ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ
________________________________________________________________________
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01.06.06 | Справа №10/516-04. |
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Конвалія»
до відповідача Шосткинської міжрайонної державної податкової інспекції
про визнання недійсним податкового повідомлення – рішення
Суддя Моїсеєнко В.М.
За участю представників сторін:
від позивача Северина Е.І.
від відповідача Дворкова Л.О., Ліфіренко Т.В.
Суть спору: позивач просить визнати недійсним податкове повідомлення – рішення відповідача № 1127 від 15.09.2003 року про донарахування податку на прибуток в сумі 47 700 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 19 080 грн., як таке, що прийняте без врахування фактичних обставин та з порушенням діючого законодавства, зокрема, Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».
Рішенням господарського суду Сумської області від 13.12.2004 року позов було задоволено, визнано недійсним податкове повідомлення – рішення відповідача від 15.09.2003 року № 1127.
Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 25.02.2005 року рішення господарського суду Сумської області від 13.12.2004 року залишено без змін, апеляційна скарга відповідача залишена без задоволення.
Постановою Вищого господарського суду України від 03.08.2005 року рішення господарського суду Сумської області від 13.12.2004 року та постанову Харківського апеляційного господарського суду скасовано, а справу передано на новий розгляд до господарського суду Сумської області.
В постанові Вищого господарського суду України вказано, що судові інстанції неповно з’ясували фактичні обставини справи, зокрема, не встановленні обставини; за якою операцією позивачем було придбано транспорт та хто був продавцем даного транспорту, хто видав позивачу даний транспорт, чи підлягають витрати на придбання залізничного транспорту амортизації, чи підлягав придбаний позивачем транспорт віднесенню до валових витрат та коли було списано кошти з позивача за оплату даного транспорту.
Ухвалою суду від 15.09.2005 провадження у справі було зупинено, справа була направлена до Верховного суду України, 27.02.2006 року провадження у справі було поновлено.
Позивач подав клопотання від 06.04.2006 року, в якому просить розглянути справу в порядку адміністративного судочинства за нормами Кодексу адміністративного судочинства України, суд задовольнив зазначене клопотання.
15.05.2006 року позивач уточнив свої позовні вимоги та просить визнати не чинним податкове повідомлення – рішення відповідача № 1127 від 15.09.2003 року, суд задовольнив зазначене клопотання.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення повноважних представників позивача та відповідача, дослідивши та оцінивши надані докази по справі, суд встановив:
На підставі акту перевірки №737-259/23-127/14024122 від 11.09.2003 року про результати комплексної документальної перевірки дотримання вимог податкового та валютного законодавства позивачем за період з 01.07.2001 року по 30.06.2003 року було прийнято податкове повідомлення – рішення № 1127 від 13.12.2004 року. На думку відповідача, позивачем за перевіряємий період занижено податок на прибуток за 2002 рік на суму 47 700 грн., що стало причиною донарахувань податкових зобов'язань.
Перевіркою встановлено, що позивачем в третьому та четвертому кварталах 2002 року товари, які отримані відповідно до накладних виписаних у вересні та грудні 2002 року, оприбутковані в жовтні 2002 року та січні 2003 року. В зв’язку з цим невірно визначено залишки товарів на початок та кінець відповідних кварталів і невірно визначено приріст (убуток) товарних запасів в третьому-четвертому кварталах 2002 року, першому кварталі 2003 року, першому півріччі 2003 року, що призвело до завищення валових витрат та заниження податку на прибуток в сумі 47 700 грн. 00 коп. Також встановлено, що в вересні 2002 року позивачем перераховано передплату в сумі 252 920 грн. 90 коп., в т.ч. ПДВ – 42 153 грн. 48 коп. за залізничний транспорт в кількості 25 шт. платіжним дорученням № 233 від 27.09.2002 року на рахунок ДП “Управління по експлуатації адмінбудинків ДПА у Сумській області”, ТОВ "Конвалія” в третьому кварталі 2002 року до складу валових витрат включено передплату в сумі 210 767 грн. 42 коп. та до складу податкового кредиту в третьому кварталі 2002 року віднесено ІІДВ в сумі 42 153 грн. 48 коп. згідно податкової накладної № 408 від 27.09.2002 року.
Позивачем при перевірці не надано документів, які б свідчили про факт отримання товару в жовтні 2002р. та січні 2003р., але ПДВ в сумі 42 153 грн. 48 коп., включено до податкового кредиту у вересні 2002р. згідно податкової накладної № 408 від 27.09.2002 р. на суму 252 920 грн. 90 коп., в т.ч. ПДВ в сумі 42 153 грн. 48 коп.
Пунктом 5.9 ст. 5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” передбачено, що платник податку веде облік приросту (убутку) балансової вартості покупних товарів, матеріалів, сировини, комплектуючих виробів та напівфабрикатів на складах, у незавершеному виробництві та залишках готової продукції. У разі коли балансова вартість таких запасів на кінець звітного кварталу перевищує їх балансову вартість на початок того ж звітного кварталу, різниця вираховується з суми валових витрат платника податку у такому звітному кварталі. У разі, коли вартість таких запасів на початок звітного кварталу перевищує їх вартість на кінець того ж звітного кварталу, різниця додається до складу валових витрат платника податку у такому звітному періоді.
Статтею 4 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність” визначено, що для визначення фінансового результату звітного періоду необхідно порівняти доходи звітного періоду з витратами, що були здійснені для отримання цих доходів. При цьому доходи і витрати відображаються в бухгалтерському обліку та фінансовій звітності в момент їх виникнення, незалежно від дати надходження або сплати грошових коштів.
Відповідно до ст. 9 вищевказаного Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення Для контролю та впорядкування оброблених даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Господарські операції повинні бути відображені в облікових регістрах у тому звітному періоді, в якому вони були здійснені.
Як встановлено судом, 27 вересня 2002 року на Українській товарній біржі ТОВ "Конвалія" уклало з Державним підприємством «Управління по експлуатації адмінбудинків державних податкових органів у Сумській області» біржовий договір купівлі-продажу, відповідно до якого ТОВ "Конвалія" купило 26 одиниць залізнично-дорожнього транспорту, згідно додатку № 1 до договору від 27.09.2002 року на суму 252 920 грн. 90 коп.
Термін оплати цистерн був встановлений 27 вересня 2002р., а поставки - після оплати, самовивозом з території ВАТ АК "Свема.
Передоплата за залізнично-дорожній транспорт в сумі 252920 грн. 90 коп. була перерахована платіжним дорученням № 233 від 27 вересня 2002 року на розрахунковий рахунок ДП «Управління по експлуатації адмінбудинків державних податкових органів у Сумський області».
07 жовтня 2002 року позивач одержав від Державного підприємства «Управління по експлуатації адмінбудинків державних податкових органів у Сумський області» накладну № 175 від 30.09.2002 р. на 26 одиниць залізнично-дорожнього транспорту на суму 252 920 грн. 90 коп., у т.ч.ПДВ-42153,48 грн.
Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 23.11.2004 р. по справі № 8/39, порушеної за позовом ТОВ “Конвалія” до ДП “Управління по експлуатації адміністративних будівель ДПА в Сумській області”, ВАТ “Свема”, Шосткинської ОДПІ та Шосткинського відділення держказначейства про стягнення 110 300 грн. встановлено, що транспорт по договору купівлі-продажу від 27.09.2002р. був отриманий позивачем в кількості 21 одиниці по наказам-перепусткам №№ 257, 258 від 13.10.2003р., тобто за межами перевіряємого періоду. Як пояснили представники позивача, що не заперечується і відповідачем, отримати товар 30.09.2002р. він не мав можливості, оскільки на ВАТ “Свема”, де знаходився товар (залізничний транспорт) існує перепускна система, що підтверджується наданими позивачем відомчими документами. Отриманий за зазначеними наказами-перепустками товар оприбутковано позивачем в жовтні 2003р., що підтверджується відомістю обліку розрахунків з постачальниками за 2003р. рах. 631, матеріальними картками №№ 96-105 за 2003р.
Залізно-дорожній транспорт за договором купівлі-продажу від 27.09.2002 р. в кількості 21 одиниць був отриманий позивачем від Державного підприємства «Управління по експлуатації адмінбудинків державних податкових органів у Сумський області» 13 жовтня 2003 року по наказам-пропускам з № 254 по №258. З урахуванням специфіки вивозу товару за даним договором первинним бухгалтерським документом, який би підтверджував факт передачі товару є наказ-пропуск.
Залізничні цистерни в кількості 21 шт. були оприбутковані в день їх фактичного одержання і були відображенні в бухгалтерському обліку. Дані з/д цистерни купувалися з метою подальшого перепродажу, підтвердженням чому є їх подальша реалізація іншим особам, тому витрати на їх придбання не можуть підлягати амортизації, тому що згідно пп.8.1.2 п.8.1 ст.8 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" амортизації підлягають витрати на придбання основних фондів і нематеріальних активів для власного виробничого використання.
Таким чином, порушень п.5.9. ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» з боку позивача не було.
За таких обставин, суд вважає вимоги позивача правомірними, обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Заперечення відповідача суд до уваги не приймає, так як оспорюване податкове повідомлення - рішення прийнято з порушенням вимог чинного законодавства.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 158, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
1.Позов задовольнити.
2.Визнати нечинним податкове повідомлення - рішення Шосткинської об'єднаної державної податкової інспекції № 1127 від 15.09.2003 року про донарахування податку на прибуток в сумі 47 700 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 19 080 грн.
3.Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.
4.Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
5.Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя В.М. Моїсеєнко
В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Повний текст постанови підписано 06.06.2006 року.
Моїсеєнко Віктор Миколайович.