Справа № 2-а-799/11

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

в порядку скороченого провадження

            16 березня 2011 року                                                                       м.Тячів

Тячівський районний суд Закарпатської області в особі судді Решетар В.І., розглянувши у порядку скороченого провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України у Тячівському районі про поновлення пропущеного строку для звернення до суду та нарахування недоплаченої соціальної державної допомоги як дитині війни,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася в суд з адміністративним позовом до управління Пенсійного фонду України у Тячівському районі про поновлення пропущеного строку для звернення до суду та нарахування недоплаченої соціальної державної допомоги як дитині війни.

Свої позовні вимоги мотивує тим, що вона народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 і відповідно до ст. 1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»є дитиною війни та з 1 січня 2006 року їй до пенсії повинна виплачуватись щомісячна соціальна допомога у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком. Виплата надбавки до пенсії повинна здійснюватись відповідачем, так як основним завданням органів Пенсійного фонду України є забезпечення своєчасного і у повному обсязі фінансування і виплати пенсій та інших виплат, які згідно законодавства здійснюються за рахунок коштів фонду та інших джерел, визначених чинним законодавством. Всупереч положенням ст. 22 Конституції України, якою передбачено, що при прийнятті нових законів або внесенні змін до діючих законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод, бюджетним законодавством дію ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» було зупинено відповідно на 2006 та 2007 роки. ЇЇ законні права було обмежено прийняттям неконституційних правових актів, а про факт порушення їй стало відомо лише після висвітлення зазначених подій у засобах масової інформації і тому, строки звернення до суду про відновлення порушених прав нею були пропущені. Просить продовжити строк на звернення до суду та зобов'язати управління Пенсійного фонду України в Тячівському районі нарахувати їй, як дитині війни, щомісячну державну допомогу у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком та забезпечити її виплату за період 2010, 2011 років і справу розглянути у її відсутності.

          Представник відповідача надіслав суду письмові заперечення. В обґрунтування своєї позиції зазначив, що статтею 6 цього Закону передбачено, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. Однак, не передбачено, яким саме органом (Пенсійним фондом або іншим органом), за рахунок яких коштів і джерел та в якому процедурному порядку здійснюється призначення і виплата підвищення пенсій. Зазначена стаття Законом України «Про Державний бюджет України на 2007 рік»взагалі була зупинена на 2007 рік, а на підставі Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік»спочатку була зупинена, а потім визначені нею пільги були запроваджені поетапно. Виплата щомісячної державної соціальної допомоги “дітям війни” згідно Закону України «Про соціальний захист дітей війни»в 2006 році не проводилася у зв'язку з відсутністю механізму їх проведення та коштів, передбачених у Державному бюджеті України, а в 2007 році таке підвищення проводилося тільки тим дітям війни, які визнані інвалідами, що встановлено Законом України «Про Державний бюджет України на 2007 рік». З 01.01.2008 року позивачу нараховується у встановленому порядку щомісячна державна соціальна допомога, а тому посилання позивача на заборгованість УПФУ в Тячівському районі щодо виплати щомісячної державної допомоги за 2008 рік вважає безпідставним. Управління Пенсійного фонду України в Тячівському районі здійснює свої повноваження по ефективному використанню коштів Пенсійного фонду України шляхом фінансування пенсійних виплат за рахунок чітко визначених прибутковою частиною бюджету Пенсійного фонду джерел і відповідно до конкретних напрямів витратної частини бюджету, які використовуються виключно за призначенням і вилученню не підлягають. Враховуючи, що Законом України «Про соціальний захист дітей війни»передбачено фінансування виплат по даному закону із Державного бюджету України, а не із бюджету Пенсійного фонду України, то будь-яких порушень з боку управління Пенсійного фонду України у Тячівському районі не вбачається. Крім цього, вважає безпідставним аргументацію позивача про поважність причин пропуску звернення до суду, оскільки Закон України «Про соціальний захист дітей війни»у встановленому порядку був оприлюднений. Просить в задоволенні позову відмовити.

