. впізнав під № 4 ОСОБА_7., який у липні 2002 року разом із ОСОБА_25. отримував папір в ЗАТ «Колопапір» м.Коломия;
· показаннями свідка ОСОБА_27, яка суду пояснила, що по накладній № 48 від 22.08.2002 року ЗАТ «Колопапір» була відпущена високовольтна підстанція в рахунок погашення заборгованості по електроенергії;
показами свідка ОСОБА_28, який підтвердив, що в 2002 році він працював охоронником на ЗАТ «Колопапір». 05.07.2002 року папір офсетний
в кількості 1000 кг вивозив автомобіль ГАЗ-реєстраційний НОМЕР_9 на ЗАТ "Енергоком-сервіс". 22.08.2002 року підстанцію із території ЗАТ "Колопапір" вивозив автомобіль ЗІЛ-130 або КАМАЗ червоного кольору, реєстраційний НОМЕР_5. Автомобіль був із "Обленерго", тому що так було вказано в дорожньому листі;
· показами свідка ОСОБА_29, який в судовому засіданні пояснив, що він у серпні 2002 року поїхав автомобілем марки КАМАЗ-5320, реєстраційний № НОМЕР_5, на ЗАТ "Колопапір", де до нього підійшов чоловік низького росту, кремезної тілобудови, віку близько 40 років, який розмовляв на українській мові і сказав, щоб він заїзджав на територію фабрики. Там на автомобіль завантажили підстанцію і він повернувся із цим чоловіком, якого звали ОСОБА_30, автомобілем на металозавод, де диспечер видав дорожній лист і договір на перевезення вантажу. Тут же на заводі ОСОБА_30 дав йому накладну на вантаж і сказав везти підстанцію в М.Кременчук та дав номер свого мобільного телефону. Коли він приїхав в М.Кременчук, то передзвонив по наданому ОСОБА_30 телефону і той під"їхав до нього на легковій автомашині, сів в його автомобіль і вони поїхали до місця розвантаження - на правий берег р.Дніпра, де зупинились біля якоїсь водної станції і там біля воріт розвантажили краном підстанцію. Накладну він віддав ОСОБА_30 і поїхав в м.Коломия. Оглянувши особову справу ОСОБА_25. сказав, що вказаний чоловік на фотографії схожий на чоловіка, який назвався ОСОБА_30.і був при завантаженні і розвантаженні підстанції;
· показами свідка ОСОБА_31, яка суду пояснила, що працює комірником матеріального складу ЗАТ «Колопапір»ю і в серпні 2 002 року по вказівці керівництва фабрики відпускала високовольтну підстанцію. Завантажували продукцію на автомобіль марки «КАМАЗ»;
· даними протоколу виїмки від 18.01.2006 року (а.с. 208 т.№ 3), згідно якого вилучено документи, по яких ЗАТ «Енергоком-сервіс» отримував продукцію в ЗАТ «Колопапір» м.Коломия;
· висновком експерта № 206 від 15.02.2006 року (а.с.273-276 т.№ 3), згідно якого підписи в графі «поручитель ЗАТ «Енергоком-сервіс» договору поруки № 7/2 002 від 18.07.2002 року, в графі «покупець» договору купівлі-продажу № 43 від 05.07.2002 року, в графі «покупець» договору поставки продукції від 22.08.2002 року в графі «підпис засвідчую», «керівник підприємства» довіреності серії МАК № 157539 від 05.07.2002 року, в графі «підпис засвідчую», «керівник підприємства», «головний бухгалтер» довіреності серії МАК «№ 15755 6 від 22.08.2002 року - виконані ОСОБА_2 виданими протоколу огляду речових доказів від 21.03.2006 року
(а.с.299-300 т.№ 3), згідно якого встановлено договори поруки від 04.07.2002 року, № 7 від 18.07.2002 року, купівлі-продажу № 43 від 05.07.2002 року, поставки продукції від 22.08.2002 року, накладну № 157 від 05.07.2002 року, накладну № 48 від 22.08.2002 року, по яких ЗАТ «Енергоком-сервіс» отримував продукцію в ЗАТ «Колопапір» м.Коломия;
