Справа №  2-814/11 ЗАОЧНЕ  РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

23 березня 2011 року Ворошиловський районний суд м. Донецька в складі:

головуючого –судді Князькова В.В.,

при секретарі –Леонтьєвій Д.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Донецьку цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства „Укрсоцбанк” в особі Донецької обласної філії ПАТ „Укрсоцбанк” до ОСОБА_1, третьої особи ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду 16.03.2010 року з даним позовом до відповідача про звернення стягнення на предмет іпотеки, посилаючись на  наступні обставини: 04 вересня 2007 року між Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку „Укрсоцбанк” та ОСОБА_2 був укладений Договір кредиту № 170/СМБ/302/21, за умовами якого позивач зобов'язався надати позичальнику кредит на придбання нерухомого майна, в сумі 270 400,00 доларів США, за офіційним курсом НБУ ($ 100,00 = 505,00 грн.) на дату укладення кредитного договору було еквівалентно сумі 1 365 520,00 гривень, зі сплатою 13,5 % річних та кінцевим терміном погашення до 03 вересня 2017 року (п. 1.1., п. 1.2. ст. 1 кредитного договору).

В забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором між позивачем та ОСОБА_1 був укладений Іпотечний договір № 170/СМБ/І/З 02/19-1, посвідчений 04 вересня 2007 року приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу ОСОБА_3 та зареєстрований в реєстрі для реєстрації нотаріальних дій за № 5209.

Предметом іпотеки за іпотечним договором є: підвальне приміщення, № № 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13 IV загальною площею 145,1 кв.м, в будівлі банно-прального літ. А-3, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та належить ОСОБА_1 на праві приватної власності на підставі Договір купівлі-продажу підвального приміщення від 31 серпня 2007 року, посвідченого приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу ОСОБА_4 за реєстровим номером 640, зареєстрованого в Державному реєстрі правочинів 31.08.2007 року за номером витягу 4537610, номер правочину 2318930, зареєстрованого в електронному реєстрі прав власності на нерухоме майно у Комунальному підприємстві Бюро технічної інвентаризації м. Донецька за № 15799052 від 04 вересня 2007 року реєстраційний номер 19843906, номер запису 2580, в книзі 15чн, а обтяження підвального приміщення зареєстроване в Державному реєстрі іпотек на користь позивача 04 вересня 2007 року о 17 годині 01 хвилина згідно з витягом № 14245113, реєстраційний номер запису 5600303, контрольна сума запису 64155ДВД23.

04 вересня 2007 року позивачем на виконання своїх зобов'язань за кредитним договором був наданий, а позичальником ОСОБА_2 у тимчасове та платне користування, що підтверджується розпорядженням від 04 вересня 2007 року та заявою на видачу готівки № 1 від 04.09.2007 року був отриманий кредит на споживчі потреби в сумі 270 400,00 доларів США.

Зі свого боку, позичальник ОСОБА_2 зобов'язався починаючи з листопада 2007 року, щомісячно, не пізніше 10 числа кожного місяця, сплачувати позивачу кредит рівними частками, а саме, по 2253,33 доларів США (п. 1.1. кредитного договору та графік погашення кредиту), та проценти за його використання з розрахунку 13,5% річних (п. 1.1. ст. 1 та п. 2.4. ст. 2 кредитного договору).

Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, а відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У зв'язку з невиконанням позичальником ОСОБА_2 свого обов'язку за кредитним договором, позивачем у відповідності з положеннями ч. 1 ст. 35 Закону Україну „Про іпотеку” позичальнику ОСОБА_2 було надіслано письмову вимогу про усунення порушення (лист № 170-0029 від 09 липня 2009 року) із попередженням про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі її невиконання протягом тридцяти днів. Вимогу позивача позичальник ОСОБА_2 отримав особисто, про що свідчить поштовий штемпель.

Згідно зі ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання наступають правові наслідки, встановлені договором, зокрема, сплата неустойки. Умовами кредитного договору за прострочення строків сплати процентів та строків повернення кредиту передбачена пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несвоєчасно сплаченої суми за кожний день прострочення, що діє у період прострочення (п. 4.1 кредитного договору).

