Справа №  2-96/11

РІШЕННЯ

Іменем УКРАЇНИ

14 березня 2011 року Ворошиловський районний суд м. Донецька у складі:

головуючого: судді Князькова В.В.

при секретарі: Щукіній О.В.

за участі: позивача  ОСОБА_1, представника позивача ОСОБА_2, представника відповідача Келембет М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ВУСО»про стягнення суми страхового відшкодування, штрафних санкцій та моральної шкоди, суд -   

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 19.03.2008 року звернувся до суду з даним позовом до ЗАТ СК «ВУСО»та просить стягнути з відповідача на свою користь суму страхового відшкодування внаслідок настання страхового випадку: дорожньо-транспортної пригоди, що сталася 25.06.2007 року на вул.Бірюзова в Кіровському районі м.Донецька, за участю автомобіля марки «ВАЗ-11193»реєстраційний номер НОМЕР_1, під керуванням його - водія ОСОБА_1 та автомобіля марки «ГАЗ 3221»реєстраційний номер НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_4

Відповідачем йому було відмовлено у виплаті страхового відшкодування з тієї підстави, що він, начеб то, використовував застрахований автомобіль у якості таксі, що суперечить умовам договору.

Однак, зазначив позивач, він автомобіль марки «ВАЗ-11193»реєстраційний номер НОМЕР_1 у якості таксі не використовує та ніколи не використовував. Вказана обставина підтверджується протоколом огляду місця події, показаннями свідків.

Просив визнати дії відповідача неправомірними та стягнути з відповідача на свою користь:

- суму страхового відшкодування з урахуванням установленого індексу інфляції в розмірі 59581,67 грн.;

- суму пені в розмірі 0,1 % вартості надання послуги за кожний день прострочення –14042,6 грн. за прострочення виплати страхового відшкодування;

- суму заподіяних збитків у розмірі 6923,1 грн.;

- стягнути із ЗАТ «Страхова компанія ВУСО» на його користь видатки по оплаті стоянки автомобіля на СП ЗАТ «Донецьк-Лада»у сумі 1602 грн.;

- стягнути із ЗАТ «Страхова компанія «ВУСО» на його користь у якості компенсації моральної шкоди 10000 грн.;

- стягнути із ЗАТ «Страхова компанія «ВУСО» на його користь - видатки, пов'язані з оплатою послуг адвоката в сумі - 1500 грн.;

- стягнути з відповідача судовий збір у 68 грн. 50 коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 30 грн.

У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 уточнив свої вимоги, посилаючись на наступні обставини: 22 лютого 2007 року між ним та закритим акціонерним товариством «Страхова компанія ВУСО»був укладений договір добровільного страхування транспортного засобу за №33754-02-02, згідно з яким були застраховані його майнові інтереси, пов'язані з володінням, користуванням і розпорядженням автомобілем «ВАЗ-11193»державний реєстраційний номер НОМЕР_3. Розмір страхової суми дорівнював вартості автомобіля та становив 54500 грн.

25 червня 2007 року його автомобіль потрапив у дорожньо-транспортну пригоду, тобто настав страховий випадок, у результаті якого його автомобіль одержав значні механічні ушкодження. Розмір завданого йому, позивачу, матеріального збитку становить 49100 грн.

На його адресу надійшов лист від ЗАТ «Страхова компанія ВУСО»вих. №296 від 10 вересня 2007 року, яким відповідач відмовив йому у виплаті страхового відшкодування за договором добровільного страхування транспортного засобу №33754-02-02 від 22 лютого 2007 року за фактом настання страхової події, у зв'язку з ушкодженням застрахованого автомобіля «ВАЗ-11193» державний реєстраційний номер НОМЕР_3.

Свою відмова відповідач мотивував тим, що, начеб то, він –позивач,  на момент здійснення дорожньо-транспортної пригоди, перевозив у своєму автомобілі пасажира, використовуючи автомобіль у якості «таксі», чим порушив п.п.11.2.10, 11.1.8 Договору страхування.

Тому на підставі п.п.11.6 і 11.7 зазначеного договору, зазначено у листі відповідача, Страховик має право відмовити у виплаті страхового відшкодування, у випадку невиконання Страхувальником умов договору, або у випадку навмисного викривлення або приховання обставин настання страхового випадку.

