ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
__________________________________________________________________________________________________________________________________________
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
"21" грудня 2007 р. | Справа № 9/337-07-8902 |
За позовом: Приватного підприємства „Лава”
До відповідача: Сільськогосподарського кооперативу „Дельжилер”
Про визнання договору дійсним та про визнання права власності на нерухоме майно
Суддя Бакланова Н.В.
Представники:
Від позивача: Колмикова Т.О. дов. №б/н від 07.12.2007р.
Від відповідача: Гинку Ю.М. дов. №б/н від 10.12.2007р.
СУТЬ СПОРУ: Позивач Приватне підприємство „Лава” звернулося до Сільськогосподарського кооперативу „Дельжилер” з позовом про визнання дійсним договору купівлі-продажу №1-07 від 07.12.2007р., укладеного між позивачем та відповідачем, згідно якого позивач придбав у власність наступне майно: 1.Будівля холодильника консервного цеху: А- сторожка, Б-ларьок, В- вагова, Д- холодильники, Г- навіс;2. Будівля консервного цеху: З - консервний цех; І- склад готової продукції ; Р- будівля; С-парники; 3. Будівля лінії томатної пасти: Е-овочесховище; К-контора; Т-сарай; 4. Будівля котельної: М- котельна; Л-туалет; 5.Будівля електростанції: О- трансформатор; Н- пекарня; П-сарай, що розташоване за адресою: Одеська область Татарбунарський район с. Дмитрівка та визнання за позивачем права власності на вищевказане нерухоме майно.
Відповідач проти задоволення позовних вимог не заперечує.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд, -
ВСТАНОВИВ:
07 грудня 2007 року Приватне підприємство «Лава»уклало з сільськогосподарським кооперативом «Дельжилер»в особі його ліквідатора Ільєнок Людмили Сергіївни (що діє на підставі ухвали господарського суду Одеської області від 05.03.2007р. по справі №24-2/261-04-10438) договір купівлі-продажу № 1-07 від 07.12.2007 р.
Згідно п. 1.1 договору купівлі-продажу № 1-07 від 07.12.07 р. ПП «Лава»придбало у власність наступне майно: 1.Будівля холодильника консервного цеху: А- сторожка, Б-ларьок, В- вагова, Д- холодильники, Г- навіс;2. Будівля консервного цеху: З - консервний цех; І- склад готової продукції ; Р- будівля; С-парники; 3.Будівля лінії томатної пасти: Е- овочесховище; К- контора; Т-сарай; 4. Будівля котельної: М- котельна; Л-туалет; 5. Будівля електростанції: О -трансформатор; Н- пекарня; П-сарай;
Майно належало СК «Дельжилер»на праві приватної власності.
Як вбачається з матеріалів справи ПП «Лава»(Покупець) повністю виконало свої зобов'язання по Договору купівлі-продажу № 1-07 від 07.12.07 р., а саме: прийняло придбане майно, на підставі акту прийому-передачі майна від 07.12.2007р., згідно п. 2.1 Договору купівлі-продажу № 1-07 від 07.12.07 р. ПП «Лава»розрахувалося з СК «Дельжилер» за придбане майно, що підтверджується угодою про залік взаємних вимог від 10.12.2007 р. та актом звірення розрахунків підписаним між сторонами 10.12.2007 р.
Сторони також домовилися, що згідно до п. 5.4 Договору купівлі-продажу № 1-07 від 07.12.07 р. повинні провести необхідні дії по державній реєстрації та нотаріальному посвідченню договору протягом трьох днів з моменту його підписання.
Незважаючи на вимоги п. 5.4 договору, СГК «Дельжилер»до теперішнього часу ухиляється від нотаріального посвідчення договору.
Своїми діями, на думку позивача, СГК «Дельжилер»порушує законодавчі норми ст. 657 ЦК України, яка вимагає посвідчувати нотаріально договори купівлі-продажу майна і проводити його державну реєстрацію.
Крім того, позивач стверджує, що СГК «Дельжилер»перешкоджає йому як власнику майна, користуватися майном, за яке позивач сплатив грошові кошти, оскільки згідно ст. 334 ЦК України, право власності у набувача нерухомості виникає тільки з моменту державної реєстрації договору купівлі-продажу нерухомості.
Згідно з ч. 2 ст. 220 ЦК України, якщо одна із сторін повністю або частково виконала угоду, що потребує нотаріального оформлення, суд вправі за вимогою сторони, яка виконала угоду, визнати угоду дійсною, в цьому разі наступне нотаріальне оформлення угоди не вимагається.
З метою виконання своїх зобов'язань по Договору купівлі-продажу директором ПП «Лава» було направлено лист на адресу ліквідатора СК «Дельжилер»з вимогою нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу № 1-07 від 07.12.07 р., але у відповіді на лист СК «Дельжилер»просить відстрочити виконання зобов'язань по нотаріальному посвідченню договору на невизначений час, не повідомивши, що саме стало причиною для відстрочення зобов'язань по посвідченню договору.
Проте сторони домовились щодо усіх істотних умов договору купівлі-продажу, вказаних у ст.284 Господарського кодексу України, що підтверджується матеріалами справи і відбулось фактичне повне виконання договору.
Земля під об’єктами нерухомості згідно довідки Дмитрівської сільської ради Татарбунарського району Одеської області № 3169 від 18.12.2007 р. не приватизована, не має укладеного договору оренди та ніхто не претендує на земельну ділянку.
Суд, вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, проаналізувавши на підставі фактичних обставин повноту їх з’ясування і доведеність, дійшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог.
Підставами виникнення цивільних прав та обов’язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків /ст. 202 ЦК України/.
