ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

___________________________________________________________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 січня 2022 р.м. ХерсонСправа № 540/3573/21

14 год 30 хв.

Херсонський окружний адміністративний суд у складі:

головуючої судді: Кисильової О.Й.,

при секретарі: Абрамовій К.В.,

за участю:

представника ОСОБА_1 - Сапсай О.Ю.,

представника ГУ ДПС у Херсонській області - П`ятигорця Д.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу, зустрічним позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

встановив:

Головне управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі (далі - позивач) звернулося до суду з адміністративним позовом до ОСОБА_1 (далі - відповідач) про стягнення податкового боргу по податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування у сумі 65040,31 грн. та по військовому збору, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування у сумі 4739,73 грн.

Позовні вимоги мотивує тим, що платник податків ОСОБА_1 має податковий борг у сумі 69807,91 грн., а саме: по податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування - 65040,31 грн., по військовому збору, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування - 4767,60 грн. Вказана заборгованість виникла за рахунок несплати узгоджених грошових зобов`язань, що нараховані згідно: податкових повідомлень-рішень від 25.01.2019 № 0014281304 на суму 47676,01 грн., від 25.01.2019 № 0014291304 на суму 170 грн., податкової декларації про майновий стан і доходи на зменшення грошового зобов`язання від 16.12.2020 № 128223 на суму 2115 грн., податкового повідомлення - рішення від 25.01.2019 № 0014301304 на суму 3973 грн. У подальшому згідно ст. 129 Податкового кодексу України нарахована пеня по податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування в сумі 18503,20 грн, відповідно податкового повідомлення-рішення від 25.01.2019 № 0014281304; пеня по військовому збору, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування в сумі 806,10 грн. за період з 12.03.2019 по 15.12.2020. До боржника застосовувалися заходи стягнення визначені Податковим кодексом України: вручено податкову вимогу від 09.04.2019 № 1875-17 на суму 71088,94 грн.; прийнято рішення від 09.04.2019 № 1875-17 про опис майна у податкову заставу. У зв`язку з тим, що вказану заборгованість у добровільному порядку не сплачено, просить стягнути її в судовому порядку.

Ухвалою від 21.07.2021 позовна заява залишена без руху, позивачу наданий строк для усунення недоліків.

Ухвалою від 21.09.2021 у справі відкрите спрощене позовне провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), сторонам наданий строк для подання заяв по суті справи.

20.10.2021 до суду надійшли відзив та зустрічна позовна заява, які аналогічні за змістом. Так, у зустрічній позовній заяві ОСОБА_1 просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі № 0014281304 від 25.01.2019, №0014291304 від 25.01.2019, №0014301304 від 25.01.2019.

Свої вимоги мотивує тим, що на момент прощення (анулювання) банком кредитної заборгованості, прощена сума боргу не включалась до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу та не підлягала оподаткуванню. Вважає, що за відсутності бази оподаткування, у ОСОБА_1 не виникло обов`язку ані подавати декларацію про майновий стан і доходи, ані зобов`язань по сплаті податку на доходи фізичних осіб та військового збору, які нараховані ГУ ДПС у Херсонській області, АРК та м. Севастополі до сплати в оскаржуваних податкових повідомленнях-рішеннях від 25.01.2019. Тому, накладення штрафу у розмірі 170 гри за неподання декларації та збільшення суми податку на доходи фізичних осіб, військового збору та нарахування пені і штрафів є неправомірним, тому податкові повідомлення-рішення від 25.01.2019 є протиправними і підлягають скасуванню. Крім того, зауважує, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 25.01.2019 винесені на підставі акта перевірки від 14.12.2018, який одержаний з порушенням порядку, встановленого законом.

Ухвалою від 25.10.2021 прийнятий до провадження зустрічний позов ОСОБА_1 . Згідно із вимогами статті 177 КАС України розгляд справи вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження та призначене підготовче засідання на 18.11.2021.

