Справа №  1-38/11

                                                            В И Р О К

                                         І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

  25.03.2011  Кіровоградський районний суд Кіровоградської області  в складі:

головуючого –судді Терещенко Д.В.

при секретарі –Гонтаренко В.В.

за участю прокурора – Салюк С.М.

захисника –ОСОБА_1

потерпілих –ОСОБА_2та ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кіровограді кримінальну справу по обвинуваченню :

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м.Кіровограда,  українця, громадянина України, з повною загальною середньою освітою, не одруженого, не працюючого, проживаючого по АДРЕСА_1, не судимого,

за ч.1 ст.121 КК України,

ВСТАНОВИВ:

          02.11.2010року, близько 21.30 години, ОСОБА_4 перебуваючи в дворі власного домоволодіння, що розташоване по АДРЕСА_1, під час сварки між ним ОСОБА_2та ОСОБА_3, захищаючись від неправомірних дій останніх, які почали наносити йому удари, а коли він впав на підлогу веранди продовжили побиття та нанесення ударів по тулубу і голові, перевищуючи межі необхідної оборони, ножем наніс ОСОБА_2 один удару в область живота, заподіявши останньому тілесні ушкодження, які згідно висновку експерта № 1994 від 16.12.2010 року відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень, які небезпечні для життя в момент спричинення. Після чого, наніс ОСОБА_3 однин удар ножем в область живота, заподіявши йому тілесні ушкодження, які згідно висновку експерта № 1993 від 08.12.2010 року відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень, які небезпечні для життя в момент заподіяння.          

          Підсудний винним себе не визнав та допитаний в судовому  засіданні пояснив, що на території його домоволодіння є флігель, який він здавав ОСОБА_5 з двома дітьми. 02.11.2010 року близько 20 год. він повідомив ОСОБА_5, що строк оренди закінчується та він більше не бажає, що б вона проживала у нього. Між ним виникла сварка, потім він пішов у будинок та ліг спати. Він був тверезий та ніяких спиртних напоїв не вживав. Близько 21.30 год. він прокинувся та побачив двох невідомих чоловіків, які стукали в вікно. Він зрозумів, що йому будуть погрожувати чи розбиратись з ним із-за того, що він виселяє ОСОБА_5 із флігеля. З собою він зі столу взяв кухонний ніж довжиною 20-25 см., довжиною леза близько 12 см., з дерев»яною ручкою коричневого кольору, яким ріже продукти харчування в будинку, для самозахисту в разі нападу на нього, так як було двоє невідомих та намірів їх він не знав, а тільки міг здогадуватись. Він відчинив двері будинку та на порозі побачив ОСОБА_2 та невідомого йому чоловіка. ОСОБА_2 почав розмовляти в грубій формі та рукою вдарив його в обличчя. Після чого наніс ще декілька ударів рукою в обличчя та разом з іншим чоловіком заштовхнули його в будинок, де звалили його з ніг і він впав на підлогу на спину, закриваючи руками обличчя та тулуб від ударів. ОСОБА_2 також впав на нього та підповзаючи до його голови наносив удари руками по тулубу та по голові. В цей час він в правій руці тримав ніж, який перед цим приховував. Під час цього він трохи смикнувся та ОСОБА_2 зісковзнув з його тулубу та животом наштрикнувся на лезо ножа, яке було направлене в бік останнього. Після цього ОСОБА_2 підвівся та почав вибігати з будинку.  Другий чоловік кинувся до нього битись, він в цей час продовжував лежати на підлозі в коридорі будинку. Цей чоловік також почав наносити йому удари по голові, а він сховав лезо ножа до руки та захищався. Коли він захищався, то цей чоловік відволікся та він його зіштовхнув з себе та підвівся і почав виштовхувати цього чоловіка з будинку. При цьому ніж він випустив з рук в коридорі. Потім він виштовхуючи цього чоловіка намагався зачинити двері в будинок. В цей час до них підбігли до дверей ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 Ті разом витягли його з будинку та всі почали його бити руками та ногами по тулубу, голові та кінцівках. Він вирвався від них та втік до сусідки ОСОБА_8, якій він розповів, що на нього було скоєно напад та викликав міліцію. Ніж, яким він захищався, було вилучено працівниками міліції.