Ст.203 ЦК України встановлені загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, а саме: зміст правочину не може суперечити актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства, особа, що вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності, волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі, правочин має вчинятися у формі, встановленій законом, правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Правочин, який вчинений у письмовій формі, підлягає нотаріальному посвідченню лише у випадках, встановлених законом або домовленістю сторін.
Ст. 657 ЦК України встановлено, що договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації.
Згідно ст. 220 ЦК України, у разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемний. Якщо сторони домовились щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухиляється від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається.
Відповідно до ч.2 ст.219 Цивільного кодексу України, якщо буде встановлено, що правочин відповідав справжній волі особи, яка його вчинила, а нотаріальному посвідченню правочину перешкоджала обставина, яка не залежала від її волі –суд може визнати такий правочин дійсним.
При визнанні такої угоди дійсною, суд повинен перевірити з яких причин вона не була нотаріально засвідчена і чи не містить дана угода будь-яких протиправних умов.
Проаналізувавши договір, суд прийшов до висновку про те, що він містить всі суттєві умови, передбачені законодавством для даного виду договорів та не знайшов в ньому положень, що суперечать діючому законодавству.
Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом, або якщо він не визнаний судом недійсним/ ст.204 ЦК України/.
Право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із право чинів.
Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття прав власності не встановлена судом /ст.328 ЦК України/.
Згідно п.3 ст. 334 Цивільного кодексу України право власності на майно за договором, який підлягає нотаріальному посвідченню, виникає у набувача з моменту такого посвідчення або з моменту набрання законної сили рішенням суду про визнання договору не посвідченого нотаріально дійсним.
Оскільки сторони домовились щодо усіх істотних умов договору, а також відбулося фактичне їх виконання, господарський суд вважає, що договір купівлі-продажу № 1-07 від 07.12.2007 р. підлягає визнанню дійсним.
Договір купівлі-продажу №1-07 від 07.12.2007р. укладений між позивачем ПП „Лава” та відповідачем СГК „Дельжилер” є правочинним та є підставою для визнання за ПП „Лава” права власності на наступне нерухоме майно: 1.Будівля холодильника консервного цеху:
А- сторожка, Б-ларьок, В- вагова, Д- холодильники, Г- навіс;2. Будівля консервного цеху:
З - консервний цех; І- склад готової продукції ; Р- будівля; С-парники; 3. Будівля лінії томатної пасти: Е-овочесховище; К-контора; Т-сарай; 4. Будівля котельної: М- котельна; Л-туалет; 5.Будівля електростанції: О- трансформатор; Н- пекарня; П-сарай, що розташоване за адресою: Одеська область Татарбунарський район с. Дмитрівка .
Чинне законодавство передбачає, що право власності на об’єкти підтверджується лише певними документами –в даному випадку це є договір купівлі-продажу №1-07 від 07.12.2007р.
Як слідує з вище наведеного, позивач, на думку суду, є добросовісним набувачем права власності у встановленому законом порядку на наступне нерухоме майно: 1.Будівля холодильника консервного цеху: А- сторожка, Б-ларьок, В- вагова, Д- холодильники, Г- навіс;2. Будівля консервного цеху: З - консервний цех; І- склад готової продукції ; Р- будівля; С-парники; 3. Будівля лінії томатної пасти: Е-овочесховище; К-контора; Т-сарай; 4. Будівля котельної: М- котельна; Л-туалет; 5. Будівля електростанції: О- трансформатор; Н- пекарня; П-сарай, що розташоване за адресою: Одеська область Татарбунарський район с. Дмитрівка , і згідно чинного законодавства за ним повинно бути визнано право власності на це майно.
На підставі ст. ст. 44, 49 ГПК України витрати по сплаті держмита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу віднести за рахунок відповідача,
Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд, -
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити.
2. Визнати дійсним договір купівлі-продажу №1-07 від 07.12.2007р., укладений між Приватним підприємством „Лава” ( код ЄДРПОУ 24770168) та Сільськогосподарським кооперативом „Дельжилер” ( код ЄДРПОУ 03766317).
3. Визнати за Приватним підприємством „Лава” (м. Одеса вул. Маршала Жукова, 10/6 кв. 29, код 24770168, р/р 26009241441 у ВАТ „МТБ” МФО 328168) право власності на нерухоме майно: 1.Будівля холодильника консервного цеху: А- сторожка, Б-ларьок, В- вагова, Д- холодильники, Г- навіс;2. Будівля консервного цеху: З - консервний цех; І- склад готової продукції ; Р- будівля; С-парники; 3. Будівля лінії томатної пасти: Е-овочесховище; К-контора; Т-сарай; 4. Будівля котельної: М- котельна; Л-туалет; 5. Будівля електростанції: О- трансформатор; Н- пекарня; П-сарай, що розташоване за адресою: Одеська область Татарбунарський район с. Дмитрівка .
4. Стягнути з Сільськогосподарського кооперативу „Дельжилер” (Одеська область Татарбунарський район с. Дмитрівка, вул. Гагаріна,8 код 03766317, п/р 260053798 у АППБ „Аваль” МФО 328351) на користь Приватного підприємства „Лава” (м. Одеса вул. Маршала Жукова, 10/6 кв. 29, код 24770168, р/р 26009241441 у ВАТ „МТБ” МФО 328168) витрати по сплаті державного мита в сумі 85 /вісімдесят п’ять/ грн. 00 коп., витрати на ІТЗ судового процесу в сумі 118 /сто вісімнадцять/ грн. 00 коп.
Рішення суду набирає чинності згідно ст.85 ГПК України.
Накази видати після набрання рішенням законної сили.
Суддя Бакланова Н.В.