12.11.2021 від ГУ ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м.Севастополі надійшов відзив на зустрічну позовну заяву, в якому просить відмовити в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 . Стверджує, що про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ОСОБА_1 проінформовано письмовим повідомленням від 31.10.2018 № 653/21-22-13-04 разом з наказом контролюючого органу від 31.10.2018 № 1199 про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки з 05.12.2018, які направлені платнику податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення на його податкову адресу. Згідно з повідомленням, 08.12.2018 лист повернуто за закінченням строку зберігання. На переконання податкового органу, сума кредиту, прощена (анульована) банком, збільшує дохід платника податку і включається в його оподатковуваний доход. Разом з тим проценти, які нараховані банком за умовами договору за користування кредитом, не є доходами, які призводять до приросту показників фінансового та/або майнового стану платника податку. Відповідно, у разі прощення (анулювання) процентів, нарахованих за користування кредитом, відсутні підстави вважати їх додатковим благом платника податку. Отже, законодавець під додатковим благом розуміє тільки основну суму боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, і не включає в цю суму боргу (кредиту) проценти, нараховані за користування кредитом, прощені (анульовані) кредитором.

Ухвалою від 18.11.2021 продовжений строк підготовчого провадження на тридцять днів та призначене підготовче засідання на 17.12.2021 о 11:00 год.

Ухвалою від 17.12.2021 відмовлено в задоволенні клопотання про залишення позовної заяви без розгляду у зв`язку із пропуском строку звернення до суду.

Ухвалою від 17.12.2021 закрите підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті на 18.01.2022 о 14:00 год.

У судовому засіданні 19.01.2022 проголошені вступна та резолютивна частини рішення.

У судовому засіданні представник ГУ ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі підтримав свої позовні вимоги та заперечував проти позовних вимог ОСОБА_1 .

Представник ОСОБА_1 заперечував проти позовних вимог податкового органу та просив відмовити в їх задоволенні. Позовні вимоги, викладені в зустрічній позовній заяві підтримав та просив задовольнити в повному обсязі.

Розглянувши подані документи та матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Так, 15.12.2006 між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 укладений договір купівлі-продажу нерухомого майна - квартири за адресою: АДРЕСА_1 .

15.12.2006 між ОСОБА_1 та ПАТ "УкрСиббанк" укладений договір про надання споживчого кредиту № 11095859000, за умовами якого ОСОБА_1 з метою придбання нею квартири за адресою: АДРЕСА_1 , виданий кредит у сумі 24529 доларів США зі сплатою 11,8 % процентів річних. Кінцевим терміном погашення кредиту сторони визначили 15.12.2027. На забезпечення виконання зобов`язань погашення кредиту ОСОБА_1 передала зазначене житло в іпотеку банку.

Згідно повідомлення про анулювання боргу АТ "УкрСиббанк" від 07.06.2016 № 31-4-3-02/39, як кредитор, з метою виконання вимог пп. "д" пп. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 Податкового кодексу України повідомлено ОСОБА_1 про анулювання кредитної заборгованості у розмірі 8513,50 доларів США, а саме:

- суми основного боргу (кредиту) 8480,60 доларів США, що складає 211893,37 грн. по курсу НБУ станом на 07.06.2016;

- суми процентів 32,90 доларів США, що складає 822,03 грн. по курсу НБУ станом на 07.06.2016.

31.10.2018 начальником Головного управління ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі винесений наказ № 1199, яким призначена документальна позапланова невиїзна перевірка платника податків ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1 ), податкова адреса: АДРЕСА_1 , з 05.12.2018 тривалістю 3 робочих дні.

На підставі п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20, пп.75.1.2 п.75 ст.75, пп.78.1.2 п.78.1 ст.78 та ст.79 Податкового кодексу України та наказу Головного управління ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі від 31.10.2018 № 1199 про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки головним державним ревізором - інспектором відділу контрольно-перевірочної роботи фізичних та самозайнятих осіб управління податків і зборів з фізичних осіб Головного управління ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі Лемчик І.М. проведена документальна позапланова невиїзна перевірка платника ОСОБА_1 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 за період з 01.01.2016 до 31.12.2016 відповідно до затвердженого плану перевірки.

Перевірка проводилась з 05.12.2018 до 07.12.2018.

За результатами перевірки складений акт від 14.12.2018 № 726/21-22-13-04/ НОМЕР_1 , в якому зафіксовано наступні порушення:

- пп. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 Податкового кодексу України - платником податку не включена до загального річного оподатковуваного доходу і не задекларована сума доходу у вигляді додаткового блага у розмірі 211893,37 грн., що призвело до донарахування податку на доходи фізичних осіб у сумі 38140,81 грн.;

- пункту 49.1, пункту 49.2 статті 49, підпункту 49.18.4 пункту 49.18 статті 49, пункту 179.1 статті 179 - неподання до Херсонської ОДПІ ГУ ДФС у Херсонській області податкової декларацій про майновий стан і доходи за 2016 року;

- пп.1.2, пп.1.4 п.16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX Податкового кодексу України, що призвело до не нарахування та несплати військового збору за 2016 року у сумі 3178,40 грн.

На підставі акту перевірки від 14.12.2018 № 726/21-22-13-04/ НОМЕР_1 Головним управлінням ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі сформовано податкові-повідомлення рішення від 25.01.2019:

- № 0014281304, яким збільшено суму грошового зобов`язання ОСОБА_1 за платежем "Податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування" на суму 48676,01 грн, у тому числі за основним платежем на суму 38140,81 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями на суму 9539,20 грн;

- № 0014301304, яким збільшено суму грошового зобов`язання ОСОБА_1 за платежем "Військовий збір, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування" на суму 3973,00 грн, у тому числі за основним платежем 317840,00 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями 794,60 грн;

- № 0014291304, яким застосовано штрафні (фінансові) санкції у сумі 170,00 грн. за платежем "Податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування".

09.04.2019 податковим органом сформована податкова вимога № 1875-17 на суму 71088,94 грн та прийняте рішення від 09.04.2019 № 1875-17 про опис майна у податкову заставу.

Вважаючи, що ОСОБА_1 безпідставно не сплачує узгоджену податкову заборгованість, ГУ ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м.Севастополі звернулось з позовною вимогою щодо стягнення заборгованості.

Вважаючи, що податкові повідомлення-рішення від 25.01.2019 № 0014281304, №0014301304 та № 0014291304 винесені протиправно, ОСОБА_1 звернулась до суду із зустрічним позовом щодо їх скасування.

Надаючи оцінку обґрунтованості вимог ОСОБА_1 про скасування спірних ППР, суд враховує наступні обставини та положення законодавства.

Щодо доводів ОСОБА_1 про протиправність проведення перевірки, слід врахувати наступне.

Згідно із п. 75.1 ст.75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Підпунктом 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 ПК України визначено, що документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні контролюючого органу.

Відповідно до пп. 78.1.1, 78.1.2 п.78.1 ст.78 ПК України, які вказані податковим органом у наказі від 31.10.2018 № 1199 як підстава для проведення перевірки ОСОБА_1 , документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких обставин:

- отримано податкову інформацію, що свідчить про порушення платником податків валютного, податкового законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов`язковий письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються порушення цим платником податків відповідно валютного, податкового та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту;

- платником податків не подано в установлений законом строк податкову декларацію, розрахунки, звітність для податкового контролю за трансфертним ціноутворенням відповідно до пункту 39.4 статті 39 цього Кодексу, якщо їх подання передбачено законом.

Про проведення документальної позапланової перевірки керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом. Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки (п.78.4 ст.78 ПК України в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Особливості проведення документальної невиїзної перевірки передбачені ст. 79 ПК України.

Згідно із п. 79.1 ст. 79 ПК України документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу рішення про її проведення та за наявності підстав для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.

Документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу виключно на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, та за умови вручення платнику податків (його представнику) у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки. Виконання умов цієї статті надає посадовим особам контролюючого органу право розпочати проведення документальної невиїзної перевірки (п.79.2 ст.79 ПК України).

Отже, документальна позапланова невиїзна перевірка платника податків проводиться виключно на підставі рішення керівника контролюючого органу, оформленого наказом, а право на проведення такої перевірки надається лише за умови повідомлення платника податку про таку перевірку та вручення копії наказу про проведення перевірки у спосіб, визначений законом, до її початку.

Як вбачається з матеріалів справи, на підставі пп.20.1.4 п.20.1 ст.20, пп.75.1.2 п.75.1 ст.75, пп.78.1.1, пп.78.1.2 п.78.1 ст.78 та ст.79 Податкового кодексу України начальником ГУ ДФС у Херсонській області, Автономної Республіки Крим та м. Севастополі 31.10.2018 винесено наказ № 1199 "Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1 )", а 31.10.2018 - повідомлення №652/21-22-13-04 про проведення з 05.12.2018 документальної позапланової невиїзної перевірки платника податків ОСОБА_1 з метою перевірки питання отримання доходу, як додаткового блага у вигляді основної суми боргу (кредиту), прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням за період з 01.01.2016 по 29.12.2016.