Вважає зазначені затвердження Відповідача надуманими та необґрунтованими, спрямованими на ухиляння від виплати страхового відшкодування, тому що вони не відповідають дійсності.

Вказує, що у режимі таксі він свій автомобіль не використовував, і реквізитів таксі на його автомобілі встановлене не було, що підтверджується результатами огляду місця події й ушкодженого автомобіля, що проводилися працівниками міліції, у ході яких не було виявлено слідів використання автомобіля в режимі таксі. На момент події він їхав в автомобілі з роботи зі своїм знайомим ОСОБА_5 Зі своєї сторони він виконав усі умови договору, а саме: вніс усі страхові платежі в розмірі й у строки згідно з умовами договору; застрахував ризик настання ДТП; вчасно повідомив відповідача про настання страхової події, надавши всі документи необхідні для виплати страхового відшкодування.

У зв'язку з викладеним, відмова відповідача у виплаті страхового відшкодування є неправомірною.

У пункті 7.1.3 Договору страхування встановлене, що страховик зобов'язаний протягом 10 робочих днів від дня одержання всіх необхідних документів скласти страховий акт.

Страхове відшкодування згідно п.7.1.4 Договору страхування повинне бути виплачене протягом 5 робочих днів після складання Страхового акту, якщо подія буде кваліфікована як страховий випадок. На момент складання Страхового акту, у страховика були всі підстави для визнання випадку страховим, а отже із цього моменту підлягає обчисленню граничний строк виплати страхового відшкодування.

У п.12.1 Договору страхування говориться про те, що Страховик несе майнову відповідальність за несвоєчасне здійснення виплати страхового відшкодування шляхом сплати Страхувальникові пені в розмірі 0,1 % від суми несвоєчасно виплаченого страхового відшкодування за кожний календарний день прострочення виплати.

Під час дорожньо-транспортної пригоди його автомобіль одержав значні ушкодження кузова та його відновлення економічно недоцільне, тому що вартість відбудовного ремонту перевищує його ринкову вартість, тобто настала повна загибель автомобіля.

Згідно п.3.2 Договору страхування, страхова сума становить 54500 грн.

Страхове відшкодування, що підлягає виплаті у випадку повної загибелі автомобіля становить 54500.00 - 5400.00 = 49100.00 грн.

10 вересня 2007 року відповідач прийняв рішення про відмову у виплаті страхового відшкодування. Тобто із цього числа почався відлік прострочення виплати страхового відшкодування. На момент подачі заяви про уточнення позовних вимог строк прострочення з 10 вересня 2007 року по 23 червня 2008 року склав 286 днів.

Таким чином, відповідно до п.12.1 Договору страхування, відповідач за прострочення виплати страхового відшкодування за станом на 24 червня 2008 року зобов'язано сплатити пеню в розмірі 49.1 х 286 = 14042.6 грн.  

Зазначив, що частиною другої статті 625 Цивільного кодексу України, передбачена відповідальність за порушення грошового зобов'язання:

Тобто відповідач повинен сплатити йому суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції, що становить: (49100+ 14042,6) х 16,6 % = 10481,67 грн.

Крім того, у результаті порушення відповідачем умов договору страхування й відмови у виплаті страхового відшкодування, він зазнав збитків, заподіяних порушенням його права на одержання страхового відшкодування та неможливістю скористатися коштами, що є упущеною внаслідок цього вигодою. У той же час страхове відшкодування за час знаходження його у Відповідача приносило йому прибуток у розмірі депозитних ставок банків.

Розмір збитків, виходячи із середньої депозитної ставки банків за 2007 рік рівної 14.1 % склав: 49100 х 14,1% = 6923.1 грн.

У зв'язку із тим, що його автомобіль не міг самостійно пересуватися, він доставив його на вимогу відповідача та СП ЗАТ «Донецьк-Лада»для огляду та дефектовки, з метою визначення розміру збитку, де чекаючи виплати страхового відшкодування автомобіль простояв з 29.06.2007 року по 04.12.2007 року. За зберігання автомобіля на стоянці СП ЗАТ «Донецьк-Лада»йому довелося сплатити 1602 грн.  

Також неправомірними діями відповідача йому була заподіяна моральна шкода, яка виразилася в тому, що укладаючи договір страхування, він заплатив за послугу страхової компанії страховий платіж у загальній сумі 2834.00 грн., розраховуючи, що при настанні страхового випадку одержу можливість відновити автомобіль. Через відмову Відповідача виплатити йому страхове відшкодування, він не можу придбати новий автомобіль через відсутність на це коштів. З вини відповідача він на тривалий час залишився без транспортного засобу, чим був порушений його звичний спосіб життя.

