Єдиний унікальний номер справи № 932/7464/24

Номер провадження № 3/932/3565/24

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 вересня 2024 року                                                                                 м. Дніпро

       Суддя Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська Юдіна Н.М., перевіривши справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла з Департаменту патрульної поліції Управління патрульної поліції в Дніпропетровської області  про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124, ч. 1 ст. 130 КУпАП,

ВСТАНОВИВ:

До Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська надійшли матеріали про адміністративні правопорушення щодо ОСОБА_1 про притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 124, ч. 1 ст. 130 КУпАП, які постановою суду від 02.09.2024 об`єднані в одне провадження.

Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії АБА №121670 19.08.2024 о 21 год. 24 хв. за адресою: м. Дніпро, вул. Січових Стрільців, 29, водій ОСОБА_1 керуючи автомобілем ВАЗ 21093, д.н.з. НОМЕР_1 при виникненні перешкоди для руху негайно не вжив заходів щодо зменшення швидкості руху аж до повної зупинки т.з., внаслідок чого скоїв наїзд на автомобіль NissanLeaf, д.н.з. НОМЕР_2 , яким керує ОСОБА_2 , що стояв попереду на паркувальному місці, в результаті чого обом автомобілям завдані механічні пошкодження, травмованих немає. Отже, такими діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 12.3 Правил дорожнього руху України, за що передбачена відповідальність за ст. 124 КУпАП.

Крім того, згідно з протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД №816463 19.08.2024 о 21 год. 24 хв. за адресою: м. Дніпро, вул. Січових Стрільців, 29 водій ОСОБА_1 керував автомобілем ВАЗ 21093, д.н.з. НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, нечітка мова, нестійка хода, поведінка, що не відповідає обстановці. Від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законодавством порядку відмовився. Такими діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху України, за що передбачена відповідальність за ч.1 ст. 130 КУпАП.

ОСОБА_1 подав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності, провину визнав частково, у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП. Зазначив, що від проходження огляду не відмовлявся, в стані сп`яніння не перебував, а тому провину за ч. 1 ст. 130 КУпАП не визнає.

Потерпілий ОСОБА_3 подав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності, просив притягнути ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП.

Відповідно до положень ст. 124 КУпАП складом адміністративного правопорушення є порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна. Такі дії тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення права керування транспортними засобами на строк від шести місяців до одного року.

Відповідно до п. 12.3 Правил дорожнього руху України, у разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об`єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об`їзду перешкоди.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 КУпАП.

Орган (посадова особа) відповідно до ст. 252 КУпАП оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному та об`єктивному дослідженні всіх обставини справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

За нормою ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначається, серед іншого, відомості про особу порушника. Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка вчинила адміністративне правопорушення. При складанні протоколу порушникові роз`яснюються його права і обов`язки, передбачені ст. 268 КУпАП, про що робиться відмітка у протоколі.

Протокол про адміністративне правопорушення серії АБА № 121670 від 19.08.2024, складено уповноваженою на те посадовою особою, у відповідності до вимог положень ч. 1 ст. 256 КУпАП, містить обов`язкові дані, передбачені вказаною статтею та є основним джерелом доказової інформації про подію правопорушення та особу порушника.

Дослідивши повно та всебічно матеріали справи про адміністративне правопорушення, судом встановлено, що в діях ОСОБА_1 містяться ознаки складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, а його дії слід кваліфікувати як порушення учасником дорожнього руху, передбачених п. 12.3 Правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів.

Вина особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, підтверджується: протоколом про адміністративне правопорушення серії АБА № 121670 від 19.08.2024; схемою місця ДТП; письмовими поясненнями.

Оцінюючи докази в сукупності, суд дійшов висновку, що вони є послідовними, доповнюють один одного з достатнім взаємним зв`язком між собою, та свідчить про те, що подія дорожньо-транспортної пригоди відбулась саме у такий спосіб, як це вказано у протоколі про адміністративне правопорушення, а в діях ОСОБА_1 міститься склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

Крім того, ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачає відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно до п. 2 розділу І Інструкції № 1452/735 огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

У п. 3 розділу І вказаної Інструкції № 1452/735 зазначено, що ознаками алкогольного сп`яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.

Відповідно до розділу II Інструкції за наявності ознак, передбачених п. 3 розділу I цієї Інструкції, поліцейський проводить огляд на стан сп`яніння за допомогою спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом. Огляд на стан алкогольного сп`яніння водія транспортного засобу здійснюється поліцейськими, які мають спеціальні звання. Поліцейськими використовуються спеціальні технічні засоби, які мають, зокрема, сертифікат відповідності та свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки. Огляд на стан сп`яніння проводиться з дотриманням інструкції з експлуатації спеціального технічного засобу та фіксацією результатів на паперових та електронних носіях, якщо спеціальний технічний засіб має такі функції. Перед проведенням огляду на стан сп`яніння поліцейський інформує особу, яка підлягає огляду на стан сп`яніння, про порядок застосування спеціального технічного засобу та на її вимогу надає сертифікат відповідності та свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки. Установлення стану алкогольного сп`яніння здійснюється на підставі огляду, який проводиться згідно з вимогами цієї Інструкції поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів, показники яких після проведення тесту мають цифровий показник більше 0,2 проміле алкоголю в крові. У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення відповідно до ст. 266 КУпАП.

Згідно з п. 2.5 Правил дорожнього руху України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Отже, сама собою відмова водія від проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, утворює склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 КУпАП.

При оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерії доведення «поза розумним сумнівом». Проте така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту (рішення ЄСПЛ від 21.07.2011 по справі «Коробов проти України»). Приймаючи до уваги дане рішення, суд керується саме цим принципом «поза розумним сумнівом», зміст якого також сформульований у п. 43 рішення ЄСПЛ від 14.02.2008 у справі «Кобець проти України». Зокрема, доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому адміністративного правопорушення за ч.1 ст. 130 КУпАП повністю доведена та підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД № 816463 від 19.08.2024, письмовими поясненнями, зокрема ОСОБА_1 , із зазначенням, того що він вживав алкогольні напої перед тим, як сісти за кермо; направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 19.08.2024; актом огляду від 19.08.2024; рапортом працівника поліції від 19.08.2024; відеозаписами з нагрудних камер працівників поліції № 470296, 265955.

Протокол серії ААД №816463 від 19.08.2024 відповідає вимогам ст. 254-256 КУпАП, складений уповноваженою особою, належним чином зазначено суть адміністративного правопорушення, відомості про особу яка притягається до адміністративної відповідальності, інші відомості необхідні для вирішення справи.

Окрім того, згідно з актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, направленням на огляд водія транспортного засобу, з метою виявлення стану сп`яніння, працівниками поліції виявлено ознаки сп`яніння: запах алкоголю з порожнини рота, нечітка мова, нестійка хода, поведінка, що не відповідає обстановці, та зазначено, що огляд не проведений, у зв`язку з відмовою ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп`яніння.

При цьому, з оглянутого відеозапису встановлено, що ОСОБА_1 мав явні ознаки алкогольного сп`яніння (що вбачалося не тільки з його поведінки, а з його власних пояснень на відеозаписі, в яких він повідомляє про те, що вживав алкогольні напої), на пропозицію поліцейських пройти огляд на стан сп`яніння у встановленому законом порядку через обґрунтовані підозри, що він перебуває у такому стані, останній неодноразово відмовився. Під час складення адміністративних матеріалів ст. лейтенантом поліції Шевцовою І.В., водій ОСОБА_1 підтвердив свою відмову від огляду на стан сп`яніння на місці за допомогою газоаналізатора «Драгер» та у медичному закладі. Жодних зауважень до протоколу не було.

Факт керування автомобілем ВАЗ 21093 д.н.з. НОМЕР_1 18.09.2024 саме ОСОБА_1 не заперечувався, оскільки на місці ДТП будь-яких зауважень чи заперечень стосовно того, що він не керував транспортним засобом, ОСОБА_1 не заявляв. Так само це підтверджено відеозаписом, згідно з якого видно, що ОСОБА_1 під час приїзду патрульної поліції сидить за кермом цього транспортного засобу, в автомобілі будь-хто інший відсутній, а також поясненнями потерпілого ОСОБА_2 . Також з відеофіксації встановлено, що ОСОБА_1 від керування транспортним засобом був відсторонений, водійське посвідчення вилучено, замість цього видано тимчасове.

Вказаний відеозапис містить фіксацію відмови від проходження огляду на стан сп`яніння, що є порушенням вимог п. 2.5 Правил дорожнього руху України і є беззаперечним доказом відмови останнього від проходження медичного огляду.

Відеозапис є одним із об`єктивних доказів у справі про адміністративне правопорушення, оскільки на ньому зафіксована подія правопорушення.