По епізоду заволодіння майном ЗАТ "Коломийська щетинно-щіткова фабрика" та службового підроблення:
- показами свідка ОСОБА_32, який суду пояснив, що в 2002 році
працював директором ЗАТ „Коломийська щетинно-щіткова фабрика" і
заборгованість підприємства перед ВАТ „Прикарпаттяробленерго" на той
час становила 55000,00 грн. З метою погашення заборгованості на
підприємство у червні 2 002 року приїхав заступник начальника
Коломийського МРЕМ ОСОБА_25. і запропонував укласти угоду
поруки між ЗАТ „Коломийська щетинно-щіткова фабрика", ВАТ
„Прикарпаттяобленерго" в особі Коломийського МРЕМ та ЗАТ „Енергоком-
сервіс" м.Київ. Він домовився із ОСОБА_25., що в рахунок
заборгованості на ВАТ „Прикарпаттяобленерго" через ЗАТ „Енергоком-сервіс" буде відпущено 2 трансформатори та 14 комірок КСО та КРУ на повну суму заборгованості, тобто 55 тис. грн. Для того, щоб ЗАТ „Енергоком-сервіс" міг отримати їх продукцію і перерахувати гроші з ВАТ „Прикарпаттяобленерго" було укладено договір оренди на використання електролічильника № 192 4 90 з показником 228 60. Через кілька днів з ВАТ „Прикарпаттяобленерго" приїхав вантажний автомобіль ГАЗ-53 і кран та було погружено вказані електроприлади. Майстром, який напевно був із Коломийського МРЕМ, було дано йому доручення на отримання електротехнічного обладнання від ЗАТ „Енергоком-сервіс" і забрано накладну та податкову накладну № 11 на вищевказане обладнання. ОСОБА_25. сказав, що заборгованість по електроенергії на протязі місяця буде погашена, однак до сьогоднішнього дня вона так і не погашена. Йому відомо, що ЗАТ „Енергоком-сервіс" їхнє електротехнічне обладнання продав ВАТ „Прикарпаттяобленерго" і тому мав можливість розрахуватись;
показами свідка ОСОБА_33. , який в судовому засіданні підтвердив, що працює водієм автокрана в Коломийському РЕМ і в серпні 2 002 року по вказівці начальника РЕМу ОСОБА_34. на ЗАТ «Щетинно-щіткова фабрика» він завантажував трансформатори та комірки на автомобіль марки ЗІЛ-130, реєстраційний № НОМЕР_3та автомобіль марки КАМАЗ;
· показами свідка ОСОБА_35, який суду пояснив, що працює водієм в Коломийському РЕМі і в серпні 2 002 року по вказівці начальника РЕМу ОСОБА_34. на автомобілі марки ЗІЛ-130, реєстраційний НОМЕР_3, він поїхав на ЗАТ «Щетинно-щіткова фабрика», де на його автомобіль було погружено трансформатор та комірки. Вказане обладнання він завіз на склад ВАТ «Прикарпаттяобленерго» в м. Івано-Франківську і воно було там розвантажено;
· показами свідка ОСОБА_36, який підтвердив, що працює завідуючим центральним складом ВАТ «Прикарпаттяобленерго» і в липні-серпні 2002 року він прийняв трансформатори і комірки, які привезли з Коломийської щетинно-щіткової фабрики. Ці комірки і трансформатори видані Івано-Франківському РЕСу;
· висновком експерта № 206 від 15.02.2006 року (а.с.273-276 т.№ 3), згідно якого підписи в графі «Поручитель» ЗАТ «Енергоком-Сервіс» договору поруки № 7/2002 від 18.07.2002 року, в графі «покупець» договору купівлі-продажу № 43 від 05.07.2002 року, в графі «покупець» договору поставки продукції від 22.08.2002 року, в графі «Підпис засвідчую», «керівник підприємства» довіреності серії МАК № 157539 від 05.07.2002 року, в графі «підпис засвідчую», «керівник підприємства», «головний бухгалтер» довіреності серії МАК «№ 15755 6 від 22.08.2002 року - виконані ОСОБА_2;
· висновком експерта № 139 від 31.01.2006 року (а.с.281-282 т.№ 3), згідно якого підпис в графі «Орендатор» ЗАТ «Енергоком-Сервіс» договору оренди від 01.08.2002 року, в графі «Підпис засвідчую», «керівник підприємства» довіреності серії МАК № 157546 від 13.08.2002 року, в графі «прийняв» накладної № 11 від 13.08.2002 року - виконані ОСОБА_2;
· даними протоколу виїмки від 18.01.2006 року (а.с.248 т.№ 3), згідно якого вилучено документи по яких ЗАТ «Енергоком-сервіс» отримував продукцію у ЗАТ "Коломийська щетинно-щіткова фабрика";
даними протоколу виїмки від 27.01.2006 року (а.с.257 т.№ 3), згідно якого у ВАТ «Прикарпаттяобленерго» вилучено документи по яких ДП «Енергоальянс-Кременчук» відпустив продукцію отриману у ЗАТ "Коломийська щетинно-щіткова фабрика";
даними протоколу огляду речових доказів від 27.01.2002 року (а.с.260 т.№ 3), з якого вбачається, що 14.08.2002 року ДП
«Енергоальянс-Кременчук» по накладній № 5 від відпустило ВАТ «Прикарпаттяобленерго» продукцію отриману у ЗАТ "Коломийська щетинно-щіткова фабрика" на загальну суму 122640,00 грн.;
даними протоколу огляду речових доказів від 21.03.2 00 6 року (а.с.302 т.№ 3), згідно якого встановлено договори поруки № 1/2002 від 02.07.2002 року, оренди від 01.08.2002 року, накладну № 11 від 13.08.2002 року, податкову накладну № 11 від 13.08.2002 року, по яких ЗАТ «Енергоком-сервіс» отримував продукцію в ЗАТ «Щетинно-щіткова фабрика» м.Коломия;
По епізоду заволодіння майна Долинського виробничого управління водопровідно-каналізаційного господарства та службового підроблення:
· показами свідка ОСОБА_37, який в судовому засіданні пояснив, що в 2002 році працював начальником Долинського ВУВКГ. На той час його заступником був ОСОБА_15, який запропонував укласти договори та провести взаєморозрахунки, щоб Долинська БПФ, яка мала заборгованість по водопостачанню перед ВУВКГ приблизно 500 тис. грн., в рахунок часткового погашення заборгованості відпустила їм шкарпетки на суму 7 5 тис. грн., а вони ці шкарпетки передали на реалізацію фірмі, яка погасить їхню заборгованість за електроенергію. ОСОБА_15. поїхав в "Прикарпаттяобленерго", підписав угоду і приїхав в Долинський ВУВКГ уже із ОСОБА_2, особу якого він перевірив по паспорту. Після цього він підписав угоду поруки № 186/2002 року від 02.07.2002 року і завірив печаткою. Дальше виконанням угоди займався головний інженер Возняк І.Й. та заступник ОСОБА_15 ВУВКГ було виконано всі умови угоди, однак ЗАТ "Енергоком-сервіс" так і до цього часу не оплатив за ВУВКГ заборгованість по електроенергії;
· показами свідка ОСОБА_38, яка суду пояснила, що у липні 2002 року начальник Долинського ВУВКГ ОСОБА_37 підписав з ВАТ «Прикарпаттяобленерго» та ЗАТ «Енергоком-сервіс» договір поруки, згідно якого ЗАТ «Енергоком-сервіс» отримувало від ВУВКГ трикотажні вироби і на їх суму погашало заборгованість за спожиту електроенергію перед Обленерго. 03.07.2002 року головний інженер Возняк І.Й. отримав на Долинській БПФ трикотажні вироби на суму 74999,94 грн., які були доставлені до ВУВКГ і тут же було оформлено документи їх на відпуск ЗАТ «Енергоком-Сервіс» та відправлено їх в м.Київ на вантажному автомобілі;
· показами свідка ОСОБА_39., який в судовому засіданні пояснив, що в липні 2002 року в Долинському ВУВКГ працював заступником директора ОСОБА_15, по ініціативі якого було укладено угоду поруки між Долинським ВУВКГ, ВАТ «Прикарпаттяобленерго» та ЗАТ «Енергоком-сервіс». 02.07.2 002 року він отримав в бухгалтерії довіреність на отримання в Долинській БПФ шкарпеток. В той час в кабінеті начальника знаходився ОСОБА_15 та директор ЗАТ «Енергоком-сервіс» ОСОБА_2. Отримавши документи на продукцію, він поїхав на Долийську БПФ, отримав шкарпеткові вироби, які завантажили на автомобіль КАМАЗ, після чого приїхали до ВУВКГ і там оформили документи на відпуск продукції ЗАТ «Енергоком-сервіс»;
