Справа №  2-а-179/11  

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

03 березня 2011 року   Петропавлівський  районний  суду Дніпропетровської області

у складі :

головуючого судді                 Полубан М.П. ,
при секретарі                           Філіповій В.С.

з участю представника відповідача- Якуб І.М.

розглянувши у судовому засіданні в смт. Петропавлівка Дніпропетровської області          адміністративний позов  ОСОБА_1 до Павлоградського взводу ДПС ДАІ при ДАІ ГУМВС України в Дніпропетровській області про визнання незаконною та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення,

                                                             В С Т А Н О В И В  :

Позивач  звернувся до суду з даним позовом  , в якому зазначає , що  16.02.2011 р. співробітник Павлоградського взводу ДПС ДАІ , прізвище якого йому невідоме ,привіз йому на роботу та вручив копію протоколу про адміністративне правопорушення  та постанову в справі про адміністративне правопорушення , серії АЕ № 010154 від 04.02.2001 р. , якою на нього накладено стягнення у вигляді штрафу в сумі 1020 грн. за вчинення правопорушення , передбаченого ч. 1 ст. 140 КУпАП.

В описовій частині вказаної постанови зазначено , що 03.02.2011 р. о 11.30 хв. при проведені обстеження АД М04 , що по вул.. Ак.Сайгака в с. Дмитрівка Петропавлівського району Дніпропетровської області проїздна частина не оброблена своєчасно протиожеледковим матеріалом , що впливає на ПДР – заходи не вжиті посадовою особою Петропавлівського РАД- ОСОБА_1.

В оскаржуваній постанові ,яка винесена 04.02.2011 р. вказано , що 04.02.2011 р. примірник постанови він отримав та стоїть його підпис. Проте відповідачем копії протоколу та постанови 04.02.2011 р. надано не було . Так , 03.02.2011 р. інспектором Павлоградського ВДПС ДАІ Якуб І.М. складено було відносно нього протокол про адміністративне правопорушення , серії АЕ № 207980 за ч.1 ст. 140 КУпАП.  Після складання протоколу інспектор пояснив  йому , що його буде просто попереджено та змусив підписати чистий бланк постанови в справі про адміністративне правопорушення. В протоколі , в графі – пояснення- вказано , що він протокол та копію постанови отримав 03.02.2011 р. на місці складання , а саме в с. Дмитрівка . Проте в тому ж таки протоколі вказано , що розгляд справи відбудеться 04.02.2011р. в м. Павлограді , тобто він ніяк не міг отримати копію постанови на місці складання протоколу 03.02.2011 р. , адже справа була розглянута відповідачем 04.02.2011 р.  

Просить суд визнати незаконною та скасувати постанову серії АЕ № 060791 у справі про адміністративне правопорушення, відповідно до якої його притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 4 ст. 121 та ч. 1 ст. 122 КУпАП у вигляді накладення штрафу в розмірі 260 грн.  Таким чином копію протоколу та постанови він тримав лише 16.02.2011 р.

Крім того , позивач зазначає , що у зв’язку з погодними умовами в лютому 2011 р. Петропавлівський РАД ( Райавтодор )не мав можливості своєчасно обробити всі дороги Петропавлівського району протиожеледковими засобами , до дого ж потужності техніки та матеріальних ресурсів не вистачає для своєчасного виконання робіт в повному обсязі , про це він пояснив і інспектору під час складання протоколу та пояснив йому що також , що техніка вже направлена в с. Дмитрівку для оброблення доріг. Проте інспектор не зважав на його пояснення та склав вищезазначений протокол. Тому вважає , що в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення , передбачений ч. 1 ст. 140 КУпАП , так як відсутня його вина.

Позивач також посилається порушення відповідачем процесуальних норм , передбачених ст. 245 та 268 КУпАП.Вважає , що постанова винесена відповідачем незаконною та передчасно , без належного збирання та оцінки доказів , з численними порушеннями діючого законодавства , а тому підлягає скасуванню , а провадження по справі закрито за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення .

В позові позивач просить суд поновити строк на звернення до суду , визнати незаконною та скасувати постанову , серії АЕ1 № 010154 від 04.02.2011 р.

        В судовому засіданні позивач підтримав свій позов , дав пояснення щодо обставин справи. Дані пояснення повністю співпадають з обставинами вказаними в адміністративному позові.

         Відповідач  

          Вислухавши позивача, вивчивши матеріали справи , суд вважає , що позов  не підлягає задоволенню.

          Судом встановлено , що позивача дійсно притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 140 КУпАП , винесено постанову по справі про адміністративне правопорушення  серії АЕ1 № 010154 від 04.02.2011 р.  та накладено адміністративне стягнення в виді штрафу в розмірі 1020 грн.