Як зазначено у вступній частині Акту про результати перевірки від 14.12.2018 № 726/21-22-13-04/ НОМЕР_1 , наказ від 31.10.2018 № 1199 та повідомлення від 31.10.2018 №652/21-22-13-04 про проведення перевірки направлено ОСОБА_1 05.11.2018 рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Вказане поштове відправлення повернуте до податкового органу 08.12.2018 з відміткою "за закінченням встановленого строку зберігання".

У той же час, позапланова документальна невиїзна перевірка ОСОБА_1 проведена у період з 05.12.2018 до 07.12.2018, а акт перевірки складений 14.12.2018.

Із наведеного слідує, що ОСОБА_1 до початку перевірки не вручений наказ та повідомлення про проведення перевірки.

Не ознайомлення ОСОБА_1 до початку проведення документальної позапланової невиїзної перевірки з наказом про її проведення, відомостями про дату її початку та місце проведення перевірки, є грубим порушенням вимог п. 79.2 ст. 79 ПК України.

Невиконання відповідачем вимог п. 79.2 ст. 79 ПК України призводить до визнання перевірки незаконною та відсутності правових наслідків такої.

Аналогічна правова позиція з цього питання сформульована у постановах Верховного Суду від 28.04.2020 р. по справі № 805/429/17-а, від 26.03.2020 у справі № 813/823/16, від 27.02.2020 у справі № П/811/3206/15, від 14.02.2020 у справі № 814/456/14, від 06.02.2020 у справі № 821/543/16, від 11.06.2019 у справі № 815/348/18, від 14.05.2019 у справі №804/4595/15, від 26.02.2019 у справі № 821/2424/15-а, від 24.01.2019 у справі №826/14476/17, від 27.11.2018 у справі № 870/5631/12, від 16.10.2018 у справі № 810/249/15, від 19.09.2018 у справі № 821/595/17, від 12.06.2018 у справі № 821/597/17, від 17.04.2018 у справі № 2а/0470/10405/11, від 20.03.2018 у справі № 810/1438/17, від 16.01.2018 у справі №826/442/13-а, у постановах Верховного Суду України від 27.01.2015 у справі № 21-425а14, від 09.06.2016 у справі № 21-5864а15.

Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Зважаючи на викладене, суд приходить до висновку про протиправність дій контролюючого органу щодо проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ОСОБА_1 , що в свою чергу нівелює правові наслідки цієї перевірки, в тому числі і прийнятих за її результатами податкових повідомлень-рішень від 25.01.2019 № 0014281304, № 0014301304 та № 0014291304.

У постанові від 22.09.2020 у справі № 520/8836/18 Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справи щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду вказав, що оскаржуючи наслідки проведеної контролюючим органом перевірки у вигляді податкових повідомлень-рішень та інших рішень, платник податків не позбавлений можливості посилатись на порушення контролюючим органом вимог законодавства щодо проведення такої перевірки, якщо вважає, що вони зумовлюють протиправність таких податкових повідомлень-рішень. При цьому, таким підставам позову, за їх наявності, суди повинні надавати правову оцінку в першу чергу, а у разі, якщо вони не визнані судом такими, що тягнуть протиправність рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки, - переходити до перевірки підстав позову щодо наявності порушень податкового та/або іншого законодавства.

У цій постанові Верховний Суд зробив правовий висновок, згідно з яким невиконання вимог закону щодо підстави для проведення документальної позапланової перевірки призводить до визнання перевірки незаконною та не породжує правових наслідків такої перевірки, акт перевірки, виходячи із положень щодо допустимості доказів, закріплених ч.2 ст.74 КАС України, не може визнаватися допустимим доказом у справі, оскільки одержаний з порушенням порядку, встановленого законом.

За таких обставин, податкові повідомлення-рішення від 25.01.2019 № 0014281304, №0014301304 та № 0014291304, прийняті за наслідками перевірки та на підставі акта перевірки, який є недопустимим доказом, не можуть вважатися правомірними та підлягають скасуванню.

