Рубіжанський міський суд Луганської області

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

          11.03.2011                                                             2-43/11

Рубіжанський міський суд Луганської області у складі:

головуючого - судді Новікова О.І.

при секретарі  - Прудовій О.О.,  

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Рубіжне цивільну справу за позовом ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства „Укрсоцбанк” про визнання недійсними договору кредиту та договору поруки

           ВСТАНОВИВ :

   Позивачі звернулися до суду з позовом до ПАТ „Укрсоцбанк” про визнання договору кредиту № 565/17-СМБ25/07 від 19.12.2007 року та договору поруки № 565/17-СМБ25/07 (П) від 19.12.2007 року –недійсними, посилаючись, що ці договори було укладено з порушенням вимог діючого законодавства України.

   Вважають, що умови даного договору укладені з порушеннями, оскільки :

- не містять відомостей про детальну структуру загальної вартості кредиту;

- у складі кредитного договору відсутній графік погашення кредиту і відсотків;

- у доповненні №1 до кредитного договору №565/17-СМБ25/07 у таблиці «Тарифи на

послуги за поданням кредиту»в колонці розмір комісії значиться «4% від суми», що згідно п.3.3 Постанови НБУ № 168 від 10.05.2007г. повинно виражатися не лише в процентному, але і в грошовому вираженні, також згідно п.3.4 Ухвали НБУ № 168 від 10.05.2007г.  кожна супутня послуга кожна мати обґрунтування вартості.

   В судове засідання позивачі подали заяви, у яких просять справу розглянути без їх участі, представник відповідача позов не визнав.

   Дослідивши й  оцінивши представлені письмові докази по справі в їх сукупності, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, з наступних підстав.

   Статтею 55 Закону України „Про банки і банківську  діяльність” встановлено, що відносини банку з клієнтом регулюються законодавством України, нормативно-правовими актами Національного банку України та угодами (договором) між клієнтом та банком.

   Статтею 627 ЦК України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

   Відповідно до пункту 6 частини першої статті 3 ЦК України загальними засадами цивільного законодавства є, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність. Вимога справедливості, добросовісності та розумності цивільного законодавства виражається у встановленні його нормами рівних умов для участі всіх осіб у цивільних відносинах; закріпленні можливості адекватного захисту порушеного цивільного права або інтересу; поєднання створення норм, спрямованих на забезпечення реалізації цивільного права, з шануванням прав та інтересів інших осіб, моралі суспільства тощо.

   Договори про надання кредиту укладаються на власний розсуд кредитодавця і позичальника та з урахуванням вимог діючого законодавства України.

   Судом встановлено, що 19 грудня 2007 року між позичальником ОСОБА_2 і Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк», правонаступником якого є відповідач, було укладений кредитний договір №565/17-СМБ25/07 про надання кредиту в сумі 25000,00 грн. з оплатою 28% річних. У забезпечення кредитного договору  №565/17-СМБ25/07 від 19.12.2007 між громадянином ОСОБА_1, ОСОБА_2 та Банком був укладений договір поруки №565/17-СМБ25/07(П).

    Договірні відносини, які виникли між сторонами про надання фінансово-кредитних послуг для задоволення власних побутових потреб громадян регулюються Законом України „Про захист прав споживачів”.

   Згідно ст.22 Закону України „Про захист прав споживачів” - захист прав споживачів, передбачених законодавством, здійснюється судом.

   Відповідно до ст.ст.1054, 1055 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. Кредитний договір укладається у письмовій формі.

   Статтею 638 ЦК України визначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

   Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

   Згідно зі ст.180 ГК України зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства.

   Згідно ч.4 ст.11 Закону України „Про захист прав споживачів” в кредитному договорі повинно зазначатися - сума кредиту; детальний розпис загальної вартості кредиту для споживача;  дата видачі кредиту або, якщо кредит видаватиметься частинами, дати і суми надання таких частин кредиту та інші умови надання кредиту; право дострокового повернення кредиту; річна відсоткова ставка за кредитом; інші умови, визначені законодавством.

   Згідно п.3.2. розділу 3 Правил про надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту, затверджених Постановою Правління Національного Банку України № 168 від 10 травня 2007 року, кредитний договір має містити графік платежів у розрізі сум погашення основного боргу, сплати процентів за користуванням кредитом, вартості всіх супутніх послуг, а також інших фінансових зобов’язань споживача за кожним платіжним періодом з урахуванням даних, передбачених у додатку до Правил НБУ про надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту № 168 від 10 травня 2007 року. У графіку платежів також має бути докладно розписана сукупна вартість кредиту за кожним платіжним періодом.

   Договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода. При укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

   Виходячи з викладеного, суд дійшов висновку, що істотними умовами кредитного договору як споживчого кредитного договору відповідно до чинного законодавства є умови про предмет, ціну, строк його дії, детальний розпис загальної вартості кредиту для споживача, дата видачі кредиту або, якщо кредит видаватиметься частинами, дати і суми надання таких частин кредиту та інші умови надання кредиту; право дострокового повернення кредиту; річна відсоткова ставка за кредитом та умови, визначені у Правилах НБУ про надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту № 168 від 10 травня 2007 року.

