ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
_________________________________________________
__________________________________________________________________________________
10002, м.Житомир, майдан Путятинський, 3/65 тел.(8-0412) 48-16-02
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"04" грудня 2007 р. Справа № 19/4088
Житомирський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді
суддів:
при секретарі ,
за участю представників сторін:
від позивача: не з'явився,
від відповідача: не з'явився,
розглянувши апеляційну скаргу Виробничого кооперативу "Ранок", м.Нетішин Хмельницької області
на рішення господарського суду Хмельницької області
від "13" вересня 2007 р. у справі № 19/4088 (суддя Розізнана І.В.)
за позовом Житлово-комунального об'єднання, м. Нетішин Хмельницької області
до Виробничого кооперативу "Ранок", м.Нетішин Хмельницької області
про розірвання договору оренди, зобов'язання повернути приміщення та стягнення 12011,97 грн. боргу,
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду Хмельницької області від 13.09.2007р. у справі №19/4088 позов Житлово-комунального об’єднання (м.Нетішин) до Виробничого кооперативу „Ранок” (м.Нетішин) про розірвання договору, зобов’язання повернути приміщення та стягнення 12011,97 грн. боргу задоволено частково: стягнуто з відповідача на користь позивача 10478,90 грн. заборгованості, 189,80 грн. витрат по оплаті державного мита, 102,90 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу; розірвано договір оренди індивідуально визначеного нерухомого майна, що належить до комунальної власності територіальної громади міста Нетішина № 374 від 01.11.2004 року; зобов’язано відповідача повернути позивачу нежитлові приміщення в гуртожитку площею 77 кв.м., що розташовані за адресою м, Нетішин, вул. Набережна,3. В частині стягнення 1011,22 грн. пені та 521,85 грн. 3% річних позов залишено без розгляду.
Вважаючи, що рішення судом першої інстанції прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, відповідач звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить дане рішення змінити в частині стягнення основного боргу та зменшити суму основного боргу на суму 1143,77 грн.
Мотивуючи апеляційну скаргу, відповідач зазначив наступне:
- при вирішенні спору судом не взято до уваги ту обставину, що в судовому засіданні був відсутній представник відповідача, оскільки в силу фінансового стану підприємства не має інших представників, які могли б представляти інтереси відповідача окрім керівника, а керівник підприємства хворів та знаходився на стаціонарному і амбулаторному лікуванні, і тому не з'явився в судове засідання суду першої інстанції;
- також судом при винесенні рішення не враховано того факту, що боржником було частково погашено борг в сумі 1143,77 грн. на підставі платіжного доручення №59 від 26.04.2007р. Однак, докази про сплату боргу не було надано до місцевого господарського суду в зв'язку із хворобою керівника відповідача.
Позивач в письмовому відзиві №01-09/2112 від 30.11.2007р. на апеляційну скаргу (а.с.75-77) проти останньої заперечив, вважаючи скаргу безпідставною та спростовуючи доводи, викладені у ній. Просить оскаржене рішення залишити без змін, а подану відповідачем апеляційну скаргу - без задоволення.
Крім цього, у письмовому відзиві позивач зазначив, що посилання відповідача в апеляційній скарзі на неправомірність рішення суду Хмельницької області від 13.09.2007р. в частині стягнення суми боргу в розмірі 10478,90 грн. в зв'язку з тим, що не враховано суму 1143,77 грн., сплачену ним згідно платіжного доручення №59 від 26.04.2007р., безпідставні, оскільки згідно заяви від 24.07.2007р. про збільшення позовних вимог, яку прийнято господарським судом Хмельницької області, з врахуванням боргу з орендної плати за квітень - 630,64 грн., травень - 633,80 грн., червень - 645,49 грн., загальна сума боргу склала 10478,90 грн. й, при цьому, було враховано часткове погашення заборгованості за договором оренди №374 від 01.11.2004р. в сумі 1143,77 грн. (платіжне доручення №59 від 26.04.2007р.).
04.12.2007р. до Житомирського апеляційного господарського суду від скаржника надійшла факсограма з клопотанням про припинення провадження у справі №19/4088 у зв'язку з добровільною сплатою суми заборгованості відповідачем перед позивачем (а.с.78). Проте, докази на підтвердження сплати заборгованості не подано.
Судова колегія зазначає, що припинення провадження по розгляду апеляційної скарги можливе за наявності підстав, передбачених ст.100 ГПК України, а саме - у разі відмови особи, яка подала апеляційну скаргу, до винесення постанови.
Представники сторін на виклик в судове засідання не з'явились, хоча про дату, час і місце розгляду справи були повідомлені належним чином (копії ухвали про призначення судового засідання на 04.12.2007р. надіслано сторонам 23.10.2007р. згідно реєстру відправки рекомендованої кореспонденції за наявними в матеріалах справи адресами).
Про причини нез'явлення в засідання суду представників сторін суд апеляційної інстанції не повідомлено. Копії надісланих вказаним особам ухвал відділенням поштового зв'язку не повертались, що свідчить про отримання поштового відправлення адресатами.
Зважаючи на викладене та беручи до уваги положення ст.101 Господарського процесуального кодексу України про межі перегляду справ в апеляційній інстанції, колегія суддів вважає, що нез'явлення в судове засідання представників сторін не перешкоджає розглядові апеляційної скарги за наявними в матеріалах справи доказами.
Розглянувши та обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та юридичну оцінку обставин справи, повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, судова колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як передбачено ст.11 Цивільного кодексу України від 16.01.2003р., який набрав чинності з 01.01.2004р., цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Згідно ст.174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Відповідно до п.1 ч.2 ст.11, ч.2 ст.509 Цивільного кодексу України та абз.3 ч.1 ст.174 Господарського кодексу України, укладення між сторонами договору є однією з підстав виникнення зобов'язання.
01 листопада 2004 року між Житлово-комунальним об’єднанням (орендодавець) та Виробничим кооперативом „Ранок” (орендар) було укладено договір оренди індивідуально визначеного нерухомого майна, що належить до комунальної власності територіальної громади м.Нетішина (а.с.10-12), відповідно до якого орендодавець передав орендарю в строкове платне користування окреме індивідуально визначене нерухоме майно - нежитлові приміщення в гуртожитку, які складаються з шести приміщень площею 77 кв.м., розташованих за адресою: м. Нетішин, вул. Набережна, 3, з метою використання під офіс.
У відповідності із п.12.1. та п. 12.4. договору даний договір укладено на один рік з дня підписання договору. У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору, він вважається продовженим на той самий термін, на тих самих умовах, які були передбачені договором.
Зазначені умови договору відповідають нормам ст.764 Цивільного кодексу України. Таким чином, строк договору продовжено (з 01.11.2005р. до 01.11.2006р. та з 01.11.2006р. до 01.11.2007р.), оскільки докази, які б підтверджували інше, в матеріалах справи відсутні.
Оскільки об'єкт оренди є комунальною власністю, спірні правовідносини підлягають також регулюванню Законом України "Про оренду державного та комунального майна".
Пункт 3.1. договору оренди передбачає, що орендна плата - це платіж, який орендар, відповідно до даного договору, вносить орендодавцеві за користування орендованим майном та земельною ділянкою. До орендної плати не відносяться експлуатаційні витрати на утримання приміщень, центральне опалення, забезпечення гарячою і холодною водою, електроенергія, освітлення, радіоточки, охорона, податок на землю прибирання кімнат, коридорів, місць загального користування, прибирання сміття, снігу, льоду, благоустрій прилеглої території, страхування майна. В орендну плату не входить також вартість інших послуг: прибирання орендованих приміщень, меблювання, оплата за установку, заміну і експлуатацію телефонів, факсів та інших засобів зв'язку, тощо. Вартість послуг, які не включаються в суму орендної плати, оплачуються орендарем окремо від орендної плати в пропорційному відношенні до орендованої площі згідно з рахунками орендодавця та (або) на підставі самостійно укладених договорів з відповідними підприємствами та організаціями, що такі послуги надають. Орендна плата відображається в розрахунку орендної плати, який є обов'язковою невід'ємною частиною цього договору.
Згідно з п.3.2. договору орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати, затвердженої Нетішинською міською радою, і становить без ПДВ за базовий місяць розрахунку (останній місяць, по якому є інформація про індекс інфляції) - 339грн.15коп. Нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється в порядку, визначеному чинним законодавством. Орендна плата за перший місяць оренди - листопад 2004р. - визначається шляхом коригування орендної плати за базовий місяць на індекси інфляції за листопад 2004р.
Пунктом 3.3. договору від 01.11.2004р. визначено, що орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за поточний місяць.