Втративши автомобіля, він проте змушений був погашати заборгованість банку за договором кредиту разом з відсотками за користування кредитом, залишаючись при цьому без автомобіля.

З вини відповідача він повинен витрачати свій особистий час на поїздки в суд, у різні організації, щоб довести, свою правоту. Усе це тримає його у постійній нервовій напрузі, не дає йому спокою, у зв'язку із чим, він став дратівливим, нестриманим і різким у спілкуванні зі своїми близькими та знайомими, у результаті чого в нього погіршилися з ними відносини.

Моральна шкода він оцінює у 10000 грн., тому що вважаю, що ця сума зможе компенсувати йому ті переживання, які він відчуває протягом тривалого часу з вини відповідача.

Оскільки, він не має юридичної освіти, то змушений був вдатися до допомоги адвоката та укласти договір про надання правової допомоги, договірна ціна за яким становить 1500 грн.

У судовому засіданні позивач уточнив свої вимоги. Просив стягнути з відповідача на свою користь:

- суму страхового відшкодування у розмірі, зазначеному у висновку експерта та за виключенням франшизи, у 29676,55-545=29131,55 грн.;

- суму пені із розрахунку 0,1 % за кожен календарний день від суми несвоєчасно сплаченого страхового відшкодування у розмірі: 29131,55х0,001х286=8485,62 грн.;

- витрати по оплаті стоянки автомобіля на СП ЗАТ «Донецьк-Лада» у сумі 1602 грн.;

- моральну шкоду у 10000 грн.;

- витрати на правову допомогу у сумі 1500 грн. та витрати на проведення експертиз у сумі, відповідно: 928,8 грн. та 1147,2 грн.;

- судовий збір у сумі 68,6 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення в сумі 30 грн.

Представник позивача ОСОБА_2 підтримував вимоги свого довірителя. Просив позов задовольнити.

Представник відповідача за довіреністю Келембет М.В. у судовому засіданні позов не визнав і суду пояснив, що, дійсно, автомобіль позивача марки «ВАЗ-11193»реєстраційний номер НОМЕР_1, відповідно до договору добровільного страхування транспортного засобу за №33754-02-02, знаходиться під страховим захистом у ПАТ “Страхова компанія «ВУСО».

Після звернення позивача до компанії із заявою про виплату страхового відшкодування, зазначив представник відповідача, було встановлено, що застрахований транспортний засіб використовувався позивачем у якості «таксі».

Тому, ПАТ “Страхова компанія «ВУСО»було правомірно відмовлено у задоволенні заяви   позивача.    

Просив у задоволенні позову відмовити.

Представник третьої особи –АКБ «ТАС-Комерцбанк»у судове засідання не з’явився. Надав заяву про розгляд справи у його відсутність.

Суд, заслухавши пояснення позивача, представників позивача та відповідача, дослідивши матеріали справи, вважає за необхідне позов в частині відшкодування матеріальної шкоди задовольнити частково, а у задоволенні позову в частині відшкодування моральної шкоди відмовити, виходячи з наступного.

Відповідно до ст..509 ЦК України, зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію, зокрема, сплатити гроші, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Стаття 525 ЦК України передбачає, що одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Стаття 526 ЦК України передбачає, що зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

Статтею 979 ЦК України передбачено, що за договором страхування одна сторона (страховик) зобов’язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові пла тежі та виконувати інші умови договору.

Стаття 988 ЦК України передбачає, що страховик зобов'язаний … у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату у строк, встановлений договором...

Страхова виплата за договором майнового страхування і страхування відповідальності (страхове відшкодування) не може перевищувати розміру реальних збитків. Інші збитки вважаються застрахованими, якщо це встанов лено договором.

Стаття 989 ЦК України передбачає, що страхувальник зобов'язаний … при укладенні договору страхування надати страховикові інформацію про всі відомі йому обставини, що мають істотне значення для оцінки стра хового ризику, і надалі інформувати його про будь-які зміни страхового ри зику …, повідомити страховика про настання страхового випадку у строк, вста новлений договором.