          В матеріалах справи є протокол про адміністративне правопорушення серії АЕ!1 № 207980 від 03.02.2011 р. На своє пояснення правопорушник , тобто позивач по справі , зазначає: « пояснення написано на окремому аркуші .недоліки в устраненні 1-0727 по в.А.Сайгака в с.Дмитрівка по обробці будуть ліквідовані негайно. Копію та постанову отримав на місці та час розгляду_________ . Крім того , факт виявлення правопорушення підтверджується підписами свідків – ОСОБА_5 та ОСОБА_6

        Про час та місце розгляду справи позивач (правопорушник) був ознайомлений , про що свідчить його підпис .

       В постанові в справі про адміністративне правопорушення зазначається , що позивач  (правопорушник ) примірник постанови отримав 04.02.2011 р. і є його підпис.    

           Юридична оцінка діям правопорушника відповідачем дана вірно – неприйняття своєчасно заходів до відновлення безпечних умов для руху та кваліфікуються за ч. 1 ст. 140 КУпАП.  Розмір стягнення винесено вірно в межах санкції інкримінованого правопорушення.

          Позивач не визнав факту вчинення ним правопорушення .

       На думку суду, не визнання своєї провини позивачем у скоєнні правопорушення є    його законним правом на захист та є спробою уникнути від адміністративної відповідальності.

Позивач не надав суду достатніх та належних доказів того, що в його діях відсутній склад правопорушення передбачених ч.1.ст. 140 КК України.

Суд вважає непереконливими доводами позивача щодо часу та місця складення протоколу про адміністративне правопорушення від 03.02.2011 р., тобто про те , що даний протокол не складався на 316 км АД М04 , складався не при ньому , а він підписав чистий бланк протоколу. Також суд не  бере до уваги посилання позивача на порушення інспектором ДАІ його процесуальних прав та гарантій. Адже в протоколі про адміністративне правопорушення є підписи , що йому роз’яснено його права та обов’язки , передбачені ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП.

Також суд не бере до уваги посилання позивача на ту обставину , що Петропавлівський РАД не має можливості своєчасно обробити всі дороги протиожеледковими засобами , не має потужної техніки та матеріальних ресурсів . В той же час , позивач зазначає , що він намагався запевнити інспектора ДАІ в тому , що вся необхідна техніка вже направлена в с. Дмитрівку на обробіток дороги, але той на це не реагував. З цього випливає , що при належному та відповідальному ставленні позивача  до своїх посадових обов’язків , ділянка автодороги могла та повинна бути оброблена протиожеледковим матеріалом.    Тому, суд вважає, що у позові слід відмовити.

        Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАСУ кожна сторона повинна довести ті обставини , на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення , крім випадків , встановлених статтями 72 цього Кодексу .

      Крім того , згідно зі статтею 71 КАС України в адміністративному процесі запроваджено концепцію “презумпції вини” суб’єкта владних повноважень. Фізична чи юридична особа в адміністративному процесі не повинні доводити, що їх законні права та інтереси порушено. Саме суб’єкт владних повноважень зобов’язаний довести, що він діяв у межах, установлених законом, відповідно до повноважень і у спосіб, що визначені законом. Враховуючи вищевикладене , суд дійшов до висновку , що посадові особи суб’єкта владних повноважень діяли в межах своїх посадових повноважень , тобто їхні дії є правомірними і грубих порушень в їхніх діях суд не вбачає.    

         Враховуючи всі зазначені обставини , суд дійшов висновку що позов не підлягає задоволенню , тобто  вина позивача є доказаною . Вид та міра адміністративного стягнення інспектором ДАІ по відношенню до правопорушника визначена вірно , тобто в межах санкції інкримінованого правопорушення  . В той же час , суд , враховуючи всі обставини справи , особу позивача ( правопорушника ) , його матеріальне положення , те , що він  раніше до адміністративної відповідальності не притягувався , негативних наслідків від скоєного правопорушення не настало  , вважає за можливе перейти до іншого виду адміністративного стягнення , як попередження .       

                 Відповідно до ст. 293 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді скарги або протесту на постанову по справі про адміністративне правопорушення перевіряє законність і обґрунтованість винесеної постанови і приймає рішення ( п. 4 ч. 1 ) – змінює захід  стягнення  в межах , передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення з тим , щоб стягнення не було посилено .       

 На підставі викладеного , керуючись  ст..ст. 17  , 71, 86   КАСУ , ст..22 , 293 КУпАП  , суд –

                                                    П О С Т А Н О В И В   :

                      Адміністративний позов ОСОБА_1 до Павлоградського взводу ДПС ДАІ при ДАІ ГУМВС України в Дніпропетровській області про визнання незаконною та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення залишити без  задоволення , а постанову по справі про адміністративне правопорушення від 04.02.2011 р.. без зміни .

                     Змінити вид адміністративного стягнення , який було призначене позивачу за постановою    від  04.02.2011 р. з адміністративного штрафу на попередження .

              Копії даної ухвали невідкладно направити сторонам  

                     Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом  десяти днів з дня її проголошення.

       Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя    М. П. Полубан