          Не зважаючи на невизнання своєї вини у спричиненні потерпілим ОСОБА_2 та ОСОБА_3 тілесних ушкоджень, вина підсудного підтверджується доказами зібраними в ході досудового слідства, перевіреними в судовому засіданні.

          Допитаний в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_3 пояснив, щосестра його співмешканки ОСОБА_5 разом з своїми дітьми знімала флігель у ОСОБА_4. 02.11.2010 року близько 21.30 год. він разом з ОСОБА_2 та ОСОБА_7 пішли до флігеля, де проживала ОСОБА_5, щоб допомогти їй перенести речі. Прийшовши до неї у флігель дівчата почали збирати речі в сумки, а він з ОСОБА_2 вийшли в двір перекурити. ОСОБА_4 стоячи у дверях веранди свого будинку, покликав їх до себе. Вони до нього підійшли. ОСОБА_2 сказав, що  вони прийшли допомогти ОСОБА_5 перенести речі і запитав у ОСОБА_4, навіщо той виганяє його сестру з флігеля з дітьми. Той відповів, що це не їхні справа та штовхнув руками ОСОБА_2, який, після цього, штовхнув ОСОБА_4 Той від поштовху почав відходити назад та падати, при цьому схопив ОСОБА_2 за одяг. Вони разом впали на підлогу у веранді біля входу. ОСОБА_2 впав зверху на ОСОБА_4 В цей час він почув як ОСОБА_2 крикнув, він швидко забіг всередину веранди, взяв ОСОБА_2 ззаду за одяг, підняв його, розвернув його до виходу та почав виводити. В цей час він відчув різкий біль в лівому боці. Після цього він вивів ОСОБА_2 на двір, який підняв одяг спереду та він побачив кров, яка текла із живота. Він відчув як в нього також потекла кров з місця, де він відчув різкий біль та зрозумів, що ОСОБА_4 наніс йому та ОСОБА_2 удари ножем. Після чого він залишив ОСОБА_2 в дворі, а сам відійшов до воріт та присів, потім приліг та втратив свідомість. Що було далі він не пам’ятає, прийшов до тями лише в лікарні. Ні він, ні ОСОБА_2 ОСОБА_4 не били, лише ОСОБА_2 його раз штовхнув у відповідь.

          Допитаний в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_2 пояснив, що 02.11.2010 року, близько 21.30 год., він разом з ОСОБА_3 та ОСОБА_7 прийшли до флігеля, який його сестра ОСОБА_5 разом зі своїми дітьми змінала. Дівчата почали складати речі в сумки, а він разом з ОСОБА_3 вийшли в двір та стали біля флігелю курити. Господар будинку ОСОБА_4 стоячи у дверях веранди свого будинку, покликав їх до себе. Вони до нього підійшли. Він став перед ним, ОСОБА_3 трохи збоку, а ОСОБА_4 стояв в дверях. Той запитав у них, що вони тут роблять. Вони йому пояснили, що прийшли до ОСОБА_5 допомогти їй перенести речі та запитали, чому той виганяє ОСОБА_5 з дітьми перед холодами. ОСОБА_4 відповів, що це не його проблеми та  штовхнув його у груди. Він у відповідь теж штовхнув його у груди. Від поштовху ОСОБА_4 почав відходити назад та падати, при цьому схопив його за одяг, спотикнувся та вони разом впали на підлогу у веранді біля входу. Він впав зверху на ОСОБА_4 та намагався підвестись і приблизно через 3 секунди відчув, як його чимось вдарив ОСОБА_4 груди та різкий біль в цьому місці. Він продовжував підводитись. В цей час його схопив за одяг ззаду ОСОБА_3, швидко допоміг підвестись, розвернув до дверей та почав виводити з веранди. Він в цей час почув, як ОСОБА_3 скрикнув. Коли його ОСОБА_3 вивів на двір, то він підняв свій одяг, та побачив, що з живота тече кров. ОСОБА_3 в цей час почав відходити до виходу з двору. Він почув, що з флігелю до них вибігли дівчата та втратив свідомість. Що було далі він не пам’ятає, прийшов до тями лише в лікарні. Ні він, ні ОСОБА_3 ОСОБА_4 не били, він лише його раз штовхнув у відповідь.

          Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_6 пояснила, що 02.11.2010 року близько 20 год. вона разом зі своєю сестрою ОСОБА_5 прийшли до флігеля, який остання зі своїми дітьми знімала у ОСОБА_4, щоб допомогти їй зібрати речі. Потім до них зайшов ОСОБА_4 і сестра з ним посварилась. Близько 21.30 год. допомагати збирати речі прийшли ОСОБА_7 разом зі своїм співмешканцем ОСОБА_3 та її братом ОСОБА_2. Вона разом із сестрою ОСОБА_5 та ОСОБА_7 знаходились у флігелі та збирали речі, а ОСОБА_3 та ОСОБА_2, які були дещо випивші, вийшли в двір перекурити. Через деякий час в дворі вони почули якісь крики та вибігли в двір. В дворі вона побачили, що ОСОБА_2 стояв біля вхідних дверей будинку та тримався за живіт, з якого текла кров. ОСОБА_3 в цей час почав відходити від дверей будинку до хвіртки та по дорозі впав на землю. В цей час ОСОБА_4 стояв трохи вийшовши з будинку та щось тримав в правій руці, як їй здалось це був ніж. Вона підбігла до нього та долонею правої руки вдарила по обличчю. Потім разом з ОСОБА_5 та ОСОБА_7 звалили ОСОБА_4 з ніг в дворі біля входу в будинок та намагались втримати. Під час цього вона його сильно надавила коліном на бік обличчя та декілька разів вдарила рукою по обличчю. Чи били його дівчата вона точно сказати не може, так як була в дуже збудженому стані. Однак ОСОБА_4 вирвався та побіг в напрямку городу. Потім вони викликали таксі, яким привезли ОСОБА_2 та ОСОБА_3 до лікарні.

          Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_7 пояснила, що 02.11.2010 року близько 21.30 год. вона разом з ОСОБА_3 та ОСОБА_2 прийшли до ОСОБА_5, щоб допомогти їй зібрати речі, так як ОСОБА_4 попросив її звільнити флігель. Вона разом з ОСОБА_2 та ОСОБА_6 знаходились у флігелі та збирали речі, а ОСОБА_3 та ОСОБА_2, які були дещо випивши, вийшли в двір перекурити. Невдовзі в дворі вони почули якісь крики та вибігли в двір. В дворі вони побачили, що ОСОБА_2 стояв біля вхідних дверей будинку та тримався за живіт, з якого текла кров. ОСОБА_3 зігнувшись та тримаючись за лівий бік почав відходити до хвіртки та по дорозі впав на землю. В цей час ОСОБА_4 стояв на вході у будинок та тримав в правій руці предмет схожий на ніж. Вона підбігла до нього та долонею правої руки вдарила по обличчю. Потім вона разом з ОСОБА_5 та ОСОБА_6 звалили ОСОБА_4 з ніг та намагались втримати. Хто куди бив, чи як тримав ОСОБА_4 при цьому, вона не пам’ятає, так як перебувала у дуже збудженому стані. Однак ОСОБА_4 вирвався та втік в напрямку городів. Вони викликали таксі, яким привезли ОСОБА_2 та ОСОБА_3 до лікарні.

          Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_8 пояснила, що ОСОБА_4, є її сусідом. 02.11.2010 року близько 22.20 год. він прибіг до неї додому та повідомив, що ОСОБА_9, ОСОБА_5, ОСОБА_6 та двоє невідомих осіб нанесли йому тілесні ушкодження. На обличчі у ОСОБА_4 вона побачила садна та кров, потім ОСОБА_4 з її телефону викликав працівників міліції.

