ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

___________________________________________________________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 лютого 2022 р.м. ХерсонСправа № 540/7942/21

Херсонський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Хом`якової В.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Митниці в Херсонській області, Автономній Республіці Крим і м. Севастополі про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів від 10.11.2021 року №UA508040/2021/000253/2,

встановив:

Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до Митниці ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі (далі - відповідач), у якому просить визнати протиправним та скасувати рішення Митниці ДФС у Херсонській області, АРК та м. Севастополі про коригування митної вартості товарів від 10.11.2021 №40/2021/000253/2 щодо збільшення митної вартості товарів, імпортованих фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 .

Вказані вимоги позивач обґрунтовує тим, що у листопаді 2021 року згідно до умов укладеного зовнішньоекономічного контракту № 07062021 від 07.06.2021 та на підставі супроводжувальних документів продавець - компанія «LANGFANG YIDA GARDENING PLASTIC PRODUCT CO., LTD» здійснив на адресу покупця - ФОП ОСОБА_1 поставку товару - поліетиленові шланги гнучкі (крапельна стрічка) з вбудованими крапле випусками (жорсткими емітерами), не армовані, не сполучені з іншими матеріалами, не обладнані фітингами, у рулонах на картонній бабині, обмотаній поліетиленовою плівкою. Під час декларування вказаного товару позивачем відповідно до ст. 57, 58 Митного кодексу України було самостійно визначено митну вартість товару, яка склала 23116,80 доларів США. З метою митного оформлення товару та на підтвердження заявленої митної вартості товару позивачем надано Митниці ДФС у Херсонській області, Автономній республіці Крим та м. Севастополі повний пакет документів, передбачений ст. 53 МК України. Крім того, окремою складовою митної вартості товару позивачем заявлено витрати на транспортування у сумі 210000 грн, на підтвердження яких надано договір на транспортно-експедиторське обслуговування від 01.06.2021, заявку від 18.10.2021, рахунок на оплату від 03.11.2021, довідку експедитора ТОВ "НьюВейв" від 03.11.2021, платіжне доручення про оплату вартості перевезення від 04.11.2021. Проте, 10.11.2021 відповідачем прийнято рішення UA508040/2021/000253/2, яким за резервним методом скориговано митну вартість товару з 23116,80 до 46889,36 дол. США, що призвело до збільшення платежів з ввізного мита до оплати на 20514,51 грн. та з податку на додану вартість до оплати на 86160,96 грн. Позивач вважає, що оскаржуване рішення відповідача про коригування митної вартості товару є протиправним, оскільки надані для митного оформлення документи ідентифікують товар та містять об`єктивні і достовірні дані, що піддаються обчисленню та підтверджують ціну товару, що підлягала сплаті декларантом на користь продавця, тобто підтверджують митну вартість товару за ціною договору. При цьому, позивач наголошує, що обставини, на які відповідач вказує в оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості, жодним чином не спростовують митної вартості, яка була зазначена позивачем у поданій митній декларації і не є підставою для коригування такої митної вартості.

Ухвалою суду від 09.12.2021 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

22.12.2021 відповідачем подано до суду відзив на позову заяву, у якому вказує, що під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості заявленого у митній декларації № UA508040/2021/008826 товару, при перевірці поданих документів, що підтверджують числові значення складових митної вартості посадовою особою митного органу виявлено наступні розбіжності: надані до митного оформлення документи не містять відомостей стосовно вартості перевезення (фрахту) безпосереднім перевізником товару, наведеним у коносаменті. Також відсутні відомості стосовно витрат на навантаження товару на борт судна у порт Xinqanq, а відповідно і неможливо встановити числові значення витрат (складових митної вартості), які повинні додаватися при визначенні митної вартості товару. Крім цього, серед документів наданих митниці для підтвердження заявленого рівня митної вартості відсутня інформація про те, що товар не страхувався покупцем, що може свідчити про приховування достовірної інформації щодо страхування товару. Також декларантом не подані усі необхідні додаткові документи, витребувані в рамках положень ст. 53 МКУ. У зв`язку з наявністю обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів, відповідачем прийнято оскаржуване рішення, яким митну вартість товару було скориговано та визначено за резервним методом відповідно до статті 64 Митного кодексу України на підставі інформації, наявної у митному органі за митною декларацією № UA500020/2021/219297 від 09.11.2021. Рівень митної вартості товару складає 2,17 дол. США/кг.

23.12.2021 позивачем надано до суду відповідь на відзив, у якому вважає, що підстави, на які посилається відповідач у своєму відзиві, не відповідають дійсним обставинам справи та не спростовуються доводів позивача з посиланням на докази, які додані позивачем до позовної заяви.

Дослідивши подані сторонами документи, з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, оцінивши в сукупності надані докази, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини суд вказує про наступне.

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, 07.06.2021 між продавцем компанією «LANGFANG YIDA GARDENING PLASTIC PRODUCT CO., LTD» (Китай) та покупцем ФОП ОСОБА_1 укладено контракт № 07062021 та додаткову угоду № 1 від 30.06.2021, відповідно до яких продавець на умовах FOB - порт Тяньцзинь (Китай), (Інкотермс 2000) зобов`язується своєчасно виготовляти та продавати крапельну стрічку у відповідності до інвойсів, узгоджених сторонами та які складають невід`ємну частину даного контракту. При цьому, покупець оплачує отримані від продавця товари за кожну одиницю товару за цінами, визначеними в інвойсі, і по кожній партії являються фіксованими і не можуть бути змінені з моменту підписання інвойсу по кожній партії товару.

Згідно Інвойсу № YDR210708 від 08.07.2021 до контракту № 07062021 продавцем компанією «LANGFANG YIDA GARDENING PLASTIC PRODUCT CO., LTD» (Китай) здійснено поставку на адресу покупця ФОП ОСОБА_1 товару: поліетиленові шланги гнучкі (крапельна стрічка) з вбудованими крапле випусками (жорсткими емітерами), не армовані, не сполучені з іншими матеріалами, не обладнані фітингами, у рулонах на картонній бабіні, обмотаній поліетиленовою плівкою 840 рулонів, за договірною вартістю 23116,80 доларів США (603179,73 грн по курсу 26,0927 грн за 1 дол. США.)

Для здійснення митного оформлення товару, поставленого за вказаним контрактом та інвойсом позивачем 10.11.2021 було подано митну декларацію №UA508040/2021/008796, відповідно до якої митна вартість товару визначена позивачем за ціною договору у сумі 23116,80 доларів США, що в еквіваленті становить 603179,73 грн.

Разом із митною декларацією, позивачем до митного оформлення були подані наступні документи:

- пакувальний лист б/н від 08.07.2021,

- інвойс (рахунок - фактура) № YDR210708 від 08.07.2021;

- коносамент № S0121090206 від 12.09.2021;

- автотранспортна накладна №18936 від 08.11.2021;

- декларація про походження товару № YDR210708 від 08.07.2021;

- акт про проведення огляду (переогляду) товарів № UA500040/2021/911 від 09.11.2021;

- платіжний документи, що підтверджує вартість товару № 210709/COR/19783 від 09.07.2021;

- документ, що підтверджує вартість перевезення товару б/н від 03.11.2021;

- доповнення до зовнішньоекономічного договору № 1 від 30.06.2021;

- зовнішньоекономічний договір №07062021 від 07.06.2021;

- договір про надання послуг митного брокера №42 від 27.05.2019;

- договір про перевезення № 06-21/А від 18.10.2021;

- акт зважування №РК-36438863 від 09.11.2021;

- звіт про зважування № 403012 від 09.11.2021;

- лист про помилку б/н від 10.11.2021;

- акт про невідповідність товарів б/н від 09.11.2021.

При здійсненні перевірки митної декларації за допомогою автоматизованої системи аналізу та управління ризиками (далі - АСАУР) виявлено ризики, а саме, сформовано перелік попереджень щодо декларанта та обов`язкових митних процедур, які полягали у перевірці достовірності декларування витрат на транспортування, посилення контролю правильності визначення митної вартості товарів, витребуванні документів, які підтверджують митну вартість товарів та її складові. У зв`язку із чим декларанту запропоновано надати наступні документи: якщо здійснювалося страхування - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість навантаження, пакування, страхування; каталоги, специфікації, прейскуранти (прас-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини; документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. Також повідомлено декларанта, що згідно з п. 6 ст. 53 Митного кодексу України декларант за власним бажанням може подати додаткові наявні документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару. Якщо оригінали зазначених документів складені іншою мовою, відповідно до ст. 254 МКУ, роз`яснено про необхідність надати переклад цих документів на українську мову.

