Справа № 2-а-821/11

П О С Т А Н О В А

Іменем України

30 березня 2011 року                      Шаргородський районний суд  Вінницької області

Суддя  Соколовська Т.О., розглянувши у порядку скороченого провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Шаргородському районі про  визнання відмови протиправною  та зобов’язання нарахувати та виплатити додаткову пенсію,

в с т а н о в и в:

              16.03.2011 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до управління Пенсійного фонду України (далі УПФУ) в Шаргородському районі про визнання відмови протиправною  та зобов’язання нарахувати та виплатити додаткову пенсію.

        В обгрунтування позовних вимог зазначив, що він являється учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС ( друга категорія) і має право відповідно до відповідно до ст. ст. 51, ч.2 ст.49 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»має право на отримання щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю у розмірі 30 процентів мінімальної пенсії за віком.

           Проте, відповідач не виконує норми ст.ст.49,51 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»і виплачував йому щомісячну додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров’ю, та  підвищення до пенсії за проживання у зоні посиленого радіоекологічного контролю не відповідно до вказаного Закону, а відповідно до постанов Кабінету Міністрів №530 від 28.05.2008 року та № 836 від 27.06.1996 року, тобто у значно менших розмірах.

         Про порушення своїх прав, як особи, постраждалої від наслідків аварії на ЧАЕС, він дізнався із відмови відповідача від 05.01.2011 року провести перерахунок і виплату належних йому  виплат, визначених ст. ст.49,51 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».            

         Просить визнати неправомірною відмову УПФУ у Шаргородському районі щодо нарахування та виплати додаткової пенсії відповідно до ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»неправомірною; зобов’язати відповідача нарахувати та виплатити їй  додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров’ю, як особі, віднесеній до 2 категорії  постраждалих від Чорнобильської катастрофи, передбачену ст.51 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»в розмірі 30 процентів мінімальної пенсії за віком з 01.08.2010 року.

             18.03.2011 року по даній справі суддею відкрито скорочене провадження.

            Відповідно до вимог ч.4 ст.183-2 КАС України, суддя розглядає справу в порядку скороченого провадження одноособово, без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі.

УПФУ в Шаргородському районі  подало заперечення на позов, згідно з  якими відповідач позов не визнає і просить залишити його без задоволення як безпідставний посилаючись на те, що позивачеві виплачується пенсія відповідно до ЗУ «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», з врахуванням додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, відповідно до ст.51 ЗУ«Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування». Фінансування виплат, пов’язаних з реалізацією  цього Закону  здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України відповідно до Законів України про Державний бюджет на відповідний рік, якими визначаються видатки на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків. Пенсійному фонду заборонено, відповідно до ЗУ «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», використовувати кошти на цілі, не передбачені в Законі про Державний бюджет.  Фінансування виплат, передбачених ст.51 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»врегульовано постановами Кабміну, які роз’яснюють порядок застосування вказаного Закону та законами про Державний бюджет на відповідний рік. Починаючи з 22.05.2008 року, постановою Кабміну №530 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян»встановлено виплати додаткової пенсії, особам, постраждалим від аварії на ЧАЕС.  Позивач отримував та отримує виплати, передбачені ст. 51 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»у зазначених в цій Постанові за шкоду, заподіяну здоров’ю в розмірі 15% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, тобто в розмірах, встановлених Законами України про Державний бюджет на відповідний рік та постановами  Кабміну №530 від 28.05.2008 року і № 836 від 26.07.1996 року, та в межах тих асигнувань, які надходили з Державного бюджету (а.с.12).

     Відповідно до ст.162 Кодексу адміністративного судочинства України, діючи в межах наданих адміністративному суду повноважень, оцінивши  повідомлені позивачем та відповідачем обставини, заперечення з приводу заявлених позовних вимог, та наявні у справі докази, суд приходить до висновку, що адміністративний позов  ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду у Шаргородському районі Вінницької області про визнання відмови протиправною  та зобов’язання нарахувати та виплатити додаткову пенсію задоволенню з слідуючих підстав.

          Судом встановлено, що ОСОБА_1,ІНФОРМАЦІЯ_1 є громадянином України, знаходиться на обліку в УПФУ у Шаргородському районі Вінницької області (а.с.7), отримує пенсію за віком.

          Відповідно до посвідчення серії НОМЕР_1, виданого 30.12.1992 року Вінницькою облдержадміністрацією позивач є учасником ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 2 категорії (а.с.6) і має статус особи, постраждалої внаслідок Чорнобильської катастрофи.

          Таким чином, судом  встановлено, що позивач має право відповідно до ст.51 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»на призначення щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, у розмірі 30 процентів мінімальної пенсії за віком.

           Рішеннями Конституційного Суду України від 9.07.2007 року №6-рп/2007 та від 22.05.2008 року №10-рп/2008 визнано неконституційними положення Законів України «Про Державний бюджет на 2007 рік»та «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», на які посилається відповідач у запереченнях, як на підставі у відмові у задоволенні позову і якими обмежувалися права громадян, котрі постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, зокрема, права на виплати, передбачені ст.51 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Положення Законів України, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення рішення Конституційним Судом України відповідного рішення. Рішення Конституційного Суду України є обов’язковими для виконання на території України, остаточними і не можуть бути оскаржені.

          Відповідно до ст.8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права, Конституція України має найвищу юридичну силу, а закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй.

          Відтак, ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», зокрема положення ст. 51 цього Закону, є чинними і підлягають застосуванню в попередній редакції.  

           При розрахунку позивачу виплат, передбачених ст.51 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», відповідачу слід виходити з положення ч.1 ст.28 ЗУ «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», якою визначено, що мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили  працездатність, визначеного законом, оскільки чинним законодавством не передбачено іншого, крім передбаченого ст.28 цього Закону, мінімального розміру пенсії за віком.

          Позивач, як особа, віднесена до категорії 2, відповідно до ст.51 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», має право на призначення щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, у розмірі 30 процентів мінімальної пенсії за віком за період часу з 01.08.2010 року.  Тому відмова відповідача позивачеві в нарахуванні і сплаті недоплаченої йому додаткової пенсії у розмірі, передбаченому ст. 51 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»(а.с.7),  на його звернення є неправомірною.

         Фінансування витрат, пов’язаних з реалізацією ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»здійснюється за рахунок державного бюджету (ст.63 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»).

         Статтею 10 ЗУ "Про пенсійне забезпечення" встановлено, що  пенсійне забезпечення здійснюється органами Пенсійного фонду України.   

         Згідно абз.1 п.1 Положення «Про Пенсійний фонд України», затвердженого Указом Президента України від 01.03.2002 р. №121/2001 , Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади. Відповідно до зазначеного Положення на Пенсійний фонд України покладено обов'язок по нарахуванню та виплаті доплати до пенсії, яка передбачена Законом України "Про соціальний захист дітей війни".

Відповідно до п.15 Положення "Про пенсійний фонд України", Пенсійний фонд України здійснює свої повноваження через створені в установленому порядку його територіальні управління. Відповідно до ЗУ "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" рішення про призначення та перерахунок пенсій приймаються районними управліннями пенсійного фонду України за місцем проживання пенсіонерів.

Статтею 46 Конституції України встановлено, що кожен громадянин України має право на соціальний захист.

Згідно ст.1 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»- цей Закон спрямований на захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та розв’язання пов’язаних з нею проблем медичного і соціального характеру, що виникли внаслідок радіоактивного забруднення території.

Особами, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, є зокрема  потерпілі від Чорнобильської катастрофи –громадяни, включаючи дітей, які зазнали впливу радіоактивного опромінення внаслідок Чорнобильської катастрофи (ст.9 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»).

Відповідно до ст.49 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4,  встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.  

До категорії 2 належать особи, які постійно  проживали у зоні безумовного (обов’язкового) відселення з моменту аварії і до прийняття постанови про відселення  (ст.14 ч.1 п.2ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»).

Згідно ст.51 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», особам, віднесеним до категорії 2, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров’ю, у розмірі 30 процентів  мінімальної пенсії за віком.  

Згідно ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили  працездатність, визначеного законом.

Відповідно до ч.1 ст.2 ЗУ «Про прожитковий мінімум»прожитковий мінімум застосовується для встановлення мінімальної заробітної плати та мінімальної пенсії за віком.

Безпідставними є доводи  відповідача, викладенні в письмових запереченнях на позовну заяву, щодо правомірності нарахувань та виплати позивачеві виплат, як особі, що постраждала від Чорнобильської катастрофи, з посиланням на відсутність фінансування з бюджету для виплати додаткової пенсії в розмірах,  вказаних позивачем, оскільки фінансування цих видатків не є предметом спору і питання надання бюджетних коштів УПФ для виконання покладених на нього обов’язків у справах даної категорії виходять за межі заявлених вимог і не розглядаються.

          Таким чином, судом встановлено, що відповідачем порушено право позивача  отримувати додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров’ю, як особі, віднесеній до категорії 2 у розмірі 30 процентів мінімальної пенсії за віком, визначеної у ч.1 ст.28 ЗУ «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»,  тому воно підлягає судовому захисту, а позов є обґрунтованим  і підлягає  задоволенню.

          В позовній заяві позивач просить зобов’язати УПФУ у Шаргородському районі Вінницької області нарахувати та виплатити йому  соціальні виплати, передбачені ст. 51 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»в межах строків позовної давності, визначених ст. 99 КАС України. В даному випадку, суд вважає за необхідне, відповідно до вимог  ч.2 ст.11 КАС України  для повного захисту прав, свобод та інтересів позивача, про захист яких він просить вийти за межі позовних вимог і зобов’язати відповідача  виплачувати позивачеві дану соціальну виплату по день припинення права на неї, оскільки дане право є довічним, не зникне після ухвалення судового рішення у даній справі, продовжуватиме існувати  і не може бути обмеженим або скасованим, в силу ст. 22 Конституції України.

            Відповідно до абз.2 ч.1 ст.256 КАС України, постанови суду, прийняті в порядку скороченого провадження, виконуються негайно.

Керуючись ст.ст. 8, 19, 22, 46, 55, 57, 95, 96  Конституції України, ст.ст. 2,4, 6, 8, 11, 17, 18, 19, 70, 71, 86, 159, 160, 161, 162, 183-2, 254, 256 КАС України, ст.ст.1, 9,12,14,49,51,63,65 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», ст.ст.6,28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», ст.10 Закону України «Про пенсійне забезпечення»,   

п о с т а н о в и в :

Позовну заяву  ОСОБА_1  до Управління Пенсійного фонду України в Шаргородському районі про зобов’язання нарахувати та виплатити заборгованість з пенсійних виплат   задовольнити.

Визнати незаконною відмову Управління Пенсійного фонду України у Шаргородському районі нарахувати і виплатити ОСОБА_1  додаткову пенсію, передбаченому ст.51  Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».  

Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в Шаргородському районі Вінницької області нарахувати та виплатити ОСОБА_1  додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров’ю, як особі, постраждалій внаслідок Чорнобильської катастрофи, віднесеній до категорії 2, починаючи з 01 серпня  2010 року по день припинення такого права, відповідно до ст.51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»в розмірі 30 процентів мінімальної пенсії за віком, встановленої ч.1 ст.28 Закону України  «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням проведених їй виплат за вказаний період.

Постанова суду підлягає до негайного виконання.

            На постанову може бути подана апеляційна скарга до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Шаргородський районний суд протягом 10 днів з дня її проголошення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.                 

Суддя: