08.02.2022 Справа № 755/14521/21
Справа пр. № 2/765/1633/22
ун. № 756/14521/21
З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
08 лютого 2022 року Оболонський районний суд м. Києва в складі:
головуючого - судді Андрейчука Т.В.,
за участю секретаря судового засідання - Колесник А.В.,
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, -
в с т а н о в и в:
Позивач ОСОБА_1 звернувся до Дніпровського районного суду м. Києва в порядку цивільного судочинства з позовом до відповідача ОСОБА_2 про відшкодування шкоди.
18 жовтня 2021 року Дніпровський районний суд м. Києва передав цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди на розгляд Оболонському районному суду м. Києва.
18 жовтня 2021 року указана справа надійшла до Оболонського районного суду м. Києва та ухвалою судді Андрейчука Т.В. від 20 жовтня 2021 року позовна заява
ОСОБА_1 була прийнята до провадження та відкрито спрощене позовне провадження у справі.
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовував тим, що 04 червня 2021 року на
вулиці Маршала Конєва, 10/1 в м. Києві трапилась дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля Kia Sportage, д.н.з. НОМЕР_1 , яким кермував ОСОБА_1 , та автомобіля Kia Rio, д.н.з. НОМЕР_2 , під кермуванням ОСОБА_2 . Пригода відбулась у зв`язку з порушенням Правил дорожнього руху відповідачем у справі.
У результаті зіткнення автомобіль Kia Sportage, д.н.з. НОМЕР_1 , отримав механічні пошкодження. Вартість збитку, спричиненого власнику цього транспортного засобу, склала 4128,94 грн, що підтверджується ремонтною калькуляцією від 11 червня 2021 року
№ 8963718_SG.
Оскільки цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2 за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю, майну третіх осіб під час експлуатації автомобіля Kia Rio, д.н.з. НОМЕР_2 , була застрахована ПрАТ "Українська пожежно-страхова компанія" за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АР/8968718, ПрАТ "Українська пожежно-страхова компанія" прийняло рішення про сплату ОСОБА_1 страхового відшкодування у сумі 1528,94 грн, що становить різницю між сумою заподіяних позивачеві збитків та франшизою у сумі 2600,00 грн.
З цих підстав позивач просив суд стягнути з ОСОБА_2 франшизу у сумі 2600,00 грн та компенсацію моральної шкоди у сумі 5000,00 грн.
Відповідач відзив на позовну заяву ОСОБА_1 до суду не подав.
Позивач та його представник у судове засідання не з`явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялись, представник позивача подала до суду заяву, в якій просила суд розглянути справу за її відсутності та відсутності його довірителя.
Відповідач у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся, про причини неявки в судове засідання суд не повідомив, заяву про розгляд справи за його відсутності до суду не подав.
За таких обставин та за відсутності заперечень представника позивача, суд ухвалив провести заочний розгляд справи.
Дослідивши матеріали справи, зібрані у справі докази, суд дійшов такого висновку.
04 червня 2021 року на вулиці Маршала Конєва, 10/1 в м. Києві трапилась дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля Kia Sportage, д.н.з. НОМЕР_1 , яким кермував ОСОБА_1 , та автомобіля Kia Rio, д.н.з. НОМЕР_2 , під кермуванням ОСОБА_2
(а. с. 33-35).
Постановою Голосіївського районного суду м. Києва від 28 липня 2021 року у справі № 752/15933/21 ОСОБА_3 був визнаний винним у вчиненні вищевказаної дорожньо-транспортної пригоди (а. с. 10-12).
Згідно з ч. 6 ст. 82 ЦПК України постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, що набрала законної сили є обов`язковою для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалено постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.
Таким чином, винуватцем дорожньо-транспортної пригоди, яка трапилась 04 червня 2021 року за участю автомобілів Kia Sportage, д.н.з. НОМЕР_1 , та Kia Rio, д.н.з. НОМЕР_2 , є ОСОБА_3 .
Унаслідок згаданої дорожньо-транспортної пригоди автомобіль Kia Sportage, д.н.з. НОМЕР_1 , отримав механічні пошкодження. Розмір збитків, спричинених власнику цього транспортного засобу, становила 4128,94 грн, що підтверджується ремонтною калькуляцією від 11 червня 2021 року № 8963718_SG (а. с. 38-40).
За положеннями ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
П. 1 ч. 1 ст. 1188 ЦК України передбачено, що шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.
Разом з тим правила регулювання деліктних зобов`язань допускають можливість відшкодування завданої потерпілому шкоди не безпосередньо особою, яка завдала шкоди, чи її роботодавцем, а іншою особою, якщо законом передбачено такий обов`язок.
Так, за приписами ст. 5 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільної відповідальності власників наземних транспортних засобів" об`єктом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов`язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров`ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу.
Ст. 6 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільної відповідальності власників наземних транспортних засобів" визначено, що страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю та/або майну потерпілого.
Відповідно до п. 22.1, п. 22.2 ст. 22 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільної відповідальності власників наземних транспортних засобів" при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи. Відповідно до цього Закону потерпілим, які є юридичними особами, страховиком відшкодовується виключно шкода, заподіяна майну.
З огляду на викладене, у випадках, коли деліктні відносини поєднуються з відносинами обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, боржником у деліктному зобов`язанні в межах суми страхового відшкодування виступає страховик завдавача шкоди. Цей страховик, хоч і не завдав шкоди, але є зобов`язаним суб`єктом перед потерпілим, якому він виплачує страхове відшкодування замість завдавача шкоди у передбаченому Законом України "Про обов`язкове страхування цивільної відповідальності власників наземних транспортних засобів", порядку. Після такої виплати деліктне зобов`язання припиняється його належним виконанням страховиком завдавача шкоди замість останнього. За умов, передбачених у ст. 38 вказаного Закону, цей страховик набуває право зворотної вимоги (регрес) до завдавача шкоди на суму виплаченого потерпілому страхового відшкодування.
Цивільна відповідальність ОСОБА_2 за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю, майну третіх осіб під час експлуатації автомобіля Kia Rio, д.н.з. НОМЕР_2 , була застрахована ПрАТ "Українська пожежно-страхова компанія" за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АР/8968718. Цей договір був укладений шляхом видачі страхувальнику страхового поліса. Ліміт відповідальності страховика за шкоду заподіяну майну складав 130000,00 грн, франшиза - 2600,00 грн. (а. с. 24, 33-35).
За приписами п. 12.1 ст. 12 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільної відповідальності власників наземних транспортних засобів" розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладанні договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 відсотки від страхової суми, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих. Страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту
Згідно зі ст. 29 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільної відповідальності власників наземних транспортних засобів" у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу страховиком відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.
На виконання умов договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АР/8968718 страховиком ПрАТ "Українська пожежно-страхова компанія" прийнято рішення про виплату потерпілому ОСОБА_1 страхового відшкодування у сумі 1528,94 грн (4128,94 грн - сума збитків, заподіяних позивачеві пошкодженням його автомобіля, за вирахуванням франшизи у сумі 2600,00 грн) (а. с. 26-27, 41).
Відповідно до ч. 2 ст. 1192 ЦК України розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
З огляду на викладене суд дійшов висновку про необхідність стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 франшизу у сумі 2600,00 грн.
Щодо вимог ОСОБА_1 про відшкодування моральної шкоди суд зазначає таке.
Ч. 1 ст. 23 ЦК України особі гарантоване право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.
П. 3 ч. 2 ст. 23 ЦК України встановлено, що моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна.
За положеннями ч. 1 ст. 1167 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Аналізуючи приписи вказаної законодавчої норми та положення ч. 1 ст. 1188 ЦК України, можна дійти висновку, що моральна шкода завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана однієї особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.
Право особи на відшкодування моральної (немайнової) шкоди виникає за умови наявності такої шкоди, протиправності діяння її заподіювача, наявності причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Вирішуючи питання про відшкодування моральної (немайнової) шкоди, суд повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.
Позивачеві ОСОБА_1 заподіяно моральної шкоди у зв`язку з пошкодженням у результаті дорожньо-транспортної пригоди належного йому на праві власності автомобіля.
Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.
Розмір відшкодованої шкоди повинен відповідати правовідносинам сторін, їх ступеню вини, потребам та можливостям здійснити дійсні відшкодування шкоди без постановлення будь-кого зі сторін у скрутне становище.
Враховуючи характер та обсяг душевних страждань, яких зазнав позивач у зв`язку з пошкодженням у результаті дорожньо-транспортної пригоди належного йому на праві власності автомобіля, тяжкість вимушених змін у його життєвих та виробничих стосунках, виходячи з засад розумності та справедливості, суд приходить до висновку про необхідність визначити розмір відшкодування моральної шкоди ОСОБА_1 у розмірі 2000,00 грн та стягнути цю суму з відповідача ОСОБА_2 на користь позивача.
Згідно з ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема витрати на професійну правничу допомогу (п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України).
Відповідно до ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
На підтвердження витрат на професійну правничу допомогу, понесених під час розгляду справи, позивачем було надано договір про надання правової допомоги
від 20 серпня 2021 року № 17/21, укладений між ОСОБА_1 та адвокатським бюро Євдоченко Н.Д.
Водночас за змістом ч. 4 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Згідно з ч. ч. 3, 5, 9 ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
Якщо сума судових витрат, заявлених до відшкодування та підтверджених відповідними доказами, є неспівмірно меншою, ніж сума, заявлена в попередньому (орієнтовному) розрахунку, суд може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні судових витрат (крім судового збору) повністю або частково, крім випадків, якщо така сторона доведе поважні причини зменшення цієї суми.
У випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами, або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.
Таким чином, під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені ч. ч. 3, 5, 9 ст. 141 ЦПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу (постанови об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03 жовтня 2019 року справі № 922/445/19,
від 22 листопада 2019 року у справі № 910/906/18 та від 06 грудня 2019 року у справі
№ 910/353/19).
Позивачем не надано суду детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатами адвокатського бюро Євдоченко Н.Д.
Також суд зауважує, що законодавець у ст. 137 ЦПК України вживає термін "компенсація" витрат на професійну правничу допомогу.
За визначенням, що дає Словник української мови в 11 томах (АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І.К.Білодіда. - К.: Наукова думка, 1970-1980), слово "компенсація" означає "відшкодування, зрівноважування, винагорода за що-небудь, а також сума, яку сплачують як відшкодування, винагороду; покриття витрат, утрат", відтак, очевидно, що компенсації підлягають витрати на професійну правничу допомогу адвоката, які були понесені стороною (фактично сплачені нею).
Тому суд приймає до уваги правову позицію, яку висловив Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду у постанові від 30 вересня 2020 року у справі № 379/1418/18, зазначивши, що на підтвердження витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, сторони надає, документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).
Будь-яких доказів на підтвердження сплати ним витрат на професійну правничу допомогу позивачем ОСОБА_1 не надано.
Ураховуючи викладене вище, суд дійшов висновку про необхідність відмовити позивачеві у компенсації витрат на професійну правничу допомогу.
Згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Зважаючи на те, що позивач звільнений від сплати судового збору, суд стягує
судовий збір з відповідача пропорційно до задоволених вимог у сумі 549,58 грн (4600,00 грн / 7600,00 грн х 908,00 грн = 549,58 грн) в дохід держави.
Керуючись ст. ст. 2-5, 10-13, 19, 81-82, 89, 200, 206, 258-259, 263-265, 268, 280-282 ЦПК України, суд, -
в и р і ш и в:
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 (останнє відоме місце проживання: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків - не відомий) на користь ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання:
АДРЕСА_2 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_3 ) франшизу у сумі 2600 (дві тисячі шістсот) гривень 00 (нуль) копійок та компенсацію моральної шкоди у сумі 2000 (дві тисячі) гривень 00 (нуль) копійок.
У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_2 (останнє відоме місце проживання: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків - не відомий) судовий збір у сумі 549 (п`ятсот сорок дев`ять) гривень 58 (п`ятдесят вісім) копійок в дохід держави.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду шляхом подання в тридцятиденний строк з дня проголошення рішення суду апеляційної скарги.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Т.В. Андрейчук