ВОЛОДИМИРЕЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 2-а-882/11

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М     У К Р А Ї Н И

                    "13" березня 2011 р.  

          Суддя Володимирецького районного суду Рівненської області  Котик Л.О. розглянувши в смт.Володимирець  порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України у Володимирецькому районі та соціального захисту населення Володимирецької районної державної адміністрації про визнання неправомірними дій по відмові у перерахунку пенсій, зобов’язання здійснити перерахунок пенсії, -

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернулась до суду з адміністративним позовом, в якому просила визнати протиправною бездіяльність управління Пенсійного фонду України у Володимирецькому районі, а також зобов’язати їх до вчинення дій. Позовні вимоги обґрунтовувала тим, що вона отримує пенсію по втраті годувальника після смерті свого чоловіка ОСОБА_2., який приймав участь у ліквідації аварії на ЧАЕС, мав інвалідність 1-ої групи, яка пов’язана із Чорнобильською катастрофою. Вважає, що розмір основної та додаткової пенсії, які отримував її чоловік за життя, не відповідають вимогам Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», що в свою чергу впливає на розмір пенсії, яку вона отримує по втраті годувальника. У зв’язку із викладеним просила задоволити позов, визнати бездіяльність управління ПФУ незаконною, зобов’язати нараховувати та виплачувати пенсію в розмірах, визначених законом з 15.06.2004 року.

 Представник відповідача –управління Пенсійного Фонду України у Володимирецькому районі та управління праці  –надали письмові заперечення проти позову, в письмових запереченнях пояснив, що на час своєї смерті ОСОБА_2 не отримував пенсію в розмірі, що зазначені в позовних вимогах ОСОБА_2 За життя ОСОБА_2 не звертався із заявами про перерахунок розміру пенсії, у зв’язку з чим підстав для перерахунку такої пенсії для позивача ОСОБА_1 немає. У зв’язку з викладеним, просив відмовити у задоволенні позову за його безпідставністю.

Дослідивши та оцінивши докази по справі в їх сукупності, суд приходить до висновку, що в задоволенні позову слід відмовити з наступних підстав.

Так, судом встановлено, що позивач ОСОБА_1, 1966 року народження, з 24.01.1987 року перебувала у шлюбі з ОСОБА_2. За життя ОСОБА_2 був інвалідом 1-ої групи, інвалідність якого пов’язана із наслідками Чорнобильської катастрофи, і отримував відповідну державну та додаткову пенсію на підставі ст..ст.50,54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Розмір пенсії ОСОБА_2 обчислювався на підставі положень Постанов Кабінету Міністрів України.

ОСОБА_2 помер в с. Лозки Володимирецького району ІНФОРМАЦІЯ_1. Позивачу ОСОБА_1. призначено пенсію по втраті годувальника.

 Як вбачається з ч.3 ст.54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», Обчислення і призначення пенсій по інвалідності,  що  настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсій у зв'язку  з  втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи із  заробітку  за межами  зони  відчуження  провадяться   на   загальних   підставах відповідно  до  Закону  України   "Про  загальнообов’язкове державне пенсійне страхування "

У відповідності до ст.ст.37 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»,  пенсія  у  зв'язку  з втратою годувальника призначається в розмірі на одного непрацездатного  члена  сім'ї  -  50  відсотків пенсії за віком померлого годувальника.

Таким чином, виходячи із змісту вказаних нормативних актів, суд приходить до висновку, що розмір пенсії по втраті годувальника визначається у відсотковому відношенні до розміру пенсії, яку отримувала конкретна особа –годувальник. З огляду на це, розмір основної пенсії ОСОБА_1 визначено у відповідності до вимог чинного законодавства.   

Доводи позивача про те, що її покійний чоловік ОСОБА_2 мав право на державну пенсію в розмірі не менше 10 мінімальних пенсій за віком та додаткову пенсію не менше 100 відсотків мінімальної пенсії за віком не спростовують висновків суду оскільки останній  не звертався до органів Пенсійного Фонду України із заявами про перерахунок призначеної йому пенсії.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що ОСОБА_2 не оскаржував у встановленому порядку дій управління Пенсійного фонду України у Володимирецькому районі щодо розміру призначеної йому пенсії, і перерахунок пенсії йому не проводився.

Оскільки з часу смерті ОСОБА_2  виплата пенсії йому припинилась, вимагати її перерахунку в даний час ОСОБА_1  не вправі.

З урахуванням викладеного, позовні вимоги ОСОБА_1  щодо нарахування та виплати їй основної пенсії на підставі ст.54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»в розмірі 10 мінімальних пенсій за віком, а також додаткової пенсії на підстав ст.50 цього ж Закону в розмірі 100 відсотків мінімальної пенсії за віком, є безпідставними і задоволенню не підлягають.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст.8,19,21 Конституції України, ст.ст.50,51,52, 54, 63, 67, 71 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", ст.28, 37 Закону  України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», судовою практикою Європейського суду з прав людини, зокрема рішеннями у справах «Кечко проти України»,  «Бурдов проти Росії», Yvonne van Duyn v. Home Office (Case 41/74 van Duyn v. Home Office), ст..ст.183-2, 256 КАС України, суд, -        

                                                          постановив:

В задоволенні позовних вимог щодо нарахування та виплати ОСОБА_1   основної пенсії на підставі ст.54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»в розмірі 10 мінімальних пенсій за віком, а також додаткової пенсії на підстав ст.50 цього ж Закону в розмірі 100 відсотків мінімальної пенсії за віком відмовити за їх безпідставністю.

Звільнити сторони від сплати судового збору на підставі пп.18), 34) ст.4 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито».

Постанова може бути оскаржена до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Володимирецький районний суд. Апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня проголошення постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляції. Якщо апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Головуюча: