Справа № 2-289/11

                                                               РІШЕННЯ

                                                           Іменем України

21 березня 2011 року            

Вінницький районний суд Вінницької області в складі:

            головуючої судді:    Гриценко І.Г.           

           при секретарі:           Манюк Л.В.   

за участю позивача ОСОБА_1            

представника позивача ОСОБА_2

представників відповідача ОСОБА_3, ОСОБА_4

            розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Вінницької обласної психіатричної лікарні №2 про визнання наказу незаконним щодо оголошення догани, та інше,-

                                                       ВСТАНОВИВ:          

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Вінницької обласної психіатричної лікарні № 2 с. Березіно Вінницького району про визнання незаконним наказу від 29.12.2010 року №167 «Про підсумки перевірки додержання законодавства про працю», скасування оголошеної їй догани, визнання незаконними зобов’язання її, старшої медсестри 4-го відділення Вінницької обласної психіатричної лікарні № 2 надати до розрахункового відділу бухгалтерії новий табель з відробітком робочого часу за серпень 2010 року; в журналі обліку безпосереднього обслуговування супутнього захворювання СНІД та ВІЛ інфікованих, вказати на характер виконаної роботи: здійснювати відмітку в журналі фактично відпрацьованого часу ВІЛ-інфікованих (СНІД) хворих та згідно лікарських призначень керуючись наказом №308/519 від 05.10.2005 року.

          Позивач вказаний наказ вважає незаконним посилаючись на те, що вона як старша медсестра відповідно до Посадової інструкції зобов’язана складати і подавати до бухгалтерії табель обліку робочого часу працівників відділення та інші обов’язки, що виконувала без порушень.

          Відповідно до наказу №308/519 Міністерства праці та соціальної політики України та Міністерства охорони здоров’я України від 05.10.2005 року, обчислення заробітної плати медичних працівників установ соціального захисту здійснюється відповідно до Умов оплати праці працівників закладів охорони здоров'я та установ соціального захисту населення.

Згідно з п. 2 підпункту 2.4.5 розділу 2 Умов посадові оклади (тарифні ставки) працівників закладів охорони здоров'я (структурних підрозділів), які працюють з вірусом імунодефіциту людини, підвищуються на 60 відсотків (додаток 4). Додатком 4 до Умов оплати праці працівників закладів охорони здоров'я та установ соціального захисту населення    визначений перелік закладів та їх підрозділів, а також посад, робота в яких дає право на підвищення посадових окладів на 60 відсотків.

Оплата праці медичним працівникам 4-го відділення за лікування та безпосереднє обслуговування хворих на СНІД та ВІЛ-інфікованих адміністрацією лікарні проводиться відповідно до пункту 3-го додатку 4-го за безпосередній контакт з хворими на СНІД та ВІЛ-інфікованими при проведенні консультацій, оглядів, наданні медичної допомоги.

Відповідно до примітки додатку 4-го до Умов оплати праці працівників закладів охорони здоров'я та установ соціального захисту населення, посадові оклади працівників, зазначених у пунктах 3 та 4, підвищуються пропорційно безпосередньо відпрацьованому з хворими на СНІД та ВІЛ-інфікованими часу. Фактичні години цієї роботи реєструються у журналі за підписом керівника структурного підрозділу.

Таким чином, відповідно до наказу Міністерства праці та соціальної політики України та Міністерства охорони здоров'я України від 05.10.2005 р. N 308/519 обов'язок щодо достовірності та об'єктивності відображення фактично відпрацьованого часу за лікування та безпосереднє обслуговування хворих на СНІД та ВІЛ-інфікованих, фахівцям з базовою медичною освітою та молодшим медичним сестрам відділення покладено на завідуючого відділенням. Враховуючи те, що в серпні 2010 року обов'язки завідуючого 4-им відділенням тимчасово виконувала ОСОБА_5, тому саме вона відповідно до вимог чинного законодавства несе відповідальність за правдиве та об'єктивне відображення фактично витраченого часу медичного персоналу відділення на лікування та безпосереднє обслуговування хворих на СНІД та ВІЛ-інфікованих.

Отже, відповідно до вимог наказу Міністерства праці та соціальної політики України та Міністерства охорони здоров'я України від 05.10.2005 р. N 308/519 основним джерелом інформації про використання робочого часу витраченого на лікування та безпосереднє обслуговування хворих на СНІД та ВІЛ-інфікованих є відповідний журнал про фактичні години роботи із зазначеною категорією хворих, дані якого використовувала ОСОБА_1 при складані табелю обліку використання робочого часу витраченого працівниками 4-го відділення на лікування та безпосереднє обслуговування хворих на СНІД та ВІЛ-інфікованих.

Табель обліку використання робочого часу працівниками 4-го відділення витраченого на лікування та безпосереднє обслуговування хворих на СНІД та ВІЛ-інфікованих за серпень 2010 року, який затверджений заступником головного лікаря з медичної частини, на яку було покладено виконання обов'язків головного лікаря Вінницької обласної психіатричної лікарні, за підписами завідуючої відділенням та начальником відділу кадрів лікарні, старшою медичною сестрою 4-го відділення ОСОБА_1 21.08.2010 року був зданий у розрахунковий відділ бухгалтерії лікарні.

Вважає незаконним вказане в наказі №167 від 29.12.2010 року зобов'язання старшої медсестри 4-го відділення ОСОБА_1 надати в грудні 2010 року новий табель з відробітком робочого часу за серпень 2010 року не вказавши при цьому, чим він керується, та чому за невиплату підвищень до посадових окладів, в розмірі 60% працівникам 4-го відділення оголошує догану ОСОБА_1 до функціональних обов'язків якої не входить виплата заробітної плати.

          В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 подала заяву про уточнення  позовних вимог, згідно якої просила визнати незаконним наказ  № 167 від 29.12.2010  року, виданий  головним лікарем  Вінницької обласної психіатричної лікарні № 2 про оголошення  догани, зобов’язання надати до розрахункового відділу бухгалтерії повний табель з відробітком робочого часу за серпень 2010 року; вказівки в журналі обліку безпосереднього обслуговування супутного захворювання  СНІД та Віл-інфікованих характеру виконаної роботи та здійснити в журналі відмітку фактично відпрацьованого часу з Віл-інфікованими згідно лікарських призначень. Позивач в судовому засіданні підтримала тільки уточнені позовні вимоги, щодо її особи по оспорюваному наказу, так, як  решта пунктів  наказу відносяться до інших працівників лікарні.

Дала пояснення в обгрунтування позовних вимог, аналогічні змісту позовної заяви. Також пояснила, що  свої посадові  обов’язки вона виконувала сумлінно, в тому числі щодо складання  табелю робочого часу працівників затраченого на СНІД та Віл-інфікованими хворими.

В 4 відділенні лікарні серед інших хворих знаходяться на лікуванні декілька хворих на СНІД та Віл-інфікованих.

Тому відповідно до наказу № 308/519 від 05.10.2005 року МОЗ України працівникам лікарні, які виконують роботу з вказаною категорією  хворих, посадовий оклад підвищується на 60% пропорційно безпосередньо відпрацьованому з хворими на СНІД та Віл-інфікованими часу. Фактичні години цієї роботи реєструються в журналі за підписом керівника структурного підрозділу.

Відповідно з часу  дії вказаного закону облік відпрацьованого часу по всіх відділеннях лікарні вівся в спеціальних журналах, записи в яких вчинялися медичними сестрами, що були на зміні, з вказівкою кількості годин роботи, характеру виконаної роботи з таким  хворим, прізвище працівника, його підпис та загальним підписом лікаря завідувача відділенням лікарні.

В обов’язки старшої медсестри 4-го відділення лікарні –позивача не входив контроль виконаної кожним працівником роботи з такими хворими на СНІД, оскільки контроль покладений на лікаря-заввідділенням.

Вона ж щомісяця лише переносила  вчинені записи у вказаному журналі до табелю відпрацьованого часу, який підписувався нею та заввідділенням і передавався до бухгалтерії для нарахування зарплати.

Тому оголошену догану вважає незаконною, так як особисто вона не допустила завищення годин в табелі  відробітку робочого часу за серпень 2010 року працівниками 4 відділення лікарні та не допустила недостовірності записів в журналі  безпосереднього обслуговування хворих на СНІД та Віл-інфікованих.

Також пояснила, що решта  вимог наказу щодо неї  є незаконна,  так, як  вона відповідно до виданого головним лікарем наказу від 15.10.2010 року після  проведених перевірок та моніторингу була відсторонена від виконання табелювання фактично відпрацьованого часу працівниками лікарні з СНІД та Віл-інфікованими хворими.  

Представник позивача дав пояснення, якими підтримав пояснення, дані  ОСОБА_1

Представник відповідача ОСОБА_3 пояснив, що позовні вимоги не визнає, дав пояснення, аналогічні поясненням ОСОБА_1 щодо проведення оплати праці працівників лікарні, зайнятих з лікуванням хворих на СНІД та Віл-інфікованих відповідно до вказаного в позові наказу Міністерства охорони здоров’я України та, що облік робочого часу з такими хворими вівся по відділеннях в спеціальному журналі за підписом лікаря –завідувача відділенням.

Пояснив, що обов’язок контролю правильності ведення обліку відпрацьованого часу працівниками 4 відділення з вказаною категорією хворих покладено згідно посадової інструкції старшої медсестри 4 відділення на позивача –ОСОБА_1; що вона не виконувала належно вказаний обов’язок.

Тому у вересні 2010 року було виявлено, що ОСОБА_1 подала в табелі обліку робочого часу за серпень 2010 року завищені години, внаслідок чого був по лікарні проведений моніторинг, яким підтвердився факт невірного відображення ОСОБА_1 в складеному і поданому до бухгалтерії табелі за серпень 2010 року кількості годин відпрацьованого часу з Віл-інфікованими хворими.

Пояснив, що в подальшому  відповідно до наказу від 15.10.2010 року № 134 ОСОБА_1 була відсторонена від проведення табелювання працівників 4 відділення лікарні фактично відпрацьованого часу з категорією хворих на СНІД і Віл-інфікованих, та виконання цих обов’язків покладено на іншу особу.

Після виявлення допущених ОСОБА_1 порушень посадових обов’язків, вона відмовилась на вимоги керівництва дати будь-які  письмові пояснення, також  говорила іншим працівникам відмовлятись від дачі пояснень, тому не була проведена працівникам 4 відділення виплата 60 % до зарплати згідно з наказом МОЗ України.

В подальшому в лікарні в кінці листопада 2010 року була проведена перевірка територіальною Державною інспекцією праці у Вінницькій області додержання законодавства про працю, якою вказано на допущені порушення щодо непроведення виплати підвищень  до посадових окладів в розмірі 60% працівникам 4 відділення за години, відпрацьовані з Віл-інфікованими хворими та інші порушення.

На підставі проведеної перевірки головним лікарем  був виданий наказ № 167 від 29.12.2010 року, який оспорює позивач.

Представники ОСОБА_4, ОСОБА_5 дали пояснення аналогічні поясненням представника ОСОБА_3

Головний лікар обласної психлікарні №2 ОСОБА_6 пояснив, що вважає виданий наказ законним, тому просив в задоволенні позову  відмовити. Пояснив, що  ОСОБА_1 не виконувала належно свої посадові обов’язки і категорично відмовлялась контролювати як старша медсестра 4 відділення фактично відпрацьовані працівниками відділення години з Віл-інфікованими, тому була відсторонена від виконання цього участку роботи по складанню табелю обліку робочого часу.

Допитані в судовому засіданні свідки дали пояснення, якими підтвердили пояснення обох сторін, їх представників, щодо ведення в 4 відділенні лікарні обліку відпрацьованого часу з хворими на СНІД та Віл-інфікованими.

Заслухавши пояснення сторін, їх представників, свідків, та дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають до задоволення частково з наступних підстав.

Судом встановлено, що  між сторонами виник спір, щодо незаконності наказу № 167 від 29.12.2010 року по Вінницькій обласній психіатричній лікарні № 2 с. Березіно Вінницького району про оголошення догани старшій медсестрі ОСОБА_1 за завищення годин в табелі обліку робочого часу за серпень 2010 року працівникам 4 відділення лікарні та недостовірність записів в журналі обліку безпосереднього обслуговування супутнього захворювання СНІД та Віл-інфікованих та зобов’язання вчинення вказаних в наказі дії.

