Справа №: 1-65/11

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

        28 лютого 2011 року                                                    м.Андрушівка

Андрушівський районний суд Житомирської області в складі :

головуючого  судді     Брагіна В.І.

при секретарі               Лавренчук  Л.М.

з участю прокурора     Кравчук Н.Є.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Андрушівка кримінальну справу по обвинуваченню

ОСОБА_1,

ІНФОРМАЦІЯ_1,уродженця с.Глинівці, Андрушівського району

Житомирської області,українця

гр-на України,з середньою-спеціальною освітою,не працюючого, одруженого,маючого на

утримані неповнолітнього сина – ОСОБА_2,ІНФОРМАЦІЯ_9 року

народження, проживаючого : АДРЕСА_1,не судимого,-

за ст.164 ч.1 КК України,-

                                                             встановив :

Згідно рішення Славутського міськрайонного суду Хмельницької області  від 23 квітня 2009 року ОСОБА_1 зобов’язаний сплачувати аліменти на користь ОСОБА_3 на утримання сина - ОСОБА_2,ІНФОРМАЦІЯ_5,в сумі 250 гривень щомісячно,починаючи з 29 січня 2009 року і до його повноліття.В порушення встановленого рішенням суду обов’язку,підсудний,починаючи з 29 січня 2009 року по 01 січня 2011 року аліменти взагалі не сплачував,умисно ухилявся від сплати аліментів та ніякої матеріальної допомоги на утримання сина не надавав,незважаючи на неодноразові попередження державної виконавчої служби в Андрушівському районі Житомирської області.Станом на 01 січня 2011 року заборгованість по аліментам становить 5750 гривень.

В судовому засіданні підсудний свою вину визнав повністю та пояснив,що згідно рішення Славутського міськрайонного суду Хмельницької області від 23 квітня 2009 року він зобов’язаний сплачувати аліменти на користь ОСОБА_3 на утримання неповнолітнього сина -  ОСОБА_2,ІНФОРМАЦІЯ_5 в сумі 250 гривень щомісячно,починаючи з 29 січня 2009 року.Він жодного разу аліменти не сплатив,ніякої матеріальної допомоги на утримання сина не надає.Офіційно він не працевлаштований,на обліку в Андрушівському районному центрі зайнятості не перебуває,роботу не шукає хоча і працездатний. З січня місяця 2009 року по березень місяць 2010 року він проживав в АДРЕСА_2 але згодом,з метою уникнення від попереджень та викликів,не попередивши ВДВС Андрушівського РУЮ змінив своє місце проживання та проживає в АДРЕСА_1.Також ігнорує на звернення колишньої дружини ОСОБА_3  про сплату аліментів.Зазначив,що усвідомлює,що є рішення суду і повинен сплачувати аліменти.В подальшому зобов’язується щомісячно сплачувати аліменти та в найкоротший термін погасити заборгованість по них.  

Крім визнання вини підсудним,його вина в інкримінованому йому злочині доведена дослідженими в судовому засіданні  доказами:

З рішення Славутського міськрайонного суду Хмельницької області від 23 квітня 2009 року,вбачається,що з ОСОБА_1 стягнуто аліменти на користь ОСОБА_3 на утримання сина - ОСОБА_2,ІНФОРМАЦІЯ_5,в сумі 250 гривень щомісячно,починаючи з 29 січня 2009 року і до повноліття дитини (а.с.5).

З копії виконавчого листа № 2-326 від 23.04.2009 року, вбачається,що підсудний зобов’язаний сплачувати аліменти на користь ОСОБА_3 на утримання ОСОБА_2,ІНФОРМАЦІЯ_5,в сумі 250 гривень щомісячно (а.с.6).

З довідки-розрахунку заборгованості Державної виконавчої служби в Андрушівському районі № 58 від 14.01.2011 року видно,що підсудний з 01.02.2009 року по 1.01.2011 року не сплачував аліменти на утримання сина,заборгованість по них,станом на січень 2011 року становить 5750 грн. (а.с.4).

Копії попереджень Державної виконавчої служби в Андрушівському районі про кримінальну відповідальність за ухилення від сплати аліментів з повідомленням розміру заборгованості,що постійно збільшувалась,виклики до відділу,які надсилались підсудному свідчать про те що він на них не реагував і аліменти не сплачував (а.с.14-15).

Свідок ОСОБА_3 пояснила суду,що перебуває у шлюбі з ОСОБА_1 і від спільного проживання в них є син ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_8,який перебуває на її утриманні.Згідно рішення Славутського міськрайонного суду Хмельницької області №2-326 від 23 квітня 2009 року ОСОБА_1 зобов’язаний сплачувати аліменти на її користь на утримання сина,але з січня 2009  року по теперішній час ОСОБА_1 аліментів не сплачує,ніякої матеріальної допомоги на утримання дитини не надає,проживає з другою родиною,з метою ухилення від сплати аліментів змінює місце проживання.

Перевіривши вищенаведені докази в їх сукупності,суд прийшов до висновку,що вина ОСОБА_1 в злісному ухиленні від сплати встановлених рішенням суду аліментів на утримання сина доведена повністю і кваліфікує його навмисні дії за ст.164 ч.1 КК України.

Згідно ст.66 КК України обставиною,що пом’якшує покарання підсудного є щире каяття у вчиненому злочині.

Згідно ст.67 КК України обставин,що обтяжують покарання підсудного не має.

Обираючи покарання підсудному,суд враховує ступінь тяжкості вчиненого,те що злочин,передбачений ст.164 ч.1 КК України є злочином невеликої тяжкості;особу підсудного,не судимий,повністю визнав свою вину і розкаявся у вчиненому,позитивно характеризується по місцю проживання.Виходячи з викладеного суд  вважає,що виправлення підсудного можливе без ізоляції від суспільства,тому обирає йому покарання у вигляді громадських робіт.

Цивільний позов не заявлений,речові докази та судові витрати відсутні.

Керуючись ст.ст.323,324 КПК України,суд,-

                                                                     засудив :

ОСОБА_1 за ст.164 ч.1 КК України визнати винним і призначити йому покарання  - 120 (сто двадцять) годин громадських робіт.

Міру запобіжного заходу до набрання вироком законної чинності стосовно засудженого обрати у вигляді підписки про невиїзд.

Вирок може бути оскаржений до Житомирського апеляційного суду через Андрушівський районний суд Житомирської області  протягом 15 діб з моменту його проголошення.

                Суддя:В. І. Брагін