          Свідок  ОСОБА_2  в судове засідання не з»явилась. Із оголошених та досліджених, за згодою всіх учасників процесу її показів, вбачається, що вона проживала як квартирант зі своїми дітьми у флігелі домоволодіння ОСОБА_4.02.11.2010 року близько 20 год. вона посварились з ОСОБА_4 та пішла у флігель збирати речі. Близько 21.30 год. до неї прийшли ОСОБА_7, ОСОБА_3 та ОСОБА_2, щоб допомогти. Вона разом із сестрою та ОСОБА_7 знаходились у флігелі та збирали речі, а ОСОБА_3 та ОСОБА_2, які були дещо випивші, вийшли в двір перекурити. Невдовзі в дворі вони почули якісь крики та вибігли в двір із флігеля. В дворі вона побачила, що ОСОБА_2 стояв біля вхідних дверей будинку та тримався за живіт, з якого текла кров, а ОСОБА_3 його відводив від дверей та потім зігнувся та почав триматись за лівий бік. Після чого почав відходити до хвіртки та по дорозі впав на землю. В цей час ОСОБА_4 стояв біля дверей будинку ззовні та щось тримав в правій руці, схоже на ніж, яким, як вона зрозуміла, він вдарив її брата ОСОБА_2 та ОСОБА_3 Вона разом з ОСОБА_6 та ОСОБА_7 звалили ОСОБА_4 з ніг та намагались втримати. Особисто вона його тримала, а її сестра ОСОБА_6 спочатку долонею вдарила ОСОБА_4 по обличчю та потім коліном давила на бік обличчя. Однак ОСОБА_4 вирвався та втік в напрямку городу. Потім вони викликали таксі, яким привезли ОСОБА_2 та ОСОБА_3 до лікарні.

          Свідок ОСОБА_10 пояснила,що  02.11.2010 року вона йшла по вулиці та бачила юрбу нетверезих людей, які стукали в вікно будинку до ОСОБА_4. На слідуючий день бачила розбиту шибку в вікні будинку. Сім»ю ОСОБА_2 охарактеризувала з негативної сторони. Навпаки  ОСОБА_4 знає тільки з позитивної сторони.

          Свідок ОСОБА_11 дав позитивну характеристику на підсудного.

          Крім того, вина підсудного у заподіянні потерпілим ОСОБА_2 та ОСОБА_3 тілесних ушкоджень підтверджується:

          - протоколом огляду місця події від 02.11.2010 року, в ході якого було оглянуто домоволодіння ОСОБА_4 та вилучено ніж, чоловічу куртку чорного кольору та змиви плям бурого кольору.

а.с.7-9

          - протоколом огляду місця події від 03.11.2010 року, в ході якого було оглянуто Кіровоградську лікарню швидкої допомоги та вилучено речі ОСОБА_2 та ОСОБА_3

а.с.11-13

          - протоколом відтворення обстановки та обставин події від 04.11.2010 року за  участю ОСОБА_4, в ході якого він вказав та показав, за яких обставин він спричинив тілесні ушкодження ОСОБА_3 та ОСОБА_2

а.с.49-56

          - протоколом відтворення обстановки та обставин події від 30.11.2010 року за  участю ОСОБА_3, в ході якого він вказав та показав, за яких обставин ОСОБА_4 спричинив йому тілесні ушкодження.

а.с.169-173

          - протоколом відтворення обстановки та обставин події від 30.11.2010 року за  участю ОСОБА_2, в ході якого він вказав та показав, за яких обставин ОСОБА_4 спричинив йому тілесні ушкодження.

а.с.174-177

          - протоколом огляду предметів від 09.11.2010 року, яким оглянуто предмети вилучені в домоволодінні ОСОБА_4 та одяг вилучений під час огляду в Кіровоградській лікарні швидкої допомоги.

а.с.86

          - висновком судово-медичної експертизи № 1812 від 10.11.2010 року згідно з якої тілесні ушкодження виявлені у ОСОБА_4 відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень

а.с.38-40

          - висновком додаткової судово-медичної експертизи № 1812 від 10.11.2010 року.

а.с.180-181

          - висновком імунологічної експертизи №1012 від 09.12.2010 року

а.с.92-95

          - висновком імунологічної експертизи №1013 від 09.12.2010 року

а.с.99-101

          - висновком імунологічної експертизи №1014 від 09.12.2010 року

а.с.105-107

          - висновком імунологічної експертизи №1015 від 09.12.2010 року

а.с.111-113

          - висновком цитологічної експертизи №305 від 23.11.2010 року

а.с.118-120

          - матеріалами експертизи холодної зброї №720 від 25.11.2010 року

а.с.126-128

          - матеріалами медико-криміналістичної експертизи №215 від 24.12.2010 року

а.с.135-145

          - матеріалами медико-криміналістичної експертизи №214 від 27.12.2010 року

а.с.150-155

          - висновком судово-медичної експертизи № 1993 від 08.12.2010 року згідно з якої тілесні ушкодження виявлені у ОСОБА_3 відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень, небезпечних для життя в момент заподіяння

а.с.185-187

          - висновком судово-медичної експертизи № 1994 від 16.12.2010 року згідно з якої тілесні ушкодження виявлені у ОСОБА_2 відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень, небезпечних для життя в момент заподіяння

а.с.191-193

          - протоколом очної ставки від 03.12.2010 року між ОСОБА_4 та потерпілим ОСОБА_2

а.с.196-198

          - протоколом очної ставки від 03.12.2010 року між ОСОБА_4 та потерпілим ОСОБА_3

а.с.199-200

          - протоколом очної ставки від 03.12.2010 року між ОСОБА_4 та свідком ОСОБА_2

а.с.201-202

          - протоколом очної ставки від 03.12.2010 року між ОСОБА_4 та свідком ОСОБА_6

а.с.203-204

          - протоколом очної ставки від 03.12.2010 року між ОСОБА_4 та свідком ОСОБА_7

а.с.205-206

          Оцінивши в сукупності зібрані по справі докази та перевіривши їх у судовому засіданні, суд приходить до висновку, що досудовим слідством дії підсудного ОСОБА_4 не вірно кваліфіковані за ч.1 ст.121 КК України - як  умисне тяжке тілесне ушкодження, тобто умисне тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння, з наступних підстав.

          Суд відноситься критично до показів підсудного про те, що він  лежав на підлозі в коридорі будинку, а ОСОБА_2, наносячи йому удари, зісковзнув з його тулубу та животом наштрикнувся на лезо ножа, після чого ОСОБА_3 кинувся до нього битись і він, продовжуючи лежати, захищався та прикривався рукою в якій тримав ніж, а ударів ножем він нікому не наносив. Дані покази спростовуються показами самих потерпілих ОСОБА_2 та ОСОБА_3, а також висновками судово-медичної експертизи № 1993 від 08.12.2010 року та № 1994 від 16.12.2010 року, відповідно яких тілесні ушкодження у потерпілих могли утворитись при обставинах на які вказують ОСОБА_2 та ОСОБА_3, при цьому тілесні ушкодження у потерпілого ОСОБА_3  не могли утворитись при обставинах на які вказує ОСОБА_4   Таким чином, суд розцінює дані покази підсудного як спосіб уникнути відповідальності за нанесення тілесних ушкоджень.

          Разом з тим, суд критично оцінює покази потерпілих ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про те, що ніяких тілесних ушкоджень ОСОБА_4 вони не наносили, а лише ОСОБА_2 його раз штовхнув у відповідь. Вказані покази спростовуються показами підсудного, які були послідовними в цій частині протягом всього слідства та судового розгляду, про те, що першими бійку розпочали потерпілі ОСОБА_2 та ОСОБА_3, які звалили його з ніг та почали наносити удари руками по тулубу та по голові. Відповідно до висновку експерта №1812 від 10.12.2010 року у ОСОБА_4 мались тілесні ушкодження у вигляді припухлості м»яких тканин в правій надбрівній області з синцем, синців по нижніх повіках обох очей, дві припухлості м»яких тканин в тім»яній ділянці справа з почервонінням шкіряних покривів, садно в проекції 3-4 ребер справа по середньо-ключичній лінії. Вказані тілесні ушкодження мають ознаки легких тілесних ушкоджень. Крім того, вказані покази потерпілих спростовуються додатковим висновком експерта від 08.12.2010 року (до висновку №1812 від 10.11.2010 року), згідно якого малоймовірно, що тілесні ушкодження, які мались у ОСОБА_4 утворились при обставинах, вказаних потерпілим ОСОБА_2, і не виключається можливість що дані ушкодження могли утворитись при обставинах вказаних ОСОБА_4 Крім того, в судовому засіданні допитана в якості свідка  ОСОБА_2 пояснила,що її сестра ОСОБА_6 один раз вдарила ОСОБА_4 долонею по обличчю і таким чином суд вважає,що тілесні ушкодження  які мали місце у ОСОБА_4 могли спричинити тільки потерпілі. В цій частині суд вважає покази потерпілих недостовірними, даними з метою скрити свою негативну поведінку відносно підсудного, спровокувавши його на вчинення злочину.

          Відповідно п.п. 4,5 постанови Пленуму Верховного Суду України №1 від 26 квітня 2002 року „Про судову практику у справах про необхідну оборону», щоб установити наявність або відсутність ознак перевищення меж необхідної оборони, суди повинні враховувати не лише відповідність чи невідповідність знарядь захисту і нападу, а й характер небезпеки, що загрожувала особі, яка захищалася, та обставини, що могли вплинути на реальне співвідношення сил, зокрема: місце і час нападу, його раптовість, неготовність до його відбиття, кількість нападників і тих, хто захищався, їхні фізичні дані (вік, стать, стан здоров'я) та інші обставини.

          Аналізуючи суб’єктивну сторону діяння, вчиненого підсудним, суд  вважає, що він заподіяв тяжкі тілесні ушкодження потерпілим умисно під час конфлікту і бійки, яка виникла між ними, з метою захисту від посягань з боку останніх, але використавши ніж та умисно нанісши ним удари потерпілим, підсудний перевищив межі необхідної оборони, так як вчинені ним дії по захисту себе не викликались об’єктивною необхідністю і інтенсивність захисту явно перевищувала інтенсивність нападу. До такого висновку суд приходить і враховуючи те, що потерпілі, застосовуючи насильство, не використовували при цьому ніяких знарядь, в тому числі, які мають здатність заподіювати колото-різані поранення. При цьому, суд враховує обставини, що могли вплинути на реальне співвідношення сил, зокрема, те, що потерпілих було двоє, вони молоді та фізично здорові молоді люди.

          У статті 36 КК (необхідна оборона) перевищенням меж необхідної оборони визнається умисне заподіяння тому, хто посягає, тяжкої шкоди, яка явно не відповідає небезпечності посягання або обстановці захисту. В ході судового розгляду справи було встановлено, і це випливає з матеріалів справи, такого посягання, яке б давало підстави підсудному захищатись і діяти таким чином як він це зробив, не було. А тому суд вважає, що він перевищив межі необхідної оборони.

          Таким чином дії підсудного ОСОБА_4 необхідно перекваліфікувати з ч.1 ст.121 КК України на ст.124 КК України, так як він вчинив умисне заподіяння тяжких тілесних ушкоджень, вчинене у разі перевищення меж необхідної оборони.

          Призначаючи покарання підсудному, суд виходить із вимог ст.65 КК України, щодо ступеня тяжкості вчиненого злочину, особи підсудного, обставин що пом'якшують і обтяжують його покарання.

          Підсудний вчинив злочин невеликої тяжкості, за місцем проживання характеризується виключно позитивно.  

          Пом'якшуючих покарання підсудному обставин, судом вважає сприяння розкриттю злочину, відшкодування завданої потерпілим шкоди, а обтяжуючих обставин судом не встановлено.

          З урахуванням викладеного, обставин справи, тяжкості вчиненого злочину, особи підсудного, суд вважає, що виправлення і перевиховання його можливе без ізоляції його від суспільства.

          Речові докази які знаходяться в кімнаті зберігання речових доказів Кіровоградського РВ УМВС України в Кіровоградській області підлягають знищенню та поверненню за належністю..

          Керуючись ст. 321-324 КПК України суд,-

                              ЗАСУДИВ:

          ОСОБА_4 визнати винним за ст.124 КК України і призначити йому покарання 4 (чотири) місяці арешту.

          ОСОБА_4 зарахувати в строк відбуття покарання знаходження його під вартою з 03.11.2010 року.

          Міру запобіжного заходу ОСОБА_4 змінити з взяття під варту на підписку про невиїзд, звільнивши його з-під варти із зали суду.

          Стягнути з ОСОБА_4 на користь НДЕКЦ при УМВС України в Кіровоградській області 412,80 грн. судових витрат.

          Речові докази по справі два марлевих тампона,ніж–знищити. Чоловічу куртку чорного кольору із шматочків шкіри повернути ОСОБА_4 Футболку бежевого кольору,футболку оранжевого кольору,куртку захисного кольору,джемпер в широку смугу бежевого та чорного кольорів повернути потерпілим.

          Вирок може бути оскаржено до апеляційного суду Кіровоградської

області протягом 15 діб.

          Суддя Кіровоградського

          районого суду                                                               Д.В.Терещенко