У відповідь на запит декларантом подано: заявку на транспортно-експедиційне обслуговування № 00001912 від 18.10.2021, платіжне доручення на сплату транспортно-експедиційних послуг № 123 від 04.11.2021, декларацію країни відправника № 021720210000329310 від 08.09.2021.

Перевіркою додатково поданих документів відповідачем встановлено, що заявлений рівень митної вартості товарів не відповідає інформації, наявній у митного органу, у зв`язку із чим митним органом прийнято рішення про коригування митної вартості № UA 508040/2021/000253/2 від 10.11.2021.

Так, у спірному рішенні відповідачем зауважено на тому, що заявлену декларантом митну вартість товару не може бути визнано у зв`язку з тим, що заявлено не повні відомості про митну вартість та складові митної вартості та подано не всі документи для підтвердження митної вартості, а надані документи містять розбіжності, а саме:

- серед документів для підтвердження транспортних витрат декларантом надано договір транспортно-експедиційного обслуговування № 06-21/А від 18.10.2021. Відповідно до п. 2.1 даного договору виконавець (ТОВ «Нью Вейв») зобов`язується забезпечити послуги з організації перевезення вантажів клієнта (ФОП ОСОБА_1 ). Із вказаного договору не вбачається, що саме ТОВ «Нью Вейв» встановлює вартість перевезення, адже відповідно до п. 2.1.1 від свого імені та від імені клієнта укладає правочин з перевізниками;

- надані до митного оформлення документи не містять посилань на визначення ціни перевезення (фрахту) безпосереднім перевізником товару (HUNICORN SHIPPING CO., LTD);

- відповідно до додаткового договору № 1 від 30.06.2021 продавець зобов`язаний доставити товар у порт Xinqanq. Проте, згідно правил ІНКОТЕРМС 2010 на умовах поставки FOB, продавець зобов`язаний завантажити товар на борт судна. Додатково надане платіжне доручення № 123 від 04.11.2021 також цих відомостей не містить, наявна інформація про витрати на міжнародне перевезення (морський фрахт). Отже, відсутні відомості стосовно витрат на навантаження товару на борт судна у порт Xinqanq, а відповідно і не можливо встановити числові значення витрат (складових митної вартості), які повинні додаватися при визначенні митної вартості товару;

- серед документів, наданих митниці для підтвердження заявленого рівня митної вартості, відсутня інформація про те, що товар не страхувався покупцем, що може свідчити про приховування достовірної інформації щодо страхування товару. А, згідно правил ІНКОТЕРМС 2010 на умовах поставки FOB, продавець зобов`язаний надати покупцю, на його прохання, на його ризик і за його рахунок (при наявності витрат) інформацію, необхідну для отримання страхування.

Також, декларантом не подані усі необхідні додаткові документи, витребувані в рамках положень статті 53 МКУ, а саме:

1) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

2) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини;

3) документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів та страхові документи.

Митницею в Херсонській області, Автономній Республіці Крим і м. Севастополі прийнято рішення № UA508040/2021/000253/2 про коригування митної вартості товарів, в результаті митну вартість товару № 1 скориговано та визначено за резервним методом відповідно до статті 64 Митного кодексу України на підставі інформації, наявної у митного органу МД від 09.11.2021 №UA500020/2021/219297, а саме: 2,17 доларів США/кг (числове значення митної вартості товару становить: 21608 х 2,17 = 46889,36 Дол. США.

Вважаючи зазначене рішення протиправним, позивач звернувся до суду із позовом про його скасування.

Надаючи оцінку доводам позивача про незаконність спірного рішення, суд вважає за необхідне врахувати наступні обставини та положення законодавства.

Вирішуючи питання про правомірність прийнятого відповідачем рішення про коригування митної вартості товару, суд виходить з приписів ч. 2 ст. 2 КАС України, відповідно до яких у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють: чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії): безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.

Згідно з ч. 1 ст. 246 МК України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

Відповідно до ч. 1 ст. 248 МК України митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання митним органом від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.

Згідно з ч. 1 ст. 257 МК України, декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії.

Відповідно до ст. 49 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Згідно ч.1 ст. 51 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Частиною 1 ст. 52 МК України визначено, що заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Відповідно до ч. 2 ст. 52 МК України, декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

Згідно з ч. 1 ст. 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Такими документами є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування (ч. 2 ст. 53 МК України).

