КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа: № 2а-3566/10/2570 Головуючий у 1-й інстанції: Клопот С.Л.
Суддя-доповідач: Бужак Н.П.
У Х В А Л А
Іменем України
"15" березня 2011 р. м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді Бужак Н.П.,
суддів: Костюк Л.О.,
Твердохліб В.А.,
при секретарі: Шевчук К.В.,
розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства «Чернігівський РМК»на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 19 липня 2010 року у справі за адміністративним позовом Закритого акціонерного товариства «Чернігівське РМК»до Державної податкової інспекції в м. Чернігові про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення, -
В С Т А Н О В И В :
ЗАТ «Чернігівський РМК»звернулося до Чернігівського окружного адміністративного суду із позовом до Державної податкової інспекції в м. Чернігові про визнання податкового повідомлення-рішення ДПІ в м. Чернігові від 02.07.2010 р. № 0000772320/2 нечинним.
Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 19 липня 2010 року у задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись із зазначеною постановою, позивач по справі –ЗАТ «Чернігівський РМК»- подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати постанову Чернігівського кружного адміністративного суду від 19 липня 2010 року та ухвалити нову, якою скасувати постанову суду першої інстанції та задовольнити позовні вимоги.
Заслухавши суддю-доповідача, учасників судового процесу, які з’явилися у судове засідання, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, ДПІ у м. Чернігові була проведена планова перевірка ЗАТ «Чернігівський РМК»з питань дотримання податкового законодавства за період з 01.10.2006 р. по 01.10.2010 р., якою встановлені порушення п. 5.1 пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», що призвело до заниження податку на прибуток за перевіряємий період в розмірі 46613 грн.
На підставі зазначеної перевірки відповідачем прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 13.02.2010 р. № 0000772320/0 в розмірі 43825,00 грн. податку на прибуток та 24401,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій.
За результатами адміністративного оскарження позивачем податкового повідомлення-рішення до ДПІ у м. Чернігові та ДПА у Чернігівській області скаргу ЗАТ «Чернігівський РМК»залишено без задоволення, а податкове повідомлення-рішення –без змін.
Судом першої інстанції встановлено, що позивач, згідно договорів оренди земельної ділянки, в період з 01.10.2006 р. по 30.09.2009 р. орендував земельну ділянку в м. Чернігові, пр-т Перемоги –вул. Жабинського, цільове призначення якої визначено як для експлуатації та обслуговування ринку «Привокзальний». Позивачем було включено до складу валових витрат підприємства орендну плату за земельні ділянки в розмірі 233799,63 грн.
Обґрунтовуючи відмову у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції посилався на недоведеність позивачем використання орендованої земельної ділянки в своїй господарській діяльності. Колегія суддів погоджується з даним висновком суду першої інстанції з наступних підстав.
Під господарською діяльністю згідно зі ст. 3 Господарського кодексу України розуміється діяльність суб’єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.
У розумінні п. 1.32 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»(надалі –Закон України № 283/97 ВР) господарська діяльність –це будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі, коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.
Відповідно до пп. 1.18.4 п. 1.18 ст. 1 Закону України № 283/97 ВР, оренда землі –господарська операція, яка передбачає надання орендодавцем землі у користування іншій юридичній або фізичній особі на визначений строк, за цільовим призначенням та за орендну плату.
Апеляційний суд вважає обґрунтованими доводи Чернігівської ДПІ про неможливість віднесення витрат на оренду земельної ділянки до валових, оскільки відсутні докази використання орендованої землі у власній господарській діяльності ЗАТ «Чернігівський РМК», а саме: суду не надані платіжні доручення, оригінали журналів проводок, банківські довідки, тощо. З копій журналів проводок, наданих позивачем, вбачається, що призначення частини платежів взагалі не вказано.
Положеннями п. 5.2 ст. 5 Закону України № 283/97 ВР визначено, що до складу валових витрат включаються, зокрема, суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв’язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 –5.7 цієї статті.
До таких обмежень, згідно пп. 5.3.1 вищевказаного Закону, віднесено включення до валових витрат витрати на потреби, не пов’язані з веденням господарської діяльності та згідно пп. 5.3.9 –витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов’язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.
Пунктом 5.11 ст. 5 Закону України № 283/97 ВР заборонено установлення додаткових обмежень щодо віднесення витрат до складу валових, крім тих, що зазначені в цьому Законі.
За своїм змістом наведені норми Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»передбачають як підставу для невключення до валових витрат лише випадок відсутності будь-яких розрахункових, платіжних та інших документів, а тому і неможливість віднесення до складу валових витрат підприємства сум, непідтверджених будь-якими документами.
З урахуванням наведених обставин, колегія суддів вважає, що податковим органом правомірно були нараховані штрафні (фінансові) санкції відповідно до вимог пп. 17.1.3 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»та пп. 6.1.3 п. 6 Інструкції про порядок застосування штрафних (фінансових) санкцій органами державної податкової служби.
Отже, судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та ухвалено рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому, у відповідності до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду –без змін.
Керуючись ст. ст. 160, 167, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -
У Х В А Л И В :
Апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства «Чернігівський РМК»залишити без задоволення, а постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 19 липня 2010 року –без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст. 212 КАС України.
Головуючий-суддя:
Судді:
Повний текст виготовлено: 18 березня 2011 року.