Судове рішення #14188191


КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД


Справа: №   2а-2244/10                                                    Головуючий у 1-й інстанції:  Ящук Т.І.

Суддя-доповідач:  Бужак Н.П.


ПОСТАНОВА

Іменем України

"15" березня 2011 р.                                                                                                 м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді:                                                                                           Бужак Н.П.,

суддів:                                                                                     Костюк Л.О., Твердохліб В.А.,  

      

   розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України у Дарницькому районні м. Києва на постанову Дарницького районного суду м. Києва від 06.12.2010 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України у Дарницькому районні м. Києва про визнання дій неправомірними та зобов’язання здійснити перерахунок і виплату державної та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров»ю особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи , -

В С Т А Н О В И В :

13 жовтня 2010 року позивач звернувся до Дарницького районного суду м. Києва із позовом, який 24.11.2010 року уточнила та просить Управління Пенсійного фонду України в Дарницькому районні м. Києва здійснити перерахунок та виплату основної та додаткової пенсії  з 12.04.2010 року.

Постановою Дарницького районного суду м. Києва від 06 грудня 2010 року позов задоволено в повному обсязі.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач по справі - Управління Пенсійного фонду України в Дарницькому районі м. Києва подали апеляційну скаргу, в якій просили скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог.

           Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів знаходить, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб’єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Як вбачається з матеріалів справи, свої позовні вимоги позивач мотивує тим, що він є ліквідатором наслідків Чорнобильської катастрофи 1 категорії, інвалідом третьої групи внаслідок захворювання, пов’язаного з ліквідацією аварії на ЧАЕС та відповідно до ст. ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»має право на пенсію та додаткову пенсію у розмірах, встановлених законом.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»у редакції, що діяла, на момент виникнення спірних правовідносин, особам, віднесеним до категорії 1, які є інвалідами 3 групи, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров’ю, у розмірі 50 % мінімальної пенсії за віком.

Згідно з ч. 4 ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»у редакції, що діяла, на момент виникнення спірних правовідносин, в усіх випадках розмір пенсії для інвалідів 3 групи, щодо яких встановлено зв’язок з Чорнобильською катастрофою, не може бути нижчим 6 мінімальних пенсій за віком.

Разом із тим, судом першої інстанції встановлено, що при нарахуванні позивачу пенсії відповідач в порушення вимог законодавства керувався Постановою Кабінету Міністрів України № 530 від 28.05.2008 року «Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян».

З огляду на загальні засади пріоритетності законів над підзаконними актами, слід зазначити, що Закон України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»має вищу юридичну силу в порівняні з Постановою Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року № 530.

Таким чином, відповідачем не правомірно нараховувалася основна та додаткова пенсія позивачу в меншому розмірі ніж це передбачено ст. ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Як вбачається із матеріалів справи, судом першої інстанції позовні вимоги щодо перерахунку та виплати недоплаченої державної та додаткової пенсії відповідно до ст. ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»задоволено з 12.04.2010 року.

Зважаючи на ту обставину, що рішення першої інстанції прийнято 06.12.2010 року, жодних уточнень, доповнень або змін до позову від позивача не надходило, суд першої інстанції повинен був прийти до висновку, що позовні вимоги щодо зобов’язання відповідача здійснити призначення  та виплату основного розміру пенсії та зобов’язання виплати додаткової пенсії відповідно до Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»підлягають задоволенню, починаючи з 12.04.2010 року по 06.12.2010 року, тобто по день ухвалення судового рішення.

 Відповідно до  ч. 1 ст. 198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду суд апеляційної інстанції має право, зокрема, змінити постанову суду.

 За  ч. 1 ст. 201 КАС України, підставами для зміни  постанови  суду  першої інстанції є правильне  по  суті  вирішення  справи чи питання,  але із помилковим  застосуванням  норм  матеріального  чи  процесуального права.

 Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга –підлягає частковому задоволенню, а постанова суду першої інстанції зміні шляхом зазначення в резолютивній частині дати, до якої підлягає перерахунок та виплата пенсії у розмірах визначених ст. 6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни».

 На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 197, 198, 201, 205 та 207 КАС України, колегія суддів,  

П О С Т А Н О В И Л А:

         

 Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України у Дарницькому районні м. Києва  –задовольнити частково.

 Змінити постанову Дарницького районного суду м. Києва від 06.12.2010 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України у Дарницькому районні м. Києва про визнання дій неправомірними та зобов’язання здійснити перерахунок і виплату державної та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров»ю особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, виклавши абзац третій  резолютивної частини постанови наступним чином:

«Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України у Дарницькому районні м. Києва провести перерахунок та виплату позивачу пенсії ОСОБА_2 згідно вимог ст. 54, 50 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»у розмірі не нижче 6 мінімальних пенсій за віком та щомісячно додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров»ю в розмірі 50% встановленої ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням встановленого законодавством прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність за період з 12.04.2010 року по 06.12.2010 року із урахуванням вже проведених виплат».

В решті постанову –залишити без змін.

  Постанова набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст. 212 КАС України.

             

Головуючий суддя:

            

            Судді:

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація