Доманівський районний суд Миколаївської області
Справа № 2-а-47\11
Категорія
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22.03.2011 Доманівський районний суд Миколаївської області в складі:
головуючого(ої)-судді: Єгорова Наталія Іванівна
судді:
при секретарі:
Розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт.Доманівка адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного Фонду України в Доманівському районі про визнання дій неправомірними, нарахування та стягнення недоплаченої пенсії,
В С Т А Н О В И В :
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Управління Пенсійного Фонду України в Доманівському районі про визнання дій неправомірними, нарахування та стягнення недоплаченої пенсії, посилаючись на те, що він є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 1 категорії. Одночасно позивач є інвалідом війни ІІ групи, захворювання пов*язане з роботами по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС. ОСОБА_1 була призначена пенсія відповідно до вимог п.4, 6 Постанови Кабінету Міністрів України від 28.05.2008р. № 530 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян» та Постанови Кабінету Міністрів України від 16.07.2008р. № 654 «Про підвищення рівня пенсійного забезпечення громадян. Станом на 01.01.2011р. розмір пенсії позивача складає 1580.4 грн., з якою ОСОБА_1 не згоден, так як вважає, що розмір пенсії значно менший ніж передбачено ст..54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Крім того, позивач вважає, що управлінням Пенсійного Фонду України занижений і розмір додаткової пенсії, не застосовані підвищення до пенсії в розмірі 12%, передбачені Постановою КМ України № 894 від 13.07.2004р. та підвищення до пенсії в розмірі 3,5 раз, передбачені Постановою КМ України № 1293 від 27.12.2005р.
У зв*язку з хворобою, позивач пропустив термін звернення до суду, який просить поновити.
В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_2 просила поновити термін звернення ОСОБА_1 з позовом до суду за захистом своїх прав, так як термін пропущений у зв*язку з його хворобою. Позовні вимоги стосовно визнання дій Пенсійного Фонду України в Доманівському районі щодо недонарахування ОСОБА_1 пенсії як учаснику ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, 1 категорії, інваліду війни ІІ групи підтримала повністю і просила задовольнити в повному обсязі.
Представник Управлінні Пенсійного Фонду України в Доманівському районі Бобуйок О.С. позовні вимоги не визнала і пояснила, що пенсія ОСОБА_1 нарахована та сплачується відповідно до вимог діючого законодавства.
Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Із матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, про що свідчить посвідчення, видане Миколаївською облдержадміністрацією 31 травня 2010р. Внаслідок захворювання, пов*язаного з виконанням робіт з ліквідації наслідків аварії, його визнано інвалідом війни 11 групи, про що свідчить довідка МСЕК від 28.05.2010р. Крім того, ст..14 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» ОСОБА_1 віднесено до 1 категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи. На підставі зазначеного Закону позивачу була призначена пенсія та щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну його здоров*ю, розмір яких, як вважає позивач, повинен визначатися виходячи з мінімальної пенсії за віком, яка встановлена законами, але відповідач визначив розмір зазначених пенсій згідно з постановою Кабінету Міністрів України «Про підвищення розмірів пенсій та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів державного бюджету» від 03.01.2002р. №1, виходячи з базової величини для обчислення конкретних державних пенсій та додаткових пенсій за шкоду, заподіяну особам, віднесеним до 1 категорії, відповідно 19,91 грн.
Представник позивача стверджував , що ст..50 та 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» встановлено, що ОСОБА_1 має право на щомісячну додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров*ю, у розмірі 75 % мінімальної пенсії за віком, та розмір його пенсії не може бути нижчим 8 мінімальних пенсій за віком. Крім того, відповідно до ч3 ст.13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» передбачено, що інвалідам війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується: інвалідам ІІ групи- у розмірі 40 відсотків прожиткового мінімума для осіб, які втратили працездатність.
Постановою Кабінету Міністрів України від 13.07.2004р. № 894 передбачено, що пенсії, призначені відповідно до вимог ч.4 ст.54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» підвищується на 12 відсотків.
Постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2005р. № 1293 пенсії призначені відповідно до вимог ст..54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» збільшується в 3.5 рази.
Відповідач, як вважає представник позивача, усупереч зазначеним нормам не провів відповідне нарахування цих пенсій. Крім того, не проводить їх перерахунок після встановлення нового розміру прожиткового мінімума для осіб, які втратили працездатність, як це передбачено ч3 ст.67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Досліджуючи письмові докази по справі, суд приходить до висновку, що наявність права позивача на отримання пенсії відповідно до вимог закону є визначальною для вирішення даного спору, крім того, це право гарантується Конституцією України, а саме ст..46.
Відповідно до ч 2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов*язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з вимогами ч.4 ст.9 КАС України у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.
Отже, за конституційними нормами, виходячи з пріоритетності законів над підзаконними актами, суд приходить до висновку, що при визначені пенсій позивачеві застосуванню підлягають ч1 ст.50 та ч4 ст.54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а не постанова Кабінету Міністрів України «Про підвищення розмірів пенсій та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів державного бюджету», яка істотно звужує обсяг встановлених законом прав.
Зі ст..50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» випливає, що під час визначення розміру пенсії та щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров*ю, за основу їх нарахування береться мінімальна пенсія за віком.
Розмір мінімальної пенсії за віком визначається лише за правилами, передбаченими ст..28 ч 1 Закону України «Про загальнообов*язкове державне пенсійне страхування», іншого нормативно-правового акта, який би визначав цей розмір, або встановлював інший розмір, не має.
Посилання відповідача на те, що ст..28 Закону України «Про загальнообов*язкове державне пенсійне страхування» застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом є безпідставними, оскільки наявність такої норми за відсутності іншого мінімального розміру пенсії за віком не є підставою для відмови в реалізації позивачем конституційної гарантії та права на отримання пенсії і щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров*ю, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, як це встановлено ст..50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Відповідно до ст..67 ч 3 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», яка набрала чинності 31.10.2006р.- у разі збільшення розміру прожиткового мінімума для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, підвищується розмір пенсії, визначений відповідно до ст..54 цього Закону, а також розмір додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров*ю, особам віднесеним до 1,2,3,4 категорій. Перерахунок пенсії здійснюється з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімума.
Відповідно до ч1 ст.28 Закону України «Про загальнообов*язкове державне пенсійне страхування» мінімальний розмір пенсій за віком встановлюється у розмірі прожиткового мімінума для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом. Новий мінімальний розмір пенсії за віком залежить від нового розміру прожиткового мінімума. У разі збільшення розміру прожиткового мінімума перерахунок пенсії позивачеві повинен проводитись, виходячи з нового розміру мінімальної пенсії за віком.
Розмір мінімальної пенсії за віком встановлений Законом України «Про Державний бюджет України на 2010р.»..
З вимогами позивача , щодо нарахування до основного розміру пенсії підвищення до пенсії в розмірі 12 відсотків, згідно Постанови КМК № 894 від 13.07.04р. та збільшення пенсії в 3,5 разів згідно вимог Постанови КМ України від 27.12.2005 № 1293, суд не може погодитися, оскільки норми даних постанов застосовувалися до мінімальної пенсії за віком, межа якої передбачалася в цій же постанові. Збільшення розміру пенсій проводилося у разі, якщо розмір пенсії був нижчим, ніж визначений в постанові.
У зв*язку із внесенням змін до Закону України „Про загальнообов*язкове державне пенсійне страхування” щодо визначення мінімального розміру пенсії за віком на рівні прожиткового мінімума для осіб, які втратили працездатність, застосування постанов Кабінету Міністрів України № 894 від 13.07.04р. та № 1293 від 27.12.2005р. втратило сенс, так як дія даних постанов розповсюджувалася лише на пенсії, мінімальний розмір, якої був визначений саме цими постановами, а тому в задоволені даної частини позову належить відмовити.
Щодо, підвищення до пенсії інваліду війни в розмірі 40% прожиткового мінімума для осіб, які втратили працездатність позовні вимоги знайшли підтвердження лише в частині перерахунку пенсії у зв*язку із змінами нового розміру прожиткового мінімума.
Зазначене підвищення управлінням Пенсійного Фонду України нараховано ОСОБА_1 в розмірі 282.40 коп., що відповідає вимогам чинного законодавства і співпадає розміру вимог позивача..
Згідно ст..99 КАСУкраїни для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк.
Враховуючи, що пенсія як учаснику ліквідації аварії на ЧАЕС та інваліду 2 групи була призначена ОСОБА_1 з 28.05.2010р., термін звернення до суду позивачем пропущений. Однак, беручи до уваги довідки медичних установ, згідно який позивач страждає на онкологічне захворювання і постійне лікується, суд вважає, що дана обставина є поважною причиною, на підставі якої у суда є всі підстави поновити термін звернення до суду .
Керуючись ст.. 158-163, 167, 256 КАС України, суд
П О С Т А Н О В И В:
Адміністративний позов задовольнити частково.
Визнати неправомірними дії управління Пенсійного Фонду України в Доманівському районі стосовно нарахування ОСОБА_1 пенсії як учаснику ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 1 категорії та інваліду війни ІІ групи в розміру меншому, ніж передбачено чинним законодавством.
Зобов*язати управління Пенсійного Фонду України в Доманівському районі нарахувати та виплатити ОСОБА_1 пенсію як учаснику ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС І категорії, інваліду війни ІІ групи в розмірі, передбаченому ст.ст.50,54 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, передбаченої ст.28 Закону України „Про загальнообов*язкове державне пенсійне страхування”, щомісячно, починаючи з 28.05.2010р. з урахуванням здійснених виплат.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Постанова набирає чинності після закінчення строку подачи апеляційної скарги, яка може бути подана до суду протягом 10 днів з моменту її проголошення.
Суддя Н. І. Єгорова
судді