КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: №   2а-27/11                            Головуючий у 1-й інстанції:   Аніпко С.В.  

Суддя-доповідач:  Ісаєнко Ю.А.

У Х В А Л А

Іменем України

"10" березня 2011 р.                                                                                                        м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:          

головуючого –судді                    Ісаєнко Ю.А.;

суддів:                                        Бабенка К.А., Федотова І.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Ірпені Київської області на постанову Ірпінського міського суду Київської області від 06 січня 2011 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в м. Ірпені Київської області про визнання дій неправомірними та зобов’язання здійснити перерахунок та стягнення додаткової пенсії,

В С Т А Н О В И В:

У грудні 2010 року позивач, ОСОБА_2, звернувся до Ірпінського міського суду Київської області з адміністративним позовом, в якому просив суд визнати неправомірними дії територіального управління Пенсійного фонду України, зобов’язати провести перерахунок і виплату додаткової пенсії за шкоду, заподіну здоров’ю, встановивши її розмір на рівні 15 % від мінімальної пенсії за віком у відповідності до ст. 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Постановою від 06 січня 2011 року адміністративний позов задоволений частково, визнано протиправними дії відповідача і зобов’язано здійснити перерахунок додаткової пенсії позивача з 16 червня 2010 року.

Не погоджуючись із постановою суду першої інстанції відповідач подав апеляційну скаргу в якій просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову. Свої вимоги обґрунтовує тим, що судом першої інстанції було порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Особи, які беруть участь у справі, з клопотаннями про розгляд справи за їх участю –не зверталися. В матеріалах справи достатньо письмових доказів для вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін у розгляді справи не обов’язкова.

З огляду на викладене, колегія суддів визнала можливим розглянути справу в порядку письмового провадження, як це передбачено ст. 197 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу –залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції –без змін виходячи із наступного.

Згідно ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду –без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Позивач віднесений до четвертої категорії як особа, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Відповідно до ч. 3 ст. 51 Закону України «Про соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», особам, віднесеним до категорії 4, додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, призначається у розмірі 15 процентів мінімальної пенсії за віком.

Частиною 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове пенсійне страхування»мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначено законом. Крім того, мінімальна пенсія за віком не може бути нижчою ніж прожитковий мінімум і відповідно до вимог ст. 46 Конституції України.

Згідно до абз. 5 ч. 1 ст. 52 Закону України «Про Державний бюджет на 2010 рік»прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для осіб, які втратили працездатність встановлений у таких розмірах: з 1 січня - 695 грн., з 1 квітня - 706 грн., з 1 липня - 709 грн., з 1 жовтня - 723 грн., з 1 грудня - 734 грн. 

Розрахунок зазначеного підвищення до пенсії та додаткової пенсії відповідачем здійснено не згідно ст. 51 спеціального Закону, а згідно підпунктів 9, 13 пункту 28 розділу II Законом України від 28.12.2007 № 107-VI «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», якими  частини 1 та 2 статті 39 Закону України «Про соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»замінено однією частиною такого змісту: «Громадянам, які працюють на територіях радіоактивного забруднення, провадиться доплата в порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України», а текст ч. 3 ст. 51 Закону України «Про соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»викладено в такій редакції: «Особам, віднесеним до категорії 4, щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, призначається в розмірі 5 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність».

Зазначені зміни, внесені Законом України від 28.12.2007 № 107-VI визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 № 10-рп/2008.  

Відповідно до ч. 2 ст. 152 Конституції України, закони та інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

В свою чергу, враховуючи вимоги ч. 4 ст. 9 КАС України щодо пріоритетності законів над підзаконними актами, безпідставними є посилання апелянта на постанову КМ України від 03.01.2002 № 1 «Про підвищення розмірів пенсій та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів державного бюджету», якою установлено, що розрахунок додаткової пенсії, передбаченої Законом України «Про соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»провадиться виходячи з розміру 19 грн. 91 коп., тобто на постанови КМ України, які обмежують права на отримання вищезазначених підвищення до пенсії та додаткової пенсії, порівняно з правами, встановленими ст. 51 Закону № 796, а тому застосуванню підлягають саме останні.

Таким чином, у 2010 році позивач мав право на отримання додаткової пенсії відповідно до ст. 51 Закону України «Про соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», що вірно встановлено судом першої інстанції.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції було вірно встановлено фактичні обставини справи, надано  належну оцінку дослідженим  доказам та прийнято законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права. За таких обставин колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу –залишити без задоволення, а постанову –без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 197, 198, 200, 205, 207 КАС України, суд апеляційної інстанції,

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Ірпені Київської області –залишити без задоволення, а постанову Ірпінського міського суду Київської області від 06 січня 2011 року –без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя:                                                                                    Ю.А. Ісаєнко          

Суддя:                                                                                              К.А. Бабенко

Суддя:                                                                                              І.В. Федотов