Відповідно до ч. 3 ст. 53 МК України, у разі, якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4) виписку з бухгалтерської документації;

5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

7) копію митної декларації країни відправлення;

8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Аналіз вказаних норм дозволяє дійти висновку, що до виключної компетенції митних органів відноситься вирішення питання перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості, а також самостійного її визначення у встановлених Законом випадках. Даний висновок узгоджується з основним принципом оцінки товарів для митних цілей, закріпленим у ст. VII Генеральної асамблеї з тарифів і торгівлі "Оцінка товарів для митних цілей", згідно з яким оцінка імпортованого товару для митних цілей має базуватися на дійсній вартості імпортованого товару, на якій розраховується мито, або аналогічного товару.

Стаття 57 Митного кодексу України передбачає, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:

1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу.

При цьому, кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи. У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Таким чином, митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості виходячи з обраного декларантом методу. Однак, дискреційні повноваження митних органів мають законодавчі обмеження у випадках незгоди із задекларованою митною вартістю. До таких, зокрема, належать процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості та обов`язок послідовного вибору методів (від першого до шостого) визначення митної вартості товарів.

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, при декларуванні товару за митною декларацією № UA508040/2021/008796 позивач визначив його митну вартість за основним методом, тобто виходячи саме з ціни угоди, що підлягала сплаті згідно до умов контракту, інвойсів та інших документів постачальника.

Відповідно до частин 1, 2 статті 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

Зокрема, статтею 58 Митного кодексу України передбачено, що метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів. Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні. У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу.

Відповідно до частин 1-3 статті 55 Митного кодексу України, рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

Форма рішення про коригування митної вартості товарів встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Разом з тим, відповідно до вимог статті 57 Митного кодексу України, основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.

Тобто, відповідно до норм Митного кодексу України, митним органом при прийнятті рішення про коригування митної вартості товарів повинна бути зазначена послідовність застосування методів визначення митної вартості та причини, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом.

При цьому, як було зазначено вище, у разі, якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи, перелік яких визначено частиною 3 статті 53 Митного кодексу України.

Також згідно з частиною 6 вищевказаної статті, декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

В той же час, витребуванню підлягають лише ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а визначення митної вартості не за першим методом можливе тільки тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності.

Таким чином, витребування додаткових документів можливе лише у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. При цьому, сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відтак, наведені приписи зобов`язують митницю зазначити конкретні обставини, які викликали вiдповiднi сумніви, причини неможливості їх перевірки на пiдставi наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Встановивши вiдсутнiсть достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхiднi для підтвердження того чи іншого показника.

Як встановлено судом, то підставою для здійснення відповідачем спірного коригування митної вартості стало встановлення відповідачем тієї обставини, що декларантом заявлено неповні відомості про митну вартість та складові митної вартості достовірно документально не підтверджено.

Надаючи оцінку вказаним доводам відповідача, суд зазначає наступне.

Суд вважає безпідставними доводи відповідача про ненадання позивачем документів, які підтверджують вартість перевезення.

З матеріалів справи слідує, що 01.06.2021 між ТОВ "НьюВейв" та ФОП ОСОБА_1 укладено договір на транспортно-експедиторське обслуговування №06-21/А, згідно п. 1.1 якого ТОВ «НьюВейв» зобов`язалося за рахунок клієнта організувати транспортно-експедиторське обслуговування (ТЕО), перевезення експортно-імпорних і транзитних вантажів по території України і в міжнародному сполученні, а також надання інших транспортно-експедиторських послуг клієнту за згодою сторін.

Відповідно до п. 4.1.12 договору виконані послуги регламентуються актом виконаних робіт та рахунком експедитора.

Як вбачається з матеріалів справи декларантом на підтвердження вартості перевезення були надані заявка від 18.10.2021 до договору на транспортно-експедиторське обслуговування № 06-21/А від 01.06.2021, рахунок № 4408 від 03.11.2021 та платіжне доручення від 04.11.2021 № 123 на суму 246750,00 грн.

Суд вважає, що надані позивачем документи у повній мірі підтверджують вартість понесених позивачем витрат на транспортування товару за межами території України та є достатніми для визначення вказаної складової митної вартості.