Стаття 990 ЦК України передбачає, що страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника (його правонаступника) або іншої особи, виз наченої договором, і страхового акта (аварійного сертифіката).

Стаття 991 ЦК України передбачає, що страховик має право відмовитися від здійснення страхової виплати у разі … подання страхувальником завідомо неправдивих відомостей про об'єкт страхування або про факт настання страхового випадку …

Статтею 992 ЦК України передбачено, що у разі несплати страховиком страхувальникові або іншій особі страхо вої виплати страховик зобов'язаний сплатити неустойку в розмірі, встановленому договором або законом.

Як встановлено в судовому засіданні, 22 лютого 2007 року між позивачем з одного боку (страхувальник) та відповідачем (страховик) –з іншого, було укладено договір добровільного страхування транспортного засобу за №33754-02-02, згідно з яким були застраховані майнові інтереси позивача, пов'язані з володінням, користуванням і розпорядженням автомобілем «ВАЗ-11193»державний реєстраційний номер НОМЕР_3. Розмір страхової суми дорівнював вартості автомобіля та становив 54500 грн. Термін дії даного договору один рік. (а.с.14-15).

25.06.2007 року о 15 год., тоб то, в момент дії договору страхування, на вул.Бірюзова в Кіровському районі м.Донецька, за участю автомобіля марки «ВАЗ-11193»реєстраційний номер НОМЕР_1 під керуванням позивача ОСОБА_1 та автомобіля марки «ГАЗ 3221»реєстраційний номер НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_4, сталася дорожньо-транспортна пригода, в ході якої автомобілю позивача були заподіяні механічні ушкодження (а.с.22).

Після ДТП позивачем на ім’я відповідача протягом 3-х днів, і даного факту сторони у судовому засіданні не заперечували, було здано заяву на виплату страхового відшкодування на його, позивача, користь.

Відповідачем вказана подія була визнана страховою, однак, із посиланням на п.п.11.1.7., 11.1.8. та 11.2.10 договору добровільного страхування наземного транспорту №33754-02-02 від 22.02.2007 року, які передбачають, що на момент ухвалення рішення про виплату страхового відшкодування буде встановлено, що страхувальник повідомив страховикові свідомо недостовірні дані про об'єкт страхування або про обставини, що істотно впливають на розмір страхового ризику, або вчасно не повідомив про виникнення таких обставин, а також внаслідок того, що збитки виникли у результаті використання транспортного засобу у якості таксі, у виплаті позивачеві було відмовлено (а.с.16, 17).

Однак, суд вважає, що висновки відповідача про те, що збитки виникли внаслідок використання позивачем застрахованого автомобіля у якості таксі, не можна визнати достовірними.

Так, відповідачем, як на доказ вказаної обставини робиться посилання на пояснення свідка ОСОБА_4

Однак, зазначений свідок у судовому засіданні не підтвердив того факту, що автомобіль позивача на момент ДТП використовувався тим у якості «таксі».

Допитані у суді свідки ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_5 спростували факт використання позивачем автомобіля у якості «таксі».

Таким чином, суд приходить до висновку, що із боку відповідача суду не надано достовірних доказів використання позивачем застрахованого автомобіля у якості «таксі», а тому, суд вважає, що відмова із боку відповідача позивачу за вказаними обставинами, є неправомірною.

Відповідно до висновку експерта №7001/27 від 25.01.2011 року, вартість відновлювального ремонту застрахованого автомобіля, становить 29676,55 грн. (а.с.151-162). При цьому, розмір вказаного збитку сторони не оспорювали.

Разом із тим, вважаючи, що вказана ДТП є страховим випадком, у розумінні п.4.1.1.1. Договору страхування, суд вважає за необхідне, у відповідності із ст.ст.979, 985 ЦК України, стягнути страхову суму у розмірі за виключенням франшизи у 545 грн.: 29676,55 - 545 = 29131,55 грн., на користь позивача.

Окрім того, у відповідності із положеннями п.12.1. Договору страхування, відповідач повинен виплатити позивачу пеню за прострочення виплати страхового відшкодування у розмірі 0,1 % від суми несвоєчасно виплаченого страхового відшкодування за кожний календарний день прострочення виплати із розрахунку за період із 10 вересня 2007 року (момент відмови) по 23 червня 2008 року (момент подачі заяви про уточнення позовних вимог), склав 286 днів.