   Разом з тим, судом встановлено, що договір кредиту № 565/17-СМБ25/07 від 19.12.2007 року та договір поруки № 565/17-СМБ25/07 (П) від 19.12.2007 року укладено з порушенням вимог Закону України „Про захист прав споживачів” та Правил про надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту, затверджених Постановою Правління Національного Банку України № 168 від 10 травня 2007 року, в частині недотримання істотних умов, які обов’язкові для кредитних договорів, чим були порушені права ОСОБА_2 як споживача фінансових послуг.

   Умови цього договору кредиту не містять відомості щодо детального розпису загальної вартості кредиту, як цього вимагає ч.4 ст.11 Закону України „Про захист прав споживачів”, а графік повернення кредиту та сплати процентів по договору кредиту, який є його невід’ємною частиною, не було укладено взагалі, що є порушенням норм Правил НБУ про надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту № 168 від 10 травня 2007 року, а отже при укладені цього договору кредиту недодержана така істотна умова, як укладання зазначеного графіку.

   При укладенні вказаного договору кредиту були порушені також вимоги п.2 ч.1 ст.11 Закону України „Про захист прав споживачів”, а саме ПАТ „Укрсоцбанк” не надав ОСОБА_2, як споживачу фінансових послуг в галузі споживчого кредитування, в письмовій формі повної інформації про умови кредитування, а також орієнтовану сукупну вартість кредиту, яка надається перед укладенням кредитного договору, за ненадання якої передбачена відповідальність, яка встановлена статтями 15,23 Закону України „Про захист прав споживачів”.

   Згідно ч.1 ст.11 Закону України „Про захист прав споживачів” перед укладенням договору про надання споживчого кредиту кредитодавець зобов'язаний повідомити споживача у письмовій формі про:

1. особу та місцезнаходження кредитодавця;

2. кредитні умови, зокрема:

а) мету, для якої споживчий кредит може бути витрачений;

б) форми його забезпечення;

в) наявні форми кредитування з коротким описом відмінностей між ними, в тому числі між зобов'язаннями споживача;

г) тип відсоткової ставки;

ґ) суму, на яку кредит може бути виданий;

д) орієнтовну сукупну вартість кредиту та вартість послуги з оформлення договору про надання кредиту (перелік усіх витрат, пов'язаних з одержанням кредиту, Його обслуговуванням та поверненням, зокрема таких, як адміністративні витрати, витрати на страхування, юридичне оформлення тощо);

е) строк, на який кредит може бути одержаний;

є) варіанти повернення кредиту, включаючи кількість платежів, їх частоту та обсяги;

ж) можливість дострокового повернення кредиту та його умови;

3) необхідність здійснення оцінки майна та, якщо така оцінка є необхідною, ким вона здійснюється;

й) податковий режим сплати відсотків та про державні субсидії, на які споживач має право, або відомості про те, від кого споживач може одержати докладнішу інформацію;

і) переваги та недоліки пропонованих схем кредитування.

   У даному випадку така вимога закону не була виконана АКБ соціального розвитку „Укрсоцбанк”, що є порушенням прав споживача фінансових послуг.

   Таким чином, договір кредиту № 565/17-СМБ25/07 від 19.12.2007 року підлягає визнанню судом недійсним.

   Відповідно до приписів ч.2 ст.548 ЦК України недійсне зобов’язання не підлягає забезпеченню, недійсність основного зобов’язання (вимоги) спричиняє недійсність правочину щодо його забезпечення, якщо інше не встановлено цим Кодексом, отже укладений між сторонами у забезпечення договору кредиту № 565/17-СМБ25/07 від 19.12.2007 року договір поруки № 565/17-СМБ25/07 (П) від 19.12.2007 року, також підлягає визнанню судом недійсним.    

   Згідно ст.216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю у зв’язку з чим, кожна із сторін за договором кредиту  зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього договору.

   На підставі викладеного і керуючись ст.ст.215, 216, 548, п.1 ч.1 ст.593 ЦК України, ст.11, п.3 ст.22 Закону України „Про захист прав споживачів”, п.п.2.1., 3.2., п/п (б) п.3.3. Правил про надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту, затверджених Постановою Правління Національного Банку України від 10 травня 2007 року № 168, ст.ст.10, 11, 60, 88, 209, 212, 214-215 ЦПК України, суд , -

ВИРІШИВ :

         Позовну заяву ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства „Укрсоцбанк” про визнання недійсними договору кредиту та договору поруки задовольнити.

   Визнати недійсним договір кредиту №565/17-СМБ25/07 від 19 грудня 2007 року, укладений між акціонерно-комерційним банком соціального розвитку „Укрсоцбанк” і ОСОБА_2.

   Визнати недійсним договір поруки № 565/17-СМБ25/07 (П) від 19.12.2007 року, укладений між акціонерно-комерційним банком соціального розвитку „Укрсоцбанк” і ОСОБА_1.   

   Апеляційна скарга на рішення може бути подана протягом десяти днів. Апеляційна скарга подається апеляційному суду Луганської області через Рубіжанський міський суд.

   Суддя                                                     О.І.Новіков.