З огляду на викладене, суд вважає, що позивачем були надані до митного органу всі необхідні документи на підтвердження витрат на транспортування товару, які є складовою митної вартості товару.

Суд вважає необґрунтованим твердження відповідача про ненадання позивачем документів про визначення ціни перевезення (фрахту) безпосереднім перевізником товару - HUNICORN SHIPPING CO., LTD, оскільки за умовами договору на транспортно-експедиторське обслуговування від 01.06.2021 № 06-21/А саме експедитор здійснює організацію перевезення вантажів для позивача для чого укладає від свого імені договори з портами, перевізниками, складами, судноплавними компаніями, їх агентами та ін. Також за умовами цього договору клієнт здійснює оплату послуг за цим договором згідно рахунку, наданого експедитором. Безпосередньо ФОП ОСОБА_1 не укладає договорів перевезення, не має безпосередніх відносин з перевізниками. Належним підтвердженням виконання умов укладеного договору транспортного експедирування (перевезення вантажу) є документи, складені саме експедитором.

Таким чином, надані позивачем документи щодо вартості транспортних послуг, складені ТОВ "НьюВейв", є належним підтвердженням понесених позивачем витрат.

Крім того, митним органом взагалі не витребовувались документи щодо транспортування вантажу, складені перевізником такого вантажу.

Аналогічна позиція викладена в постанові П`ятого апеляційного адміністративного суду від 15.10.2020 у справі № 540/179/20.

Щодо доводів відповідача про відсутність відомостей стосовно витрат на навантаження товару на борт судна в порту Xingang, суд зазначає, що ці витрати не сплачуються окремо, оскільки імпортований ФОП ОСОБА_1 товар поставлявся постачальником "LANGFANG YIDA GARDENING PLASTIC PRODUCT CO., LTD" на умовах FOB - порт Тяньцзинь (Xingang) за міжнародними правилами інтерпретації комерційних термінів ІНКОТЕРМС 2000 року згідно п. 2.1 контракту №07062021 від 07.06.2021, тобто на умовах франко борт судна, які передбачають, що витрати з навантаження товару на борт судна несе постачальник. Витрати з навантаження імпортованого ФОП ОСОБА_1 товару на борт судна включені у вартість імпортованого товару за умовами п. 2.1 контракту №07062021 від 07.06.2021 та не сплачуються окремо.

Щодо доводу відповідача щодо відсутності інформації про те, що товар не страхувався покупцем, то судом встановлено, що поставка товару імпортованого позивачем згідно контракту від 07.06.2021 № 07062021 здійснювалась на умовах FOB порт Тяньцзинь (Китай) за правилами Інкотермс 2000. Згідно Офіційних правил Міжнародної торговельної палати тлумачення торговельних термінів, видання МТП №560, в редакції з 01.01.2011, за змістом яких посилання на Інкотермс-2000 в договорі купівлі-продажу чітко визначає відповідні обов`язки сторін та зменшує ризик юридичних ускладнень. Метою Інкотермс є забезпечення єдиного набору міжнародних правил для тлумачення найбільш уживаних торговельних термінів у зовнішній торгівлі. Відповідно до Інкотермс-2000 FOB (FREE ON BOARD (...named port of shipment) - Термін "франко-борт" означає, що поставка є здійсненою продавцем, коли товар перейшов через поручні судна в названому порту відвантаження. Це означає, що з цього моменту усі витрати й ризики втрати чи пошкодження товару повинен нести покупець. Термін FOB зобов`язує продавця здійснити митне очищення товару для експорту. Цей термін може застосовуватися тільки у випадках перевезення товару морським або внутрішнім водним транспортом. При цьому, ані покупець, ані продавець не містять один перед одним зобов`язань щодо здійснення страхування товару.

Отже, суд вважає помилковим твердження відповідача про неможливість перевірки правильності визначеної декларантом митної вартості товару за відсутності документів, що містять відомості про вартість страхування товару, оскільки такі документи у даному випадку не вимагаються.

Крім того суд бере до уваги ту обставину, що для митного оформлення товару позивачем у сукупності документів було надано митному органу, зокрема, заяву про надання додаткових підтверджень щодо митної вартості імпортованих ФОП ОСОБА_1 товарів від 12.11.2021 за вих. № 61, у якій зазначено про відсутність здійснення страхування імпортованого товару на шляху поза митною територією України.