Щодо тверджень податкового органу про наявність у ОСОБА_1 обов`язку подачі декларації та включення до загального річного оподатковуваного доходу суми доходу у вигляді додаткового блага у розмірі 211893,37 грн, суд враховує наступне.

Положеннями пп. "д" п.1 пп.164.2.17 п.164.2 ст.164 ПК України дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених статтею 165 цього Кодексу) у вигляді основної суми боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов`язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності, у разі якщо його сума перевищує 25 відсотків однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного податкового року. Кредитор зобов`язаний повідомити платника податку - боржника шляхом направлення рекомендованого листа з повідомленням про вручення або шляхом укладення відповідного договору, або надання повідомлення боржнику під підпис особисто про прощення (анулювання) боргу та включити суму прощеного (анульованого) боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, за підсумками звітного періоду, у якому такий борг було прощено. Боржник самостійно сплачує податок з таких доходів та відображає їх у річній податковій декларації. У разі неповідомлення кредитором боржника про прощення (анулювання) боргу у порядку, визначеному цим підпунктом, такий кредитор зобов`язаний виконати всі обов`язки податкового агента щодо доходів, визначених цим підпунктом.

За кредитом, що отриманий на придбання житла (іпотечний кредит), платник податку має право на сплату суми податкового зобов`язання, нарахованої на суму боргу (кредиту та/або відсотків), прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов`язаним із процедурою його банкрутства, до закінчення строку позовної давності, протягом трьох років починаючи з року, в якому задекларовано суму такого податкового зобов`язання. Для розстрочення такої суми податкового зобов`язання платник податку разом із декларацією подає до контролюючого органу заяву у довільній формі, що містить фактичні дані про суму прощеного (анульованого) кредитором боргу (кредиту та/або відсотків), підтверджену відповідними документами кредитора, та коротке пояснення обставин, що призвели до виникнення необхідності здійснення розстрочення задекларованої суми податкового зобов`язання.

Суми розстрочених податкових зобов`язань розраховуються платником податку самостійно згідно з документами щодо суми прощеного (анульованого) кредитором боргу (кредиту та/або відсотків) та погашаються рівними частинами кожного календарного кварталу до 20 числа місяця, наступного за кожним календарним кварталом (до 20 квітня, до 20 липня, до 20 жовтня і до 20 грудня) починаючи з кварталу, що настає за тим кварталом, у якому до контролюючого органу подано заяву у довільній формі, що містить фактичні дані про суму прощеного (анульованого) кредитором боргу (кредиту та/або відсотків), підтверджену відповідними документами кредитора, та коротке пояснення обставин, що призвели до виникнення необхідності здійснення розстрочення задекларованої суми податкового зобов`язання.

Підпунктом 165.1.59 пункту 165.1 статті 165 ПК України передбачено, що до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включаються такі доходи: сума, прощена (анульована) кредитором у порядку, передбаченому законом щодо реструктуризації зобов`язань громадян України за кредитами в іноземній валюті, що отримані на придбання єдиного житла (іпотечні кредити).

Перевіряючи наявність підстав для застосування пп. 165.1.59 п. 165.1 ст. 165 Податкового кодексу України за відсутності спеціального закону щодо реструктуризації зобов`язань громадян України за кредитами в іноземній валюті, що отримані на придбання єдиного житла (іпотечні кредити), суд прийшов до таких висновків.

Згідно з пояснювальною запискою до проекту Закону про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році, метою його прийняття, було вдосконалення норм Податкового кодексу України для покращення адміністрування податків, шляхом, зокрема, звільнення від оподаткування сум, прощених (анульованих) кредитором за кредитами в іноземній валюті, що отримані на придбання єдиного житла (іпотечні кредити).

Отже, положення пп.165.1.59 п.165.1 ст.165 Податкового кодексу України були спрямовані саме на звільнення від оподаткування сум, прощених (анульованих) кредитором за кредитами в іноземній валюті, що отримані на придбання єдиного житла (іпотечні кредити).

