Справа №  1-46/11  

ВИРОК

ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

02 березня 2011 року   Петропавлівський районний суд Дніпропетровської області у складі :

головуючого судді                     Полубан М.П.

при секретарі                              Філіповій В.С.

з участю – прокурора                Ручої О.В.

                  потерпілих               ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3                    

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Петропавлівка Дніпропетровської області кримінальну справу про обвинувачення :

                                                                       ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, який  народився та проживає в АДРЕСА_1,  українець, громадянин України, освіта - вища, не одружений ( дітей не має ) , працює директором ТОВ «Птахівник», раніше не судимий

у скоєнні злочинів, передбачених  ч. 1 ст. 122, ч. 3 ст. 296 КК України,

                                                                                 В С Т А Н О В И В :

30 жовтня 2010 року, приблизно о 02.50 годині, ОСОБА_4 , перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння, знаходячись біля приміщення Петропавлівського РВ ГУМВС України в Дніпропетровській області, по вул. Леніна, 3 смт.Петропавілвка Петропавлівського району Дніпропетровської області, умисно, безпричинно, із хуліганських намірів, грубо порушуючи громадський порядок, з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалося особливою зухвалістю підбіг ззаду, наздоганяючи громадянина ОСОБА_1 і умисно, безпричинно наніс один удар останньому кулаком в обличчя. Коли ОСОБА_1 від отриманого удару нахилився. ОСОБА_4 умисно, наніс  ще один удар ногою в обличчя останньому. Від отриманого удару ОСОБА_1 впав на землю, втративши свідомість.

ОСОБА_4, продовжуючи свої хуліганські дії умисно, безпричинно, із хуліганських намірів, грубо порушуючи громадський порядок, з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалося особливою зухвалістю, підійшов до лежачого на землі ОСОБА_1 та став наносити йому удари кулаками в обличчя, нанісши при цьому не менше 6 ударів в обличчя та другим частинам тіла.

Присутні свідки ОСОБА_2,  ОСОБА_5 та ОСОБА_3, намагаючись зупинити хуліганські дії ОСОБА_4, почали відтягувати останнього від потерпілого, на що ОСОБА_4 умисно наніс один удар кулаком в обличчя ОСОБА_3, спричинивши при цьому фізичний біль і не спричинивши тілесних ушкоджень.

Побиття ОСОБА_1 ОСОБА_4 продовжувалось близько 5 хвилин і скінчилось після втручання працівників міліції, які припинили хуліганські дії ОСОБА_4 і завели останнього у приміщення райвідділу.

30 жовтня 2010 року близько 03.00 години ОСОБА_4, вийшовши із приміщення райвідділу, продовжуючи свої хуліганські дії умисно, безпричинно, із хуліганських намірів, грубо порушуючи громадський порядок, з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалося особливою зухвалістю, знову підбіг до ОСОБА_1, який в цей час знаходився неподалік, став наносити останньому удари кулаками в обличчя, від яких ОСОБА_1 впав на землю, після чого ОСОБА_4 продовжував бити останнього.

ОСОБА_4 під час вчинення хуліганських дій стосовно ОСОБА_1, спричинив при цьому останньому тілесні ушкодження у вигляді закритої ЧМТ, гематоми шкіряних покровів обох вік очей, крововилив в товщі сполучно-тканої оболонки правого ока, гематоми шкіряних покровів правої виличної ділянки, забій шкіряних покровів правої щоки, перелом правої виличної кістки зі зміщенням уламків, синець шкіряних покровів носа, перелом носової кістки зі зміщенням уламків, правосторонній гемосинусит, садно шкіряних покровів зовнішньої поверхні правої гомілки. Тілесне ушкодження у вигляді садна шкіряних покровів зовнішньої поверхні правої гомілки по своєму характеру відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень. Тілесні ушкодження у вигляді закритої ЧМТ, гематоми шкіряних покровів обох вік очей, крововилив в товщі сполучно-тканої оболонки правого ока, гематоми шкіряних покровів правої виличної ділянки, забій шкіряних покровів правої щоки, перелому правої виличної кістки зі зміщенням уламків, синця шкіряних покровів носа, перелому носової кістки зі зміщенням уламків, правосторонній гемосинуситу по своєму характеру відносяться до категорії середнього ступеня тяжкості тілесних ушкоджень, що спричинили тривалий розлад здоров’я більше 21 доби. Крім того ОСОБА_4 завдав опору громадянам, які припиняли хуліганські дії, під час якого умисно наніс один удар кулаком в обличчя гр. ОСОБА_2, від удару якого остання впала, вдарившись головою об асфальтне покриття.

Загалом хуліганські злочинні дії ОСОБА_4 продовжувались близько 10 хвилин, після чого останній покинув місце вчинення злочину.  

