АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ
УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
9 серпня 2006 року
Колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Тернопільської
області в складі:
головуючого: Коструби Г.І.
суддів: Вавріва І.З., Римар Т.М.
з участю прокурора Парусова О.М.
захисника ОСОБА_1
засудженого ОСОБА_2
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Тернополі кримінальну справу за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_2, апеляційним поданням прокурора Борщівського району на вирок Борщівського районного суду від 2 червня 2006 року, яким засуджено:
ОСОБА_2, уродженця та жителя АДРЕСА_1, українця, громадянина України, із середньою освітою, працюючого підприємцем, неодруженого, раніше судимого вироком Борщівського районного суду від 2 вересня 2005 року за ч.2 ст.189 КК України, із застосуванням ст.69 КК України, до штрафу в розмірі 800 грн. за ст. 122 ч.1 КК України до 2 років позбавлення волі.
На підставі ст.75 КК України ОСОБА_2 звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 2 роки та згідно ст.76 КК України зобов'язано протягом іспитового строку періодично з'являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи.
Згідно вироку суду ОСОБА_2 визнано винним та засуджено за те, що він 18 лютого 2006 року близько 02 год. 00 хв., поблизу бару „Колізей" на мосту через озеро в м. Борщеві під час суперечки, яка виникла у нього з ОСОБА_3, наніс останньому удар головою в обличчя від якого потерпілий впав на коліна. Після цього ОСОБА_2 продовжив наносити ОСОБА_3 удари руками в голову, в результаті чого заподіяв потерпілому тілесні ушкодження у вигляді закритого перелому чотирип'ястної кістки правої китиці із зміщенням відламків, а також синців верхньої нижньої повік обох очей та синець правої китиці, що відносяться до тілесних ушкоджень середньої тяжкості, як такі, що спричинили тривалий розлад здоров'я.
Справа № 11-255 Головуючий у першій інстанції: Душман Г.І.
Категорія: ст. 122 ч. 1 КК України Доповідач: Ваврів І.3.
В апеляціях:
прокурор Борщівського району, який затверджував обвинувальний висновок у справі, наводячи доводи, що призначене засудженому покарання не відповідає тяжкості вчиненого ним злочину, просить в зв'язку з цим вирок суду скасувати та призначити ОСОБА_2 покарання у виді 3 років позбавлення волі;
засуджений ОСОБА_2, просить вирок суду скасувати та призначити йому більш м'яке покарання, посилаючись на те, що тілесні ушкодження потерпілому ОСОБА_3 він заподіяв захищаючись від останнього, а тому, призначене йому судом покарання за таких умов є надто суворим.
Заслухавши суддю-доповідача, прокурора, який підтримав подану ним апеляцію і просить скасувати вирок Борщівського районного суду від 2 червня 2006 року та постановити новий, яким призначити ОСОБА_2 більш суворе покарання; засудженого ОСОБА_2 та його захисника ОСОБА_1, які також підтримали подану апеляцію і просять пом'якшити засудженому покарання; перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції,
колегія суддів вважає, що вони до задоволення не підлягають.
Висновки суду про доведеність винності ОСОБА_2 у вчиненні злочину, за який його засуджено, відповідають фактичним обставинам справи, кваліфіковані правильно і в апеляції не оспорюються.
Покарання ОСОБА_2 призначено судом відповідно до положень Загальної частини Кримінального кодексу України, з додержанням вимог ст.65 КК України, з урахуванням характеру та ступеню тяжкості вчиненого ним злочину, даних про особу винного, а також всіх обставин справи.
На думку судової колегії, суд першої інстанції, призначаючи покарання, обґрунтовано прийняв до уваги молодий вік підсудного, те, що він відшкодував потерпілому завдану шкоду, а також думку потерпілого, який просив суворо ОСОБА_2 не карати, в зв'язку з чим призначивши покарання у виді позбавлення волі, застосував до нього ст.75 КК України та звільнив його від відбування покарання з випробуванням.
З цих підстав, доводи прокурора про необхідність призначення ОСОБА_2 більш суворого покарання, судова колегія до уваги не приймає.
Вирок суду є обґрунтованим і законним. Будь-яких передбачених ст.367 КПК України підстав до його зміни чи скасування не виявлено при перевірці справи в апеляційному порядку, а тому апеляційні скарги прокурора Борщівського району та засудженого ОСОБА_2 до задоволення не підлягають.
На підставі вищенаведеного, керуючись ст.ст.365, 366 КПК України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляції прокурора Борщівського району та ОСОБА_2, залишити без задоволення, а вирок Борщівського районного суду від 2 червня 2006 року відносно ОСОБА_2 - без зміни.