Справа №  2-1104/11

Р І Ш Е Н Н Я

іменем У К Р А Ї Н И

22 березня 2011 року Ворошиловський районний суд м. Донецька у складі:

головуючого: судді Князькова В.В.

при секретарі: Леонтьєвій Д.Д.

за участі: представника позивача ОСОБА_1, представника відповідача Кольцової Г.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Донецьку справу за позовом ОСОБА_3 до публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра»»про стягнення суми банківського депозиту та моральної шкоди, суд –

ВСТАНОВИВ:

 Позивач ОСОБА_3 13.01.2011 року звернувся до суду із даним позовом до відповідача, посилаючись на наступні обставини: згідно з договором строкового банківського вкладу (депозиту) №37893014 від 14 квітня 2008 р., що був укладений між ним та Відділенням №2 Філії ВАТ КБ «Надра»Донецького РУ та двічі пролонгований додатковими угодами від 14.04.2009 р. та 24.02.2010 р., він - позивач зобов'язався передати, а відповідач зобов'язався прийняти грошову суму вкладу і виплатити йому - позивачеві суму вкладу та проценти.

Зазначає, що виконуючи узяті на себе зобов'язання він вніс грошові кошти у розмірі 5000 доларів США, що підтверджується доданою до заяви копією квитанції №276 від 14.04.2008 р.

Відповідно до п.2.2. договору та п.1 додаткової угоди від 24.02.2010 р. строк дії договору закінчився 24.08.2010 р.

Оскільки він, зазначає позивач, не мав наміру продовжувати термін дії договору, то згідно п.3.4.5. і п. 4.7. договору та п.3 додаткової угоди від 24.02.2010 р. банк повернув вклад та проценти у сумі 7352,32 долари США на його картковий рахунок.

01.09.2010 р. він зняв з цього рахунку 360,00 доларів США і на рахунку залишилося 6993,00 долари США, що підтверджується копією щомісячного звіту за операціями по картковому рахунку з 30.08.2010 р. по 29.09.2010 р.

Однак, зазначив позивач, коли він 01.10.2010 р. спробував зняти гроші зі свого карткового рахунку, рахунок виявився заблокованим.

Менеджер банку на прохання роз'яснити ситуацію рекомендував йому звернутися до юристів банку, які у свою чергу, запропонували позивачеві звернутися до менеджерів банку та укласти новий договір депозиту.

Зазначає, що 12.10.2010 р. ним було подано заяву на ім'я начальника відділення №2 ВАТ КБ «Надра»Донецького РУ з вимогою про розблокування рахунку повернення грошей, але у термін, що встановлений Законом України «Про звернення громадян», ніякої відповіді отримано не було, картковий рахунок не розблоковано і гроші йому не повернуті.

Згідно ч.2 ст.1060 ЦК України, банк зобов'язаний видати вклад або його частину на першу вимогу вкладника.

Відповідно до ч.1 та ч.2 ст.1066 ЦК України банк зобов'язується виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка, гарантуючи його право безперешкодно розпоряджатися коштами на рахунку.

У ст.1074 ЦК України закріплено імперативний припис, згідно з яким обмеження прав клієнта щодо розпоряджання грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, допускається.

Зазначає, що у порушення цих норм, заблокувавши рахунок, відповідач не виконав розпорядження позивача про повернення грошей з рахунку, чим позбавив його права розпоряджатися грошовими коштами на власний розсуд, що передбачене ч.3 ст.1066 ЦК України.

Також, зазначає позивач, у відповідності до ст.625 ЦК України, відповідач повинен сплатити йому 3 % річних від суми боргу, що складає 47,71 доларів США.

Окрім того, зазначив позивач, відповідачем йому заподіяно моральну шкоду, яка полягає суттєвих душевних переживаннях, що пов'язані з тривогою за долю його багаторічних заощаджень. В результаті незаконних дій банку його матеріальне становище позивача значно погіршилось, оскільки з цих грошей він мав намір погасити борги з комунальних платежів і був вимушений звертатися за матеріальною допомогою до інших осіб. В його сім'ї почали виникати сварки з тієї причини, що він став не в змозі забезпечувати достатній життєвий рівень для себе і своєї сім'ї, а це є порушенням прав громадянина, що закріплені ст.48 Конституції України, і зараз він вимушений витрачати свій час, нерви і гроші на поновлення його порушеного права, що викликає у нього відчуття приниження і залежності від відповідача, тому, що він вимушений просити те, що належить йому по праву. Все це у свою чергу, призвело його до глибоких душевних і моральних страждань.

Його моральні страждання посилились, коли банк не відповів у встановленні законом термін на його заяву про розблокування рахунку та повернення грошей від 12.10.2010 р., чим дав зрозуміти, що не збирається повертати гроші.

Зазначає, що в результаті цих страждань перебуває у стані депресії, виникли головний біль, порушення сну.

Таким чином, вважає позивач, протиправна поведінка відповідача протягом тривалого часу порушила його права та суттєво позначилась на його матеріальному і моральному стані, також на стані його здоров'я.

У зв'язку з характером і глибиною душевних і моральних страждань, які він відчув і відчуває до сих пір, їх тривалістю, а також на підставі принципів розумності та справедливості, оцінив завдану йому моральну шкоду у 2736,00 грн. За основу оцінки моральної шкоди було взято розмір мінімальної заробітної плати помноженої на кількість місяців незаконного користування будинком за період з жовтня 2010 року (момент з якого він, позивач, довідався про те, що його рахунок заблоковано) по грудень 2010 року включно.

Просив стягнути з ВАТ КБ «Надра»на свою користь грошовий вклад у сумі 6993 доларів США, 3% річних у розмірі 47,71 доларів США, моральну шкоду у сумі 2736 доларів США, судові витрати та витрати на правову допомогу.

У судове засідання позивач не з’явився, належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи.

У судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 позов підтримував, надав пояснення аналогічні вказаним у позовній заяві. Просив позов задовольнити.

Представник відповідача Кольцова Г.Л. у судовому засіданні позов не визнала та суду пояснила, що дійсно між позивачем ОСОБА_3 та ВАТ КБ «Надра»14 квітня 2008 р. був укладений договір строкового банківського вкладу № 378930 на суму 5000 доларів США строком на 12 місяців.

Труднощі, які виникають при поверненні депозитних вкладів, стосуються нижченаведеного, а саме: Постановою правління НБУ № 59 від 10.02.2009 р. була призначена тимчасова адміністрація у ВАТ КБ «Надра», а постановою правління НБУ №60 від 10.02.2010 р. було продовжено термін дії прибування тимчасової адміністрації, з метою створення сприятливих умов для відновлення фінансового стану Банку, строком до 11.02.2011 р.

Відповідно до ст.2 ЗУ «Про банки і банківську діяльність», тимчасова адміністрація - процедура, що застосовується Національним банком України при здійсненні банківського нагляду за обставин, передбачених цим Законом», також «фінансове оздоровлення банку - відновлення платоспроможності банку та приведення фінансових показників його діяльності у відповідність із вимогами Національного банку України».

Вказані заходи НБУ були вжиті згідно з чинним законодавством України як такі, що спрямовані на оздоровлення фінансового стану ВАТ КБ «Надра».

У період дії таких заходів з фінансової установи заборонені стягнення за рішеннями судів і вжиття заходів забезпечення таких стягнень.

Зокрема, згідно зі ст.59 Закону України «Про банки і банківську діяльність», рішення суду про стягнення на кошти, які знаходяться на рахунках юридичних чи фізичних осіб, підлягають виконанню, за винятком випадків введення мораторію відповідно до вимог Закону.

Відповідно до ст.80 ЗУ «Про банки і банківську діяльність», з дня свого призначення тимчасовий адміністратор має повне і виняткове право управляти банком та зобов'язаний вживати всіх необхідних заходів для приведення діяльності банку в правову та фінансову відповідність із вимогами цього Закону та нормативно-правовими актами Національного банку України з метою захисту інтересів вкладників та інших кредиторів».

Зокрема, тимчасовий адміністратор має право:

1)          продовжувати або припиняти будь-які операції банку;

2)          виконувати будь-які дії, рішення від імені банку;

Крім того, відповідно до п.5.2, у випадку виникнення форс-мажорних обставин: техногенного, природного та воєнного характеру, соціально-політичного характеру, включаючи міжнародні санкції, валютні обмеження, інші дії уряду держав, які роблять неможливим виконання сторонами своїх зобов'язань, сторони звільняються від виконання своїх обов'язків на час дії зазначених обставин. Таким чином, введення тимчасової адміністрації в Банку та впровадження мораторію на вимоги кредиторів вважаю форс-мажорними обставинами, під час дії яких Банк звільняється від виконання своїх зобов'язань.

Актом який припиняє видаткові операції банку є наказ тимчасового адміністратору №714 від 24.12.2009 р.

Крім того, зазначив представник відповідача, позивач вимагає стягнути на його користь відшкодування моральної шкоди в розмірі 2736,00 грн., що також не може бути прийнято до уваги судом, оскільки жодною нормою законодавства не встановлена можливість відшкодування моральної шкоди у кредитно-фінансових відношеннях.

Щодо нарахування відсотків представник відповідача зазначив, що нарахування припиняється відразу по закінченні дії договору.

Тому, вважає представник відповідача, позивач не вправі вимагати стягнення відсотків за користування депозитним рахунком після закінчення дії депозитного договору, тим більше, що позивачу постійно пропонується пролонгувати депозитні вклади з метою недопущення втрати відсотків. Проте позивач відмовляється від пропозицій банку.

Також зазначив, що залишок коштів на поточному рахунку позивача НОМЕР_1 на 14.02.2011 р. складає 6995,32 долари США, залишок коштів на депозитному рахунку №378930 відсутній, що підтверджується довідкою та поточним звітом за операціями по поточному (картковому) та депозитному рахункам.

Просила у задоволенні позову відмовити.

Суд, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню частково, виходячи з наступних підстав.

Відповідно до ст.8 Конституції України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України та повинні відповідати їй.

Статтею 41 Конституції України та ст.321 Цивільного кодексу України, передбачено, що право власності є непорушним. Кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Також, відповідно до ст.526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 530 ЦК України, передбачено, що у разі, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимага ти його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законо давства.

Стаття 1058 ЦК України передбачає, що за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов'язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених дого вором.

Договір банківського вкладу, в якому вкладником є фізична особа, є публічним договором (стаття 633 цього Кодексу).

До відносин банку та вкладника за рахунком, на який внесений вклад, застосовуються положення про договір банківського рахунка (глава 72 цьо го Кодексу), якщо інше не встановлено цією главою або не випливає із суті договору банківського вкладу.

Стаття 1060 ЦК України передбачає, що договір банківського вкладу укладається на умовах видачі вкладу на першу вимогу (вклад на вимогу) або на умовах повернення вкладу зі спливом встановленого договором строку (строковий вклад).

Договором може бути передбачено внесення грошової суми на інших умовах її повернення.

За договором банківського вкладу незалежно від його виду банк зо бов'язаний видати вклад або його частину на першу вимогу вкладника, крім вкладів, зроблених юридичними особами на інших умовах повернення, які встановлені договором.

Умова договору про відмову від права на одержання вкладу на першу ви могу є нікчемною.

Якщо відповідно до договору банківського вкладу вклад повертається вкладникові на його вимогу до спливу строку або до настання інших обста вин, визначених договором, проценти за цим вкладом виплачуються у розмірі процентів за вкладами на вимогу, якщо договором не встановлений більш ви сокий процент.

Якщо вкладник не вимагає повернення суми строкового вкладу зі спливом строку, встановленого договором банківського вкладу, або повернення суми вкладу, внесеного на інших умовах повернення, після настання визна чених договором обставин договір вважається продовженим на умовах вкла ду на вимогу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ст.1061 ЦК України, банк виплачує вкладникові проценти на суму вкладу в розмірі, встанов леному договором банківського вкладу.

У разі повернення вкладу виплачуються усі нараховані до цього моменту проценти.

Як встановлено у судовому засіданні, 14 квітня 2008 року між позивачем ОСОБА_3 та відповідачем у особі відділення №2 Філії ВАТ КБ «Надра»Донецького РУ, був укладений договір строкового банківського вкладу (депозиту) №37893014 від 14.04.2008 року, за яким позивач зобов'язався передати, а відповідач зобов'язався прийняти грошову суму вкладу і виплатити позивачеві суму вкладу та проценти (а.с.7). Виконуючи узяті на себе зобов'язання, позивач вніс грошові кошти у розмірі 5000 доларів США на рахунок банку, що підтверджується копією квитанції №276 від 14.04.2008 року (а.с.10).

Двічі: 14.04.2009 р. та 24.02.2010 р. додатковими угодами, даний договір було пролонговано (а.с.8-9).

Відповідно до п.2.2. договору та п.1 додаткової угоди від 24.02.2010 року, строк дії договору закінчився 24.08.2010 року.

Після закінчення строку дії договору, банк повернув вклад та проценти у сумі 7352,32 долари США на картковий рахунок позивача.

01.09.2010 року позивач зняв з цього рахунку 360,00 доларів США і на рахунку залишилося 6993,00 долари США, що підтверджується копією щомісячного звіту за операціями по картковому рахунку з 30.08.2010 р. по 29.09.2010 р.

01.10.2010 року при спробі зняти гроші з належного йому карткового рахунку, позивач встановив, що рахунок заблоковано.

12.10.2010 року позивачем було подано заяву на ім'я начальника відділення №2 ВАТ КБ «Надра»Донецького РУ з вимогою про розблокування рахунку та повернення грошей, але ніякої відповіді отримано не було, картковий рахунок не розблоковано і гроші позивачу не повернуті (а.с.17).

Представник відповідача, як на підстави для відмови у задоволенні позову, посилається на наявність форс-мажорних обставин, передбачених п.5.2. договору строкового банківського вкладу (депозиту) №37893014 від 14.04.2008 року, зазначаючи у якості таких: введення тимчасової адміністрації у банку та впровадження мораторію на виконання вимог кредиторів.

У п.5.2. договору зазначено, що «у випадку виникнення форс-мажорних обставин (дії непереборної сили, що не залежить від волі сторін): техногенного, природного та воєнного характеру, соціально-політичного характеру, включаючи міжнародні санкції, валютні обмеження, інші дії уряду держав, які роблять неможливим виконання Сторонами своїх зобов’язань, сорони звільняються від виконання обов’язків на час дії зазначених обставин».

Дійсно:

- постановою Правління Національного банку України №59 від 10.02.2009 року, у банку була введена тимчасова адміністрація та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів строком шість місяців –з 10.02.2009 року по 10.08.2009 року,

- постановою Правління НБУ №452 від 5.08.2009 року було продовжено мораторій на задоволення вимог кредиторів до 10.02.2010 року, КРІМ ЗОБОВ'ЯЗАНЬ ЗА ДОГОВОРАМИ БАНКІВСЬКИХ ВКЛАДІВ (ДЕПОЗИТІВ), договорами банківських рахунків,

- наказом №714 від 24.12.2009 року тимчасового адміністратора банку із 24.12.2009 року було призупинено будь-які видаткові операції по депозитним … рахункам …,

- постановою Правління НБУ №60 від 10.02.2010 року в банку було продовжено тимчасову адміністрацію на один рік –до 11.02.2011 року,

- постановою Правління НБУ №30 від 11.02.2011 року в банку було продовжено тимчасову адміністрацію до 12.08.2011 року.

Однак, суд приходить до висновку, що видання нормативно-правових актів НБУ, а тимчасовий адміністратор за своїм статусом прирівнюється до представника Національного банку України, які зумовлюють юридичну неможливість виконати грошове зобов’язання, не можуть враховуватись судом у якості обставин форс-мажорних обставин, тим самим, звільняючи банки від відповідальності за своєчасне виконання умов договору банківського вкладу. Головну роль у регулюванні відносин з повернення коштів з вкладного (депозитного) рахунку має відігравати саме положення ст..ст.1058, 1060 ЦК України, тоді як норма із підзаконного нормативного акту (наведені постанови НБУ та наказ) мають бути застосовані в тій частині, в якій вони не суперечать відповідним положенням чинного законодавства.

Інакше обмеження прав вкладника розпоряджатися свої коштами, суперечить Конституції України та ЦК України.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про необхідність задоволення позову у вказаній частині та стягнення, у відповідності із положеннями ст..1060 ЦК України, з відповідач на користь позивача суми, визначеної позивачем у заяві у 6993 долари США, що з розрахунку 1 долар США = 7,9477 гривні України, складає: 6993х7,9477=55578 грн. 27 коп.,  

Також, у відповідності із положеннями ст..625 ЦК України, підлягає до стягнення з відповідача на користь позивача сума боргу з урахуванням 3 % річних, а саме: 6993х3%х83:365=47,71х7,9477=379 грн. 18 коп., де: 83 - кількість днів прострочення (з 1.10.2010 р. по 22.12.2010 р.), 365 - кількість днів у році.

В силу ст..84 ЦПК України, підлягають до стягнення з відповідача на користь позивача: витрати на правову допомогу, які повинні були б скласти: за 10 годин роботи представника (а.с.16), при мінімальній заробітній платі станом на 22.12.2010 року у 907 грн., саме на зазначену дату складено акт приймання юридичних послуг: 907,х0,4х10=3628 грн.    

Однак, як витікає з квитанції прибуткового касового ордеру №22/12-1 від 22.12.2010 року, позивачем сплачено представнику 3000 грн., а тому саме ця сума підлягає до стягнення з відповідача на користь позивача.

Також, в силу ст..88 ЦПК України, підлягають до стягнення з відповідача на користь позивача: витрати на інформаційно-технічний розгляд справи в сумі 51 грн., в дохід держави судовий збір в сумі 249, 9 грн., та витрати на інформаційно-технічний розгляд справи в сумі –120 грн., та в дохід держави судовий збір в сумі: 55578,27х0,01-51=504 грн. 78 коп.

Всього підлягає до стягнення з відповідача на користь позивача: 55578,27+379,18+51+120+3000=59128 грн. 45 коп.

У задоволенні позовних вимог про стягнення моральної шкоди необхідно відмовити, оскільки, дані вимоги не засновані на законі.

На підставі ст.ст.526, 530, 623, 625, 1058, 1060, 1061 ЦК України та, керуючись ст.ст.213-215 ЦПК України, суд –

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_3 до публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра»»про стягнення суми банківського депозиту –задовольнити.

Стягнути з публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра»»на користь ОСОБА_3 за договором №378930 строкового банківського вкладу (депозиту) «Мій вибір»оформленого в рамках Пакету послу ПП «Базовий»№945041, укладеного 14.04.2008 року між філією ВАТ КБ «Надра»Донецьке РУ та ОСОБА_3: грошовий вклад в сумі 55578 грн. 27 коп., 3 % річних від простроченої суми у розмірі 379 грн. 18 коп., судовий збір в сумі 51 грн., витрати на інформаційно-технічний розгляд справи в сумі 120 грн., витрати на правову допомогу в сумі 3000 грн., а всього: 59128 грн. 45 коп.

Стягнути з публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра»» в дохід держави судовий збір в сумі 504 грн. 78 коп.

У задоволенні позову про стягнення моральної шкоди –відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Апеляційного суду Донецької області через даний суд протягом 10 днів з дня його оголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення надруковане у нарадчій кімнаті у одному примірнику.

Суддя Ворошиловського районного суду

м. Донецька                                                                                                        Князьков В.В.