Допитаний по суті пред’явленого обвинувачення за ч. 3 ст. 296 КК України та ч.1 ст.122 КК України ОСОБА_4 вину свою у пред’явленому обвинуваченні визнав частково . Дав пояснення щодо обставин справи і дані пояснення повністю співпадають з вищезазначеними обставинами. Часткове визнання вини пояснює тим , що ОСОБА_1 він стільки раз по обличчю не бив, а зробив це лише два-три рази. Бійка між ними розпочалася із-за того, що ОСОБА_3 його перший зачепив, а після того, як працівники міліції випустили його з райвідділку і він знову зустрівся з даними особами, то останні почали висловлюватися в його адресу брутальною лайкою. Раніше ОСОБА_4 ні з ким не  бився і із ОСОБА_1 та його друзями не зустрічався.

У скоєному щиро розкаюється , просить суд не позбавляти волі , дати строк для виправлення . З потерпілим обіцяє врегулювати всі питання , тобто заподіяну шкоду він відшкодував.Позови прокурора визнає і також зазначив , що збитки він частково відшкодував.

Потерпілий ОСОБА_1 пояснив , що ІНФОРМАЦІЯ_2 він з дружиною ОСОБА_2 , відмічали день народження ОСОБА_5 , яка являється рідною сестрою його дружині. Після закінчення святкування поверталися додому. Близько 02.00 год. 30.10.2010 р. він , разом з дружиною та її сестрою  рухалися по вул. Леніна в см. Петропавлівка. Біля будівля райвідділу міліції зустріли ОСОБА_3. Декілька хвилини з ним порозмовляли. В цей час до них підійшов невідомий чоловік і він зненацька вдарив його кулаком в обличчя. Від удару він нахилився , а невідомий в цей час наніс ще удар ногою в обличчя. Від удару він впав на землю , втратив свідомість. Його почали захищати присутні дружина , її сестра та ОСОБА_3. На крики вийшли працівники міліції та розбронили їх. Всі зайшли у приміщення райвідділу. Він на деякий час залишився на вулиці та приводив себе в порядок. Через декілька хвилини з приміщення вийшли дружина , її сестра та ОСОБА_3. Вони повідомили , що працівники міліція всіх відпустили , так як ніхто і ні до кого не має претензій. Потім з райвідділу вийшов той невідомий чоловік і знову накинувся на нього . Почав завдавати удари кулаками та ногами в обличчя та інші частини тулуба. Від отриманих ударів він знову впав на землю і намагався захиститися від нападника. Його захищали дружина , ОСОБА_3 та сестра дружини. Так продовжувалося хвилин 5 , а потім нападник втік. В райвідділі міліції йому стало відомо , що нападником є ОСОБА_4. Він з ним раніше незнайомий . В результаті нападу та в результаті хуліганських дій підсудний спричинив йому тілесні ушкодження . Найбільш тяжке ушкодження – перелом кісток носа  зі зміщенням відламків , струс головного мозку , перелом щелепної кістки зпрва без змішення . Під час досудового слідства він подавав цивільний позов про відшкодування матеріальної та моральної шкоди. До початку судового слідства підсудний відшкодував йому всі заподіяні збитки , а тому претензій до останнього він не має. Вважає , що підсудному слід призначити покарання не пов’язане з реальним позбавленням волі.

Потерпіла ОСОБА_2 дала аналогічні свідчення . Доповнила , що вона застосовувала максимум своїх зусиль для того , щоб захистити свого чоловіка ОСОБА_1 . Відтягувала нападника від чоловіка , намагалася його уговорити , але всі її зусилля були марними. Нападник ,  як пізніше їй стало відомо , що це був ОСОБА_4 , не реагував на її вимоги , вів себе неадекватно та зухвало .  В результаті хуліганських дій вона , як і її чоловік , отримала тілесні ушкодження – закрита черепно-мозкова травма , струс головного мозку . Три дні знаходилася на стаціонарному лікуванні у хірургічному  відділенні Петропавлівської ЦРЛ.  Цивільний позов вона не заявляє , претензій до підсудного немає. На даний час стан здоров’я задовільний. Не наполягає на позбваленні волі підсудному.

Потерпілий ОСОБА_3 також дав свідчення аналогічні свідчення потерпілого ОСОБА_6 Доповнив , що він раніше знав підсудного як односельчанина. Взаємовідносини були нормальним. Під час нападу підсудного на ОСОБА_6 , він , тобто свідок , намагався заспокоїти підсудного , захищав ОСОБА_1 , навіть стягував нападника з потерпілого , в той час коли останній лежав на землі. Від нападу ОСОБА_6 та його дружина отримали тілесні ушкодження. Найбільше постраждав ОСОБА_1 Після бійки у нього було закривавлене та опухле обличчя . Він та його дружина знаходилася на стаціонарному лікуванні в медичних закладах. Ніяких претензій до підсудного він не має. Не наполягає на позбавленні волі підсудному.