Щодо доводу відповідача про ненадання ФОП ОСОБА_1 висновків про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформації біржових організацій про вартість товару або сировини, то суд зазначає наступне.

Як було вище встановлено судом, приписами ч. 3 ст. 53 МК України передбачено обов`язок декларанта надати ряд документів, в тому числі висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, тільки у разі, якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Враховуючи, що позивачем при митному оформленні товару за митною декларацією № UA508040/2021/000358 на підтвердження заявленої митної вартості товару надано Митниці ДФС у Херсонській області, Автономній республіці Крим та м.Севастополі повний пакет документів, передбачений ч. 2 ст. 53 МК України, якими підтверджено складові митної вартості товару, тому у відповідача були відсутні правові підстави для зобов`язання ФОП ОСОБА_1 надавати будь-які додаткові документи.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про необґрунтованість вказаних доводів відповідача.

Крім того, згідно з пунктом 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених Наказом Міністерства фінансів України № 598 від 24.05.2012, посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у Рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо. У випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 Кодексу) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.

Як вбачається зі змісту графи 33 оскаржуваного рішення, то "за результатами проведеної консультації, митну вартість товару скориговано та визначено за резервним методом відповідно до статті 64 Митного кодексу України на підставі інформації, наявної у митного органу - МД від 09.11.2021 №UA500020/2021/219297, а саме: 2,17 доларів США/кг (числове значення митної вартості товару становить: 21608 х 2,17 = 46889,36 Дол. США. Попередні методи не застосовуються з наступних причин: основний метод (вартість операції) - неподання усіх необхідних документів, які підтверджують митну вартість товару, невідповідність ціни угоди інформації, що наявна у митного органу. Другорядні: - за ціною договору щодо ідентичних товарів - відсутність інформації за ціною угоди щодо ідентичних товарів: - за; ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів - відсутність інформації за ціною угоди щодо подібних (аналогічних) товарів; - на основі віднімання вартості - відсутність інформації щодо числового значення витрат для цілей вирахування вартості; - на основі додавання вартості (обчислена вартість) - відсутність інформації щодо складових для обчислення вартості товару".

Проте, суд вказує, що вказана графа оскаржуваного рішення не містить інформації - який саме товар було використано в якості джерела інформації, які числові значення митної вартості таких товарів, відсутні обґрунтування числового значення митної вартості товарів, відсутнє її коригування, не зазначені факти, які вплинули або повинні були вплинути на таке коригування, щодо обсягів, умови поставки, фактурної вартості, методи визначення митної вартості тощо.

За вказаних обставин суд приходить до висновку, що відповідачем не надано переконливих доказів, які підтверджують правомірність прийняття оскаржуваного рішення щодо коригування митної вартості. Натомість, на думку суду, надані позивачем до митного оформлення документи спростовують сумніви щодо достовірності поданих декларантом відомостей про митну вартість товару та/або неправильності обрання позивачем методу визначення та обчислення митної вартості товару.

Враховуючи, що позивачем у відповідності до вимог митного законодавства для підтвердження заявленої митної вартості товару було подано до митного органу всі необхідні для цього документи та митним органом не доведено, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, суд дійшов висновку про наявність підстав для визнання протиправним та скасування рішення митного органу про коригування митної вартості товарів № UA508040/2021/000253/2 від 10.11.2021.

Щодо розподілу судового збору, то суд зазначає наступне.

Відповідно до вимог частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З огляду на викладене суд приходить до висновку, що сплачений позивачем судовий збір в сумі 1066,75 грн підлягає стягненню з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань.

Керуючись статтями 9, 139, 241- 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

Позовну заяву задовольнити в повному обсязі.

Визнати протиправним та скасувати рішення Митниці ДФС у Херсонській області, АРК та м. Севастополі про коригування митної вартості товарів від 10.11.2021 №40/2021/000253/2 щодо збільшення митної вартості товарів, імпортованих фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1 ).

Стягнути з Митниці Державної фіскальної служби у Херсонській області, АРКрим та м. Севастополі (м. Херсон, вул. Гоголя, 13, код ЄДРПОУ 43946385) за рахунок її бюджетних асигнувань на користь фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (адреса місця проживання: АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) судовий збір в сумі 1066,75 грн (одна тисяча шістдесят шість) гривень 40 коп.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя В.В. Хом`якова

кат. 108020200