Справа № 2-3708/10 Головуючий у 1 інстанції:Лівандовська-Кочура Т.В.

Провадження № 22-ц/0390/367/11

Категорія:45 Доповідач: Бовчалюк З. А.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ  СУД  ВОЛИНСЬКОЇ  ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

10 березня 2011 року          місто Луцьк  

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Волинської області в складі:

головуючого - судді  Бовчалюк З А

суддів -  Карпук А.К., Стрільчука В.А.,

при секретарі  Гнепа  П.  М.

          з участю позивача ОСОБА_1, ОСОБА_2

відповідача ОСОБА_3

представника третьої особи Луцької міської ради Гловацької В.М.,          

          розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання проекту на будівництво нікчемним за апеляційною скаргою позивачів ОСОБА_1, ОСОБА_2 на рішення Луцького міськрайонного суду від 21 грудня 2010 року,

В С Т А Н О В И Л А :

Рішенням Луцького міськрайонного суду від 21 грудня 2010 року в позові відмовлено.

В апеляційній скарзі позивачі просять скасувати це рішення та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі, посилаючись на неповноту з’ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права.

Судом першої інстанції встановлено, що права ОСОБА_1 при виготовлені проекту благоустрою та побудові дороги по вул. Застав’я в м. Луцьку не порушені, оскільки спірна земельна ділянка належить ОСОБА_5 Вказано судом про пропущення  позивачами без поважних причин строків  позовної давності, оскільки з моменту будівництва дороги по вул. Застав’я в м. Луцьку пройшло понад десять років. Зазначено, про недоведеність позивачами незаконності дій відповідача.

Апеляційна скарга підлягає відхиленню з таких мотивів.

Відповідно до ч. 1 ст.3 ЦПК України кожна особа має  право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Рішеннями Луцького міського суду від 20 січня 2000 року та від 08 лютого 2001 року, які набрали законної сили, у зв’язку з реконструкцією вулиць Боровиковського та Застав’я в місті Луцьку, ухвалено вилучити самовільно зайняту земельну ділянку №766 садівничого масиву «Дружба» по вул. Боровиковського та зобов’язано ОСОБА_5 усунути перешкоди в користуванні вилученою частиною земельної ділянки.

Даними судовими рішеннями спростовуються твердження позивачів, про те що дорога по вул. Застав’я побудована на належній їм земельній ділянці

Разом з тим, позивачами не надано жодних правовстановлюючих документів, які б свідчили про належність їм земельної ділянки по вул. Застав’я та Боровиковського в м. Луцьку з зазначенням конкретних меж та площі.

Твердження апелянтів про те, що побудова дороги мала бути проведена лише по вул. Застав’я в м. Луцьку про що свідчить рішення виконавчого комітету Луцької міської ради народних депутатів № 45 від 30.01.1997 року та відповідний додаток до нього не заслуговують на увагу оскільки є власними тлумаченнями позивачів тексту рішення.

Так, зі змісту рішення виконавчого комітету Луцької міської ради народних депутатів № 45 від 30.01.1997 року ( ас. 5) слідує, що суть даного рішення зводиться до найменування та перейменування вулиць міста, а не до питань проектування дороги.

Оцінку законності та підтавності проекту благоустрою вул. Застав’я  в м. Луцьку надано чисельними судовими рішеннями, які набрали законної сили ( а.с 42 -46, 49-56).

В силу частини 3 статті 61 ЦПК України обставини,  встановлені  судовим  рішенням у цивільній, господарській або адміністративній  справі, що набрало законної сили,  не доказуються при розгляді  інших  справ,  у  яких беруть участь ті самі особи або  особа,  щодо  якої  встановлено  ці обставини.

В порушення вимог ст. 60 позивачами не надано належних та допустимих доказів, які  б свідчили про порушення їх законних прав та інтересів зі сторони відповідача ОСОБА_3

Доводи апелянтів, про невірне застосування судом строків позовної давності не заслуговують увагу, оскільки відповідно до ст.75 ЦК УРСР, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин, а саме у 2000 році, позовна давність застосовується судом, незалежно від заяви сторін.

Покликання позивачів на те, що про порушення їх прав вони дізнались лише у 2007 році не заслуговують на увагу оскільки, ОСОБА_1 неодноразово звертався до суду з вимогами про незаконність побудови дороги по вул. Застав’я в м. Луцьку, що свідчить про можливість вказаної особи вчасно дізнатись про порушення його прав.

Виходячи з викладеного, давши вірну оцінку обставинам справи, суд обґрунтовано відмовив у задоволенні позову.

Інші доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду і не містять підстав для скасування чи зміни оскаржуваного рішення.

          Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу позивачів ОСОБА_1, ОСОБА_2 відхилити, а рішення Луцького міськрайонного суду від 21 грудня 2010 року в даній справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий          

Судді