Свідок ОСОБА_5.( сестра потерпілої ОСОБА_2) пояснила , що ІНФОРМАЦІЯ_2 вона відмічала свій день народження в кафе «Зіма-Лєто» в смт. Петропавлівка. Після святкування , вона , разом з ОСОБА_1 та його дружиною ОСОБА_2  йшли додому. По дорозі зустріли ОСОБА_3. Біля приміщення райвідділу міліції вони зупинилися і стали  розмовляти. В цей час мимо пройшов чоловік , якого вона знає по кличці « ОСОБА_11». Він зненацька напав на ОСОБА_1  Вона не бачила самого початку нападу , а побачила, що ОСОБА_1 вже лежав на землі. Вона , її сестра та ОСОБА_3 почали захищати ОСОБА_1 від нападника. Зчинився великий гамір та шум. На цей шум вибігли працівники міліції і бійка припинилася. Всі пішли до райвідділу міліції. Там працівники міліції вияснили ситуацію , встановили особи всіх причетних до цього конфлікту та всіх відпустили. Коли вони стояли біля вхідних дверей райвідділу , вийшов нападник. Як їй стало відомо , це був ОСОБА_4 Останній повторно накинувся на ОСОБА_1 , почав його бити руками та ногами. Всі кинулися захищати ОСОБА_1 та відтягувати його від потерпілого. Особисто її нападник з силою штовхнув і вона впала на землю. Також він сильно завдав удар кулаком в голову ОСОБА_2. Найбільше постраждав ОСОБА_1 Після цього ОСОБА_4 втік з місця бійки. Вона від нападу не постраждала , претензій ніяких до нього немає.

Свідок ОСОБА_8 ( черговий РВ ГУМВС ) пояснив , що 30.10.2010 р. близько 02.00 год. біля приміщення райвідділу почув крики . Він , разом з сержантом міліції ОСОБА_9 вийшли з приміщення і біля входу побачили бійку. Билися два невідомі чоловіки , біля них були дві жінки та молодий хлопець. Вони всіх розборонили та завели у райвідділ. Він доручив працівнику міліції ОСОБА_10 розібратися зі справою та вирішити питання відповідно до закону. Згодом  всі були відпущенні , але через декілька хвилини до чергової частини зайшов молодий чоловік з дружиною. Він був дуже   побитий , схвильований , обличчя було окривавлене . З його слів стало відомо , що на нього напав ОСОБА_4 В зв’язку з такими подіями , від потерпілих були прийняті заяви про скоєний злочин та відібрано пояснення.   

Свідок ОСОБА_10.( працівник Петропавлівського РВ ГУМВС)  пояснив , що ІНФОРМАЦІЯ_2 він знаходився у складі слідочо-оперативної групи. Опівночі , близько 02.00 год. його викликав черговий по райвідділу ОСОБА_8 і повідомив , що біля райвідділу відбувається бійка. Коли вийшли то побачили бійку поміж чоловіками. Всіх причетних до бійки було доставлено у райвідділ. Він особисто проводив співбесіду з ОСОБА_4 Він пояснив , що його образив один із доставлених і між ними виникла бійка. Однак , ОСОБА_4 відмовився давати будь-які пояснення , він відібрав від нього розписку , що він не має ніяких претензій ні до кого. Після цього він його відпустив. В кімната з ним він перебував хвилин 15-20. Коли ОСОБА_4 вийшов , між ним та ОСОБА_1 по невідомим йому причинам знову сталася бійка. ОСОБА_1 зайшов у чергову частину з явними ознаками побиття . Вони намагалися затримати ОСОБА_4 , але той зник .

 Свідок ОСОБА_9 дав аналогічні свідчення .

Вислухавши підсудного, потерпілих , свідків , вивчивши матеріали справи, суд вважає, що вина підсудного у вчиненні  інкримінованих  злочинів є доказаною. Суд дійшов до даного висновку після допиту підсудного , роз'яснивши  йому та потерпілим норми та  вимоги ст. 299 КПК України , тобто без дослідження всього обсягу доказів , які підлягають дослідженню в ході судового слідства , так як  встановленні фактичні обставини справи ніким не оспорюються .  Повне визнання своєї вини підсудним, по вищевказаним підставам, на думку суду  буде достатнім  для визнання його  винним   та призначення покарання , відповідно до закону .

Юридична оцінка діям підсудного органом досудового слідства дана вірно. Дії підсудного по факту хуліганських дій кваліфікується за ч. 3 ст. 296 КК України , як хуліганство , тобто грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства , вчинене ОСОБА_4 , що супроводжувалося особливою зухвалістю , пов’язане з опором громадян , які припиняли хуліганські дії .

По факту спричинення тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_1 – умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження , тобто умисне ушкодження , яке не є небезпечним для життя і не потягло за собою наслідків , передбачених у ст. 121 цього кодексу , але таке , що спричинило тривалий розлад здоров’я , вчинене ОСОБА_4 і кваліфікується за ч. 1 ст. 122 КК України .

Визначаючи вид та міру покарання , суд бере до уваги , що скоєно злочини середньої тяжкості, особою  раніше не судимою.

За місцем проживання підсудний характеризується посередньо, скарг та зауважень від жителі селища  не надходило

Обставиною, що пом’якшує покарання є щире каяття , часткове відшкодування заподіяної шкоди та сімейне положення ( на утриманні знаходиться мати похилого віку).

Обставиною, що обтяжує  покарання  є вчинення злочину в стані алкогольно сп’яніння.  

Враховуючи всі зазначені обставини, особу підсудного, суд вважає, що підсудний  повинен понести покарання у виді позбавлення волі. Підстав для застосування до  підсудного норм ст. 69, 69-1 КК України немає, так як в діях підсудного є вищезазначена обтяжуюча обставина. Також суд не знаходить належних підстав для застосування до підсудного інших видів покарання, тобто виправні роботи , обмеження волі та позбавлення волі і які зазначені  у санкції інкримінованого злочину ( ч.1 ст. 122 КК України ) . Адже,  підсудний хоча і працює директором ТОВ « Птахівник» , але підприємство фактично не займається виробничою діяльність , перебуває у стані банкрутства.. Покарання  у виді позбавлення волі буде відповідати тяжкості вчиненого злочину, обставинам справи та особі підсудного .

Разом з тим, враховуючи вище зазначені обставини , особу винного , суд дійшов висновку про можливість перевиховання та виправлення засудженого без реального позбавлення волі, тобто надати йому іспитовий строк та покласти зобов’язання у відповідності до ст. 76 КК України.

По справі потерпілим  ОСОБА_1 заявлено  цивільний позов  на 10000 грн , але в судовому засіданні було встановлено , що потерпілий відмовився від своїх позовних вимог , так як підсудний заподіяну шкоду йому відшкодував у добровільному порядку. Крім того , у справі є позов прокурора в інтересах держави в особі Петропавлівської ЦРЛ , Першотравенської міської лікарні та Павлоградської міської лікарні. Вирішуючи дане питання , суд вважає, що позов відносно Першотравенської та Павлограської міських лікарень підлягає задоволенню. В позові відносно Петропавлівської ЦРЛ слід відмовити, так як підсудний в добровільному порядку відшкодував заподіяну шкоду , про що свідчить квитанція банківської установи.  

          Судових витрат по справі не має . Речові докази не вилучались . Арешт на майно не накладався.

          Міру запобіжного заходу – підписку про невиїзд  слід скасувати .

На підставі викладеного, керуючись - ст. 323, 324 КПК України, суд -

                                                                     З А С У Д И В :

ОСОБА_4 визнати винним у скоєнні злочинів, передбачених  ч. 1 ст. 122 та ч. 3 ст. 296 КК України та призначити йому слідуюче покарання :

-          за ч.1 ст. 122 КК України два роки позбавлення волі ;

-          за ч. 3 ст. 296 КК України три роки позбавлення волі.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України призначити покарання за сукупністю злочинів , шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим і остаточно призначити ОСОБА_4 до відбування три роки позбавлення волі.

          На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_4 звільнити від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком один рік .

          На підставі ст. 76 КК України покласти на засудженого ОСОБА_4 такі зобов’язання  - повідомляти орган кримінально-виконавчої інспекції про зміну місця проживання та роботи, а також періодично з'являтись на реєстрацію до даного органу.

         Міру запобіжного заходу – підписку про не виїзд , скасувати  

          Стягнути з ОСОБА_4 на користь :

-          Першотравенської центральної міської лікарні - 309 грн. ( триста дев’ять ) ( р/р 35413001008856 в УДКУ в Дніпропетровській області , МФО 805012 ОКПО 01987416 ) ;

-          Павлоградської міської лікарні № 4 - 3008  ( три тисячі вісім ) ( р/р 35429005000305 в УДКУ в Дніпропетровській області , МФО 805012 ОКПО 01984174 ) .  

Вирок суду може бути оскаржено до Апеляційного суду Дніпропетровської області протягом 15 діб з моменту його проголошення .

Суддя    М. П. Полубан