Справа №2-а-127/11

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М  У К Р А Ї Н И

10 лютого 2011 р.                                                                                                                                     місто Донецьк  

                             Куйбишевський районний суд м. Донецька у складі:

                     головуючого - судді Ларіонової Н.М.,

                                      при секретарі  Іванченко К.М.,

за участю позивача ОСОБА_1.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі районного суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до УДАІ ГУМВС України в Донецькій області про оскарження дій  суб’єкту владних повноважень, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом і просить скасувати постанову інспектора ДПС Волноваського взводу прапорщика державної автомобільної інспекції Коростельова О.О. від 24.11.2010 р. про притягнення його до адміністративної відповідальності по ст. 122 ч. 2 КУпАП України з накладенням штрафу у розмірі 425,0 грн., мотивуючи тим, що постановою відповідача від 24.11.2010 р. він притягнутий до адміністративної відповідальності за ст. 122 ч. 2 КУпАП України з накладенням штрафу у розмірі 425,0 грн., дана постанова складена на позивача, як на власника автомобіля, разом із тим, вказано що саме він керував  24.11.2010 р. належним йому транспортним засобом – автомобілем «BMW» державний номерний знак НОМЕР_1, рухаючись на автодорозі Донецьк – Маріуполь, що має дві смуги для руху у кожному напрямку, рухався на крайній лівій смузі при вільній правій, чим порушив п. 11.5 ПДР України. Але позивач вважає, що у його діях немає складу адміністративного правопорушення, вказує, що він був змушений виїхати на попутну ліву смугу руху для об’їзду ділянки дороги з поганим станом дорожнього покриття по правій стороні.  

В судовому засіданні позивач підтримав свої позовні вимоги та дав пояснення, аналогічні викладеним в адміністративному позові обставинам. Вважає, що  постанова від 24.11.2010 р. про притягнення його до адміністративної відповідальності по ст. 122 ч. 2 КУпАП України з накладенням штрафу у розмірі 425,0 грн. є незаконною та просить її скасувати.

Відповідач в судове засідання не з’явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином відповідно до вимог закону, причини його неявки суду не відомі.

Суд, встановивши обставини справи та перевіривши їх доказами, приходить до наступних висновків.

Згідно ст. 287 КУпАП постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено особою, щодо якої винесено, а також потерпілим.

Відповідно до ст. 252 КУпАП України, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

У відповідності до ст. 7 КУпАП України, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв’язку з адміністративним правопорушенням інакше, як на підставі і в порядку, встановлених законом.

Статтею 268 КУпАП України, передбачено, що особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, надавати докази, заявляти клопотання.

При складанні протоколу про адміністративне правопорушення та при розгляді справи, інспектором було порушено право на використання юридичної допомоги, ОСОБА_1, та не надано жодного доказу порушення ним ПДР (фото, відео матеріалів).

Згідно постанови АН 763511 про адміністративне правопорушення від 24.11.2010 р., складеної  інспектором ДПС Волноваського взводу прапорщиком державної автомобільної інспекції Коростельова О.О., відносно ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_1 керував автомобілем «BMW» державний номерний знак НОМЕР_1, рухаючись на автодорозі Донецьк – Маріуполь, що має дві смуги для руху у кожному напрямку, рухався на крайній лівій смузі при вільній правій, чим порушив п. 11.5 ПДР України.

Позивач наполягає, що правил дорожнього руху він не порушував, вказує, що він був змушений виїхати на попутну ліву смугу руху для об’їзду ділянки дороги з поганим станом дорожнього покриття по правій стороні, щоб уникнути можливих труднощів з керуванням автомобіля та щоб уникнути перешкоди іншим учасникам дорожнього руху, яка мала виникнути внаслідок об’їзду ним покриття по правій полосі руху. Об’їхавши ділянку дороги з поганим покриттям він хотів повернутися на праву полосу руху, але не став порушувати сполошну розмітку, що нанесена на вказаній ділянці дороги. Також додав, що вказаний протокол був складений у відсутності свідків.

Згідно з положеннями ст. 251 КУпАП: доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь – які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчинення та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото – і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото – і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосується забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

У відповідності до ст. 11 ч. 1 КАС України  розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і доведенні перед судом їх переконливості, що у відповідності до ст. 71 ч. 1 КАС України вказує, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтується її вимоги та заперечення, крім наслідків передбачених ст. 72 КАС України.

Згідно ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень, обов’язав щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач, будучи повідомленим про час та місце розгляду справи, в судове засідання не з’явився та не надав судові доказів щодо спростування доводів позивача.   

В зв’язку з чим суд приходить до висновку, що в судовому засіданні не знайшов свого підтвердження той факт, що 24.11.2010 р. позивач керував вищезазначеним транспортним засобом та порушив правила дорожнього руху, а саме рухався на крайній лівій смузі при вільній правій.

В зв’язку з вищевикладеним та на підставі документів, що долучені до адміністративної справи, суд приходить до висновку, що адміністративний позов є таким, що підлягає задоволенню, а постанова про адміністративне правопорушення від 24.11.2010 р. відносно ОСОБА_1 є незаконною та не обґрунтованою, в зв’язку з чим підлягає скасування.

На підставі викладеного, ст.ст. 251-252, 268, 287  КпроАП України, керуючись ст.ст. 11, 71-72,  86, 59, 161, 163 КАС України, -

П О С Т А Н О В И В :

Позов ОСОБА_1 до УДАІ ГУМВС України в Донецькій області про оскарження дій  суб’єкту владних повноважень – задовольнити повністю.  

Визнати неправомірними дії інспектора ДПС Волноваського взводу прапорщика державної автомобільної інспекції Коростельова О.О. по складанню відносно ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, постанови про притягнення до адміністративної відповідальності за ст.122 ч. 2  КпроАП України.

Скасувати постанову АН 763511 про адміністративне правопорушення від 24.11.2010 р., складену інспектором ДПС Волноваського взводу прапорщиком державної автомобільної інспекції Коростельова О.О., відносно ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, у вчиненні правопорушення передбаченого ст. 122 ч. 2 КпроАП України.

Провадження по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 про притягнення її до адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 2 ст. 122 КУпАП – закрити.

Постанова остаточна,  оскарженню не підлягає.

Підлягає негайному виконанню

Суддя Куйбишевського районного

          суду м. Донецька                                                                                Н.М. Ларінова