Виникшому спору сторін відповідають правовідносини, що регулюються ст.ст. 147-150   КЗУпП.

Відповідно до п.4.2 посадової інструкції №446 на старшу медсестру 4 відділення обласної психлікарні № 2 ОСОБА_1 покладено обов’язки по складанню табелю робочого часу працівників відділення, контролю достовірності виконання графіку  роботи, внесення своєчасно  коректив в разі зміни в робочому часі працівників.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 виконувала обов’язки по складанню табелю робочого часу працівників 4 відділення, затраченого на безпосереднє обслуговування  хворих на СНІД та Віл-інфікованих на підставі  записів в окремому журналі за підписами завідуючої відділенням, але проставлені години роботи кожного  працівника не перевіряла, оскільки вважає, що це не входить до компетенції старшої медсестри відділення. Також ОСОБА_1 не повідомляла  керівництво  лікарні, щодо необхідності перевірки правильності кількості часу затраченого кожним працівником  відділення на кожного СНІД та Віл-інфікованого хворого, але відповідно до функціональних обов’язків старшої медсестри відділення повинна контролювати правильність відпрацьованого часу, який вноситься до табелю для обчислення заробітної плати працівникам.

Також судом встановлено із пояснень учасників процесу, що в лікарні з часу дії наказу № 308/519 від 05.10.2005 року МОЗ України щодо проведення оплати праці працівникам з хворими на СНІД і Віл-інфікованими, відповідно до оглянутих в засіданні журналів, проводилися щоденно медичними сестрами записи про кількість  відпрацьованого часу з Віл-інфікованими та підписувалися заввідділенням.

Згідно вищевказаного  наказу Міністерства Охорони Здоров’я п. 3 та додатку  до нього № 4 –«Посадові  оклади  працівників зазначених у п.п. 3 та 4 підвищуються пропорційно безпосередньо  відпрацьованому з хворими  на СНІД та Віл-інфікованими часу. Фактичні години цієї роботи реєструються  у журналі за підписом керівника структурного підрозділу (а.с. 102-104).

Актом перевірки ТДІП у Вінницькій області № 02-09-41/1808 від 25.11.2010 року  підтверджується  обставина, що у лікарні відсутній  внутрішній нормативний документ щодо впорядкування умов оплати  праці працівників, які працюють з Віл-інфікованими (а.с. 98).

Доповідною, пояснювальними записками, наказами, актами перевірки (а.с. 52-62)  підтверджується  проведення  по лікарні  моніторингу щодо перевірки правильності оприділення робочого часу, відпрацьованого працівниками відділення № 4 з хворими на СНІД і Віл-інфікованими і в результаті проведення  якого було виявлено, що були  в серпні 2010 року в табелі старшою медсестрою відділення ОСОБА_1 завищені години роботи працівників 4-го відділення з Віл-інфікованими.

Відповідно до наказу № 134 від 15.10.2010 року (а.с. 77) ОСОБА_1 за здійснення фальсифікації та приписки годин роботи працівників  4-го відділення з Віл-інфікованими хворими в серпні, вересні 2010 року була відсторонена від проведення табелювання фактично відпрацьованого часу з такими хворими.

Судом встановлено, що  порушення, які явились підставою для оголошення ОСОБА_1 стягнення за порушення  трудової дисципліни у вигляді догани згідно наказу № 167 від  29.12.2010 року були відомі керівництву лікарні станом на 15.10.2010 року на день прийняття наказу про її відсторонення  від вказаної роботи по веденню табелю обліку робочого часу.

Статтею 147 КЗУпП встановлено, що за порушення  трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один із заходів стягнення: догана або звільнення.

Відповідно до ст. 148 КЗУпП дисциплінарне стягнення  застосовується власником або уповноваженим ним органом безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його  виявлення, не рахуючи часу  звільнення працівника від роботи у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю або перебування його у відсутності.

Тому, суд вважає, що відповідач достовірно перевірив згідно проведеного моніторингу у вересні –жовтні 2010 року і виявив порушення  ОСОБА_1 трудової дисципліни та по виявлених результатах наказом № 134 від 15.10.2010 року відсторонив її від проведення табелювання робочого часу, відпрацьованого працівниками 4 відділення з Віл-інфікованими, і виконання цих обов’язків поклав на іншого медпрацівника, тому згідно з ст. 148 КЗУпП  керівництво лікарні мало право оголосити ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення за встановлені проведеним моніторингом порушення трудової дисципліни  у вигляді догани до 15.11.2011 року виключно.

На підставі акту перевірки територіальної державної інспекції праці у Вінницькій області від 25.11.2010 року (а.с. 97-100) головним лікарем лікарні виданий наказ № 167 від 29.12.2010 року про оголошення догани ОСОБА_1 за ті порушення трудової дисципліни, які були виявлені і відомі керівництву лікарні ще 15.10.2010 року.

Проте вказаний наказ про оголошення дисциплінарного стягнення ОСОБА_1 був  виданий  поза межами  також  місячного строку, передбаченого ст. 148 КЗУпП, оскільки мав би бути виданий до 25.12.2011 року.

Пропуск відповідачем  місячного строку для видачі  оспорюваного  позивачем наказу щодо оголошення їй догани означає, що ним порушено порядок застосування дисциплінарного стягнення відносно позивача по справі.

Крім того, в п.2 наказу № 167 від 29.12.2010 року:

- зобов’язано ОСОБА_1 надати до розрахункового відділу бухгалтерії новий табель з відробітком робочого часу працівників 4 відділення за серпень 2010 року, в той час коли в судовому засіданні встановлено, що наказом від 15.10.2010 року ОСОБА_1 відсторонена від виконання обов’язку по складанню табелю фактично відпрацьованого часу працівниками 4-го відділення з СНІД та Віл-інфікованими хворими;

- зобов’язано ОСОБА_1 вказувати в журналі обліку виконаної роботи з СНІД та Віл-інфікованими хворими характер виконаної роботи;

- здійснювати відмітку у вказаному журналі фактично відпрацьованого часу з СНІД та Віл-інфікованими хворими згідно лікарських призначень.

Тому суд вважає, що уточнені позовні вимоги позивача підлягають до задоволення частково, а саме в частині визнання незаконним п.2 наказу №167 від 29.12.2010 року відносно ОСОБА_1 щодо оголошення їй догани та зобов’язання її надати до розрахункового відділу бухгалтерії новий табель з відробітком робочого часу за серпень 2010 року.

Решта вказаних в п.2 наказу №167 від 29.12.2010 року зобов’язань ОСОБА_1, щодо її роботи, визнанню незаконними задоволенню не підлягають, оскільки підтверджують необхідність виконання вказаних в наказі вимог нею, як працівником 4-го відділення психлікарні №2 в повсякденній роботі.

Безпідставними суд вважає доводи представника відповідача про те, що ОСОБА_1 не вправі звертатися з даними позовними вимогами одразу до суду, не звернувшись в комісію по трудових спорах лікарні, так як відповідно до ст.ст.150, 231 КЗУпП дисциплінарне стягнення може бути оскаржене працівником у порядку встановленому чинним законодавством та безпосередньо в суд.

Тому згідно з ст.124 Конституції України та п.8 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування Конституції  України»працівник може звернутися до суду з позовом про визнання незаконним стягнення оголошеного працівникові, без попереднього звернення до комісії по трудових спорах, що зроблено позивачем подачею даного позову.

Також обґрунтованість частини позовних вимог позивача, що підлягають до задоволення підтверджується дослідженими в судовому засіданні всіма матеріалами справи.

Суд керуючись ст.ст.147-150, 231 КЗУпП,  ст.ст. 10, 11, 60, 212, 214, 215 ЦПК України,-

                                                              ВИРІШИВ:

          Позовні вимоги ОСОБА_1 задоволити частково.

          Визнати частково незаконним наказ №167 від 29.12.2010 року Вінницької обласної психіатричної лікарні №2 в частині пункту №2 відносно старшої медичної сестри 4-го відділення ОСОБА_1 щодо оголошення їй догани та зобов’язання надати до розрахункового відділу бухгалтерії новий табель з відробітком робочого часу за серпень 2010 року.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

           Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Вінницької області через Вінницький районний суд шляхом подачі апеляційної скарги в 10 –ти денний строк з дня винесення рішення.

Суддя: