Справа №  2-а-723/11

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.03.2011                                       м.Корсунь-Шевченківський                                                                          

Корсунь-Шевченківський районний суд Черкаської області в складі:

головуючого - судді  Свитка С. Л.

при секретарі судового засідання  ТаранО. В.,

розглянувши у залі суду  в порядку письмового провадження адміністративну  справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України у Корсунь - Шевченківському районі про визнання дій відповідача неправомірними та зобовязання виплати недоплачені виплати,передбачені ст. ст. 39,51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»,

                                                                            ВСТАНОВИВ:

24.01.2011 позивач звернувся до суду із зазначеним позовом, в якому просить визнати протиправними дії відповідача щодо недонарахування та недоплати у повному розмірі доплат, передбачених ст.ст.39, 51  Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», як особі, яка проживає на території  Чорнобильської зони, яка є забрудненою, а позивач є потерпілим  від аварії  на  ЧАЕС 4 категорії,  зобов'язати відповідача донарахувати та виплатити вказані доплати за останні шість місяців  по день  звернення до суду.

Позивач в судове засідання не з'явився, а надіслано заяву з підтриманням позову та розгляд справи без участі позивача.

Представник відповідача направив до суду заяву про невизнання позову, прохання слухати справу у його відсутність та свої заперечення мотивує тим, що відповідачем повинен бути Пенсійний фонд України. Окрім того, відповідач вважає, що вимоги позивача є незаконними, оскільки всі кошти, які поступили на виплату даній категорії населення, відповідачем були виплачені відповідно до ПКМУ № 836 від 26.07.1996 р. по ст. 39 вказаного Закону, та №1 від 3.01.2002 р. по ст.51 вказаного Закону, а тому будь-які порушення законодавства з боку відповідача відсутні, а відтак відсутні підстави щодо задоволення позову.

Крім того, представник відповідача просить відмовити у задоволенні позову і через те, що позивачем пропущено  передбачений ст. 99 КАС  України строк  для  звернення до суду з вказаним позовом.

Суд, дослідивши докази по справі, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що позивач являється потерпілим  від Чорнобильської катастрофи, що стверджується копією наданого суду посвідчення, отримує пенсію  у відповідача,  та часткову доплату за ст.ст.39.51 вказаного Закону, як непрацюючий пенсіонер, та  проживає у населеному пункті,який за переліком населених пунктів Черкаської області  віднесено до зони  посиленого  радіоекологічного  контролю.

Відповідно до ст.51 вказаного Закону додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, особам, віднесеним до 4 категорії призначається у розмірі 15 процентів мінімальної пенсії за віком, а відповідно до ч.1 ст.39 вказаного Закону пенсіонерам, які проживають на територіях радіоактивного забруднення, проводиться доплата до пенсії, яка становить у зоні посиленого радіоекологічного контролю –одну мінімальну заробітну плату і, відповідно до ст.71 вказаного Закону дія положень цього Закону не може призупинятися іншими Законами, крім законів про внесення змін до цього Закону.

Оскільки  позивач отримує пенсію і проживає у населеному пункті, який відноситься до зони посиленого радіоекологічного контролю, є потерпілим  від аварії на ЧАЕС  4 категорії, то повинен отримувати вказані доплати в зазначеному розмірі щомісяця, однак вони виплачувались частково, у фіксованому розмірі, визначеному ПКМУ № 836 від 26.07.1996 р., згідно наданої відповідачем довідки, за  ст. 39 вказаного Закону; та за  ст.51, відповідно до ПКМУ №1 від 3.01.2002 р., а не в кратному відношенні до мінімальної заробітної плати, як того вимагає вказаний Закон.

Виходячи із загальних засад пріоритетності законів над підзаконними нормативними актами при вирішенні даного спору, застосуванню підлягають саме статті Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", а не вказані Постанови, тому виплатою зазначених  доплат  у твердих сумах були  порушені права позивача.

Відповідно до ст. 17 ЗУ  «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії»основні соціальні гарантії встановлюються законами з метою забезпечення конституційного права громадян на достатній  життєвий  рівень. До числа основних державних соціальних гарантій включається мінімальний розмір заробітної плати.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст. 99  КАС  України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адмінсуду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адмінсуду за захистом прав, свобод та інтересів особи  встановлюється шестимісячний строк, якщо не встановлено інше, який обчислюється  з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав,свобод чи інтересів. Позивач одержавши від відповідача довідку про лише  часткові виплати сум, зразу ж звернувся до суду з даним позовом.

Враховуючи викладене, суд вважає необхідним зобов’язати відповідача   провести   нарахування та виплату позивачу підвищення до пенсії, як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення, передбачену ст. 39 Закону  України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», та відповідно до ст. 51  вказаного Закону додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров'ю, як особі, віднесеній до 4 категорії,  з урахуванням фактично  виплачених  коштів, за період з  24.07.2010р. по 24.01.2011р.,     тобто по  день звернення до суду.

Позивач від сплати судових витрат  звільнений.

Підстав для звернення рішення до негайного виконання немає.

На підставі ст.ст. 8,21, 22 Конституції України; ст.ст.  39,51  Закону  України «Про статус  і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого Указом Президента України від 01.03.01р. №121/2001;   Положення про Управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30.04.02р. №8-2; Законом  України   «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії»;

керуючись ст.ст. 8,9, 99,ч.4 ст.122, 161-163, ч.ч.1,2 ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України,

суд                                                              

                                                                                                          ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України у Корсунь - Шевченківському районі про визнання дій відповідача неправомірними та зобов"язання виплати невиплачених доплат до пенсії, передбачених ст. ст. 39,51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»за період з  24.07.2010р. по 24.01.2011р.,- задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність Управління Пенсійного фонду України у Корсунь - Шевченківському районі та зобов’язати здійснити перерахунок доплати до пенсії ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, пр. АДРЕСА_1, як особі, яка проживає у 4 зоні посиленого радіоекологічного контролю, та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, як  потерпілій особі від аварії на ЧАЕС, віднесеній до 4 категорії, відповідно  до вимог ст.ст. 39,51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», за період з 24.07.2010р. по 24.01.2011р., включно, за мінусом виплачених сум за вказаний період.

Постанова вступає в законну силу по закінченні  строку на її оскарження.

Апеляційна скарга на постанову може бути подана сторонами до Київського апеляційного адміністративного суду через Корсунь-Шевченківський районний суд Черкаської області протягом 10 днів  з дня  одержання її копії.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою,яка її подає, до суду  апеляційної інстанції.

Головуючий                                     Свитка  С.  Л.