Виключивши зазначені суми із переліку доходів, що входять до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу, законодавець додатково передбачив, що прощення (анулювання) боргу має відбуватися у порядку, передбаченому законом щодо реструктуризації зобов`язань громадян України за кредитами в іноземній валюті, що отримані на придбання єдиного житла (іпотечні кредити) та взяв на себе зобов`язання прийняти такий закон.

Разом з тим, закріпивши на законодавчому рівні право на звільнення від оподаткування відповідних сум, держава не виконала взятого на себе зобов`язання щодо прийняття спеціального нормативно-правового акту, який встановлює порядок прощення (анулювання) такої заборгованості.

У той же час, вищевказана норма пп.165.1.59 п.165.1 ст.165 Податкового кодексу України залишається чинною та не є скасованою, відтак ОСОБА_1 не повинна зазнавати у зв`язку з цим негативних наслідків у вигляді збільшення грошового зобов`язання.

У відповідності до ч. 1 ст. 6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Згідно із ч. 2 ст. 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Європейський суд з прав людини вже розглядав справи про України, у яких держава, закріпивши право, не виконала взятого на себе зобов`язання щодо врегулювання порядку його реалізації.

Так, у справі "Суханов та Ільченко проти України" Європейський суд з прав людини встановив, що Закон України "Про соціальний захист дітей війни" діяв у редакції зі змінами, внесеними Законом України "Про Державний бюджет України на 2006 рік" та передбачав, що розмір відповідної надбавки визначатиме Кабінет Міністрів України. Зважаючи на імперативне формулювання, заявники могли законно сподіватись, що Кабінет Міністрів України встановить розмір пенсії за відповідний період. Таким чином, протягом цього періоду заявники мали "законне сподівання" щодо підвищеного розміру пенсії. Однак такої постанови в 2006 році прийнято не було.

Європейський суд з прав людини констатував, що у цьому випадку відмова держави здійснити певні дії становила втручання в права заявників, передбачені статтею 1 Першого протоколу. Суд не бачив жодних причин, чому органи влади не вжили заходів для визначення розміру надбавки до пенсії заявників, і вважав це втручання невиправданим.

Податковий кодекс України також містить імперативне формулювання про те, що сума, прощена (анульована) кредитором за кредитами в іноземній валюті, що отримані громадянами України на придбання єдиного житла (іпотечні кредити) - не включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу.

Отже, ОСОБА_1 мала законне сподівання, що сума прощеної АТ "УкрСиббанк" заборгованості не є об`єктом оподаткування податком на доходи фізичних осіб та військовим збором.

З неприйняттям спеціального закону, передбаченого пп.165.1.59 п.165.1 ст.165 ПК України, державою допущено невиправдане втручання у права позивача.

З огляду на викладене, під час розгляду справи суд виходить з того, що визначальним для правильного вирішення справи є перевірка обов`язкових умов, з якими пп.165.1.59 п.165.1 ст.165 ПК України пов`язує звільнення суми прощеного боргу від оподаткування. До них належать: прощення боргу кредитором; боржником є громадянин України; кредит був отриманий в іноземній валюті; кредит надавався для цілей придбання єдиного житла; виконання кредитного зобов`язання було забезпечене іпотекою.

Як зазначено вище, 15.12.2006 між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 укладений договір купівлі-продажу нерухомого майна - квартири за адресою: АДРЕСА_1 .

15.12.2006 між ОСОБА_1 та ПАТ "УкрСиббанк" укладений договір про надання споживчого кредиту № 11095859000, за умовами якого ОСОБА_1 з метою придбання нею квартири за адресою: АДРЕСА_1 , виданий кредит у сумі 24529 доларів США.

На забезпечення виконання зобов`язань погашення кредиту 15.12.2006 між ОСОБА_1 та ПАТ "УкрСиббанк" укладений іпотечний договір, за умовами якого ОСОБА_1 передала в іпотеку банку квартиру за адресою: АДРЕСА_1 .

Таким чином, матеріалами справи підтверджується дотримання ОСОБА_1 всіх умов, з якими пп. 65.1.59 п. 165.1 ст. 165 ПК України пов`язує звільнення суми прощеного боргу від оподаткування, а саме: боржник є громадянкою України; кредит був отриманий в іноземній валюті; кредит надавався для цілей придбання єдиного житла; виконання кредитного зобов`язання було забезпечене іпотекою.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що сума прощеного боргу ОСОБА_1 основного зобов`язання у розмірі 8480,60 доларів США не підлягає включенню до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу в силу пп.165.1.59 п. 165.1 ст. 165 Податкового кодексу України.

