ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
_______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
"07" червня 2006 р. |
Справа № 1/234/06 |
12:20
м. Миколаїв
За позовом: Регіональне управління Департаменту з питань адміністрування акцизного збору і контролю за виробництвом та обігом підакцизних товарів Держаної податкової адміністрації України у Миколаївській області /54001, м. Миколаїв, вул. Нікольська, 47/ До відповідача: Суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1 /АДРЕСА_1/ про: стягнення 1 000грн. |
Суддя Васильєва Л.І.
Секретар судового засідання Соловйова К.М.
Представники:
Від позивача |
Скакодуб Н.М., довіреність від 10.01.2006р. |
Від відповідача |
Не з'явився. |
СУТЬ СПОРУ: стягнення з відповідача фінансових санкцій у сумі 1 000 грн.
07.06.2006 року о 10.10 відповідачем здано до канцелярії суду заперечення на позов (а.с.28), але в судове засідання ні відповідач, ні його представник не з'явились.
У запереченні на позов відповідач позовні вимоги не визнає з тих підстав, що позивачем порушено порядок здійснення перевірок органами державної податкової служби, акт перевірки до цього часу відповідачу не направлено, рішення щодо застосування штрафної санкції отримано відповідачем майже через рік після проведення перевірки.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши доводи сторін у судовому засіданні, суд -
в с т а н о в и в:
17 лютого 2005р. позивач здійснив перевірку діяльності господарської одиниці відповідача, яка знаходиться за адресою АДРЕСА_1 щодо додержання встановлених законодавством вимог, обов'язкових для виконання під час здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами, про що був складений акт НОМЕР_1 (а.с.4-7).
На підставі акту перевірки позивач прийняв рішення від 23 березня 2005р. НОМЕР_2 про застосування фінансових санкцій до відповідача у сумі 1 000 грн. (а.с.9).
Оскільки відповідачем у добровільному порядку штраф не сплачено, позивач звернувся до суду щодо стягнення 1 000 грн. у судовому порядку.
Позовні вимоги є обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню, виходячи з наступного:
у відповідності з Постановою Кабінету Міністрів України від 7 серпня 2001 р. N 940 «Про заходи щодо посилення державного контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів та справлянням акцизного збору», Положення про Департамент з питань адміністрування акцизного збору і контролю за виробництвом та обігом підакцизних товарів, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 21.08 2001 року № 331, статті 16 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» позивач є державним органом, що здійснює контроль за виробництвом та обігом підакцизних товарі, в порядку статті 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів»застосовує до порушників передбачені цією нормою штрафні санкції.
Як свідчить акт перевірки, відповідачем в процесі роздрібної торгівлі тютюновими виробами допущено порушення вимог Декрету Кабінету Міністрів України «Про акцизний збір», а саме : здійснення роздрібної торгівлі тютюновими виробами за цінами, які перевищують максимальний рівень цін, задекларованих їх виробником, що відповідно припису статті 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» передбачає відповідальність у вигляді штрафу в сумі 100 відсотків вартості наявних у суб'єкта підприємницької діяльності тютюнових виробів, але не менше 1000 гривень.
Доказами порушення, засвідченого в акті перевірки, є копії фіскальних чеків на реалізацію тютюнових виробів (а.с.11-12), а також витяг з Електронної бази максимальних роздрібних цін та дати їх запровадження, наданих позивачем в судовому засіданні (а.с.35).
Таким чином, позивач правомірно застосував до відповідача штрафну санкцію у сумі 1000 грн.
Доводи відповідача щодо неотримання ним акту перевірки судом відхиляються, оскільки акт від 17.02.2005 року (а.с.7) свідчить про відмову відповідача підписати складений акт. Поштове повідомлення свідчить про отримання відповідачем акту перевірки 25.02.2005 року (а.с.8).
Рішення від 23.03.2005 року (а.с.9) отримано відповідачем 26.01.2006 року (а.с.10), в адміністративному чи в судовому порядку не оскаржене, тобто воно є чинним, прийнятим в межах компетенції і відповідає чинному законодавству.
Оскільки відповідач у добровільному порядку не сплатив застосовану до нього штрафну санкцію, то вона підлягає стягненню у судовому порядку.
За таких обставин позов підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 87, 94, 160, 162-163, 167, 254, 258 Кодексу адміністративного судочинства України, - суд
П О С Т А Н О В И В :
Позов задовольнити.
Стягнути з Суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1 /АДРЕСА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_3/ на користь Держави (державний бюджет Ленінського району, код ЄДРПОУ 23626096, р/р 31119106600005, МФО 826013 Банк УДК у Миколаївської області код бюджетної класифікації 23030300) 1 000 грн. фінансової санкції.
Постанова у відповідності зі ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано.
Сторони, які беруть участь у справі, мають право оскаржити в апеляційному порядку постанову повністю або частково у порядку і строки встановлені ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Виконавчий лист у відповідності зі ст.258 Кодексу адміністративного судочинства України видається за заявою позивача після набрання законної сили рішенням господарського суду.
Суддя |
Л.I.Васильєва |