показами свідка ОСОБА_40, яка підтвердила, що в 2002 році працювала бухгалтером в Долинському ВУВКГ. 03.07.2002 року ОСОБА_15. пред»явив їй договір № 186 від 02.07.2002 року і довіреність на ім»я ОСОБА_2. на отримання від Долинського ВУВКГ трикотажних виробів на суму 75 тис. грн., а вона виписала накладні на відпуск шкарпеткових виробів ЗАТ «Енергоком-сервіс»;
данимим акту зустрічної перевірки окремих питань фінансово-господарської діяльності Долинського ВУВКГ від 11.09.2003 року (а.с.31-33 т.№ 3), згідно якого Долинське ВУВКГ уклало договір поруки від 02.07.2002 року за № 186/2002 року із ЗАТ «Енергоком-сервіс» та
ВАТ «Прикарпаттяобленерго» на загальну суму 73267,00 грн. Долинський ВУВКГ, виконуючи цей договір поруки, в рахунок погашення заборгованості за спожиту електроенергію, розрахувався із ЗАТ «Енергоком-сервіс» шкарпетками на загальну суму 74999,94 грн. по накладній від 03.07.2002 року за № 283. Однак дана заборгованість ВАТ «Прикарпаттяобленерго» не списана, так як ЗАТ «Енергоком-сервіс» з ним не розрахувався;
· даними протоколу виїмки від 10.02.2004 року (а.с.73 т.№ 4), згідно якого вилучено документи, по яких Долинським ВУВКГ було відпущено ЗАТ «Енергоком-сервіс» продукцію на суму 74999,94 грн.;
· даними протоколу виїмки від 20.07.2005 року (а.с.102 т.№ 4), згідно якого вилучено в Долинському ВУВКГ договір поруки № 186/2002 від 02.07.2002 року, по якому було відпущено трикотажні вироби на суму 74999,94 грн. ЗАТ «Енергоком-сервіс»;
· висновком експерта № 1086 від 17.08.2005 року (а.с.107-109 т.№ 4), згідно якого підписи в графі «Поручитель» ЗАТ «Енергоком-сервіс» договору поруки від 02.07.2002 року, в графі «Підпис засвідчую» довіреності серії МАК № 157547 від 02.07.2002 року, в графі «одержав» накладної № 283 від 03.07.2002 року - виконані ОСОБА_2иданими протоколом огляду речових доказів від 12.01.2006 року
(а.с.111 т.№ 4), згідно якого встановлено договір поруки № 186/2002 від 02.07.2002 року, довіреність серії МАК № 157547 від 02.07.2002 року, накладну № 283 від 03.07.2002 року, по яких ЗАТ «Енергоком-сервіс» отримував продукцію в Долинському ВУВКГ;
Суд вважає неправдивими і такими, що спрямовані на ухилення від кримінальної відповідальності покази підсудного ОСОБА_2. про те, що вищевказані дії він вчинив через неналежне виконання своїх службових обов»язків, оскільки вони спростовуються наведеними доказами, дослідженими в судовому засіданні. Крім того, про умисел підсудного ОСОБА_2. на заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем свідчить той факт, що він підписував та подавав в ДПІ у Печерському районі м.Києва від ЗАТ «Енергоком-сервіс» податкові декларації за 2002 рік, в яких зовсім не відображено операції по отриманню товарно-матеріальних цінностей від ВАТ «Прикарпаттяобленерго», Долинського ВУВКГ, ЗАТ «Колопапір» та ЗАТ «Щетинно-щіткова фабрика», а за липень 2002 року таку декларацію взагалі не подав, що підтверджується протоколом огляду речових доказів від 20.04.2006 року (а.с.224 т.№ 1) та довідкою із ДПІ у Печерському районі м.Києва (а.с.227 т.№ 1).
Також покази підсудного спростовуються показами свідка Конюшенка В.М., який, будучи допитаний органом досудового слідства, пояснив, що він директором ЗАТ «Енергоком-сервіс» ніколи не працював, з ОСОБА_2 не знайомий і останній ніяких матеріальних цінностей чи документів йому не передавав. Кілька років тому він загубив свій паспорт і його могли використати.
Довідка, видана дослідним господарством «Артеміда» № 913 від 13.11.2005 року (а.с. 108 т.№5) підтверджує, що ОСОБА_4. дійсно працював в даному господарстві на сезонних роботах по охороні урожаю на полях з 19.07.2002 року по 20.10.2002 року.
Оцінивши здобуті й перевірені в судовому засіданні докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що вина підсудного ОСОБА_2. в заволодінні чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчиненому повторно, за попередньою змовою групою осіб та в особливо великих розмірах, а також вчиненні службового підроблення, що спричинило тяжкі наслідки повністю доведена в судовому засіданні зібраними по справі доказами і його дії слід кваліфікувати за ст.ст. 191 ч.5, 366 ч.2 КК України.
Органами досудового слідства дії ОСОБА_2. було кваліфіковано також за ст. 28 ч.3 КК України, тобто як вчинені в складі організованої ОСОБА_7. злочинної групи в яку входили також ОСОБА_25., ОСОБА_15. та інші невстановлені слідством особи. Однак, в судовому засіданні дане обвинувачення не знайшло свого підтвердження. Так, органами досудового слідства ОСОБА_7., ОСОБА_25. та ОСОБА_15. навіть не допитано, не встановлено їх місцезнаходження. В судовому засіданні не здобуто доказів того, що вказані особи є суб»єктами злочину. Також не встановлено, коли саме і протягом якого часу утворено організовану злочинну групу, як довго вона функціонувала, які правила поведінки існували між її членами, тобто не встановлено ознак стійкості й організованості злочинної групи, а висновок про її існування ґрунтується на припущеннях. Таким чином судом не здобуто доказів вчинення ОСОБА_2 злочинів в складі організованої злочинної групи, а тому ст. 28 ч.3 КК України з його обвинувачення слід виключити.
Обираючи покарання підсудному, суд враховує тяжкість вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом"якшують покарання.
До пом»якшуючих покарання підсудного обставин суд відносить його розкаяння у вчиненому, те, що він несудимий, позитивно характеризується по місцю роботи та проживання.
Органами досудового слідства як обтяжуючі покарання ОСОБА_2. обставини зазначено вчинення ним злочинів повторно, групою осіб та завдані тяжкі наслідки.
Суд вважає, що дані обтяжуючі обставини слід виключити з обвинувачення підсудного, оскільки вони передбачені в ст.ст. 191, 366 КК України як ознаки злочину, що впливають на його кваліфікацію і суд не вправі ще раз враховувати їх при призначенні покарання як такі, що його обтяжують.
Вивченням особи підсудного встановлено, що він на обліку в Кременчуцькому міському наркологічному та психоневрологічному диспансері не знаходиться, має на утриманні матір-пенсіонерку. Довідка № 36 від 16.01.2006 року, видана третьою міською лікарнею М.Кременчука Полтавської області підтверджує, що ОСОБА_2. тривалий час лікувався і підлягає диспансерному обліку та лікуванню. В 2001 році медичною комісією міськвоєнкомату ОСОБА_2. визнано непридатним до служби в армії. Згідно з довідками № 1-01/16 від 16.01.2006 року, що видана ЗАТ «Спеценерго» та № 18 від 16.01.2006 року, що видана благодійним фондом «Україна дітям», ОСОБА_2. працював на цих підприємствах водієм вже після вчинення інкримінованих йому злочинів відповідно з 09.04.2003 року по 08.12.2005 року та з 14.12.2005 року і позитивно характеризується.