Вважаю, що в порядку ст. 183-2 ч. 4 КАС України справу слід розглянути без виклику сторін в порядку скороченого провадження.

          Ухвалою Тячівського районного суду від 16 березня 2011 року позовну заяву ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України у Тячівському районі про нарахування недоплаченої державної соціальної допомоги за період з 1 січня 2010 року по        22 серпня 2010 року залишено без розгляду.

Дослідивши матеріали справи , суд дійшов наступного висновку.

У відповідності до ст. 1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», який набув чинності з 1 січня 2006 року, дитиною війни визнається особа , яка є громадянином України та якій на час закінчення ( 2 вересня 1945 року ) Другої світової війни було менше 18 років.

Відповідно до ст.ст. 6, 7 вказаного Закону  дітям війни пенсії підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. Фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим Законом, здійснюється за рахунок Державного бюджету України.

Позивач ОСОБА_1 є ІНФОРМАЦІЯ_1, отримує пенсію по інвалідності, що стверджується даними її паспорту громадянина України та пенсійного посвідчення, тобто, є дитиною війни і має право на пільги, передбачені Законом України «Про соціальний захист дітей війни».

Реалізація особою права, що пов’язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актів національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань, тобто посилання органами державної влади на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов’язань судом не може бути прийняте  до уваги , оскільки у справі «Кечко проти України»Європейський Суд з прав людини констатував, що не приймає аргумент Уряду щодо бюджетних асигнувань, оскільки органи державної влади не можуть посилатись на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов’язань.

Посилання відповідача на неврегульованість питання обчислення розміру пенсії дітям війни чинним законодавством не приймається судом до уваги, так як ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»визначено, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 % мінімальної пенсії за віком. З огляду на наведене, дане питання  врегульоване чинним законодавством України.

Відповідно до п. 1, 3, 15 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого постановою КМУ від 24.10.2007 року Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України , одним з основних завдань якого є забезпечення своєчасного і в повному обсязі фінансування та виплати пенсій та інших виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Пенсійного фонду України та інших джерел, визначених законодавством. Пенсійний фонд України здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Законами України «Про Державний бюджет на 2010 рік»та «Про Державний бюджет на 2011 рік»дія ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»не зупинялася, а відтак вимоги позивача підлягають до задоволення.

Окрім вказаного, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог в частині зобов’язання відповідача нараховувати та виплачувати позивачу надбавку до пенсії відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»в подальшому, оскільки предметом судового захисту можуть бути невизнані, порушені або оспорювані права , свободи чи інтереси особи , а наявність факту порушення у майбутньому встановити не можливо.

Зважаючи на те, що суд не вправі виконувати функції суб’єкта владних повноважень, покладені на нього законом та питання щодо здійснення перерахунку пенсії відносяться до компетенції органів Пенсійного фонду України, суд вважає необхідним зобов’язати управління Пенсійного фонду України в Тячівському районі здійснити перерахунок щомісячного підвищення до пенсії позивачу, починаючи з 22 серпня 2010  року по 16 березня 2011 року відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»та здійснити її виплату.

Керуючись ч. 2 ст.152 Конституції України, ст.ст. 1, 6, 7 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», ст.ст. 6, 11, 71, 72, 122 ч. 3, 158-163, 183-2  КАС України, суд,

                                          П О С Т А Н О В И В:

Позов задовольнити частково.

Зобов’язати управління Пенсійного фонду України у Тячівському районі провести перерахунок та виплату недоплаченого підвищення пенсії ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, як це передбачено ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»з урахуванням раніше виплачених сум, починаючи з 22 серпня 2010 року по 16 березня 2011 року.

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Тячівський районний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення або з дня отримання копії постанови.

          Головуючий:                                                                                                 Решетар В.І.