За розрахунком заборгованості по кредитному договору, що додається, загальний розмір невиконаних зобов'язань відповідача ОСОБА_1 перед позивачем станом на 12 березня 2010 року становить 314 322,98 доларів США та складається з: 239 904,89 доларів США –прострочена заборгованість по кредиту; 44 321,26 доларів США –прострочена заборгованість по відсоткам; 23 764,38 доларів США –заборгованість по пені за несвоєчасне повернення кредиту; 2748,52 доларів США –заборгованість по пені за несвоєчасне повернення процентів; 3379,66 доларів США – заборгованість по комісії; 204,27 доларів США –заборгованість по пені по комісії.

Згідно ст. 33 Закону України „Про іпотеку”, у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється в тому числі на підставі рішення суду.

Відповідно до п. 2.4.3, п. 4.1. та п. 4.5.1. Договору іпотеки, у разі невиконання або неналежного виконання відповідачем ОСОБА_1 або позичальником ОСОБА_2 зобов'язань за Договором кредиту, позивач має право задовольнити свої забезпечені іпотекою вимоги шляхом звернення стягнення на Предмет іпотеки на підставі рішення суду.

Згідно п. 1.1., п. 1.4. Договору іпотеки та ст. 7 Закону України „Про іпотеку” за рахунок Предмета іпотеки позивач має право задовольнити свої вимоги за Договором кредиту в повному обсязі, тобто, включаючи, повернення Кредиту, сплату процентів, неустойки (пені, штрафу), відшкодування витрат, пов'язаних з пред'явленням вимог за Договором кредиту та збитків завданих порушенням Договору кредиту.

Відповідно до ч. 1 ст. 35 Закону України „Про іпотеку” у разі порушення основного зобов'язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов'язань, вимога про виконання порушеного зобов'язання у не менш ніж тридцяти денний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі розпочати звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до цього Закону.

Але, згідно до ч. 2 ст. 35 Закону України „Про іпотеку” положення частини першої цієї статті не є перешкодою для реалізації права іпотекодержателя звернутись у будь-який час за захистом своїх ворушених прав до суду у встановленому законом порядку.

Згідно ст. 39 Закону України „Про іпотеку”, у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду в тому числі зазначаються спосіб реалізації предмета іпотеки та початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації. Відповідно до умов п. 1.2. Договору іпотеки заставна вартість Предмета іпотеки визначена на рівні 1 707 319,50 гривень, однак з огляду на теперішню дійсну вартість Предмета іпотеки, позивач вважає за необхідне здійснити звернення стягнення на Предмет іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів у межах процедури виконавчого провадження, з початковою ціною визначеною незалежним експертом на час продажу.

Крім того, оскільки у відповідності до ч. 1 ст. 40 Закону України „Про іпотеку” та ч. 3 ст. 109 Житлового кодексу Української PCP звернення стягнення на передане в іпотеку жиле приміщення є підставою для виселення всіх його мешканців, а у відповідності до ч. 2 ст. 39 Закону України „Про іпотеку” одночасно з рішенням про звернення стягнення на предмет іпотеки суд за заявою іпотекодержателя вправі винести рішення про виселення мешканців, якщо предметом іпотеки є житловий будинок або житлове приміщення.

Відповідно до п. 5.2. Договору іпотеки позивач та відповідач ОСОБА_1, керуючись ст. 5 Закону України „Про третейські суди”, домовилися про те, що у випадку неможливості вирішення спору шляхом переговорів спір розглядається одноособово третейським суддею Ярошовцем Василем Миколайовичем постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків, що знаходиться за адресою: 02002, м. Київ, вул. М. Раскової, 15. У випадку неможливості розгляду спору вказаним третейським суддею спір розглядається третейським суддею Мороз Оленою Анатоліївною або Білоконем Юрієм Миколайовичем у порядку черговості, вказаному у даному пункті. У разі, якщо спір не може бути розглянутий визначеними у даному пункті суддями, суддя призначається Головою Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків у відповідності до чинного Регламенту Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків.

Однак, згідно Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо діяльності третейських судів та виконання рішень третейських судів” від 05.03.2009 року № 1076-VI, який набрав чинності з 31.03.2009 року, частина 1 статті 6 Закону України „Про третейські суди” доповнена новим пунктом 7, який передбачає, що справи у спорах щодо нерухомого майна не підвідомчі третейськими судами. Більше того, згідно пункту 2 розділу II цього ж закону встановлено, що не підлягають примусовому виконанню рішення третейських судів, прийняті до набрання чинності цим Законом і не виконані на день набрання чинності цим Законом, у справах, які відповідно до цього Закону не підвідомчі третейським судам. З огляду на такі законодавчі зміни та обмеження, наявне в Договорі іпотеки третейське застереження, на теперішній час, не може бути застосоване позивачем, а тому, спір про звернення стягнення на Предмет іпотеки може бути вирішений тільки судом загальної юрисдикції –в даному випадку Ворошиловським районним судом м. Донецька.

Просить звернути стягнення на предмет іпотеки за Іпотечним договором № 17/СМБ/І/302/19-1 посвідченим 04 вересня 2007 року приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу ОСОБА_3 та зареєстрований в реєстрі для реєстрації нотаріальних дій за № 5209, а саме, підвальне приміщення, № № 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13 IV загальною площею 145,1 кв.м, в будівлі банно-прального комбінат літ. А-3, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та належить ОСОБА_1 (паспорт серія НОМЕР_2 виданий Торезьким MB УМВС України в Донецькій області від 17 грудня 1997 року, ідентифікаційний номер № НОМЕР_1), з метою погашення заборгованості ОСОБА_2, перед АКБ „Укрсоцбанк” по Договору кредиту № 170/СМБ/З02/21 від 04 вересня 2007 року в сумі 314 322,98 доларів СЩА, що на дату подачу позовної заяви еквівалентно 2 509 554,67 гривень із розрахунку ($ 1,00 = 7,98 грн.) за офіційним курсом НБУ, шляхом проведення прилюдних торгів у межах процедури виконавчого провадження з початковою ціною реалізації, визначеною незалежним експертом на час продажу, стягнути з ОСОБА_1 на користь АКБ „Укрсоцбанк” в особі Донецької філії сплачену ним суму судового збору в розмірі 1700,00 гривень та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи в розмірі 120 гривень.

У судове засідання представник позивача Фунжий К.О., діючий за довіреністю, не з’явився, просив про слухання справи у його відсутність та винесення заочного рішення.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з'явилася, про день та час слухання справи повідомлялася належним чином.

Третя особа ОСОБА_2 у судове засідання не з'явився, про день та час слухання справи повідомлялася належним чином.

Відповідно до ч. 1 ст. 224 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшла заява про розгляд справи у його відсутність або якщо зазначені ним причини неявки визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Представник  позивача у судовому засіданні не заперечувала проти ухвалення заочного рішення.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню по наступних підставах.

Згідно ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитор), зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальнику в розмірі і на умовах, передбачених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит і сплатити відсотки.

Як встановлено в судовому засіданні, 04.09.2007 року між Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку „Укрсоцбанк” та ОСОБА_2 був укладений Договір кредиту № 170/СМБ/302/21.

Відповідно до п. п. 1.1 та 1.2 ст. 1 Договору кредиту кредитор зобов'язався надати позичальнику кредит на придбання нерухомого майна, в сумі 270 400,00 доларів США  зі сплатою 13,5 % річних та кінцевим терміном погашення до 03 вересня 2017 року.

В забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором між позивачем та ОСОБА_1 був укладений Іпотечний договір № 170/СМБ/І/302/19-1, посвідчений 04.09.2007 року приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу ОСОБА_3 та зареєстрований в реєстрі для реєстрації нотаріальних дій за № 5209.

Предметом іпотеки за іпотечним договором є: підвальне приміщення, № № 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13 IV загальною площею 145,1 кв.м, в будівлі банно-прального комбінату літ. А-3, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та належить ОСОБА_1 на праві приватної власності на підставі Договір купівлі-продажу підвального приміщення від 31 серпня 2007 року, посвідченого приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу ОСОБА_4 за реєстровим номером 640, зареєстрованого в Державному реєстрі правочинів 31.08.2007 року за номером витягу 4537610, номер правочину 2318930, зареєстрованого в електронному реєстрі прав власності на нерухоме майно у Комунальному підприємстві Бюро технічної інвентаризації м. Донецька за № 15799052 від 04 вересня 2007 року реєстраційний номер 19843906, номер запису 2580, в книзі 15чн, а обтяження підвального приміщення зареєстроване в Державному реєстрі іпотек на користь позивача 04 вересня 2007 року о 17 годині 01 хвилина згідно з витягом № 14245113, реєстраційний номер запису 5600303, контрольна сума запису 64155ДВД23.

04.09.2007 року позивачем на виконання своїх зобов'язань за кредитним договором був наданий, а позичальником ОСОБА_2 у тимчасове та платне користування, що підтверджується розпорядженням від 04.09.2007 року та заявою на видачу готівки № 1 від 04.09.2007 року був отриманий кредит на споживчі потреби в сумі 270 400,00 доларів США.

Відповідно до п. 1.1. ст. 1 та п. 2.4. ст. 2 Договору кредиту позичальник ОСОБА_2 зобов'язався починаючи з листопада 2007 року, щомісячно, не пізніше 10 числа кожного місяця, сплачувати позивачу кредит рівними частками, а саме, по 2253,33 доларів США та проценти за його використання з розрахунку 13,5% річних.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Позивач свої зобов'язання щодо надання кредиту виконав належним чином, а відповідач ухиляється від виконання своїх зобов'язань.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ст. 615 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання.

У зв'язку з невиконанням позичальником ОСОБА_2 свого обов'язку за кредитним договором, позивачем у відповідності з положеннями ч. 1 ст. 35 Закону Україну „Про іпотеку” позичальнику ОСОБА_2 було надіслано письмову вимогу про усунення порушення (лист № 170-0029 від 09 липня 2009 року) із попередженням про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі її невиконання протягом тридцяти днів.

Вимогу позивача позичальник ОСОБА_2 отримав особисто, про що свідчить поштовий штемпель.

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до п. 4.1. ст. 4 Договору кредиту у разі прострочення позичальником строків погашення кредиту (його частини) та/або сплати процентів, комісій, зазначених у п. п. 1.1., 2.4., 2.5., п.п. 3.3.14. цього Договору, позичальник сплачує кредитору пеню в національній валюті в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє у період невиконання зобов’язань за цим Договором, від несвоєчасно сплаченої суми за кожний день прострочення, починаючи з наступного дня за днем прострочення.

Станом на 12.03.2010 року загальний розмір невиконаних зобов'язань відповідача ОСОБА_1 перед позивачем становить 314 322,98 доларів США, зокрема: 239 904,89 доларів США –прострочена заборгованість по кредиту; 44 321,26 доларів США –прострочена заборгованість по відсоткам; 23 764,38 доларів США –заборгованість по пені за несвоєчасне повернення кредиту; 2748,52 доларів США –заборгованість по пені за несвоєчасне повернення процентів; 3379,66 доларів США –заборгованість по комісії; 204,27 доларів США –заборгованість по пені по комісії.

Відповідно до ст. 11 Закону України „Про іпотеку” майновий поручитель несе відповідальність перед іпотек держателем за невиконання  боржником основного зобов'язання виключно в межах вартості предмета іпотеки.

Відповідно до ст. 33 Закону України „Про іпотеку”, у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється в тому числі на підставі рішення суду.

Відповідно до п. 2.4.3, п. 4.1., п. 4.5.1. Іпотечного договору, у разі невиконання або неналежного виконання позичальником основаного зобов’язання, іпотекодержатель має право задовольнити свої забезпечені іпотекою вимоги шляхом звернення стягнення на Предмет іпотеки на підставі рішення суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 35 Закону України „Про іпотеку” у разі порушення основного зобов'язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов'язань, вимога про виконання порушеного зобов'язання у не менш ніж тридцяти денний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі розпочати звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до цього Закону.

Однак, згідно до ч. 2 ст. 35 Закону України „Про іпотеку” положення частини першої цієї статті не є перешкодою для реалізації права іпотекодержателя звернутись у будь-який час за захистом своїх ворушених прав до суду у встановленому законом порядку.

Відповідно до ст. 39 Закону України „Про іпотеку” у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки в рішенні суду зазначаються і спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення публічних торгів або із застосуванням процедури продажу, встановленої ст. 38 цього Закону.

Відповідно до п. 1.3. Іпотечного договору вартість Предмету іпотеки за згодою сторін становить 338 083,07 долари США, що в еквіваленті по курсу НБУ на 04.09.2007 року складає 1 707 319,50 гривень.

Однак, з огляду на теперішню дійсну вартість Предмета іпотеки, позивач вважає за необхідне здійснити звернення стягнення на Предмет іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів у межах процедури виконавчого провадження, з початковою ціною визначеною незалежним експертом на час продажу.

Відповідно до п. 5.2. Іпотечного договору позивач та відповідач ОСОБА_1, керуючись ст. 5 Закону України „Про третейські суди”, домовилися про те, що у випадку неможливості вирішення спору шляхом переговорів спір розглядається одноособово третейським суддею Ярошовцем Василем Миколайовичем постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків, що знаходиться за адресою: 02002, м. Київ, вул. М. Раскової, 15. У випадку неможливості розгляду спору вказаним третейським суддею спір розглядається третейським суддею Мороз Оленою Анатоліївною або Білоконем Юрієм Миколайовичем у порядку черговості, вказаному у даному пункті. У разі, якщо спір не може бути розглянутий визначеними у даному пункті суддями, суддя призначається Головою Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків у відповідності до чинного Регламенту Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків.

Однак, згідно Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо діяльності третейських судів та виконання рішень третейських судів” від 05.03.2009 року № 1076-VI, який набрав чинності з 31.03.2009 року, частина 1 статті 6 Закону України „Про третейські суди” доповнена новим пунктом 7, який передбачає, що справи у спорах щодо нерухомого майна не підвідомчі третейськими судами.

Згідно пункту 2 розділу II цього ж закону встановлено, що не підлягають примусовому виконанню рішення третейських судів, прийняті до набрання чинності цим Законом і не виконані на день набрання чинності цим Законом, у справах, які відповідно до цього Закону не підвідомчі третейським судам.

Зобов'язання за Договором кредиту не виконані, а в забезпечення виконання зобов'язань був укладений Іпотечний договір, то в силу застави заставодержатель має право у разі невиконання боржником зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше невстановлене законом (право застави) згідно до ст. 572 ЦК України.

У зв'язку з чим, суд приходить до висновку про те, що підлягають задоволенню вимоги позивача про звернення стягнення на предмет іпотеки.   

На підставі ст. 88 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1700,00 гривень та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 120,00 гривень, сплачені позивачем при подачі позовної заяви.

На підставі викладеного та керуючись Законом України „Про іпотеку”, ст. ст. 526, 530, 610-615, 629, 1054 ЦК України, ст. ст. 10, 60, 212-215, 224-226 ЦПК України

ВИРІШИВ:

Позов Публічного акціонерного товариства „Укрсоцбанк” в особі Донецької обласної філії ПАТ „Укрсоцбанк” до ОСОБА_1, третьої особи ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки –задовольнити.

Звернути стягнення на предмет іпотеки за Іпотечним договором № 17/СМБ/І/302/19-1 посвідченим 04 вересня 2007 року приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу ОСОБА_3 та зареєстрований в реєстрі для реєстрації нотаріальних дій за № 5209, а саме, підвальне приміщення №№ 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13 IV загальною площею 145,1 кв.м, в будівлі банно-прального комбінату літ. А-3, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та яке належить ОСОБА_1 (паспорт серія НОМЕР_2 виданий Торезьким MB УМВС України в Донецькій області від 17 грудня 1997 року, ідентифікаційний номер НОМЕР_1), з метою погашення заборгованості ОСОБА_2, перед АКБ „Укрсоцбанк” по Договору кредиту № 170/СМБ/302/21 від 04 вересня 2007 року в сумі 314 322 (триста чотирнадцять тисяч триста двадцять два) долари 98 центів СЩА, що на дату подачу позовної заяви еквівалентно 2 509 554 (два мільйони п’ятсот дев’ять тисяч п’ятсот п’ятдесят чотири) гривням 67 копійкам за офіційним курсом НБУ, шляхом проведення прилюдних торгів у межах процедури виконавчого провадження з початковою ціною реалізації, визначеною незалежним експертом на час продажу.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства „Укрсоцбанк” в особі Донецької обласної філії ПАТ „Укрсоцбанк” витрати по сплаті судового збору в розмірі 1700 гривень 00 копійок та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 120 гривень.

Заочне рішення суду може бути переглянуте судом за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення суду може бути подано протягом  десяти днів з дня отримання його копії.

Позивач має право оскаржити рішення у загальному порядку.

Апеляційна скарга на рішення суду подається в Донецький апеляційний суд через даний суд протягом 10 днів з дня проголошення рішення.

Рішення надруковано в нарадчій кімнаті в одному примірнику.

Суддя Ворошиловського районного

суду м. Донецька                                                                                                          В.В.Князьков