За наявності вищеназваних пом»якшуючих обставин, які істотно знижують ступінь тяжкості вчинених злочинів, з урахуванням особи підсудного, суд вважає, що при призначенні покарання ОСОБА_2. слід застосувати ст. 69 КК України та призначити йому покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкціях статей за якими його визнано винним, призначивши покарання у вигляді позбавлення волі, яке на думку суду буде необхідними та достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним нових злочинів.
Долинським ВУ ВКГ по даній справі заявлено цивільний позов (а.с. 186-187 т. №4) про відшкодування завданої злочином шкоди в сумі 74999,94 грн. Даний позов підлягає до задовлення, оскільки він підтверджується матеріалами справи, зокрема актом зустрічної перевірки окремих питань фінансово-господарської діяльності Долинського ВУВКГ від 11.09.2003 року (а.с. 31-33 т.№ 3), договором поруки № 186/2002 від 02.07.2002 року, довіреністю серії МАК № 157547
від 02.07.2002 року, накладною № 283 від 03.07.2002 року (а.с. 111 т . № 4) .
Цивільний позов ЗАТ «Колопапір» на суму 26800,00 грн. (а.с. 233 т. 3) до задоволення не підлягає, оскільки вказана сума вже стягнута в користь позивача із ЗАТ «Енергокомсервіс» згідно рішень Господарського суду м.Києва від 24.05.2004 року по справі № 17/137 та від 06.02.2004 року по справі № 22/14.
ВАТ «Прикарпаттяобленерго» з позовом не зверталося.
Питання речових доказів суд вирішує згідно зі ст. 81 КПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 323,324 КПК України, суд, -
ЗАСУДИВ:
ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні злочинів, передбачених ст.ст. 191 ч.5 та 366 ч.2 КК України і призначити йому покарання:
за ст. 191 ч.5 КК України, застосувавши ст. 69 КК України, - один рік та шість місяців позбавлення волі з позбавленням права займати посади, пов»язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій на строк три роки, та з конфіскацією всього належного йому майна,
за ст. 366 ч.2 КК України, застосувавши ст. 69 КК України, - один рік позбавлення волі з позбавленням права займати посади, пов»язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій на строк два роки.
На підставі ст. 7 0 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно визначити ОСОБА_2. покарання у вигляді позбавлення волі на строк один рік та шість місяців з позбавленням права займати посади, пов»язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій на строк три роки, та з конфіскацією всього належного йому майна.
Початок відбуття строку покарання ОСОБА_2. рахувати з 12.01.2006 року - з моменту його фактичного затримання.
Запобіжний захід щодо засудженого у вигляді тримання під вартою залишити без змін до набрання вироком законної сили.
Речові докази по справі: дорожні листи, податкові декларації та повідомлення (а.с. 67,224 т.№1), договори, додатки до них, акти прийому-передачі, довіреності, накладні (а.с.235-237 т.№2, а.с.299-300 т.№3, а.с.111 т.№4), виписку з особового рахунку, видаткову накладну (а.с.260 т.№3) - залишити при справі.
Стягнути із засудженого ОСОБА_2. в користь Долийського виробничого управління водопровідно-каналізаційного господарства (розрахунковий рахунок р/р 2600772271 в АППБ «Аваль» м.Івано-Франківська, МФО 336462, код 03361626) 74999,994 грн. відшкодування завданої злочином матеріальної шкоди.
В задоволенні цивільний позову ЗАТ «Колопапір» відмовити.
Вирок може бути оскаржено до апеляційного суду Івано-Франківської області через Долинський районний суд протягом п»ятнадцяти діб з моменту його проголошення.