Аналогічна правова позиція щодо застосування положення пп.165.1.59 п.165.1 ст.165 ПК України викладена в постанові Верховного Суду від 20.12.2018 у справі № 820/2600/16, яку згідно із ч. 5 ст. 242 КАС України суд враховує при розгляді даної справи.

Що стосується нарахованої податковим органом пені на загальну суму 19309,30 грн на несплачені грошові зобов`язання, суд зазначає наступне.

Підпунктом 14.1.162 пункту 14.1 статті 14 ПК України передбачено, що пеня - сума коштів у вигляді відсотків, нарахована на суми податкових зобов`язань та/або на суми штрафних (фінансових) санкцій, не сплачених у встановлені законодавством строки, а також нарахована в інших випадках та порядку, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи;

За змістом пп.129.1.1 п.129.1 ст.129 ПК України нарахування пені розпочинається при нарахуванні контролюючим органом грошового зобов`язання, визначеного за результатами перевірки, починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати платником податків такого зобов`язання, визначеного в податковому повідомленні-рішенні згідно із цим Кодексом.

У той же час, відповідно до п. 129.2 ст.129 ПК України у разі скасування нарахованого контролюючим органом грошового зобов`язання (його частини) у порядку адміністративного та/або судового оскарження пеня, нарахована на таке грошове зобов`язання (його частину) або на виявлене заниження податкового зобов`язання, скасовується.

Судом встановлено, що контролюючим органом нарахована пеня по податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування в сумі 18503,20 грн відповідно податкового повідомлення-рішення від 25.01.2019 № 0014281304; пеня по військовому збору, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування у сумі 806,10 грн. за період з 12.03.2019 до 15.12.2020.

Так як за результатами розгляду справи суд дійшов висновку про протиправність податкових повідомлень-рішень від 25.01.2019 № 0014281304, № 0014301304 та №0014291304 та про їх скасування, то відсутні підстави для нарахування ОСОБА_1 пені згідно із п. 129.2 ст.129 ПК України.

За змістом ч. 1 ст. 9 КАС України передбачено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч. 2 ст. 77 КАС України).

Частиною 1 статті 90 КАС України визначено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

За таких обставин, суд дійшов висновку про обґрунтованість зустрічного позову ОСОБА_1 про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, а тому позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню.

Оскільки суд скасував податкові повідомлення-рішення, якими ОСОБА_1 донараховані грошові зобов`язання, що стало підставою для звернення податкового органу до суду із позовом про стягнення податкового боргу, тому суд відмовляє Головному управлінню ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі у задоволенні позову про стягнення з ОСОБА_1 податкового боргу.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі.

Оскільки суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог ОСОБА_1 у повному обсязі, то сплачений нею судовий збір у сумі 908 грн. підлягає стягненню на її користь з Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі за рахунок його бюджетних асигнувань.

Керуючись ст. ст. 9, 14, 73- 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 КАС України, суд, -

вирішив:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі (код ЄДРПОУ 43995495) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Херсонській області, АРК та м. Севастополі від 25.01.2019 № 0014281304 про збільшення ОСОБА_1 суми грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується за результатами річного декларування у сумі 47676,01 грн.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Херсонській області, АРК та м. Севастополі від 25.01.2019 № 0014301304 про збільшення ОСОБА_1 суми грошового зобов`язання по військовому збору у сумі 3973,00 грн.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Херсонській області, АРК та м. Севастополі від 25.01.2019 № 0014291304 про застосування до ОСОБА_1 штрафних санкцій у сумі 170,00 грн.

Відмовити Головному управлінню ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі (код ЄДРПОУ 43995495) у задоволенні позних вимог до ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1 ) про стягнення податкового боргу.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Херсонській області, АРК та м. Севастополі (код ЄДРПОУ 43995495; 73022, м. Херсон, просп. Ушакова, 75) на користь ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1 ; АДРЕСА_1 ) судові витрати зі сплати судового збору у сумі 908 (дев`ятсот вісім) грн.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст рішення виготовлений та підписаний 28 січня 2022 р.

Суддя О.Й. Кисильова

кат. 111020300