Як встановлено п.3.4. договору оренди, орендна плата сплачується орендарем один раз в місяць не пізніше 12 числа наступного, за звітним місяця, шляхом перерахування її на розрахунковий рахунок орендодавця.
Згідно із статтею 18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" внесення орендної плати своєчасно та у повному обсязі є основним обов'язком орендаря.
Обов'язок орендаря в повному обсязі та порядку, встановленому договором сплачувати орендну плату, встановлений і п.6.2. договору оренди від 01.11.2004р.
Статтями 526, 530 Цивільного кодексу України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
Проте, як свідчать матеріали даної справи, Виробничий кооператив "Ранок" свої зобов'язання щодо своєчасного та повного перерахування орендної плати належним чином не виконує.
04.06.2007р. Житлово-комунальне об'єднання звернулось в господарський суд Хмельницької області з позовом до Виробничого кооперативу "Ранок" про розірвання договору оренди, зобов'язання повернути приміщення та стягнення 9712,73 грн. боргу за договором оренди (а.с.2-4).
24.07.2007р. в суді першої інстанції позивачем було подано заяву про збільшення розміру позовних вимог (а.с.37-38), відповідно до якої Житлово-комунальне об'єднання просило стягнути з відповідача 12011,97 грн., з яких: 10478,90 грн. заборгованості за договором №374 від 01.11.2004р., 1011,22 грн. пені та 521,85 грн.3% річних.
Обґрунтовуючи заявлені вимоги, позивач зазначив, що відповідач, в порушення ст.ст. 526,530 Цивільного кодексу України та п.6.2. договору оренди від 01.11.2004р., з моменту укладення договору і до моменту звернення позивача з позовом до суду не в повному обсязі оплачував орендну плату та експлуатаційні витрати, в результаті чого у нього утворилася заборгованість в сумі 10478,90 грн. і в зв'язку з чим у позивача згідно п.п.2,3 ст.651 Цивільного кодексу України, а також п.12.7. договору оренди, де сторони передбачили, що у разі прийняття господарським судом рішення про дострокове розірвання договору на вимогу однієї із сторін в разі невиконання іншою стороною своїх зобов'язань та з інших підстав, передбачених законодавством України, чинність договору оренди припиняється, виникло право розірвати даний договір.
Крім цього, позивач вказав на те, що відповідно до ст.782 Цивільного кодексу України наймодавець має право відмовитись від договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд, в зв'язку з чим Житлово-комунальним об'єднанням було надіслано відповідачу лист №01-09/691 від 13.03.2007р. з вимогою погашення боргу за договором оренди №374 від 01.11.2004р. та пропозицією розірвати договір оренди (а.с.8).
Як вбачається з матеріалів справи, позивач щомісячно виставляв відповідачеві для сплати відповідні рахунки (а.с.16-32,40-42).
У зв'язку з невиконанням відповідачем своїх зобов’язань за договором у нього виник борг перед позивачем за період з 01.11.2005р. по 01.07.2007р. в сумі 10478,89грн., серед яких: 8331,75 грн. - борг по орендній платі, 2147,15 грн. - борг у зв'язку з несплатою експлуатаційних витрат.
Як вбачається із матеріалів справи, на момент прийняття рішення місцевим господарським судом, відсутні докази про погашення відповідачем заборгованості.
Розмір боргу відповідач не спростував. Його доводи в апеляційній скарзі, що при винесенні рішення судом першої інстанції не враховано 1143,77 грн., сплачених за платіжним дорученням №59 від 26.04.2007р., не знаходять підтвердження.
Як вбачається з витягу з особового рахунку ПП "Ранок" (а.с.39), сплачену відповідачем суму 1143,77грн. зараховано позивачем в оплату у квітні 2007р. й, відповідно, враховано судом першої інстанції при прийнятті рішення.
У відповідності з п.п. 1, 6 ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності; до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Статтею 286 Господарського кодексу України передбачено, що орендна плата -це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності.
Згідно пункту 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Аналогічну норму закріплено в ст.526 Цивільного кодексу України.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України, ч.7 ст. 193 Господарського кодексу України).
Частиною 1 ст.530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ст.2 Закону України “Про оренду державного та комунального майна” орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.
Згідно статей 18 і 19 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і в повному об'ємі незалежно від наслідків господарського діяльності.
Виходячи із вищенаведеного, суд першої інстанції правомірно задовольнив позов Житлово-комунального об’єднання м. Нетішин до Виробничого підприємства „Ранок” м. Нетішин в частині стягнення 10478,90 грн. боргу в зв'язку з несплатою орендної плати та експлуатаційних витрат.
Судова колегія апеляційного господарського суду погоджується й з висновком місцевого господарського суду щодо залишення без розгляду позовних вимог в частині стягнення 1011,22 грн. пені та 521,85 грн. 3% річних, оскільки позивачем не було представлено до суду обґрунтованого розрахунку цих сум.
Крім цього, суд першої інстанції, встановивши факт наявності заборгованості по орендній платі та експлуатаційних витратах, оцінивши доводи сторін та наявні в матеріалах справи докази, з посиланням на дотримання позивачем приписів ст. 188 Господарського кодексу України та на ст.ст. 26,27 Закону України “Про оренду державного та комунального майна”, дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та необхідність їх задоволення в частині розірвання договору та зобов'язання повернути приміщення.
Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення позову в цій частині, зважаючи на наступне.
Відповідно до ст.611 ЦК України у разі порушення зобов’язання, яким є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (ст.610 ЦК України), настають правові наслідки, встановлені законом або договором, зокрема, припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору.
Факт неналежного виконання відповідачем договірних зобов'язань по внесенню орендної плати та експлуатаційних витрат вже встановлено даною постановою.
Частина 3 статті 291 ГК України визначає, що на вимогу однієї з сторін договір оренди може бути достроково розірваний з підстав, передбачених Цивільним кодексом України для розірвання договору найму, в порядку, встановленому ст.188 ГК України.
Стаття 783 ЦК України містить перелік підстав для розірвання договору найму на вимогу наймодавця.
Крім підстав, передбачених вказаною статтею Кодексу, договір найму може бути достроково розірвано рішенням суду за наявності загальних підстав, передбачених ст. 651 Цивільного кодексу України, на яку зіслався позивач, обґрунтовуючи позов, а саме - в разі суттєвого порушення договору наймачем.
Несплата відповідачем вартості експлуатаційних витрат за період з 01.11.2005р. по 01.07.2007р. в сумі 2147,15 грн., що передбачено п.п.3.1. договору оренди, є суттєвим порушенням умов договору та підставою для його розірвання.
Як зазначалось вище, Житлово-комунальним об'єднанням було надіслано відповідачу лист №01-09/691 від 13.03.2007р. з вимогою погашення боргу з орендної плати і експлуатаційних витрат в розмірі 19363,04грн. станом на 01.02.2007р. та пропозицією розірвати договір оренди (а.с.8).
Вказаний лист-вимогу відповідачем було отримано 14.03.2007р., про що свідчить підпис керівника відповідача (а.с.8).
В добровільному порядку розірвати договір відповідач не погодився, а тому позивач правомірно звернувся про розірвання договору в судовому порядку.
Правовим наслідком розірвання договору найму є повернення речі, тобто, звільнення приміщення, тому місцевий господарський суд правомірно дійшов висновку про повернення відповідачем позивачу орендованого майна.
Стосовно доводів апеляційної скарги щодо розгляду справи місцевим господарським судом без представника відповідача слід зазначити, що розгляд справи неодноразово відкладався за клопотаннями головного бухгалтера ВК "Ранок", з посиланням на хворобу керівника (а.с.33,36,52,60), що свідчить про належне та своєчасне повідомлення відповідача про час і місце розгляду справи та надання відповідачу можливості подати до суду всі наявні докази і направити в судове засідання повноважного представника.
Враховуючи викладене, судова колегія дійшла висновку, що підстави для скасування рішення господарського суду Хмельницької області від 13.09.2007р. відсутні, а тому його слід залишити без змін, а апеляційну скаргу відповідача - без задоволення.
Керуючись ст.ст. 101, 103,105 Господарського процесуального кодексу України, Житомирський господарський суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Рішення господарського суду Хмельницької області від 13.09.2007р. у справі №19/4088 залишити без змін, а апеляційну скаргу Виробничого кооперативу "Ранок", м.Нетішин Хмельницької області - без задоволення.
2. Справу №19/4088 повернути до господарського суду Хмельницької області.
Головуючий - суддя:
судді:
1 - до справи
2,3 - сторонам
4 - в наряд