Справа  1-38/11  

В И Р О К

І М Е Н Е М                         УКРАЇНИ

25 березня 2011 року                                                     Єланецький

районний суд                                                                  Миколаївської області

В складі: головуючого-судді                                         РАЄВИЧ Т.М.

                При секретарі                                                 КУЗЬМІНІЙ  О.Ю.

                За участю: прокурора                                    ГУЛЬПИ О.В.

                захисника                                                        ОСОБА_1

                законного представника

                неповнолітнього                                            ОСОБА_2

                представника служби у  справах

                дітей Єланецької

                райдержадміністрації                                    ФУРТАТОВОЇ О.С..

                представника  кримінальної міліції

                служби у  справах дітей                                 ПАНЧЕНКО С.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт Єланець справу по обвинуваченню

ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Велідарівка Єланецького району Миколаївської області, українця, громадянина України, учня 9-го класу Єланецької ЗОШ І-ІІІ ступенів, не одруженого, жителя АДРЕСА_1, раніше не судимого

за ч. 1 ст. 185 Кримінального кодексу України,

ВСТАНОВИВ:

  Протягом листопада - грудня 2010 року, більш точної дати слідством не встановлено,  неповнолітній ОСОБА_5, з приміщення кімнати житлового будинку, який належить ОСОБА_6, розташованого за адресою АДРЕСА_2 Єланецького району Миколаївської області,  діючи умисно, здійснив  крадіжку 1660 грн., які належали неповнолітньому ОСОБА_7  

    Викраденими грошима неповнолітній ОСОБА_5 розпорядився на

власний  розсуд.

   Допитаний  по даній  справі в  якості  підсудного неповнолітній ОСОБА_5 винним себе в крадіжці грошей, які належали неповнолітньому ОСОБА_7, визнав повністю, суду пояснив, що в листопаді місяці 2010 року, більш точної дати не пам’ятає, він прийшов в гості до свого знайомого, неповнолітнього ОСОБА_7 жителя АДРЕСА_3, та знаючи, що той збирає гроші на придбання мотоцикла, вирішив здійснити крадіжку грошей, так як сам хотів купити для себе мопед, а коштів для цього не мав.Скориставшись тим, що ОСОБА_7 вийшов з кімнати будинку, здійснив крадіжку 200 грн., купюрами по 100 грн., які лежали на столі під скатертиною. Коли його товариш знову зайшов до кімнати, то він,. не сказавши йому про те, що взяв гроші, пішов додому. За викрадені гроші він купив собі  мопед «Карпати»у ОСОБА_8, якому сказав, що гроші йому дали батьки, а вдома сказав, що мопед йому віддали безкоштовно. Через декілька днів він знову прийшов до свого знайомого.  Скориставшись його відсутністю, викрав з тумбочки, на якій стояв телевізор, з конверту в якому лежало 1200 грн., 200 грн., поклав їх  до кишені та пішов додому. Викрадені гроші він витратив на власні потреби, купував продукти харчування в різних магазинах в смт.Єланець. Приблизно через неділю, на початку грудня 2010 року  він знову прийшов до ОСОБА_7, та знову здійснив крадіжку  грошей з тумбочки, на якій стояв телевізор, але на цей раз він викрав всі гроші з конверта в сумі 1260 грн. За викрадені гроші він купував продукти харчування. Через тиждень після останньої крадіжки, до його батьків прийшла ОСОБА_6 і повідомила батькам про те, що вона підозрює його у вчинені крадіжки грошей у її сина. Він змушенний був признатися у крадіжці.       

    Допитана в судовому засіданні, в якості законного представника підсудного ОСОБА_2 суду пояснила, що її син ОСОБА_5 навчається в 9-му класі Єланецької ЗОШ І-ІІІ ступенів. З 5 років він товаришує з ОСОБА_7 та часто буває в нього дома. В листопаді 2010 року її син прикотив додому мопед «Карпати»пояснивши, що ОСОБА_8 віддав йому мопед безкоштовно. Після цього на початку грудня 2010 року до них додому прийшла ОСОБА_6, мати ОСОБА_7, та сказала, що її син ОСОБА_10 викрав з її будинку гроші, які її син ОСОБА_11 збирав на мотоцикл. Після цієї розмови її син зізнався у крадіжці. На даний час вони повернули всі гроші ОСОБА_6      

  Допитаний в судовому засіданні, в якості потерпілого неповнолітній ОСОБА_7, суду пояснив, що він навчається в Єланецькому ПАЛ. З  кожної стипендії він відкладав гроші, так як хотів купити собі мотоцикл. До нього в гості часто приходив його знайомий ОСОБА_5, який знав, що він збирає гроші. В кінці листопада, точної дати він не пам’ятає, він виявив, що зникли кошти в сумі 200 грн., але він не придав цьому значення. Через деякий час він отримав стипендію, та поклав гроші в тумбочку, але ввечері виявив, що частина грошей знову зникла. В той день унього в гостях був ОСОБА_5. 11 грудня 2010 року він зі своєю матір’ю виявили, що з тумбочки зникли всі гроші, що там були- 1260 грн. Підозра впала на ОСОБА_5, який і перед цим теж був у нього в гостях. Пізніше підозра підтвердилася -  ОСОБА_5 зізнався в крадіжці та повернув всі викрадені гроші.

  Допитана в судовому засіданні, в якості законного представника неповнолітнього потерпілого ОСОБА_6 суду пояснила, що вона являється матір’ю неповнолітнього ОСОБА_7Її син навчається в Єланецькому ПАЛ та з кожної стипендії відкладав гроші для купівлі мотоцикла. На початку листопада вона взяла у сина в борг 200 грн., які повернула йому в кінці місяця, поклавши їх під скатертину на столі. Ввечері цього ж дня вона з сином виявили, що гроші зникли, але не придали цьому значення. Через декілька днів вони знову виявили, що з дому зникло ще 200 грн. і тоді вона зрозуміла, що гроші міг взяти ОСОБА_5, який товаришує з її сином та постійно бував в них в будинку. 11 грудня 2010 року вони знову виявили, що з тумбочки, з конверту в якому лежало 1260 грн. зникли всі кошти. Тоді вона звернулася з заявою про крадіжку до правоохоронних органів та пішла до батьків ОСОБА_5 і розповіла про викрадення з її будинку грошей в сумі 1660 грн. На  даний час батьки неповнолітнього ОСОБА_5 повернули всі  викрадені кошти.

    Приймаючи до уваги повне визнання підсудним своєї вини в об’ємі пред’явленого йому обвинувачення, а також те, що учасники процесу не піддають сумніву фактичні обставини справи викладені в обвинувальному висновку, підсудний правильно розуміє зміст цих обставин, у суда не виникає сумніву в добровільності та істинності позиції ОСОБА_5 в зв’язку з чим, у відповідності до ст.299 КПК України, суд вважає за можливе обмежити обсяг доказів.

     Органами досудового розслідування дії підсудного кваліфіковано за ч.1 ст. 185 КК України - як  таємне викрадення чужого майна.  

    Враховуючи зібрані по справі докази в їх сукупності, суд приходить до висновку про те, що дії підсудного кваліфіковано правильно і винність підсудного знайшла своє підтвердження.

        Підсудний ОСОБА_5 народився ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується копією свідоцтва про його народження, а отже  вчинив злочин в неповнолітньому віці.

     Вчиненний підсудним злочин, відповідно до ст. 12 КК України  являється злочином середньої тяжкості.

    Згідно ч.1 ст.105 КК України, неповнолітній, який вчинив злочин невеликої або середньої тяжкості  може бути звільнений судом від покарання, якщо буде визнано, що внаслідок щирого розкаяння та подальшої бездоганної поведінки він на момент постановлення вироку не потребує застосування покарання. В такому разі суд може застосувати до неповнолітнього примусові заходи виховного характеру передбачені ч.2 ст.105 КК України.

     Беручи до уваги, що підсудний є неповнолітнім, вперше притягується до кримінальної відповідальності ,  щиро розкаявся у вчиненому, відшкодував заподіяну злочином шкоду, позитивно характеризується за місцем навчання, відсутні обставини, що обтяжують покарання, суд вважає,   що на момент  постановлення вироку підсудний не потребує застосування покарання, передбаченого ч.1 ст.185 КК України, в звязку з чим можливе звільнення його від покарання за вчинений злочин на підставі ст.105 КК України із застосуванням примусового захорду виховного характеру у виді застереження.   

   На підставі викладеного та керуючись ст.105 КК України, ст.ст. 323, 324, 447, 448 КПК України, суд, -

                         ПРИСУДИВ:

    ОСОБА_5 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 185 Кримінального Кодексу України і призначити йому покарання у вигляді 1 року позбавлення волі.   

     Згідно ч.1 ст. 105 КК України ОСОБА_5 від покарання за вчинений злочин звільнити.

      Згідно ч.2 ст.105 КК України застосувати до ОСОБА_5 примусові заходи виховного характеру у виді застереження.  

   Міру запобіжного заходу по відношенню до підсудного ОСОБА_5 до вступу вироку в законну силу залишити попередньою-підписку про невиїзд.

     Вирок може бути оскаржено протягом 15 діб з дня його проголошення до апеляційного суду Миколаївської області через районний суд.

                               Суддя                                        Раєвич Т.М.