Застосування поліцейськими технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, прямо передбачено ст. 40 Закону України «Про Національну поліцію».

Тому долучені до матеріалів справи відеозаписи з нагрудних камер працівників поліції є допустимими доказами, на них зафіксована подія правопорушення. Ці відеозаписи суд оцінює в сукупності з іншими дослідженими судом та наведеними в даній постанові доказами, і така сукупність належних та допустимих доказів свідчить про беззаперечну доведеність вини ОСОБА_1 у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Відповідно до ст. 19 Закону України «Про міжнародні договори України», ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» стала практика Європейського суду з прав людини є частиною національного законодавства та обов`язкова до застосування судами як джерело права.

У рішенні по справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

При обранні адміністративного стягнення суд дотримується також приписів ст. 23 КУпАП, якою передбачено, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як правопорушником, так і іншими особами.

Вирішуючи питання про накладення стягнення за адміністративне правопорушення, суд у відповідності до роз`яснень, які містяться в п. 28 постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» від 23.12.2005, враховує характер вчиненого правопорушення, рівень небезпеки, дані про особу правопорушника. Обставин, що обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення, судом не встановлено.

Частиною 1 ст. 36 КУпАП, яка регулює порядок накладення адміністративних стягнень при вчиненні кількох адміністративних правопорушень, передбачено, що при вчиненні однією особою двох або більше адміністративних правопорушень адміністративне стягнення накладається за кожне правопорушення окремо.

Втім, ч. 2 ст. 36 КУпАП встановлено, що якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.

З огляду на те, що у справі зібрано достатньо доказів, які не викликають сумнівів у своїй достовірності і допустимості, з метою виховного впливу і запобігання вчиненню зазначеною особою нових правопорушень, дотримання безпеки дорожнього руху в Україні, беручи до уваги, що ОСОБА_1 вчинив декілька адміністративних правопорушень, які одночасно розглядаються одним і тим самим органом, суд дійшов висновку про доцільність накладення на нього адміністративного стягнення з урахуванням ч. 2 ст. 36 КУпАП, в межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП, яка передбачає більш суворе стягнення, ніж санкція за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП, а саме у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.

При накладенні адміністративного стягнення на ОСОБА_1 , з урахуванням характеру вчиненого правопорушення, особи порушника, ступеню його вини, відсутності обставин, які пом`якшують та обтяжують відповідальність, суд вважає, що стягнення у виді штрафу із позбавленням права керувати транспортними засобами, що передбачено санкцією ч. 1 ст. 130 КУпАП, відповідає вимогам ст. 23, 33 КУпАП і є домірним вчиненому.

Накладення такого стягнення відповідає принципу співвідношення між тяжкістю вчиненого адміністративного правопорушення та заходом державного примусу.

Разом з тим, у відповідності до п. 12 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір" від сплати судового збору звільняються військовослужбовці, військовозобов`язані та резервісти, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, - у справах, пов`язаних з виконанням військового обов`язку, а також під час виконання службових обов`язків.

Так, відповідно до даних зазначених у протоколі про адміністративне правопорушення від 19.08.2024 серії АБА № 121670, складений щодо ОСОБА_1 за ст. 124 КУпАП; протоколу про адміністративне правопорушення від 19.08.2024 серії ААД № 816463, складений щодо ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 та даних з відеозапису бодікамер співробітників поліції ОСОБА_1 є військовослужбовцем військової частини НОМЕР_3 .

Тому, ОСОБА_1 підлягає звільненню від сплати судового збору, оскільки він є військовослужбовцем, що підтверджується матеріалами справи.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. 24, 27, 33, 36, 38, 124, 130, 283, 284  КУпАП, суд

ПОСТАНОВИВ:

        ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 визнати винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124, ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накласти на нього адміністративні стягнення:

за ст. 124 КУпАП — у виді штрафу у розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) грн 00 коп.;

за ч. 1 ст. 130 КУпАП - у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) грн 00 коп. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.

Відповідно до ч. 2 ст. 36 КУпАП накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення в межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) грн 00 з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.

На підставі п. 12 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» звільнити від сплати судового збору.

Штраф має бути сплачений не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення постанови про накладення штрафу, а у разі оскарження такої постанови не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

У разі несплати правопорушником штрафу у визначений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

Постанова судді набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, шляхом подання апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду через Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська.

Суддя                                                                                Н.М. Юдіна