Таким чином, відповідно до п.12.1. Договору страхування, відповідач за прострочення виплати страхового відшкодування станом на 24 червня 2008 року зобов'язаний сплатити позивачу пеню у розмірі: 29131,55х0,001х286 = 8485,62 грн.  

Із урахуванням пені, сума страхового відшкодування складає: 29131,55+8485,62=37617,17 грн.

Також, підлягає до стягнення з відповідача на користь позивача: витрати на проведення експертиз у сумі, відповідно: 928,8 грн. та 1147,2 грн., судовий збір в сумі 51 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення в сумі 30 грн.

Витрати на правову допомогу повинні бути стягнені, виходячи з участі представника у судових засіданнях 24.06.2008 року –1 год., 28.05.2010 року –1 год., 6.07.2010 року –1 год., 13.10.2010 року –1 год., у наступному розмірі: 0,4х(605+884+888+907)=1313,6 грн.

Що стосується вимог про стягнення витрат по оплаті стоянки автомобіля на СП ЗАТ «Донецьк-Лада»у сумі 1602 грн., то позивачем суду не надано достатніх доказів того, що саме відповідачем його було примушено утримувати застрахований автомобіль на вказаній стоянці.

Позивач посилається на те, що затримкою виплати йому була спричинена моральна шкода у розмірі 10000 гривень.

Згідно п.4 ч.1 ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема відшкодування збитків та моральної шкоди.

Договором від 22.02.2007 року між позивачем та ЗАТ “Страхова компанія «ВУСО»не передбачені правові наслідки відшкодування моральної шкоди.

Згідно ст.992 ЦК України, у разі несплати страховиком страхувальникові або іншій особі страхової виплати, страховик зобов’язаний сплатити неустойку в розмірі, встановленому договором або законом.  

Згідно ст.22 Закону України "Про захист прав споживачів" при задоволенні вимог споживача, суд одночасно вирішує питання щодо відшкодування моральної (немайнової) шкоди.

Відповідно до ст.4 Закону України "Про захист прав споживачів", споживачі під час придбання, замовлення або використання продукції, яка реалізується на території України, для задоволення своїх особистих потреб мають право на: відшкодування шкоди (збитків), завданих дефектною чи фальсифікованою продукцією або продукцією неналежної якості, а також майнової та моральної (немайнової) шкоди, заподіяної небезпечною для життя і здоров'я людей продукцією у випадках, передбачених законодавством.

Стаття 1167 ЦК України на виниклі правовідносини не розповсюджується.

Таким чином, аналізуючи нормативну базу, суд приходить до висновку, що відшкодування моральної шкоди, внаслідок  несплати або несвоєчасної сплати страховиком страхувальникові або іншій особі страхової виплати, не передбачено законом.

Тому суд вважає за необхідне відмовити позивачу в задоволенні позову в частині відшкодування моральної шкоди.

Всього підлягає до стягнення: 29131,55+8485,62+928,8+1147,2+51+30+1313,6=41087,77 грн.

В силу ст..88 ЦПК України, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача в дохід держави: судовий збір у сумі: 376,17-51=325,17 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення в сумі 90 грн.

На підставі ст.ст.509, 525, 526, 979, 988, 989, 990, 991, 992 ЦК України та, керуючись ст.ст.213-215 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ВУСО»про стягнення суми страхового відшкодування, штрафних санкцій –задовольнити частково.

Стягнути з приватного акціонерного товариства “Страхова компанія «ВУСО»на користь ОСОБА_1: суму страхового відшкодування в розмірі 29131,55 грн., пеню за прострочення виплати страхового відшкодування в розмірі 8485,62 грн., витрати на проведення експертиз у сумі, відповідно: 928,8 грн. та 1147,2 грн., судовий збір в сумі 51 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення в сумі 30 грн., витрати на правову допомогу в сумі 1313,6 грн., а всього: 41087,77 грн.

Стягнути з приватного акціонерного товариства “Страхова компанія «ВУСО»в дохід держави: судовий збір у сумі 325,17 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення в сумі 90 грн.

У задоволенні позову ОСОБА_1 до приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ВУСО»про стягнення збитків та моральної шкоди –відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Апеляційного суду Донецької області через даний суд протягом 10 днів з дня його оголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення надруковано у нарадчій кімнаті у одному примірнику.

Суддя Ворошиловського районного суду

м. Донецька                                                                                                    Князьков В.В.